Ухвала

від 18.09.2019 по справі 615/566/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2019 року

м. Харків

Справа № 615/566/18

Провадження № 22-ц/818/1179/19

Категорія: договірні

Харківський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача - Кіся П.В.,

суддів: - Хорошевського О.М., Яцини В.Б.,

за участю секретаря - Пузікової Ю.С.,

учасники справи:

позивач: Приватне сільськогосподарське підприємство Нове життя

відповідачі: ОСОБА_1

Жигилій Юрій Володимирович

Фермерське господарство Велес-В

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя

на рішення Валківського районного суду Харківської області від 08 листопада 2018 року у складі судді Логвінова А.О., -

встановив:

18.04.2018 року Приватне сільськогосподарське підприємство Нове життя ( далі - ПСП Нове життя ) звернулося з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , Фермерського господарства Велес-В (далі - ФГ Велес-В) в якому просило визнати недійсним договір користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) на земельну ділянку площею 5,94 га, кадастровий номер 6321280300:02:000:0441, укладений між ФГ "Велес-В" та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , зареєстрований 05.04.2018 року за № 25672498 та скасувати його державну реєстрацію; визнати поновленим договір оренди землі на земельну ділянку 5,94 га, кадастровий номер 6321280300:02:000:0441, від 31.12.2005 року, зареєстрований 31.01.2008 року за № 040868800031 та визнати укладеними додаткові угоди від 01.10.2017 року до договору оренди землі від 31.12.2005 року .

Позов обґрунтовано тим, що 31.12.2005 року між ОСОБА_3 та ПСП Нове життя було укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,94 га, кадастровий номер6321280300:02:000:0441, який був зареєстрований 31.01.2008 року за № 040868800031 ( далі - Договір оренди).

Відповідно до п. 8 Договору оренди, договір було укладено на п`ять років.

08.08.2012 року до вказаного договору було укладено додаткову угоду, якою було продовжено строк дії договору ще на п`ять років, тобто з урахуванням ст. 18 Закону України Про оренду землі , в редакції чинній на момент укладання додаткової угоди до договору, строк дії вказаного договору тривав до грудня 2017 року.

ОСОБА_4 в 2013 році померла. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину спадкоємцем 1/6 вищезазначеної ділянки став ОСОБА_2 та спадкоємцем 5/6 земельної ділянки став ОСОБА_1 , які в успадкованих частинах земельної ділянки є орендодавцями.

01.10.2017 року ПСП Нове життя завчасно направило лист-повідомлення про поновлення договору від 31.12.05 р. з проектом додаткової угоди відповідачам. Проте, 02.11.2017 р. ОСОБА_1 надіслав ПСП Нове життя відповідь про відмову у поновлені договору оренди від 31.12.05 р., яка була обґрунтована бажанням самостійно використовувати земельну ділянку. Аналогічну відповідь було надіслано 03.11.2017 року і ОСОБА_1

29.03.2018 року між відповідачами було укладено договір користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) зазначеної земельної ділянки, який 05.04.2018 року було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав.

Зазначає, що переважне право орендаря є порушеним, оскільки при відмові орендодавця в поновлені договору оренди, ним не дотримано вимоги ч. 5 ст. 33 Закону України, свою відмову орендодавець обґрунтував бажанням самостійно використовувати земельну ділянку, не розглянувши пропозицію орендаря, через що, створив для ПСП Нове життя перешкоди в реалізації своїх законних сподівань за орендним договором і частково позбавив його зустрічного задоволення, з врахуванням якого він укладав з ним договір.

Також свою відмову орендодавця обґрунтували бажанням самостійно використовувати земельну ділянку, проте, останнє не відповідає дійсності, оскільки відповідачами було зареєстровано право емфітевзису спірної земельної ділянки за ФГ ВЕЛЕС-В , що свідчить про небажання відповідачів самостійно обробляти землю, та порушує переважне право ПСП Нове життя на поновлення договору оренди.

Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 08 листопада 2018 року в задоволені позову відмовлено.

Додатковим рішенням Валківського районного суду Харківської області від 26 листопада 2018 року заяву Фермерського господарства Велес-В про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи залишено без задоволення.

Додатковим рішенням Валківського районного суду Харківської області від 14 лютого 2019 року вирішено питання про розподіл судових витрат. Суд вирішив: покласти судовий збір на ПСП Нове життя .

В апеляційній скарзі ПСП Нове життя просить скасувати рішення Валківського районного суду Харківської області від 08 листопада 2018 року та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, суд допустив порушення норм матеріального права, в частині неправильного тлумачення закону, застосувавши закон, що не підлягає застосуванню, порушив норми процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та фермерського господарства Велес-В - адвокат Прокопченко К.А. просить відмовити в задоволені апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

18.09.2019 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява ПСП Нове життя , в особі представника - Єршової О.І., про відмову від позову та визнання нечинним рішення суду першої інстанції, враховуючи права сторони позивача, встановлені ст.ст. 49, 373, 373 ЦПК України.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи своєчасно та належними чином. Представники сторін звернулися з заявами про розгляд справи за їх відсутності.

Крім того, представник відповідачів - адвокат Прокопченко К.А. зазначила, що заперечує проти задоволення такої заяви позивача.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи позивача викладені у заяві, вважає, що заява ПСП Нове життя про відмову від позову підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до частини 3 статті 13 , статті 49 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно ст. 373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Згідно ч. 1-3 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Статтями 255 ч.1 п.4 та 256 ч.2 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Згідно з частиною 1статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом (пункт 4 частини 1статті 255 ЦПК України).

Апеляційний суд враховує, що волевиявлення ПСП Нове життя є вільним, не порушує його права та охоронювані законом права інших осіб..

З огляду на відсутність передбачених законом перешкод судова колегія вважає, що заява ПСП Нове життя про відмову від позову до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Фермерського господарства Велес-В підлягає задоволенню.

Наслідки відмови від позову ПСП Нове життя відомі, про що свідчить заява за підписом виконуючого директора ПСП Нове життя датована16.09.2019 року.

За правилами пункту 3 частині 1 статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині.

Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції підлягає визнанню нечинним, а провадження у справі - закриттю.

Керуючись ст. 206, п. 4 ч. 1, ч. 2,3 ст. 255, ч. 2 ст. 256, 368, 373, п. 3 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя про відмову від позову задовольнити.

Прийняти відмову ПСП Нове життя від позову до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Фермерського господарства Велес-В про визнання недійсним договору користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, скасування його державної реєстрації, визнання поновленим договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди .

Рішення Валківського районного суду Харківської області від 08 листопада 2018 року визнати нечинним.

Закрити провадження у справі №615/566/18 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Фермерського господарства Велес-В про визнання недійсним договору користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, скасування його державної реєстрації, визнання поновленим договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20 вересня 2019 року.

Головуючий: П.В. Кісь

Судді : О.М. Хорошевський

В.Б. Яцина