Постанова

від 17.09.2019 по справі 625/437/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2019 року

м. Харків

справа № 625/437/17-ц

провадження 22ц/818/3445/19

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бурлака І.В., (суддя-доповідач),

суддів - Бровченка І.О., Колтунової А.І.,

за участю секретаря - Колосовської А.Р.,

учасники справи:

позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , представник позивачів - ОСОБА_4 ,

відповідач - Приватне сільськогосподарське підприємство Нове життя , представник відповідача - Журков В.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя на рішення Коломацького районного суду Харківської області від 10 квітня 2019 року в складі судді Лосєва Д.К.

в с т а н о в и в:

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя про визнання додаткових угод до договорів оренди землі недійсними та скасування записів про внесення змін до реєстру, який в подальшому уточнив.

Позовна заява мотивована тим, що він є власником земельної ділянки площею 6,38 га, що розташована на території Шляхівської сільської ради Коломацького району Харківської області, кадастровий номер 6323281200:02:000:0187, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ХР № 120574, виданого Коломацьким районним відділом земельних ресурсів 14 січня 2005 року та земельної ділянки площею 6,1824 га, що розташована на території Шляхівської сільської ради Коломацького району Харківської області, кадастровий номер 6323281200:02:000:0043, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 999349, виданого Коломацьким районним відділом земельних ресурсів 07 листопада 2006 року.

Зазначив, що між ним та Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя 01 січня 2006 року укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого він передав в строкове платне користування підприємству земельну ділянку площею 6,38 га для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, який зареєстровано у Харківській регіональній філії Держаного підприємства Центр державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21 листопада 2007 року за № 040769700074. Договір укладено на 10 років, таким чином даний договір оренди землі набрав чинності 21 листопада 2007 року, а строк його дії закінчився 21 листопада 2017 року.

Також, між ним та Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя 04 жовтня 2007 року укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого він передав в строкове платне користування підприємству земельну ділянку площею 6,1824 га для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, який зареєстровано у Відділі Держкомзему у Коломацькому районі Харківської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13 серпня 2012 року за № 632320004000375. Договір укладено на 5 років, таким чином даний договір оренди землі набрав чинності 13 серпня 2012 року, а строк його дії закінчився 13 серпня 2017 року.

Вказав, що 08 грудня 2017 року йому стало відомо про продовження строку дії договір оренди з відповідачем щодо належних йому земельних ділянок.

Зазначив, що в Реєстрі міститься інформація, яка не відповідає дійсності, а саме державним реєстратором безпідставно внесено запис № 19688092 про право оренди за земельною ділянкою (площею 6,1824 га, кадастровий номер 6323281200:02:000:0043) за договором оренди землі від 01 січня 2006 року строком на 10 років, оскільки вказана земельна ділянка була передана відповідачу за договором оренди землі від 04 жовтня 2007 року строком на 5 років, який був зареєстрований у Відділі Держкомзему у Коломацькому районі Харківської області про, що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13 серпня 2012 року за № 632320004000375.

Вказав, що він неодноразово повідомляв відповідача про відмову від подальшого поновлення дії договорів оренди земельних ділянок після закінчення строку їх дії.

Зокрема, він направив відповідачу повідомлення від 10 червня 2017 року про відмову від подальшого поновлення дії договорів оренди земельних ділянок за кадастровими номерами 6323281200:02:000:0187 та 6323281200:02:000:0043, яку отримано підприємством 16 червня 2017 року.

08 липня 2017 року та 25 вересня 2017 року він отримав від підприємства листи-повідомлення від 30 червня 2017 року та 01 вересня 2017 року відповідно про наміри поновити договори оренди земельних ділянок на новий строк та пропозиціями розглянути проекти додаткових угод від 30 червня 2017 року та 01 вересня 2017 року.

Зазначив, що він не мав наміру після закінчення строку дії договорів оренди передавати земельні ділянки третім особам в користування та поновлювати договори оренди землі з Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя , а мав бажання обробляти належні йому земельні ділянки самостійно, тому він на адресу відповідача направив листи-повідомлення від 10 липня 2017 року та 27 вересня 2017 року про відмову від подальшого поновлення договорів та з проханням звільнити земельні ділянки після закінчення строку дії договорів. У зв`язку з тим, що підприємством не вчинено жодних дій щодо повернення земельних ділянок відповідно до умов договору, він направив заперечення від 14 серпня 2017 року та 27 листопада 2017 року з повторними вимогами звільнити земельні ділянки, які отримані відповідачем отримано 17 серпня 2017 року та 30 листопада 2017 року відповідно.

Таким чином, додаткову угоду від 30 червня 2017 року до договору оренди землі 04 жовтня 2007 року, якою продовжено строк дії договору до 30 червня 2024 року та додаткову угоду від 01 вересня 2017 року до договору оренди землі від 01 січня 2006 року, якою продовжено строк дії договору до 01 вересня 2024 року він не підписував та не знав про внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за цими додатковими угодами.

Вважав, що відповідач без його відома підписав спірні додаткові угоди від 30 червня 2017 року та 01 вересня 2017 року та подав їх для державної реєстрації. Даний факт реєстрації продовження права оренди земельних ділянок за Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя без наявності волі власника свідчить про грубе порушення його прав на володіння, користування та розпорядження належними йому земельними ділянками.

