Постанова

від 24.09.2019 по справі 908/947/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2019 року м.Дніпро Справа № 908/947/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Чус О.В.

судді : Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б.

Розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на рішення Господарського суду Запорізької області від 24.06.2019, суддя Проскуряков К.В., у справі № 908/947/19

за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м. Київ,

до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дружний будинок» , м. Мелітополь,

про стягнення 4 775, 02 грн.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» № 14/4-578 від 08.04.2019 (вх. № 1029/08-07/19 від 22.04.2019) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дружний будинок» про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу № 4194/16-БО-13 від 15.12.2015 у розмірі 4 775,02 грн., у тому числі 3 293,92 грн. пені, 242,41 грн. 3% річних та 1 238,69 грн. інфляційних витрат.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.06.2019 у справі №908/947/19 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням господарського суду, АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована наступними доводами:

- рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права;

- неправомірним є застосування судом ч. 3 ст. 7 Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та тепло генеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії ;

- матеріали справи не містять доказів включення відповідача до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості ;

- матеріали справи не містять документів, які повинні бути надані відповідачем відповідно до п.8 Порядку ведення реєстру теплопостачальних та теплегенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром для включення підприємства до відповідного реєстру.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить суд відмовити у замовленні апеляційної скарги, рішення залишити в силі.

Зокрема, відповідачем зазначено, що враховуючи, що станом на 30.11.2016 p., на дату набрання чинності Законом України №1730-VIII, заборгованість відповідача погашена у повному обсязі, остаточний розрахунок здійснений відповідачем, про що в позові вказує сам позивач, однак ПАТ "НАК "Нафтогаз України" нарахував спірні суми після набрання чинності вказаним Законом № 1730-VIII та подав позов про їх стягнення до суду в порушення ч. 3 ст. 7 зазначеного Закону, отже це говорить про відсутність правових підстав для нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат за зобов`язаннями за періодами січень - березень 2016р. Заборона нарахування пені, 3% річних та втрат від інфляції за змістом ч.3 ст. 7 вказаного Закону застосовується з дня набрання чинності цим Законом, тобто з 30.11.2016 p., а не з дня створення відповідного реєстру.

Крім того, підстав для включення ОСББ "Дружний Будинок" до реєстру не має, оскільки у нього відсутня заборгованість за спожитий природний газ, станом на час набрання чинності зазначеним Законом, а про нараховані штрафні санкції відповідач дізнався лише з пред`явленням до нього цього позову.

Як зауважено відповідачем, на момент набрання чинності Законом України №1730-VIII, заборгованість останнього за спожиті енергоносії була відсутня.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до положень ст.ст. 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 15.12.2015 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - Постачальник, позивач, АТ «НАК «Нафтогаз України» ) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Дружний будинок» (далі - Споживач, відповідач, ОСББ «Дружний будинок» ) укладено договір № 4194/16-БО-13 постачання природного газу, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ (надалі - газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2. договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 31.12.2015, газ, що поставляється за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями та іншими споживачами.

Згідно з п. 2.1. договору, в редакції додаткової угоди № 4 від 28.03.2016, постачальник передає споживачу з 01.01.2016 по 31.03.2016 (включно) газ обсягом до 25,5 тис. куб. м., у тому числі по місяцях (тис. куб. м.) - січень - 9,0, лютий - 9,0, березень 7,5; з 01.04.2016 по 30.04.2016 (включно) газ обсягом до 2,5 тис. куб. м. (дві тисячі п`ятсот куб. м).

Пунктом 3.2. договору передбачено, що споживач до 15 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, надає постачальнику належним чином оформлену заявку на планові обсяги використання газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. Обсяг поставки підтверджується постачальником споживачу на відповідний місяць поставки (розрахунковий період) в установленому порядку.

Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/візлів обліку газу (п. 3.4. договору).

У пунктах 3.5. та 3.6. договору в редакції додаткової угоди № 4 від 28.03.2016 зазначено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, споживач зобов`язується надати постачальнику: завірену копію акта наданих послуг з розподілу/транспортування природного газу за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та оператором ГРМ/ГТС; до копії акту споживач за підписом уповноваженої особи надає інформацію стосовно детальної розбивки кількості газу, зазначеної в акті, за категоріями ( в т.ч. за цим договором); підписані та скріплені печатками споживача два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу в розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість. Постачальник не пізніше 8-го числа повертає споживачу один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разі непідписання постачальником акту приймання-передачі газу, постачальник письмово повідомляє споживача про причини такого непідписання акта (п. 3.5).

