Постанова

від 11.09.2019 по справі 909/615/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2019 р. Справа №909/615/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

суддів Бонк Т.Б.

Желік М.Б.

за участю секретаря судового засідання Гураль К.О.

розглянув матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Нідерландське підприємство "МРV-Юкрейн" (далі - ТОВ СП "МРV-Юкрейн") б/н від 06.05.2019 (вх. № 01-05/1697/19 від 08.05.2019)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.04.2019 (суддя Малєєва О.В., повний текст складено 18.04.2019), прийнятого за результатами розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.11.2018

у справі № 909/615/18

за первісним позовом: ТОВ СП "МРV-Юкрейн", м. Тисмениця, Івано-Франківська область

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (далі - ПАТ "ВіЕйБі Банк") в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк", м. Київ

за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) "Хутрофірма "Тисмениця", м. Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область

про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень від 23.01.2018,

та за зустрічним позовом: ПАТ "ВіЕйБі Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк", м. Київ

до відповідача-1: ТОВ СП "МРV-Юкрейн", м. Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область

до відповідача-2: ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця", м. Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область

про визнання недійсним договору оперативного управління майном від 30.08.2017,

за участю представників:

від позивача (за первісним позовом): не з'явився (належно повідомлено);

від відповідача (за первісним позовом) в режимі відеоконференції: Остафійчук М.В. - адвокат (довіреність №84 від 21.06.19);

від третьої особи (за первісним позовом): не з'явився (належно повідомлено).

1.Розгляд справи.

Відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України не заявлялось.

Судове засідання фіксувалось за допомогою технічних засобів відео - та звукозапису, згідно з ст.ст. 197, 222 ГПК України.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2019 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді - доповідача) Дубник О.П., суддів Желік М.Б. та Скрипчук О.С.

У зв'язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Скрипчук О.С., розпорядженням керівника апарату Західного апеляційного господарського суду № 524 від 15.07.2019 проведено автоматизовану заміну складу колегії суддів. Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2019 до складу колегії входять:головуючий суддя Дубник О.П., судді Желік М.Б. та Бойко С.М.

У зв'язку із перебуванням у відрядженні судді-члена колегії Бойко С.М., розпорядженням в.о. керівника апарату Західного апеляційного господарського суду № 842 від 10.09.2019 проведено автоматизовану заміну складу колегії суддів. Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2019 до складу колегії входять: головуючий суддя Дубник О.П., судді Желік М.Б. та Бонк Т.Б.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Позивач (за первісним позовом) та третя особа (за первісним позовом) у судове засідання участі уповноважених представників не забезпечили, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового рекомендованого відправлення від 18.07.2019 року (вх. №01-16/15257/19 від 26.07.2019; вх. №01-16/15258/19 від 26.07.2019).

Відповідно до п.п. 1,2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

3. Короткий зміст позовних вимог.

3.1. ТОВ СП "МРV-Юкрейн" заявило позов до ПАТ "ВіЕйБі Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень від 23.01.2018 з моменту його вчинення.

3.2. ПАТ "ВіЕйБі Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни заявило зустрічний позов до ТОВ СП "МРV-Юкрейн", до ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" про визнання недійсним договору оперативного управління майном від 30.08.2017.

4.Короткий зміст судового рішення, прийнятого по суті позовних вимог.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 19.11.2018 у даній справі, яке набрало законної сили, задоволено первісний позов ТОВ СП "МРV-Юкрейн" до ПАТ "ВіЕйБі Банк", за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця", про визнання недійсним з моменту вчинення договору оренди нежитлових приміщень від 23.01.2018 та задоволено зустрічний позов ПАТ "ВіЕйБі Банк" до ТОВ СП "МРV-Юкрейн", ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" про визнання недійсним договору оперативного управління майном від 30.08.2017 (а.с. 110-117, т. 2).

5. Короткий зміст заяви.

08.01.2019 року на адресу Господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява ПАТ "ВіЕйБі Банк" від 28.12.2018 №08/-17850 (вх. № 416/19 місцевого суду від 08.01.2019) про перегляд рішення суду від 19.11.2018 за нововиявленими обставинами. Заявник просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.11.2018 у справі № 909/615/18 в частині задоволення первісного позову і прийняти нове рішення про відмову в позові (а.с. 123-124, т. 2).

Заява мотивована тим, що суд, ухвалюючи рішення про задоволення первісного позову, в основу рішення поклав обставини, встановленні судовими рішеннями у справі № 909/1090/16. Такё ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 08.05.2018, яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.2018, у справі №909/1090/16, було визнано протиправними та скасовано рішення державного реєстратора про реєстрацію переходу права власності до ПАТ "ВіЕйБі Банк" на об'єкти нерухомого майна, які є об'єктом оренди за оспорюваним договором, однак 04.12.2018 Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду скасував судові акти, що в силу п. 3 ч. 2 ст. 320 ГПК України є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами (а.с.23-41, т.3) .

6. Короткий зміст рішення суду першої інстанції, прийнятого за результатами перегляду заяви.

6.1. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 11.04.2019 задоволено заяву ПАТ "ВіЕйБі Банк" від 28.12.2018 №08/-17850 (вх. № 416/19 від 08.01.2019) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.11.2018.

Скасовано рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.11.2018 в частині задоволення первісного позову ТОВ СП "МРV-Юкрейн" до ПАТ "ВіЕйБі Банк", за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень від 23.01.2018.

Відмовлено в задоволенні позову ТОВ СП "МРV-Юкрейн" до ПАТ "ВіЕйБі Банк", за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" про визнання недійсним з моменту вчинення договору оренди нежитлових приміщень від 23.01.2018, який укладено між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та ТОВ СП "МРV-Юкрейн".

Стягнуто з ТОВ СП "МРV-Юкрейн" на користь ПАТ "ВіЕйБі Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 3 524, 00 грн судового збору.

4.2. Судове рішення у справі мотивоване ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 759, ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ч.1 ст. 134, ч. 1 ст. 174, ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України), п. 3 ч. 2 ст. 320 ГПК України і зроблено висновок, що наведені обставини є підставою для скасування рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.11.2018 в частині задоволення первісного позову і ухвалення нового рішення про відмову в позові. Місцевим господарським судом зроблено висновок, що на час укладення оспорюваного правочину право власності на майно, яке передавалось в оренду, було зареєстровано за ПАТ "ВіЕйБі Банк", і в судовому порядку вказані рішення про реєстрацію не визнані нечинними, слід вважати, що ПАТ "ВіЕйБі Банк" мав право здійснювати повноваження власника майна і передавати його в оренду. Постанова Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №909/1090/16 відповідно до ч. 1 ст. 317 ГПК України набрала законної сили з дня її прийняття, і скасовані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції втратили законну силу, а за таких обставин підстави для визнання недійсним договору оренди відсутні.

5 . Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи .

5.1. ТОВ СП "МРV-Юкрейн" не погоджується з ухваленим рішенням суду, вважає його прийнятим з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи. Зазначає, зокрема, що за договором оперативного управління майном від 30.08.2017 поніс значні фінансові витрати на ремонт, обслуговування та утримання майна. Вважає неправомірним укладення двох договорів (оперативного управління і оренди) на один і той самий об'єкт. На думку апелянта, постанова Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №909/1090/16 підлягає застосуванню з дня її винесення. Стверджує, що отримав майно від ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" на підставі договору оперативного управління майном від 30.08.2017. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким первісний позов задоволити повністю.

5.2. ПАТ "ВіЕйБі Банк" у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що ТОВ СП "МРV-Юкрейн" під час укладення договору договору оренди нежитлових приміщень від 23.01.2018 вільно обирав контрагента, а доказів недійсності договору позивачем (за первісним позовом) не надано.

5.2. ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" не подало відзиву на апеляційну скаргу.

6. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції.

Між ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця", як установником управління, та ТОВ СП "МРV-Юкрейн", як управителем, 30.08.2017 укладенол договір оперативного управління майном за умовами якого Установник управління передає Управителю по акту приймання-передачі на невизначений термін каналізаційну насосну станцію №1, площею 132,0 кв.м, хлораторну, площею 281,6 кв.м, хутроочистку, площею 939, 1 кв.м, які знаходяться за адресою м. Тисмениця, вул. Вербова, 9/21, 9/16, 9/17, відповідно (надалі майно) (п. 1).

Управитель вправі робити у відношенні переданого в управляння майна будь-які юридичні і фактичні дії для забезпечення схоронності та безперебійної роботи майна в інтересах управителя (п. 3).

Передача майна здійснюється без винагороди, отриманої в результаті виробничої діяльності з використанням переданого майна (п. 5).