Зазначив, що попередня (орієнтовна) сума судових витрат складає 31 760,00 грн., з яких сума сплаченого судового збору 2560,00 грн., очікувані витрати на професійну правничу допомогу орієнтовно 19 200,00 грн., очікувані витрати, пов`язані з проведенням почеркознавчої експертизи орієнтовно 10 000,00 грн.

Просив визнати додаткову угоду № б/н від 30 червня 2017 року до договору оренди землі від 04 жовтня 2007 року (щодо земельної ділянки площею 6,1824 га, кадастровий номер 6323281200:02:000:0043) між ним та Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя недійсною; визнати додаткову угоду № б/н від 01 вересня 2017 року до договору оренди землі від 01 січня 2006 року (щодо земельної ділянки площею 6,38 га, кадастровий номер 6323281200:02:000:0187), між ним та Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя недійсною; скасувати запис № 19688092 від 22 березня 2017 року про право оренди земельної ділянки площею 6,1824 га, кадастровий номер 6323281200:02:000:0043, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області Клінкуш М.Л., із внесеними до нього змінами за рішенням державного реєстратора Шевченківської селищної ради Шевченківського району Харківської області Клінкуш М.Л. № 38423553 від 29 листопада 2017 року; скасувати запис, внесений державним реєстратором Шевченківської селищної ради Шевченківського району Харківської області Клінкуш М.Л. за рішенням № 38422212 від 29 листопада 2017 року про внесення змін до запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки площею 6,38 га, кадастровий номер 6323281200:02:000:0187.

У грудні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя про визнання додаткових угод до договорів оренди землі недійсними та скасування записів про внесення змін до реєстру, який в подальшому уточнив.

Позовна заява мотивована тим, що він є власником земельної ділянки площею 6,18 га (кадастровий номер 6323281200:02:000:0327), що розташована на території Шляхівської сільської ради Коломацького району Харківської області, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ХР № 130084 , виданого Коломацьким відділом земельних ресурсів 25 серпня 2004 року.

Зазначив, що 30 грудня 2005 року між ним та Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя укладено договір оренди, відповідно до умов якого він передав в строкове платне користування підприємству земельну ділянку площею 6,18 га для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, який зареєстровано у Коломацькому районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18 січні 2008 року за № 040869700122. Договір укладено на 10 років, таким чином даний договір оренди землі набрав чинності 18 січня 2008 року, а строк його дії закінчився 18 січня 2018 року.

Вказав, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 106516085 від 06 грудня 2017 року підставою виникнення права оренди у відповідача є додаткова угода до договору оренди землі від 30 грудня 2005 року, видана 01 вересня 2017 року, строком дії до 01 вересня 2024 року. Таким чином, 06 грудня 2017 року йому стало відомо про продовження строку дії договору оренди з Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя щодо належної йому земельної ділянки.

Зазначив, що він неодноразово повідомляв відповідача про відмову від подальшого поновлення дії договору оренди землі від 30 грудня 2005 року після закінчення строку його дії, а саме з 19 січня 2018 року. Зокрема, він направив повідомлення від 29 травня 2017 року про відмову від подальшого поновлення дії договору, яку отримано підприємством 01 червня 2017 року.

16 вересня 2017 року він отримав від підприємства лист-повідомлення від 01 вересня 2017 року про намір поновити договір оренди на новий строк та пропозицію розглянути проект додаткової угоди від 01 вересня 2017 року, якою продовжено строк дії договору до 01 вересня 2024 року.

Вказав, що він не мав наміру після закінчення строку дії договору оренди передавати земельну ділянку з кадастровим номером 6323281200:02:000:0327 третім особам в користування та поновлювати договір оренди з відповідачем, а мав бажання обробляти свою земельну ділянку самостійно; ним було прийнято рішення не підписувати додаткову угоду про поновлення договору. Про своє рішення він повідомив відповідача, направивши на його адресу лист-повідомлення від 03 жовтня 2017 року про відмову від подальшого поновлення договору та прохання звільнити земельну ділянку після закінчення строку дії договору, який отримано підприємством 05 жовтня 2017 року.

Таким чином, додаткову угоду від 01 вересня 2017 року до договору оренди землі від 30 грудня 2005 року, якою продовжено строк дії договору до 01 вересня 2024 року, він не підписував та не знав про внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за цією додатковою угодою.

Вважав, що відповідач без його відома підписав додаткову угоду від 01 вересня 2017 року до договору оренди землі від 30 грудня 2005 року та подав її для державної реєстрації. Даний факт реєстрації продовження права оренди земельної ділянки за підприємством без наявності волі власника свідчить про грубе порушення його прав на володіння, користування та розпорядження належною йому земельною ділянкою.

Зазначив, що попередня (орієнтовна) сума судових витрат складає 22280,00 грн., з яких сума сплаченого судового збору 1280,00 грн., очікувані витрати на професійну правничу допомогу орієнтовно 16 000,00 грн., очікувані витрати, пов`язані з проведенням почеркознавчої експертизи орієнтовно 5000,00 грн.

Просив визнати додаткову угоду № б/н від 01 вересня 2017 року до договору оренди землі від 30 грудня 2005 року (щодо земельної ділянки площею 6,18 га, кадастровий номер 6323281200:02:000:0327), між ним та Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя недійсною; скасувати запис, внесений державним реєстратором Шевченківської селищної ради Шевченківської району Харківської області Клінкуш М.Л. за рішенням № 38420456 від 29 листопада 2017 року про внесення змін до запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки площею 6,18 га, кадастровий номер 6323281200:02:000:0327.