У випадку ненадання або несвоєчасного надання споживачем постачальнику акту приймання-передачі природного газу такі дії (бездіяльність) з боку споживача вважаються односторонньою відмовою споживача від поставки природного газу за цим договором за відповідний розрахунковий період, при цьому:

3.6.1. Споживач розуміє та визнає, що порушення ним п. 3.5. цього договору сторони вважають односторонньою відмовою споживача від поставки природного газу за цим договором у відповідному розрахунковому періоді;

3.6.2. Споживач не має право заперечувати проти не поставки постачальником природного газу на його користь за цим договором за відповідний розрахунковий період;

3.6.3. Споживач розуміє, не заперечує та визнає, що порушення ним п. 3.5. цього договору може бути причиною виникнення у постачальника негативного небалансу, витрати на врегулювання якого (послуги балансування) споживач зобов`язаний оплатити постачальнику у порядку, визначеному цим договором.

Згідно з п. 4.1. договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 31.12.2015, кількість газу, яка передається споживачу, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу у відповідності до вимог, встановлених Кодексом газорозподільних систем, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 та Кодексом газотранспортної системи, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що ціна за 1000 куб. м газу на дату укладання договору становить 6 474,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування та розподіл природного газу, крім того збір у викладі цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%.

До сплати за 1000 куб. м. природного газі - 6 603,48 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 7 924,18 грн.

Ціна за 1000 куб. м. газу за цим договором з 01.01.2016 становить 6 398,00 грн., крім того податок на додану вартість - 20% (п. 5.2. додаткової угоди № 1 від 31.12.2015).

Ціна за 1000 куб. м. газу за цим договором з 01.02.2016 становить 6 239,00 грн., крім того податок на додану вартість - 20%. До ціни газу додається тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ «Укртрансгаз» , відповідно до території ліцензованої діяльності ПАТ «Мелітопольгаз» , - 41,80 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 50,16 грн.

До сплати за 1 000 куб. м. природного газу - 6 280,80 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 7 536,96 грн. (сім тисяч п`ятсот тридцять шість грн. 96 коп.) (п. 1 додаткової угоди № 2 від 29.01.2016).

Пунктом 1 додаткової угоди № 3 від 22.02.2016 викладено п. 5.2. ст. 5 «Ціна газу» Договору у наступній редакції: « 5.2. Ціна за 1000 куб. м. газу за цим договором з 01.03.2016 становить 6 255,00 грн., крім того податок на додану вартість - 20%. До ціни газу додається тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ «Укртрансгаз» , відповідно до території ліцензованої діяльності ПАТ «Мелітопольгаз» , - 41,80грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 50,16 грн.

До сплати за 1 000 куб. м. природного газу - 6 296,80 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 7 556,16 грн. (сім тисяч п`ятсот п`ятдесят шість грн. 16 коп.)

Пунктом 6 додаткової угоди № 4 від 28.03.2016 викладено п. 5.2. ст. 5 «Ціна газу» Договору у наступній редакції: « 5.2. Ціна за 1000 куб. м. газу за цим договором з 01.04.2016 становить 6 255,00 грн., крім того податок на додану вартість (20%) - 1 251,00 грн. До сплати за 1000 куб. м. природного газу з ПДВ - 7 506,00 грн. (сім тисяч п`ятсот шість грн. 00 коп.)» .

Згідно з п. 6.1 договору в редакції додаткової угоди №1 від 31.12.2015, оплата планових обсягів газу з урахуванням вартості транспортування магістральними трубопроводами ПАТ «Укртрансгаз» здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7 Додаткової угоди № 4 від 28.03.2016 сторони договору виклали п. 6.1. ст. 6 «Порядок та умови проведення розрахунків» Договору у наступній редакції: «Оплата планових обсягів газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором (п. 8.1.).

Відповідно до п. 8.2. договору, у разі невиконання споживачем умов п. 6.1 цього договору постачальник має право не здійснювати поставку газу споживачу або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання споживачем п. 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 10.3. договору передбачено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків процентів, встановлюється тривалістю у 5 (п`ять) років.

Згідно з пунктом 11 договору в редакції додаткової угоди №4 від 28.03.2016, договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.01.2016 до 30.04.2016 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Сторонами за вказаним договором були укладені Додаткові угоди до договору № 1 від 31.12.2015, № 2 від 29.01.2016, № 3 від 22.02.2016, № 4 від 28.03.2016, відповідно до яких змінювалась ціна газу визначена сторонами в розділі 5 Договору, розділ 3 щодо порядку та умов передачі газу, порядок та умови проведення розрахунків визначені розділом 6, розділ 10 стосовно інших умов.