Передача майна за договором оперативного управління майном здійснена за актом приймання-передачі від 30.08.2017.

ПАТ ВіЕйБі Банк направив ТОВ СП "МРV-Юкрейн" лист-вимогу від 01.12.2017 №12/2-29947, в якій повідомляв про набуття права власності на майно на підставі постанови Львівського апеляційного господарського суду від 04.04.2016 і вимагав, зокрема, укласти договір оренди майна з банком.

Між ПАТ "ВіЕйБі Банк", як орендодавцем, та ТОВ СП "МРV-Юкрейн", як орендарем, 23.01.2018 укладено договір оренди нежитлових приміщень за умовами якого орендодавець зобов'язується передати орендарю в тимчасове користування нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: Івано-Франківська обл., Тисменицький район, м. Тисмениця, вул. Вербова, буд. 9, загальною площею 1352, 7 кв.м, та складаються з приміщень корпусу 9/16, 9/17, 9/21, а орендар зобов'язується оплачувати орендодавцю орендну плату за користування (п. 1.1).

Передача майна за договором оренди відбулась згідно з актом приймання-передачі приміщень від 23.01.2018.

Відповідно до постанови Львівського апеляційного господарського суду від 04.04.2016 у справі №909/691/15 в погашення заборгованості ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" за кредитним договором №08/44-03 від 30.09.2008 було звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 30.09.2008 шляхом визнання права власності за ПАТ ВіЕйБі Банк, в тому числі на каналізаційну насосну станцію №1, площею 132,0 кв.м, хлораторну, площею 281,6кв.м, хутроочистку, площею 939, 1 кв.м, які знаходяться за адресою м. Тисмениця, вул. Вербова, 9/21, 9/16, 9/17, відповідно.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.2017 порушено провадження у справі №909/1090/16 про банкрутство ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.

На підставі постанови Львівського апеляційного господарського суду від 04.04.2016 у справі №909/691/15 у 2016 році за ПАТ "ВіЕйБі Банк" зареєстровано право власності на два об'єкти: автотранспортні гаражі, А, загальною площею 531,7 кв.м та виробничий корпус, А, загальною площею 8 582,8 кв.м.

З 16 лютого по 06 жовтня 2017 року державним реєстратором Тисменицької райдержадміністрації було здійснено реєстрацію права власності за ПАТ "ВіЕйБі Банк" на решту об'єктів нерухомого майна, що були передані в іпотеку ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця".

Дані обставини встановлені в постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №909/1090/16 і в силу ч. 5 ст. 75 ГПК України не підлягають доказуванню.

Господарський суд Івано-Франківської області згідно з ухвалою від 08.05.2018, яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.2018, у справі №909/1090/16 визнав протиправними та скасував рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зокрема, індексний номер 33987202 від 22.02.2017 щодо реєстрації переходу права власності на каналізаційну насосну станцію № 1, А, заг. площею 132,0 кв. м, що знаходиться за адресою: Івано- Франківська обл., Тисменицький р-н, м. Тисмениця, вул. Вербова (Толстого), буд. 9/21; індексний номер 34594588 від 03.04.2017 на хлораторну, А, заг. площею 281,6 кв. м, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., Тисменицький р-н м. Тисмениця, вул. Вербова (Толстого), буд. 9, корп. № 16; індексний номер 34596093 від 03.04.2017 на хутроочистку, заг. площею 939,1 кв. м., що знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., Тисменицький р-н, м. Тисмениця, вул. Вербова (Толстого), буд. 9/17.

Верховний Суд згідно з постановою від 04.12.2018 скасував ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 08.05.2018 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.2018 у справі №909/1090/16 в частині визнання протиправними та скасування рішень щодо реєстрації переходу права власності на нерухоме майно до ПАТ "ВіЕйБі Банк" і ухвалив нове рішення - відмовив у задоволенні заяви розпорядника майна Дідича М.А. про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав на нерухоме майно згідно з обліковими записами у Державному реєстрі прав, в тому числі №33987202, №34594588, №34596093 на об 'єкти нерухомого майна в Івано-Франківській області, місто Тисмениця, вул. Вербова (Толстого), 9, корпус 7.

Право власності на вказане майно 06.06.2018 зареєстроване за ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця", що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №126916650, 126912153, 126910540 від 08.06.2018.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 19.11.2018 у даній справі визнано недійсним договір оперативного управління майном від 30.08.2017.