Ухвалою Коломацького районного суду Харківської області від 17 квітня 2018 року позовну заяву ОСОБА_2 до Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя про визнання додаткових угод до договорів оренди землі недійсними та скасування записів про внесення змін до реєстру та позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя про визнання додаткових угод до договорів оренди землі недійсними та скасування записів про внесення змін до реєстру об`єднано в одне провадження.

У грудні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя про визнання додаткових угод до договорів оренди землі недійсними та скасування записів про внесення змін до реєстру, який в подальшому уточнила.

Позовна заява мотивована тим, що вона є власником земельної ділянки площею 6,18 га (кадастровий номер 6323281200:02:000:0147), що розташована на території Шляхівської сільської ради Коломацького району Харківської області, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ХР № 120624 , виданого Коломацьким районним відділом земельних ресурсів 01 грудня 2004 року.

Зазначила, що 31 грудня 2005 року між нею та Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого вона передала в строкове платне користування земельну ділянку площею 6,18 га для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, який зареєстровано в Коломацькому районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05 листопада 2007 року за № 040769700031. Договір укладено на 10 років, таким чином, даний договір оренди землі набрав чинності 05 листопада 2005 року, а строк його дії закінчився 05 листопада 2017 року.

Вказала, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 106817445 від 08 грудня 2017 року підставою виникнення права оренди у відповідача є додаткова угода до договору оренди землі від 31 грудня 2005 року, видана 01 вересня 2017 року строком дії до 01 вересня 2024 року. Таким чином, 08 грудня 2017 року їй стало відомо про продовження строку дії договору оренди з Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя щодо належної їй земельної ділянки.

Зазначила, що вона повідомляла відповідача про відмову від подальшого поновлення дії договору оренди земельної ділянки після закінчення строку його дії.

16 вересня 2017 року вона отримала від підприємства лист-повідомлення від 01 вересня 2017 року про намір поновити договір оренди землі від 31 грудня 2005 року на новий строк та пропозицією розглянути проект додаткової угоди від 01 вересня 2017 року, якою продовжено строк дії договору оренди землі від 31 грудня 2005 року до 01 вересня 2024 року.

Вказала, що вона не мала наміру після закінчення строку дії договору оренди передавати земельну ділянку третім особам в користування та поновлювати договір оренди землі з відповідачем, а мала бажання обробляти належну їй земельну ділянку самостійно; нею було прийнято рішення не підписувати додаткову угоду про поновлення договору.

Зазначила, що про своє рішення не поновлювати договір оренди землі від 31 грудня 2005 року вона повідомила підприємство, направивши на його адресу лист-повідомлення про відмову від подальшого поновлення договору та прохання звільнити земельну ділянку після закінчення строку дії договору, який отримано відповідачем 26 вересня 2017 року. У зв`язку з тим, що відповідачем не вчинено жодних дій щодо повернення земельної ділянки, відповідно до умов договору оренди після спливу строку договору, а саме з 06 листопада 2017 року, вона направила свої заперечення від 14 листопада 2017 року з повторною вимогою звільнити належну їй земельну ділянку, яке отримано підприємством 21 листопада 2017 року.

Таким чином, додаткову угоду від 01 вересня 2017 року до договору оренди землі від 31 грудня 2005 року, якою продовжено строк дії договору до 01 вересня 2024 року, вона не підписувала та не знала про внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за цією додатковою угодою.

Вважала, що відповідач без її відома підписав додаткову угоду від 01 вересня 2017 року до договору оренди землі від 31 грудня 2005 року та 29 листопада 2017 року подав її для державної реєстрації. Даний факт реєстрації продовження права оренди земельної ділянки за Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя без наявності волі власника свідчить про грубе порушення її прав на володіння, користування та розпорядження належної їй земельною ділянкою.

Зазначила, що попередня (орієнтовна) сума судових витрат складає 22 280,00 грн., з яких сума сплаченого судового збору 1280,00 грн., очікувані витрати на професійну правничу допомогу орієнтовно 16 000,00 грн., очікувані витрати, пов`язані з проведенням почеркознавчої експертизи орієнтовно 5000,00 грн.

Просила визнати додаткову угоду № б/н від 01 вересня 2017 року до договору оренди землі від 31 грудня 2005 року (щодо земельної ділянки площею 6,18 га, кадастровий номер 6323281200:02:000:0147) між нею та Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя недійсною; скасувати запис, внесений державним реєстратором Шевченківської селищної ради Шевченківського району Харківської області Клінкуш М.Л. за рішенням № 38418080 від 29 листопада 2017 року про внесення змін до запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки площею 6,18 га, кадастровий номер 6323281200:02:000:0147.

Ухвалою Коломацького районного суду Харківської області від 17 квітня 2018 року позовну заяву ОСОБА_3 до Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя про визнання додаткових угод до договорів оренди землі недійсними та скасування записів про внесення змін до реєстру та позовні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя про визнання додаткових угод до договорів оренди землі недійсними та скасування записів про внесення змін до реєстру об`єднано в одне провадження.

Ухвалою Коломацького районного суду Харківської області від 20 листопада 2018 року, в якій ухвалою Коломацького районного суду Харківської області від 22 листопада 2018 року виправлено описку в ухвалі суду, визнано факт виконання підпису проставленого на додатковій угоді від 01 вересня 2017 року до договору оренди землі від 01 січня 2006 року, між ОСОБА_1 та Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя , не ОСОБА_1 , а іншою особою; визнати факт виконання підпису, проставленого на додатковій угоді від 01 вересня 2017 року до договору оренди землі від 30 грудня 2005 року, між ОСОБА_2 та Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя , не ОСОБА_2 , а іншою особою.

Рішенням Коломацького районного суду Харківської області від 10 квітня 2019 року , в якому ухвалою Коломацького районного суду Харківської області від 20 червня 2019 року виправлено описки в рішенні суду, позовні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - задоволено; визнано додаткову угоду б/н від 30 червня 2017 року до договору оренди землі від 04 жовтня 2007 року (щодо земельної ділянки площею 6,1824 га, кадастровий номер 6323281200:02:000:0043) між ОСОБА_1 та Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя недійсною;

визнано додаткову угоду б\н від 01 вересня 2017 року до договору оренди землі від 01 січня 2006 року (щодо земельної ділянки площею 6,38 га, кадастровий номер 6323281200:02:000:0187) між ОСОБА_1 та Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя недійсною;

скасовано запис № 19688092 від 22 березня 2017 року про право оренди земельної ділянки площею 6,1824 га, кадастровий номер 6323281200:02:000:0043, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області Клінкуш М.Л. із внесеними до нього змінами за рішеннями державного реєстратора Шевченківської селищної ради Шевченківського району Харківської області Клінкуш М.Л. за № 38423553 від 29 листопада 2017 року;

скасовано запис, внесений державним реєстратором Шевченківської селищної ради Харківської області Клінкуш М.Л. за рішенням № 38422212 від 29 листопада 2017 року про внесення змін до запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки площею 6,38 га, кадастровий номер 6323281200:02:000:0187;

визнано додаткову угоду б\н від 01 вересня 2017 року до договору оренди землі від 30 грудня 2005 року (щодо земельної ділянки площею 6,18 га, кадастровий номер 6323281200:02:000:0327) між ОСОБА_2 та Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя недійсною;

скасовано запис, внесений державним реєстратором Шевченківської селищної ради Шевченківського району Харківської області Клінкуш М.Л. за рішенням № 38420456 від 29 листопада 2017 року про внесення змін у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, щодо земельної ділянки площею 6,1824 га, кадастровий номер 6323281200:02:000:0327;

визнано додаткову угоду б\н від 01 вересня 2017 року до договору оренди землі від 31 грудня 2005 року (щодо земельної ділянки площею 6,18 га, кадастровий номер 6323281200:02:000:0147) між ОСОБА_3 та Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя недійсною;

скасовано запис, внесений державним реєстратором Шевченківської селищної ради Шевченківського району Харківської області Клінкуш М.Л. за рішенням № 38418080 від 29 листопада 2017 року про внесення змін до запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки площею 6,18 га, кадастровий номер 6323281200:02:000:0147;

стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 2560,00 грн.;

стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 1280,00 грн.;

стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 1280,00 грн.;

стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя на користь ОСОБА_1 вартість судово-почеркознавчої експертизи, проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса у розмірі 6006,00 грн.;

стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя на користь ОСОБА_2 вартість судово-почеркознавчої експертизи, проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса у розмірі 6006,00 грн.;

стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя на користь ОСОБА_3 вартість судово-почеркознавчої експертизи, проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса у розмірі 6006,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, Приватне сільськогосподарське підприємство Нове життя подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати в частині

визнання додаткової угоди № б/н від 01 вересня 2017 року до договору оренди землі від 01 січня 2006 року (щодо земельної ділянки площею 6,38 га, кадастровий номер 6323281200:02:000:0187) між ОСОБА_1 та Приватним сільськогосподарським підприємство Нове життя недійсною та скасування запису, внесеного державним реєстратором Шевченківської селищної ради Харківської області Клінкуш М.Л. за реєстраційною заявою № 25496574 від 29 листопада 2017 року про внесення змін до запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки площею 6,38 га, кадастровий номер 6323281200:02:000:0187;

визнання додаткової угоди № б/н від 01 вересня 2017 року до договору оренди землі від 30 грудня 2005 року (щодо земельної ділянки площею 6,18 га, кадастровий номер 6323281200:02:000:0327) між ОСОБА_2 та Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя недійсною та скасування запису, внесеного державним реєстратором Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області за реєстраційною заявою № 25493955 від 29 листопада 2017 року про внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки площею 6,1824 га, кадастровий номер 6323281200:02:000:0327;

стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя на користь ОСОБА_2 вартість судово-почеркознавчої експертизи, проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса у розмірі 6006,00 грн.;

в цій частині відмовити у задоволенні позовних вимог та стягненні судових витрат в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Вважав, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, не звернув уваги на те, що в ухвалі суду першої інстанції від 31 травня 2018 року про призначення судової почеркознавчої експертизи, відсутнє будь-яке посилання або роз`яснення наслідків ухилення від участі в експертизі; що підприємство повідомляв суд першої інстанції про те, що протягом 2017 -2018 років були неоднократні спроби рейдерських атак щодо отримання інформації про наявні в користуванні підприємства земельних ділянок, отримання оригіналів відповідних договорів, тому 30 серпня 2018 року відповідно до акту приймання-передачі документів всі оригінали договорів оренди землі та додаткових угод до договорів оренди землі передані адвокату Ульянову Д.В. для захисту законних прав та інтересів перед іншими особами. У липні 2018 року деяка частина оригіналів документів повернуті підприємству, а з жовтня 2018 року по грудень 2018 року всі необхідні оригінали документів були повернуті на адресу підприємства; що судом першої інстанції передчасно прийнято судове рішення про задоволення клопотання про визнання в попередньому судовому засіданні факту виконання підписів в спірних додаткових угодах не ОСОБА_1 та не ОСОБА_2 , а іншими особами, таким чином, судом фактично застосовано забезпечення позову; що встановлюючи факт неналежності підпису, суд першої інстанції фактично ухвалив рішення щодо позовних вимог без розгляду справи по суті, у зв`язку з чим дана ухвала суду є передчасною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства; що судом помилково стягнуто з підприємства на користь ОСОБА_2 вартість судової почеркознавчої експертизи, оскільки вона не була проведена та оплата за її проведення ОСОБА_2 не здійснювалась.

