Постанова

від 18.06.2009 по справі 14/256

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № < Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18.06.2009 р. 12:45 № 14/256

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В при секретарі Денисенко Ю.М., за участю представників сторін:

від позивача : Кащука Олексія Степановича

від відповідача: за відсутності відповідно до клопотання

розглянув у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавного територіально-галузевого об`єднання Південно-Західна залізниця до Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області проскасування рішення про застосування економічних санкцій,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18 червня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне територіально -галузеве об`єднання Південно-Західна залізниця`звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про скасування рішення державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 12.12.2007 №ІЦ-02-12/89.

Позовні вимоги обґрунтовано відсутністю правопорушень з боку позивача за які відповідачем застосовано економічні санкції. За посиланням позивача, ним застосовувався нормативно встановлений рівень цін; подвійної стягнення плати за послугами маневрові роботи`та зважування`не було, оскільки позивачем стягувалась плата за різні послуги.

Відповідач проти позовних вимог заперечив з посиланням на застосування станцією Вінниця нечинних коефіцієнтів до тарифів на перевезення вантажів, що призвело до отримання необґрунтованої виручки у сумі 2 559 грн. Подвійне стягнення плати за послуги маневрові роботи`і зважування`одночасно як за регульованим так і за вільним (договірним) тарифом чинним законодавством не передбачено, а тому є безпідставним і являється порушенням державної дисципліни цін.

Під час судового розгляду справи позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, відповідач проти позову заперечив.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Державною інспекцією з контролю за цінами у Вінницькій області було проведено перевірку станції Вінниця державного територіально-галузевого об`єднання Південно-Західна залізниця`на предмет дотримання порядку встановлення та застосування тарифів на послуги перевезення вантажів.

Перевіркою встановлено:

- необґрунтоване завищення тарифів внаслідок застосування коефіцієнту у розмірі 2,616 замість 2,565 за період з 01.05.2007 по 14.05.2007 до тарифів Тарифного керівництва №1 (по наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 28.04.2007 №356), який на період застосування не мав юридичної сили. Сума необґрунтовано отриманої виручки становить 2 559,38 грн.;

- одночасне стягнення плати за одну і ту ж послугу маневрові роботи`як за регульованим тарифом (п.1.8 Тарифного керівництва №1, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.1999 №551), так і за вільним тарифом (п.21 таблиці 3 п.26 Тарифного керівництва №1, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.1999 №551). Сума необґрунтовано отриманої виручки становить 70 431 грн.;

- одночасне стягнення плати за одну і ту ж послугу зважування одночасно як за вільним (договірним) тарифом (п.10 таб.3 п.26 Тарифного керівництва №1, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.1999 №551), так і за регульованим тарифом (п.4 Тарифного керівництва №1, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.1999 №551). Сума необґрунтовано отриманої виручки становить 29 737 грн.

За результатами перевірки складено акт від 07.09.2007 та доповнення до акту від 30.11.2007 та прийнято оскаржуване рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 12.12.2007 №ІЦ-02-12/89 щодо вилучення у державного територіально-галузевого об`єднання Південно-Західна залізниця`у дохід державного бюджету 102 727 грн. та стягнення штрафу у сумі 205 454 грн.

Відповідно до Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 №298/519, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2001 за №1047/6238, підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб`єктами господарювання необгрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства. Порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема: застосування цін (тарифів) суб`єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг; включення у вартість продукції та послуг, ціни (тарифи) на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт); застосування цін і тарифів з порушенням інших запроваджених методів регулювання.

Необґрунтовано одержані суб`єктами господарювання, унаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами.

Згідно із статтею 9 Закону України Про залізничний транспорт`встановлення тарифів на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом у межах України здійснюється на підставі державної бюджетної, цінової та тарифної політики у порядку, що визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України Про транспорт`нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, шляхів сполучення, організації безпеки руху, охорони громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні та екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов`язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення.

Відповідно до статті 4 Закону України Про ціни та ціноутворення , Кабінет Міністрів України: забезпечує здійснення в республіці державної політики цін; визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій; визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року №1548 Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів) ( в редакції на час виникнення спірних правовідносин) Мінтрансзв`язку за погодженням з Мінекономіки і Мінфіном встановлює тарифи на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 28.04.2007 №356 затверджені Коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15 листопада 1999 року №551, у відповідності до яких до тарифів, плати та зборів, що вказані в розділах 1 і 2 Збірника тарифів встановлено коефіцієнт - 2,616. Вказаний Наказ зареєстрований в Міністерстві юстиції України 4 травня 2007 року за №458/13726 та набрав чинності 15 травня 2007 року.

Перевіркою встановлено і не спростовується позивачем, що станцією Вінниця у період з 01.05.2007 по 14.05.2007 застосовувались коефіцієнт до тарифів на перевезення вантажів у розмірі 2,616. В той же час, в період з 01.05.2007 по 14.05.2007 були чинними коефіцієнти до тарифів на рівні 2,565 встановлені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.04.2005 №91 Про індексацію тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом та пов`язані з цим послуги та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.07.2005 №223 Про індексацію тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом .

Враховуючи викладене, висновок відповідача про необґрунтоване завищення тарифів внаслідок застосування коефіцієнта до тарифів Тарифного керівництва №1 (по наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 28.04.2007 № 356), який на період застосування не мав юридичної сили, є правомірним та підтверджується матеріалами справи. Сума необґрунтовано отриманої позивачем виручки в результаті такого порушення склала 2 559 грн.

Щодо стягнення плати за маневрові роботи, суд враховує наступне.

Перевіркою встановлено, що позивачем стягувалась плата за маневрову роботу, що виконується локомотивом залізниці не одночасно з подачею і забиранням вагонів, на окрему вимогу власника під`їзної колії або вантажовласника, оформлену пам`яткою про користування вагонами (контейнерами) з визначенням часу початку і закінчення маневрової роботи, за регульованим та вільним тарифами.

Відповідно до пункту 1.8. розділу 2 Тарифного керівництва №1 за маневрову роботу, що виконується локомотивом залізниці не одночасно з подачею і забиранням вагонів, на окрему вимогу власника під`їзної колії або вантажовласника оплата проводиться за регульованим тарифом.

Разом з тим, позивачем стягувалась плата по регульованим тарифом за маневрову роботу, що виконується локомотивом залізниці не одночасно з подачею і забиранням вагонів, на окрему вимогу власника під`їзної колії або вантажовласника та за вільним тарифом за маневрові роботи по відповідній заявці.

Тобто вартість однієї маневрової роботи складається із регульованої ставки згідно пункту 1.8. розділу 2 Тарифного керівництва №1 та вартості розгляду заявки і окремої вимоги в розмірі 73,78 грн. (за заявку), тобто додаванням до регульованого тарифу інших складових, що законодавчо не передбачено. Суд доходить висновків, що таке формування ціни є порушенням державної дисципліни цін.

Щодо застосування економічних санкцій за стягнення подвійної плати за одну і ту ж послугу зважування , то суд також приходить до висновку про правомірність таких санкцій з огляду на наступне.

Перевіркою станції Вінниця встановлено необґрунтоване завищення плати за зважування вантажів як за регульованим та і за вільним тарифом.

Відповідно до пункту 4 розділу 2 Тарифного керівництва №1 зважування вантажів на вагах залізниці і тари, оплата проводилась за регульованим тарифом, та за вільними тарифами, відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України згідно п.10 таб.3 п.26 Тарифного керівництва №1.

У відповідності до пункту 26 розділу 1 Тарифного керівництва №1 розрахунки за роботи й послуги, пов`язані з перевезенням вантажів і пошти, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними тарифами, які визначаються за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить антимонопольному законодавству. Вільні тарифи визначаються, виходячи з кон`юнктури ринку, якості й споживчих властивостей робіт і послуг. У вільних тарифах враховується собівартість виробництва й прибуток без обмеження рівня рентабельності.

Серед Переліку видів перевезень, робіт і послуг, які виконуються залізничним транспортом за вільними тарифами (на підставі окремих договорів), визначеного пунктом 26 Тарифного керівництва в пункті 10 зазначається про надання послуг по зважуванню й перевірки одержувачем (відправником) маси вантажів при прийманні, видачі й перевантаженні у випадках, не передбачених Правилами.

При цьому в Розділі 2 пунктом 4 Тарифного керівництва №1 передбачений збір за зважування вантажів в наступних видах та розмірах:

- за зважування на вагах залізниці вантажів і тари справляється збір за кожну операцію в розмірах: 14,6 грн. за один вагон будь-якої вантажопідйомності - при зважуванні на вагонних вагах; 1,5 грн. за одну тонну - при зважуванні на товарних вагах; 2,4 грн. з автомобіля і 1,5 грн. з автопричепа - при зважуванні на автомобільних вагах.

- за перевірку працівниками станції маси вантажів і тари на вагах вантажовласників на їх вимогу або у випадках, передбачених Правилами, справляється збір за кожну операцію в розмірах: 2,4 грн. з вагона будь-якої вантажопідйомності - при зважуванні на вагонних і елеваторних вагах; 0,9 грн. за одну тонну - при зважуванні на товарних вагах; 1,2 грн. з автомобіля і 0,9 грн. з причепа - при зважуванні на автомобільних вагах.

Таким чином, законодавством встановлено державне регулювання тарифів за зважування на вагах залізниці вантажів і тари, та за перевірку працівниками станції маси вантажів і тари на вагах вантажовласників на їх вимогу, або у випадках, передбачених Правилами. Застосування вільних цін та тарифів можливе у випадку надання послуг по зважуванню й перевірці на прохання одержувача (відправника) маси вантажів при прийманні, видачі й перевантаженні у випадках, не передбачених Правилами. При цьому Тарифне керівництво № 1 не передбачає можливості стягнення подвійної плати за вільними та регульованими тарифами за одну і ту ж надану залізницею послугу.

Посилання позивача на додаткові витрати залізниці при розгляді заявок вантажовласників, не приймаються судом до уваги, оскільки законодавством не передбачено таку умову для застосування вільних тарифів разом із регульованими тарифами. Таке твердження позивача є необґрунтованим з позиції закону.

Відповідно до статті 14 Закону України Про ціни і ціноутворення`вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки.

Судом не встановлено порушень державною інспекцією з контролю за цінами у Вінницькій області приписів Закону при винесення оскаржуваного рішення, на які посилається позивач.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Постанову виготовлено в повному обсязі 21 липня 2009 року