7. Норми права та мотиви, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови, висновки суду.

Згідно ч. 1 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Суд першої інстанції, з урахуванням наведених законодавчих приписів, у тому числі пункту 3 частини другої статті 320 ГПК України, з'ясувавши наявність зазначеної нововиявленої обставини у вигляді скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду, дійшов вірного висновку про існування підстави для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення. Доводи апеляційної скарги даного висновку не спростовують.

Господарський суд Івано-Франківської області, ухвалюючи рішення від 19.11.2018, надав оцінку обставинам, частина з яких була встановлена в ухвалі Господарського суду Івано-Франківської області від 08.05.2018 у справі №909/1090/16, яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.2018. Ці обставини в силу ч. 5 ст. 75 ГПК України не підлягали доказуванню. При вирішенні спору визначальним було те, що в судовому порядку визнано протиправними та скасовано рішення щодо реєстрації переходу права власності на нерухоме майно до ПАТ "ВіЕйБі Банк", яке є об' єктом оренди за оспорюваним договором. Тому, застосувавши до спірних правовідносин ч. 1 ст. 134 ГК України, ч. 4 ст. 334, ч. 1 ст. 761 ЦК України, суд зробив висновок, що у ПАТ "ВіЕйБі Банк" право власності на майно не виникло і він не мав повноважень передавати його в оренду. Це стало підставою для задоволення первісного позову про визнання договору оренди недійсним згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Однак, Верховний Суд постановою від 04.12.2018 скасував ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 08.05.2018 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.2018 у справі №909/1090/16 в частині визнання протиправними та скасування рішень щодо реєстрації переходу права власності на вказане майно до ПАТ "ВіЕйБі Банк" і ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні відповідної заяви розпорядника майна.

Таким чином наявна підстава згідно п.3 ч. 2 ст. 320 ГПК України для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Нормами цивільного законодавства передбачений спосіб захисту цивільних прав та інтересів, зокрема й шляхом визнання правочину недійсним, правові засади для застосування якого врегульовані приписами статей 215-236 ЦК України.

Так, правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб'єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України).

Підстави визнання правочину недійсним визначено ст.215 ЦК України, відповідно до якої підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч.ч.1, 2, 3, 5,6 ст.203 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 134 ГК України право суб'єкта господарювання на свій розсуд володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном, у тому числі право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом, здійснюється на основі права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Як передбачено ч. 4 ст. 334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 1 липня 2004 року №1952-IV (далі - Закон №1952-IV) державній реєстрації підлягає право власності.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону №1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться в тому числі на підставі рішення суду, що набрало законної сили.

Оскільки на час укладення договору оренди нежитлових приміщень від 23.01.2018 право власності на майно, яке передавалось в оренду, було зареєстровано за ПАТ "ВіЕйБі Банк" і в судовому порядку вказані рішення про реєстрацію не визнані нечинними, слід вважати, що ПАТ "ВіЕйБі Банк" мав право здійснювати повноваження власника майна і передавати його в оренду.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що підстави для визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень від 23.01.2018 відсутні.

Апелянт вважає неправомірним укладення двох договорів (оперативного управління і оренди) на один і той самий об'єкт, однак договір оперативного управління майном від 30.08.2017 визнано недійсним рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 19.11.2018 у даній справі.

Також апелянт зазначає, що за договором оперативного управління майном від 30.08.2017 поніс значні фінансові витрати на ремонт, обслуговування та утримання майна, однак дані доводи не стосуються оспорюваного договору оренди нежитлових приміщень від 23.01.2018 і не можуть розцінюватися як нововиявлені обставини. Апелянт в апеляційній скарзі не наводить, які норми процесуального чи матеріального права порушив суд першої інстанції при ухвалені оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до правового висновку Європейського суду з прав людини у справі "Праведная проти Росії" процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової певності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Скаржником не доведено наявності підстав, визначених ст. 277 ГПК України, для скасування рішення та для задоволення апеляційної скарги, таких підстав апеляційним судом не встановлено.

Отже, рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

8. Судові витрати.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 252, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.04.2019 року у цій справі без змін.

2. Судові витрати покласти на ТОВ СП "МРV-Юкрейн".

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Повний текст постанови складено 23.09.2019р.

Головуючий суддя Дубник О.П.

Суддя Бонк Т.Б.

Суддя Желік М.Б.