Відзивів на апеляційну скаргу від учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходило.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з`явившихся учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя необхідно задовольнити частково, рішення суду в оскаржуваній частині - змінити.

Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, з висновком якого погоджується судова колегія, мотивовано тим, що позивачами доведено, що підписи в додаткових угодах від 01 вересня 2017 року вчинено не позивачами, а іншими особами.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 14 січня 2005 року, виданого на підставі розпорядження райдержадміністрації № 234 від 28 листопада 2003 року, серія ХР в„– 120574 , та зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 386/05, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 6,38 га з кадастровим номером 6323281200:02:000:0187, розташованої на території Шляхівської сільської ради Коломацького району Харківської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с.13 том 1).

01 січня 2006 року між ОСОБА_1 та Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя укладено договір оренди землі відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 6,38 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Шляхівської сільської ради Коломацького району Харківської області, зі строком на 10 років та який зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21 листопада 2007 року за № 040769700074 (а. с.8-9 том 1).

Відповідно до пункту 8 вказаного договору оренди землі, договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно пункту 20 цього договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно тим, у якому він одержав її в оренду.

Пунктами 26-30 передбачені зміна умов договору і припинення його дії. Зокрема, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи - орендаря; договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. В разі дострокового розірвання договору з ініціативи орендодавця, він попередньо відшкодовує орендарю понесені ним затрати по поліпшенню землі. Якщо орендодавець не в змозі відшкодувати ці затрати орендарю, договір не може бути розірваним до закінчення терміну його дії.

Якщо за місяць до закінчення строку дії договору ні одна із сторін не повідомила про розірвання договору, то він вважається продовженим на той же термін та на тих же умовах.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

10 червня 2017 року ОСОБА_1 на адресу Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя направив повідомлення, в якому повідомив, що після закінчення договорів оренди на земельні ділянки, він відмовляється від подальшого поновлення дії договорів, а також забороняє користуватись приватною власністю. Повідомлення отримано відповідачем 16 червня 2017 року (а. с. 17, 16 том 1).

Приватне сільськогосподарське підприємство Нове життя направив ОСОБА_1 лист-повідомлення від 01 вересня 2017 року, в якому просив його розглянути проект додаткової угоди від 01 вересня 2017 року до договору оренди землі від 01 січня 2006 року, який набув чинності 21 листопада 2007 року, підписати його та надати (або направити) до підприємства та надав вказаний проект додаткової угоди від 01 вересня 2017 року (а. с. 24, 25 том 1).

В подальшому ОСОБА_1 на адресу Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя направив ще повідомлення та лист-повідомлення від 27 вересня 2017 року та 27 листопада 2017 року, в яких повідомляв підприємство про те, що не має бажання продовжувати договори оренди на новий термін, у зв`язку з чим просив звільнити належні йому земельні ділянки, які отримані підприємством 03 жовтня 2017 року та 30 листопада 2017 року (а. с. 28, 29, 30, 31 том 1) .

В матеріалах справи міститься додаткова угода від 01 вересня 2017 року до договору оренди землі від 01 січня 2006 року, відповідно до умов якої сторони внесли зміни, зокрема, пункт 2 розділу Об`єкт оренди викладено в такій редакції: 2. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 6,3753 га ріллі, з кадастровим номером 6323281200:02:000:0187 .

Пункт 8 розділу Строк дії договору викладено в такій редакції: 8. Поновлений договір оренди землі укладено на 7 років, тобто до 01 вересня 2024 року. Після закінчення строку договору оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Якщо до моменту закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не заявить про його припинення шляхом надсилання відповідного поштового повідомлення іншій стороні, цей договір вважається продовженим на такий самий строк та на тих самих умовах. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку цього договору, та за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку цього договору, він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 106842999 від 08 грудня 2017 року належна ОСОБА_1 земельна ділянка площею 6,38 га, кадастровий номер 6323281200:02:000:0187, знаходиться в оренді у Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя на підставі договору оренди землі від 01 січня 2006 року та додаткової угоди до договору оренди землі від 01 вересня 2017 року зі строком дії до 01 вересня 2024 року з правом пролонгації (а. с. 33 том 1).

На підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 25 серпня 2004 року, виданого на підставі розпорядження райдержадміністрації № 234 від 28 листопада 2003 року, серія ХР в„– 130084, та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 218/04, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 6,18 га з кадастровим номером 6323281200:02:000:0187, розташованої на території Шляхівської сільської ради Коломацького району Харківської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с.149 том 1).

30 грудня 2005 року між ОСОБА_2 та Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 6,18 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Шляхівської сільської ради Коломацького району Харківської області, зі строком на 10 років та який зареєстровано у Коломацькому районному відділі реєстрації, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18 січня 2008 року за № 040869700122 (а. с.14-146 том 1).

Відповідно до пункту 8 вказаного договору оренди землі договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно пункту 20 цього договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно тим, у якому він одержав її в оренду.

Пунктами 26-30 передбачені зміна умов договору і припинення його дії. Зокрема, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в прядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи - орендаря; договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. В разі дострокового розірвання договору з ініціативи орендодавця, він попередньо відшкодовує орендарю понесені ним затрати по поліпшенню землі. Якщо орендодавець не в змозі відшкодувати ці затрати орендарю, договір не може бути розірваним до закінчення терміну його дії.

Якщо за місяць до закінчення строку дії договору ні одна із сторін не повідомила про розірвання договору, то він вважається продовженим на той же термін та на тих же умовах.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

29 травня 2017 року ОСОБА_2 на адресу Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя направив повідомлення, в якому повідомив, що після закінчення договору оренди на земельну ділянку, він відмовляється від подальшого поновлення дії договору, а також забороняє користуватись приватною власністю, яке отримано відповідачем 01 червня 2017 року (а. с. 150, 151 том 1).

Приватне сільськогосподарське підприємство Нове життя направив ОСОБА_2 лист-повідомлення від 01 вересня 2017 року, в якому просив ОСОБА_2 розглянути проект додаткової угоди від 01 вересня 2017 року до договору оренди землі від 30 грудня 2005 року, який набув чинності 18 січня 2008 року, підписати його та надати (або направити) до підприємства та надав вказаний проект додаткової угоди від 01 вересня 2017 року (а. с. 152, 153 том 1).

В подальшому ОСОБА_2 на адресу Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя направив ще лист-повідомлення від 03 жовтня 2017 року, в якому повідомив підприємство про те, що не має бажання продовжувати договір оренди на новий термін, у зв`язку з чим просив звільнити належну йому земельну ділянку, яке отримано підприємством 05 жовтня 2017 року (а. с. 156, 157 том 1) .

В матеріалах справи міститься додаткова угода від 01 вересня 2017 року до договору оренди землі від 30 грудня 2005 року, відповідно до умов якої сторони внесли зміни, зокрема, пункт 2 розділу Об`єкт оренди викладено в такій редакції: 2. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 6,1824 га ріллі, з кадастровим номером 6323281200:02:000:0327 .

Пункт 8 розділу Строк дії договору викладено в такій редакції: 8. Поновлений договір оренди землі укладено на 7 років, тобто до 01 вересня 2024 року. Після закінчення строку договору оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Якщо до моменту закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не заявить про його припинення шляхом надсилання відповідного поштового повідомлення іншій стороні, цей договір вважається продовженим на такий самий строк та на тих самих умовах. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку цього договору, та за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку цього договору, він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 106516085 від 06 грудня 2017 року належна ОСОБА_2 земельна ділянка площею 6,18 га, кадастровий номер 6323281200:02:000:0327, знаходиться в оренді у Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя на підставі договору оренди землі від 30 грудня 2005 року та додаткової угоди до договору оренди землі від 01 вересня 2017 року зі строком дії до 01 вересня 2024 року з правом пролонгації (а. с. 158 том 1).

Ухвалою Коломацького районного суду Харківської області від 31 травня 2018 року у справі призначено судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлені наступні питання: чи виконаний підпис від імені ОСОБА_3 на додатковій угоді № б/н від 01 вересня 2017 року до договору оренди землі від 31 грудня 2005 року (щодо земельної ділянки, кадастровий номер 6323281200:02:000:0147) ОСОБА_3 .?; чи виконаний підпис від імені ОСОБА_1 на додатковій угоді № б/н від 30 червня 2017 року до договору оренди землі від 04 жовтня 2007 року (щодо земельної ділянки, кадастровий номер 6323281200:02:000:0043) та на додатковій угоді б/н від 01 вересня 2017 року до договору оренди землі від 01 січня 2006 року (щодо земельної ділянки, кадастровий номер 6323281200:02:000:0187) ОСОБА_1 .?; чи виконаний підпис від імені ОСОБА_2 на додатковій угоді № б/н від 01 вересня 2017 року до договору оренди землі від 30 грудня 2005 року (щодо земельної ділянки, кадастровий номер 6323281200:02:000:0327) ОСОБА_2 .?

24 липня 2018 року до суду першої інстанції надійшло клопотання з Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи, яке складено 10 липня 2018 року.

Ухвалою Коломацького районного суду Харківської області від 08 серпня 2019 року витребувано з Шевченківської селищної ради Харківської області в строк до 30 серпня 2018 року оригінали спірних додаткових угод (а. с. 74-75 том 3).

Із відповіді № 931 від 04 вересня 2018 року вбачається, що Шевченківська селищна рада Харківської області повідомила про відсутність та неможливість надання оригіналів документів реєстраційних справ (а.с.98-99, 110 том 3).

Ухвалою Коломацького районного суду Харківської області від 04 вересня 2019 року витребувано з Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя в строк до 17 вересня 2018 року оригінали спірних додаткових угод (а. с. 106-107 том 3).

21 вересня 2018 року Приватне сільськогосподарське підприємство Нове життя до суду першої інстанції подав заяву, в якій зазначив, що 30 березня 2018 року відповідно до акту приймання-передачі документів спірні оригінали додаткових угод від 01 вересня 2017 року передані адвокату Ульянову Д.В. (а. с. 124-131 том 3).

03 жовтня 2018 року Приватне сільськогосподарське підприємство Нове життя до суду першої інстанції подав клопотання, в якому зазначив, що при отриманні оригіналів документів, вони будуть в найкоротші строки направлені до суду та просив визнати поважними причини не подання необхідних документів та надати додатковий строк для їх подачі (а. с. 136-141 том 3).

