Постанова

від 12.09.2019 по справі 462/326/13-ц

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 462/326/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Ліуш А.І.

Провадження № 22-ц/811/1073/19 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.

Категорія:39

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 року м.Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря - Юзефович Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Залізничного районного суду м.Львова від 16 серпня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства Універсал Банк до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

У січні 2013 року публічне акціонерне товариство (далі-ПАТ) Універсал Банк , яке є правонаступником відкритого акціонерного товариства (далі-ВАТ) Банк Універсальний , звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути солідарно з відповідача ОСОБА_2 , як з позичальника, та ОСОБА_3 , як з поручителя, заборгованість за кредитним договором №11-1/724к-07 від 11.10.2007 року в розмірі 157510,46 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти за офіційним курсом НБУ станом на 02.11.2012 року становило 1258981 грн. 11 коп., з яких: 7722,36 доларів США (61724 грн. 82 коп.) - прострочена заборгованість по кредиту; 129133,44 доларів США (1032163 грн. 59 коп.) - сума дострокового стягнення кредиту; 19509,22 доларів США (155937 грн. 20 коп.) - проценти за користування кредитом; 1145,44 доларів США (9155 грн. 50 коп.) - пеня за прострочення виконання грошового зобов`язання, а також солідарно стягнути з відповідачів судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, в розмірі 3219 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідно до кредитного договору відповідач ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 150000 доларів США, який зобов`язувався повернути до 10.10.2037 року, шляхом сплати щомісячних платежів у строки та в розмірах, встановлених умовами цього договору, однак, допустив порушення виконання своїх зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим станом на 02.11.2012 року утворилась заборгованість, яка підлягає солідарному стягненню з нього та з відповідача ОСОБА_3 , порукою якої відповідно до договору поруки від 11.10.2007 року було забезпечено виконання зобов`язань за кредитним договором.

Заочним рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 16.08.2013 року позов ПАТ Універсал Банк задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ Універсал Банк заборгованість за кредитним договором в розмірі 157510 доларів США 46 центів, що еквівалентно в національній валюті за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку 1258981 грн. 11 коп., з яких: прострочена заборгованість по кредиту - 7722 доларів США 36 центів, сума дострокового стягнення кредиту - 129133 доларів США 44 центи, заборгованість по процентах -19509 доларів США 22 центи , пеня -1145 доларів США 44 центи, та 3219 грн. судового збору.

Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 11.03.2019 року заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_2 , просить його скасувати в частині солідарного стягнення боргу з поручителя ОСОБА_3 та в частині стягнення з нього ( ОСОБА_2 ) заборгованості по процентах та пені, нарахованих за період з 05.04.2012 року по 02.11.2012 року.

Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що за умовами кредитного договору термін дострокового повернення кредиту настав на тридцять перший день після відправлення 05.03.2012 року вимоги кредитора до нього про погашення заборгованості за кредитним договором, а тому, починаючи з 05.04.2012 року, дія кредитного договору припинилась і за вимогами ст.ст.1048,1050 ЦК України, позивач не мав права нараховувати проценти за користування кредитними коштами та пеню.

Крім того, зазначає, що, звернувшись у січні 2013 року з позовом до поручителя, позивач пропустив встановлений законом шестимісячний строк для пред`явлення вимоги до поручителя, який необхідно обраховувати із зазначеної вище дати припинення дії кредитного договору - з 05.04.2012 року.

В судове засідання апеляційного суду учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи всі були належним чином повідомлені, шляхом надіслання судових повісток рекомендованими листами з повідомленням про вручення, які позивачу та відповідачу ОСОБА_2 були вручені (а.с.138, 139), поштове відправлення, адресоване відповідачу ОСОБА_3 , повернулось до суду з відміткою: інші причини невручення (а.с.140), однак, вона заяви про зміну адреси місця свого проживання (перебування) до суду не подавала, клопотань про відкладення розгляду справи від учасників справи не надходило, а тому, відповідно до вимог ч.2 ст.247 та ч.2 ст.372 ЦПК України, розгляд справи проведено у їхній відсутності без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом.

Відповідно до вимог абзацу 2 частини 5 статті 268 ЦПК України, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення .

Враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 03.09.2019 року, є дата складення повного судового рішення - 12.09.2019 року.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.10.2007 року між ВАТ Банк Універсальний , павонаступником якого є ПАТ Універсал Банк , (кредитодавцем) та ОСОБА_2 (позичальником) укладено кредитний договір №11-1/724к-07 (а.с.12-18), згідно з яким банк надав позичальнику кредит у розмірі 150000 доларів США на строк до 10.10.2037 року зі сплатою 12,45% річних за користування кредитними коштами.

Виконання зобов`язань за кредитним договором забезпечено порукою відповідача ОСОБА_3 на підставі договору поруки від 11.10.2007 року (а.с.33-35).

10.06.2009 року між сторонами укладено додаткову угоду (а.с.19-20), згідно з якою до кредитного договору були внесені зміни щодо порядку нарахування та сплати процентів за користування кредитними коштами.

19.06.2009 року між сторонами укладено ще одну додаткову угоду (а.с.21-32), відповідно до якої кредитний договір викладено у новій редакції.

У зв'язку з укладенням цієї додаткової угоди, до договору поруки теж було укладено додаткову угоду від 19.06.2009 року (а.с.36-39).

Пунктом 5.2.5 кредитного договору (у новій редакції) передбачено, що у випадку настання, зокрема, прострочення понад 60 календарних днів сплати чергового щомісячного платежу та/або інших грошових зобов`язань позичальника за цим договором (зокрема, але не виключно, щодо оплати кредиту (його частини) та/або процентів за користування кредитом), та направлення кредитором на адресу позичальника повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту і не усунення позичальником порушень умов за цим договором протягом 30 календарних днів з дати відправлення кредитором вищевказаного повідомлення (вимоги) позичальнику, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 31 календарний день з дати відправлення кредитором позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту.

З матеріалів справи встановлено, що 08.03.2012 року банк відправив позичальнику письмову вимогу від 05.03.2012 року про сплату заборгованості за кредитним договором, в якій встановив строк для погашення заборгованості - протягом 60 днів з моменту отримання цієї вимоги (а.с.50-51).

Однак, доказів про отримання позичальником цієї вимоги в матеріалах справи немає, а тому необхідно застосовувати наведений вище пункт 5.2.5 кредитного договору, яким визначено позичальнику строк для погашення заборгованості на вимогу кредитора протягом 30 календарних днів з дати відправлення кредитором вищевказаного повідомлення (вимоги) позичальнику.

Аналогічна за змістом вимога була надіслана поручителю ОСОБА_3 , яку вона отримала 13.03.2012 року (а.с.52-53).

Вказані вимоги банку не були виконані боржниками в добровільному порядку.

Таким чином, відповідно до наведених вище умов кредитного договору, термін повернення кредиту вважається таким, що настав , на 31 календарний день з дати відправлення кредитором позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту, а саме - 08.04.2012 року , а не 05.04.2012 року, як помилково вважав апелянт ОСОБА_2 .

За змістом ст.ст.526, 530 ч.1, 610 та 612 ч.1 ЦК України, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема, щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, норма якої застосовується й до кредитних правовідносин, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладені вище норми матеріального права, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 28.03.2018 року (Справа №444/9519/12, Провадження №14-10цс18), дійшла висновку про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України про дострокове повернення кредиту та нарахованих на день пред`явлення такої вимоги процентів за користування кредитом.

Після цього, кредитодавець має право лише на стягнення з боржника інфляційних втрат (якщо кредит було надано в національній валюті - в гривнях) та трьох процентів річних за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, відповідно до статті 625 ЦК України.

Верховний Суд вважає, що в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, з огляду на наведені вище норми матеріального права й правову позицію Великої Палати Верховного Суду, вимога позивача про стягнення процентів та пені, нарахованих за період з 08.04.2012 року по 02.11.2012 року, є безпідставною, а тому у користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в розмірі 155183 доларів США 18 центів, з яких: заборгованість за кредитом - 136855 доларів США 80 центів (7722,36 доларів США - прострочена заборгованість по кредиту та 129133,44 доларів США - сума дострокового стягнення кредиту), заборгованість по процентах - 17181 доларів США 94 центи, пеня - 1145 доларів США 44 центи.

