ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.09.2019Справа №910/8702/19
Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді Блажівської О.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу №910/8702/19
за позовом Комунального підприємства Госпкомобслуговування
(01044, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6-а, код ЄДРПОУ 21465789)
до Товариства з обмеженою відповідальністю ПАРАДІГМА
(01135, м.Київ, вул.Золотоустівська, буд.10-12 літ.А, офіс 84, код ЄДРПОУ 32559913)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департамент комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про стягнення 180 872,69 грн,-
Без виклику учасників справи
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Комунальне підприємство ГОСПКОМОБСЛУГОВУВАННЯ 4 липня 2019 року звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ПАРАДІГМА про стягнення 180 872,69 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю ПАРАДІГМА неналежно виконано умови Попереднього Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 11.07.2018, у зв`язку з чим, позивач просить стягнути 180 872,69 грн боргу за Договором.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2019 позовну заяву Комунального підприємства ГОСПКОМОБСЛУГОВУВАННЯ до Товариства з обмеженою відповідальністю ПАРАДІГМА про стягнення 180 872,69 грн залишено без руху, встановлено Комунальному підприємству ГОСПКОМОБСЛУГОВУВАННЯ строк для усунення недоліків - протягом 7 днів з дня вручення даної ухвали.
24.07.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду м.Києва від 29.07.2018 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), залучено Департамент комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
Зазначена ухвала суду направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за №0103051179580 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю ПАРАДІГМА , яка зазначена в позовній заяві та міститься на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01135, м.Київ, вул.Золотоустівська, буд.10-12 літ.А, офіс 84.
08.08.2019 на адресу суду повернулось поштове відправлення за №0103051179580 із зазначенням причини повернення: інші причини, дата довідки: 05.08.2019.
Зазначена ухвала суду була направлена повторно рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за №0103051542278 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю ПАРАДІГМА , яка зазначена в позовній заяві та міститься на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01135, м.Київ, вул.Золотоустівська, буд.10-12 літ.А, офіс 84.
Як вбачається із відомостей, розміщених на офіційному сайті Укрпошта , 19.08.2019 поштове відправлення за №0103051542278 було вручено особисто представнику Товариства з обмеженою відповідальністю ПАРАДІГМА .
Враховуючи викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю ПАРАДІГМА є належно повідомленим про розгляд справи №910/8702/19. Втім, відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
11 липня 2018 року між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - Третя особа, сторона-1), Товариством з обмеженою відповідальністю ПАРАДІГМА (надалі - Відповідач, сторона-2), Комунальним підприємством Госпкомобслуговування (надалі - Позивач, сторона-3), укладено Попередній Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - Договір).
П.1.2. Договору передбачено, що СТОРОНИ за умови виконання п.1.3 цього Договору зобов`язуються укласти в порядку та на умовах визначених цим ДОГОВОРОМ та Рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 №415/1280, але не пізніше ніж до 31.05.2019 року договір про передачу в оренду нерухомого майна територіальної громади м. Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 9, літ. Г для розміщення складів (далі - ОСНОВНИЙ ДОГОВІР).
Згідно із п.1.2. Договору, в оренду будуть передані нежитлові приміщення загальною площею 659,40 кв.м, на першому поверсі по вулиці Будіндустрії, буд. 9, літ. Г для розміщення складів.
Відповідно до п.2.1. Договору СТОРОНА 2 щомісячно відшкодовує СТОРОНІ 3 упущену вигоду у вигляді неотриманого доходу від оренди нежитлових приміщень зазначених в п. 1.2 ДОГОВОРУ внаслідок користування ними СТОРОНОЮ 2.
П.2.2. Договору встановлено, що розмір місячного відшкодування визначеного в п. 2.1 ДОГОВОРУ визначено на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21 квітня 2015 року N 415/1280 і становить 24 147,50 грн. Розмір місячного відшкодування зазначеного в п. 2.2. ДОГОВОРУ за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п.2.3. Договору).
Згідно із п.2.4. Договору додатково до місячного відшкодування визначеного в п. 2.2. ДОГОВОРУ нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується СТОРОНОЮ 2.