30 жовтня 2018 року до суду першої інстанції з Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса надійшло повідомлення про неможливість надання висновку за цивільною справою, складеного 28 вересня 2018 року (а. с. 152-153 том 3).

20 листопада 2018 року до суду першої інстанції Приватне сільськогосподарське підприємство Нове життя подав оригінал додаткової угоди від 30 червня 2017 року до договору оренди землі від 04 жовтня 2007 року, укладену між ОСОБА_1 та Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя , оригінал додаткової угоди від 01 вересня 2017 року до договору оренди землі від 31 грудня 2005 року, укладену між ОСОБА_3 та Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя . Оригіналів додаткових угод від 01 вересня 2017 року, укладених між ОСОБА_1 та підприємством, та між ОСОБА_2 та підприємством, не надано.

Ухвалою Коломацького районного суду Харківської області від 20 листопада 2018 року призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання: чи виконаний підпис від імені ОСОБА_3 на додатковій угоді № б/н від 01 вересня 2017 року до договору оренди землі від 31 грудня 2005 року (щодо земельної ділянки, кадастровий номер 6323281200:02:000:0147) ОСОБА_3 .?; чи виконаний підпис від імені ОСОБА_1 на додатковій угоді № б/н від 30 червня 2017 року до договору оренди землі від 04 жовтня 2007 року (щодо земельної ділянки, кадастровий номер 6323281200:02:000:0043) ОСОБА_1 .?

З висновку експерта № 1062 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, складеного 15 лютого 2019 року вбачається, що підпис від імені ОСОБА_3 в додатковій угоді від 01 вересня 2017 року, укладений між ОСОБА_3 та Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя до договору оренди землі від 31 грудня 2005 року (щодо земельної ділянки кадастровий номер 6323281200:02:000:0147), в графі Орендодавець виконаний не ОСОБА_3 Підпис від імені ОСОБА_1 в додатковій угоді від 30 червня 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя до договору оренди землі від 04 жовтня 2007 року (щодо земельної ділянки, кадастровий номер 6323281200:02:000:0043), в графі Орендодавець виконаний не ОСОБА_1

08 листопада 2018 року до суду першої інстанції представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав заяву про встановлення факту, для з`ясування якого було призначено експертизу, в порядку статті 109 ЦПК України.

Ухвалою Коломацького районного суду Харківської області від 20 листопада 2018 року, в якій ухвалою Коломацького районного суду Харківської області від 22 листопада 2018 року виправлено описку в ухвалі суду, визнано факт виконання підпису проставленого на додатковій угоді від 01 вересня 2017 року до договору оренди землі від 01 січня 2006 року, між ОСОБА_1 та Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя , не ОСОБА_1 , а іншою особою; визнати факт виконання підпису, проставленого на додатковій угоді від 01 вересня 2017 року до договору оренди землі від 30 грудня 2005 року, між ОСОБА_2 та Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя , не ОСОБА_2 , а іншою особою.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного Кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 Закону України Про оренду землі у редакції, чинній на час укладення договору оренди землі, передбачено істотні умови договору оренди землі, а саме: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

У статті 19 цього Закону у редакції, чинній на час укладення договору оренди землі, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 цього Закону, у редакції чинній на час укладення договору оренди землі, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Тобто, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Разом з тим у частині першій статті 236 ЦК України зазначено, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Момент укладення договору визначено у частині перші статті 638 ЦК України, у якій зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача; за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не звільняє позивача від виконання ним його процесуальних обов`язків.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Статями 78, 79, 80 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини 1, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може гуртуватися на припущеннях.

Аналізуючи вимоги статей 76-81 ЦПК України можна дійти висновку про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим ЦПК України.

Матеріали справи свідчать про те, що 01 січня 2006 року між ОСОБА_1 та Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя укладено договір оренди землі.

30 грудня 2005 року між ОСОБА_2 та Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя укладено договір оренди землі.

01 листопада 2017 року між ОСОБА_1 та Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 01 січня 2006 року.

01 листопада 2017 року між ОСОБА_2 та Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 30 грудня 2005 року.

Звертаючись до суду з позовами, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилалися на те, що спірні додаткові угоди від 01 вересня 2017 року ними не підписувались і їх волевиявлення на укладення цих додаткових угод було відсутнє.

Відповідно до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України Про судову експертизу ).

Згідно з пунктом 1.1. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30 грудня 2004 року № 144/5), основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп`яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).

Ідентифікація виконавця підпису орендодавця в договорі оренди потребує застосування спеціальних знань, що можливо з`ясувати в порядку призначення судом почеркознавчої експертизи.

На підтвердження доводів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про те, що вони не підписували з відповідачем спірні додаткові угоди до договорів оренди землі, а відтак не мали волевиявлення на укладення спірних правочинів, представник позивачів в суді першої інстанції просив призначити у справі судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити питання про те, чи виконані підписи у зазначених документах самими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , чи іншими особами.

Ухвалою Коломацького районного суду Харківської області від 31 травня 2018 року у справі призначено судову почеркознавчу експертизу, а ухвалою Коломацького районного суду Харківської області від 04 вересня 2019 року витребувано з Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя в строк до 17 вересня 2018 року оригінали спірних додаткових угод.

Положення статті 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі роз`яснено.