Однак, вказана заборгованість підлягає стягненню лише з відповідача ОСОБА_2 , оскільки порука відповідача ОСОБА_3 припинилась, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 4 статті 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 17.09.2014 року (Справа №6-6цс14), постанові від 20.04.2016 року (Справа №6-2662цс15), позовну вимогу до поручителя про виконання взятого ним зобов'язання має бути пред'явлено в межах шестимісячного строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або з дня, встановленого кредитором для дострокового повернення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту одноразовим платежем), а тому кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами вказаного строку, оскільки із закінченням строку припинилось матеріальне право.

Таким чином, визначальним в даних правовідносинах є встановлення моменту настання строку виконання зобов'язання за кредитним договором для позичальника, з яким законодавець пов'язує початок перебігу шестимісячного строку для пред'явлення позовної вимоги до поручителя в судовому порядку.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 22.06.2016 року (справа №6-368цс16), якщо кредитор на підставі частини другої статті 1050 ЦК України в порядку реалізації права на дострокове повернення всієї суми кредиту, яка залишилась, та сплати процентів за користування кредитними коштами, змінив строк виконання основного зобов'язання, то передбачений частиною 4 статті 559 цього Кодексу шестимісячний строк підлягає обрахуванню від цієї дати.

Пред'явивши вимогу про дострокове повернення кредиту, кредитор змінив строк виконання зобов'язання для позичальника, а тому початок перебігу шестимісячного строку для пред'явлення позову до поручителя слід обраховувати з 08.04.2012 року, який закінчився 08.10.2012 року, однак, позов банк подав до суду лише у січні 2013 року.

Суд першої інстанції вказаних вище норм матеріального права та фактичних обставин справи в повній мірі не врахував, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині солідарного стягнення заборгованості та судового збору з відповідача ОСОБА_3 з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ Універсал Банк , звернених до ОСОБА_3 , та зміні - в частині визначення розміру заборгованості за кредитним договором та судового збору, які підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 , шляхом зменшення розміру стягуваних процентів до 17181 доларів США 94 центів, та, відповідно, зменшення загального розміру заборгованості до 155183 доларів США 18 центів, що в еквіваленті до національної валюти за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку становило 1240379 грн. 16 коп., оскільки розмір стягнутої за рішенням суду пені відповідає розміру заборгованості по пені станом на 08.04.2012 року - 1145 доларів США 44 центи, та зменшення розміру стягуваного судового збору до 3186 грн. 81 коп., що є пропорційним до задоволених позовних вимог позивача.

В решті, правових підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.

У зв`язку із задоволенням вимог апелянта про зменшенням розміру заборгованості, що становить 1% від ціни позову, з позивача у користь відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір, сплачений ним за подання апеляційної скарги, в розмірі 51 грн. 63 коп.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.4, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Залізничного районного суду м.Львова від 16 серпня 2013 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3 у користь публічного акціонерного товариства Універсал Банк заборгованості за кредитним договором в розмірі 157510 доларів США 46 центів та судового збору в розмірі 3219 гривень - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства Універсал Банк до ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором №11-1/724к-07 від 11.10.2007 року - відмовити.

Рішення Залізничного районного суду м.Львова від 16 серпня 2013 року в частині визначення розміру заборгованості за кредитним договором та судового збору, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 у користь публічного акціонерного товариства Універсал Банк , - змінити, зменшивши розмір стягуваних процентів до 17181 доларів США 94 центів, та, відповідно, зменшивши загальний розмір заборгованості до 155183 доларів США 18 центів, що в еквіваленті до національної валюти за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку становило 1240379 гривень 16 копійок, та зменшивши розмір судового збору до 3186 гривень 81 копійки.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з публічного акціонерного товариства Універсал Банк (м.Київ, вул.Автозаводська, 54/19, ЄДРПОУ 21133352) у користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 51 гривні 63 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 12 вересня 2019 року.

Головуючий: Бойко С.М.

Судді: Копняк С.М.

Ніткевич А.В.