На виконання умов договору позивач передав у власність відповідачу протягом січня - квітня 2016 природний газ на загальну суму 144 217,01 грн., що підтверджується Актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2016 на суму 71 713,61 грн., від 29.02.2016 на суму 35 581,99 грн., від 31.03.2016 на суму 33 828,94 грн. та від 30.04.2016 на суму 3 092,47 грн., відповідно до яких відповідачем природний газ прийнято без будь-яких зауважень або претензій. Вказані Акти підписані уповноваженими особами, скріплені печатками підприємств з обох сторін та відповідно до пункту 3.4. договору є підставою для остаточних розрахунків між сторонами по договору.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з операціями по підприємству відповідача по Договору № 4194/16-БО-13 від 15.12.2015 за період з 01.01.2016 по 26.10.2016, банківськими виписками по особовому рахунку ОСББ «Дружний будинок» , відповідач розрахувався за спірними зобов`язаннями у повному обсязі, останній платіж здійснено 17.05.2016, однак з порушенням строків встановлених договором.

Таким чином, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 4194/16-БО-13 від 15.12.2015, а саме проведення оплати вартості природного газу із порушенням строків, встановлених зазначеним договором, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню на підставі п. 8.3. договору у розмірі 3 293,92 грн. за кожним окремо актом приймання-передачі, також відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних у розмірі 242,41 грн. та інфляційні витрати в сумі 1 238,69 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що до спірних правовідносин мають бути застосовані положення Закону України № 1730-VIII. Позивач в порушення ч. 3 ст. 7 зазначеного Закону безпідставно нарахував відповідачу суми пені, 3% річних та інфляційних втрат на суму заборгованості за зобов`язаннями січня - квітня 2016, яка була погашена відповідачем до набрання чинності вказаного Закону, а тому заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Колегія суддів поділяє висновки суду першої інстанції враховуючи наступне.

Відповідно до частини першої ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. (526 Цивільного кодексу України )

За приписами ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За нормою ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 1.2. Договору в редакції додаткової угоди № 1 від 31.12.2015, відповідач використав природний газ виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями та іншими споживачами, проте розрахунки здійснював несвоєчасно, що відповідачем не заперечувалось.

Проте, з 30.11.2016 р. набрав чинності Закон України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії (далі - Закон № 1730-VIII), який визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії ( ст. 2 Закону № 1730-VIII ).

Відповідно до ст. 1 цього Закону процедура врегулювання заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.

Згідно з ч.3 ст. 7 Закону № 1730-VIII на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Отже, даною нормою законодавець передбачив можливість уникнення божником відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання у сфері теплопостачання як у спосіб ненарахування йому неустойки, інфляційних втрат, відсотків річних на початкову заборгованість, так і у спосіб списання цих нарахувань.

При цьому, ч. 3 ст. 7 Закону № 1730-VIII не ставиться право ненарахування (списання) неустойки, інфляційних втрат та відсотків річних у залежність від будь-яких інших умов, окрім погашення заборгованості за отриманий природний газ до набрання чинності Законом і виконання цієї норми не потребує включення підприємства до Реєстру.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.06.2018 р. у справі № 916/3055/16, від 07.02.2018 р. у справі №927/1152/16.

Виконання цієї норми не потребує включення такого підприємства до Реєстру.

Отже, суд першої інстанції, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку, що до спірних правовідносин мають бути застосовані положення Закону України № 1730-VIII, у зв`язку з чим у позивача відсутні правові підстави нараховувати пеню, 3% річних, інфляційні втрати на погашену заборгованість, оскільки основна заборгованість відповідача за використаний природний газ для виробництва теплової енергії була погашена у повному обсязі до набрання чинності цим Законом, тому нарахування пені, інфляційних втрат, процентів річних на погашену суму заборгованості є безпідставним.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні повно встановлені фактичні обставини справи, яким надана вірна оцінка у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального законодавства, тому місцевий господарський суд дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи апелянта спростовуються встановленими обставинами справи та наведеними вище висновками суду апеляційної інстанції, а тому колегією суддів відхиляються.

З огляду на вказане, рішення Господарського суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишається без змін, відповідно, апеляційна скарга залишається без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 269, 270,273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»- залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 24.06.2019 у справі № 908/947/19 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню у касаційному порядку.

Постанова складена у повному обсязі 24.09.2019.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя Л.М. Білецька

Суддя Ю.Б. Парусніков