Експертною установою матеріали справи були повернуті до суду без виконання, зокрема, у зв`язку з ненаданням оригіналів досліджуваних документів та необхідний порівняльний матеріал. Протягом року підприємство не надавало суду необхідних документів.

Ненадання відповідачем документів для експертного дослідження, висновки якого могли підтвердити чи спростувати позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , стали підставою для застосування судом першої інстанції за заявою представника позивачів наслідків, передбачених частиною першою статті 109 ЦПК України, про що була постановлена ухвала Коломацького районного суду Харківської області від 20 листопада 2018 року, в якій ухвалою Коломацького районного суду Харківської області від 22 листопада 2018 року виправлено описку в ухвалі суду, якою суд визнав факт виконання підпису проставленого в додатковій угоді від 01 вересня 2017 року до договору оренди землі від 01 січня 2006 року, між ОСОБА_1 та Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя , не ОСОБА_1 , а іншою особою; визнав факт виконання підпису, проставленого в додатковій угоді від 01 вересня 2017 року до договору оренди землі від 30 грудня 2005 року, між ОСОБА_2 та Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя , не ОСОБА_2 , а іншою особою.

Згідно статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Аналізуючи зазначену норму процесуального закону, необхідно дійти висновку, що нею законодавець встановив спеціальну процесуальну санкцію для осіб, які ухиляються від участі в експертизі, зокрема, у наданні необхідних документів, без яких неможливо провести експертизу. Важливим у такому випадку є встановлення ухилення осіб як умисних дій, внаслідок чого неможливо проведення експертизи для з`ясування питання, яке для них має значення, наслідком чого може бути визнання судом факту, для з`ясування якого була призначена експертиза, або відмова у його визнанні.

Постановляючи ухвалу про визнання фактів виконання підписів, проставлених на спірних додаткових угодах не ОСОБА_1 та не ОСОБА_2 , суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що Приватне сільськогосподарське підприємство Нове життя ухиляється від проведення судово-почеркознавчої експертизи на предмет встановлення оригіналів підписів в оригіналах додаткових угод від 01 вересня 2017 року.

Так, як вбачається з матеріалів справи протягом майже року між судом та підприємством тривало листування щодо надання оригіналів зазначених додаткових угод. Однак, їх так і не було надано до суду без поважних причин.

В суді апеляційної інстанції представнику підприємства було запропоновано надати оригінали цих додаткових угод для проведення судової експертизи. Представник позивачів не заперечував проти оплати за її проведення. Представнику відповідача також пропонувалось надати строк для з`ясування цього питання з відповідачем. Проте, він пояснив, що таке питання перед ним відповідачем не ставилось. При цьому оригінали додаткових угод від 01 вересня 2017 року до суду апеляційної інстанції не надав.

Аналізуючи наведене, судова колегія вважає, що як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, не порушуючи принципи цивільного судочинства, надавалась можливість учасникам справи, зокрема, відповідачу довести обставини, які мають значення для справи, а в суді апеляційної інстанції - доводи та вимоги, на які він посилався в апеляційній скарзі. Проте, відповідач такою можливістю не скористався.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, застосувавши статтю 109 ЦПК України, діяв в межах чинного цивільного процесуального законодавства, не порушуючи прав учасників справи.

У зв`язку з чим рішення суду є законним і підстав для його зміни або скасування в цій частині не вбачається.

Проте, судова колегія не погоджується з висновком суду щодо стягнення витрат на проведення судово-почеркознавчої експертизи в розмірі 6006,00 грн. з Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя на користь ОСОБА_2 , виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 статті 133 передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно із частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами визначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

При повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується ними пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів.

Як вбачається з матеріалів справи судом першої інстанції призначено судово-почеркознавчу експертизу та проведено її експертною установою лише щодо додаткової угоди від 01 вересня 2017 року до договору оренди землі від 31 грудня 2005 року, укладеної між ОСОБА_3 та Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя та додаткової угоди від 01 вересня 2017 року до договору оренди землі від 30 червня 2017 року, укладеної між ОСОБА_1 та Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя .

Не призначено та не проведено судову експертизу щодо додаткової угоди від 01 вересня 2017 року, яку укладено між ОСОБА_2 , та Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя , тому ОСОБА_2 і не було сплачено за її проведення.

Проте, судом першої інстанції в порушення вимог статті 141 ЦПК України стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя на користь ОСОБА_2 витрати на проведення судово-почеркознавчої експертизи в розмірі 6006,00 грн.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає за необхідне рішення суду в цій частині скасувати, задовольнивши в цій частині апеляційну скаргу підприємства.

В іншій частині рішення суду, виходячи з вимог частини 1 статті 367 ЦПК України не переглядалось, оскільки не оскаржувалось.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя по суті спору залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині скасовано тільки в частині стягнення судових витрат на користь ОСОБА_2 , питання щодо перерозподілу судових витрат не вирішується.

Керуючись ст.ст.367, 368, п. 2 ч. 1 ст.374, ст. 376, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя - задовольнити частково.

Рішення Коломацького районного суду Харківської області від 10 квітня 2019 року в оскаржуваній частині, а саме в частині стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя на користь ОСОБА_2 вартості судово-почеркознавчої експертизи, проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса у розмірі 6006,00 грн. - скасувати.

В іншій оскаржуваній частині рішення суду - залишити без змін.

В іншій частині рішення суду не переглядалось.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий І.В. Бурлака

Судді І.О. Бровченко

А.І. Колтунова

Повний текст постанови складено 23 вересня 2019 року