Відповідно до п.2.6. Договору СТОРОНА 2 компенсує СТОРОНІ 3 оплату комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вивіз сміття, компенсацію витрат за користування земельною ділянкою.
СТОРОНИ домовилися, що умови ДОГОВОРУ застосовуються до відносин між СТОРОНАМИ, які виникли до його укладення. Строк дії ДОГОВОРУ встановлюється з 01.06.2018 р. до укладення в установленому порядку між СТОРОНАМИ ОСНОВНОГО ДОГОВОРУ, але не пізніше, ніж до 31.05.2019 року.
Додатковою угодою від 01.03.2019 до Попереднього Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 11 липня 2018 Сторони розірвали Договір за взаємною згодою з моменту її підписання.
Позивачем зазначено, що за Попереднім Договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 11.07.2018 загальна сума упущеної вигоди за період з липня 2018 - лютий 2019 становить 268 101,89 грн.
Разом з тим, позивачем зазначено, що за вказаний період відповідач сплатив місячне відшкодування упущеної вигоди на загальну суму 127 062,30 грн.
Крім того, відповідно до умов Договору, позивач просить стягнути з відповідача компенсацію витрат за користування земельною ділянкою. Загальний розмір нарахованої суми компенсації земельного податку протягом дії Договору становить 39 833,10 грн.
Таким чином, всупереч умовам Попереднього Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 11.07.2018 відповідач неналежним чином виконав своїх зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати платежів, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 180 872,69 грн, з яких 141 039,59 грн - відшкодування упущеної вигоди, 39 833,10 грн - компенсація витрат за користування земельною ділянкою.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст.627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
За приписами ст.765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.
Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
У відповідності до п.1 ст.762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.
Частина 5 ст.762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 797 Цивільного кодексу України визначено, що плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.
Відповідно до п.6.5. Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21 квітня 2015 року N 415/1280 крім орендної плати орендар сплачує компенсацію витрат підприємств-балансоутримувачів за користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт оренди, та плату за комунальні послуги відповідно до договору, який укладається між орендарем та підприємством-балансоутримувачем або відповідними особами, що надають такі послуги.
Матеріалами справи підтверджено, що з липня 2018 відповідач користується державним нерухомим майном - нежитловим приміщенням площею 659,40 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул.Будіндустрії, буд.9, літ Г, переданим в оренду за Попереднім Договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 11.07.2018.
За розрахунком позивача, у зв`язку з неналежним виконанням умов Попереднього Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 11.07.2018, заборгованість відповідача перед позивачем становить 180 872,69 грн, з яких 141 039,59 грн - відшкодування упущеної вигоди, 39 833,10 грн - компенсація витрат за користування земельною ділянкою.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що на адресу Відповідача направлялась претензія № 08/11316-77 від 03.04.2019 з проханням повернути безпідставно отримані кошти у розмірі 180 872,69 грн протягом 15 банківських днів з дня отримання даної претензії, що підтверджується доданою копією претензії та повідомленням про її направлення.
Проте вказана претензія залишилась без відповіді, доказів погашення заборгованості за Договором учасниками справи не надано.
Враховуючи вищевикладене, оскільки погашення заборгованості станом на день розгляду справи відповідачем не здійснено, оскільки відповідачем не надано власного розрахунку заборгованості, а сума заборгованості, що є предметом позову не спростована, позовна вимога про стягнення суми заборгованості за Договором в розмірі 180 872,69 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню .
Згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд звертає увагу на те, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 21 січня 2018 року у справі №5-249кс15.
Крім того, суд зазначає, що згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Комунального підприємства Госпкомобслуговування .
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ПАРАДІГМА (01135, м.Київ, вул.Золотоустівська, буд.10-12 літ.А, офіс 84, код ЄДРПОУ 32559913) на користь Комунального підприємства Госпкомобслуговування (01044, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6-а, код ЄДРПОУ 21465789) основну заборгованість у розмірі 180 872 (сто вісімдесят тисяч вісімсот сімдесят дві) грн 69 коп та судовий збір у розмірі 2 713 (дві тисячі сімсот тринадцять) грн 10 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя О.Є. Блажівська
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.09.2019 |
Оприлюднено | 25.09.2019 |
Номер документу | 84451978 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Блажівська О.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні