Рішення

від 17.09.2019 по справі 922/2230/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2230/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Малихіній М.П.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Інкор", 03127, м. Київ, просп. Голосіївський, буд. 100/2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті Прес", 61204, м. Харків, просп. Перемоги, буд. 72 Б, кв. 65 простягнення 3 698, 50 грн. за участю представників сторін:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Інкор" звернулось до господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті Прес" про стягнення суми основного боргу у розмірі 3 000, 00 грн., 3 % річних у розмірі 161, 50 грн., інфляційних втрат у розмірі 537, 00 грн. Та до стягнення заявлені судові витрати у розмірі 1 921, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу витратних поліграфічних матеріалів на загальну суму з ПДВ 6 717, 60 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000671 від 20.09.2017 року, видатковою накладною № РН-0000670 від 20.09.2017 року та довіреністю на представника відповідача № 74 від 20.09.2017 року.

Ухвалою суду від 16.07.2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Інкор" (вх. № 2230/19 від 15.07.2019 року) залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Інкор" строк на усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Інкор" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: - обґрунтування позовних вимог у відповідності до вимог пунктів 4, 5, 6 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, а саме: - способу (способи) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; - попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; - відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви та зазначення доказів, та доказів які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); - підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; - подання до суду належним чином засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви (із зазначенням дати їх засвідчення).

22.07.2019 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява вх. № 17562 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 23.07.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2230/19. Справу призначено до розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 20.08.2019 року о(б) 12:00 год. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам статті 165 Господарського процесуального кодексу України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Копію відзиву та доданих до нього документів відповідач має надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду та докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Встановлено відповідачу строк для подання заперечення - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 20.08.2019 року, яку занесено до протоколу судового засідання відкладено розгляд справи по суті на "17" вересня 2019 р. о(б) 11:30 год.

Представник позивача у призначене судове засідання 17.09.2019 року не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення яке долучено до матеріалів справи.

Представник відповідача у призначене судове засідання 17.09.2019 року судове засідання не з`явився, відзиву на позов не надав, на адресу суду повернулась ухвала у справі з відміткою пошти "інші причини, адресат відсутній".

Відповідно до вимог статті 93 Цивільного кодексу України місце знаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Слід зазначити, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

В матеріалах справи наявні докази направлення на юридичну адресу відповідача копії ухвали про відкриття провадження у справі від 23.07.2019 року та копії ухвали про повідомлення від 20.08.2019 року.

Частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за місцезнаходженням.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд спору за його участю. При цьому, неотримання адресатом кореспонденції від судового органу є суб`єктивною поведінкою здійснення стороною своїх процесуальних прав, що не може вважатися поважною причиною, яка перешкоджала відповідачу подати відзив на позовну заяву у встановлений судом строк.

В той же час, відповідач не був позбавлений можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" та ознайомитися з ухвалою Господарського суду Харківської області та визначеними у ній датами та часом розгляду даної справи та забезпечити представництво його інтересів в судових засіданнях.

Враховуючи, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, та приймаючи до уваги те, що судом не було визнано явку відповідача в судове засідання обов`язковою, суд дійшов висновку про те, що неявка у судове засідання сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, судом встановлено наступне.

Як зазначає позивач, між Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Інкор" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мульті Прес" (покупець) досягнуто домовленості щодо поставки товару, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000670 від 20.09.2017 року на суму 6717,60 грн., рахунком - фактурою № Сф-0000671 від 20.09.2017 року на суму 6717,60 грн. (строк оплати до 21.09.2019 року) та довіреністю на отримання товару № 74 від 20.09.2017 року (т. 1, а.с. 22-24).

Позивач, зобов`язання щодо передачі товару відповідачу на загальну суму у розмірі 6 717, 60 грн. виконав належним чином.

Відповідач частково провів оплату товару на суму 3717, 60 грн., що підтверджується випискою з банку від 30.01.2018 року (т.1, а.с. 25).

Таким чином, за розрахунком позивача, залишок заборгованість відповідача по оплаті товару, поставленого за видатковою накладною № РН-0000670 від 20.09.2019 року складає 3 000,00 грн., що і стало причиною звернення із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 181 Господарського суду України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дії сторін (передача продавцем товару покупцю за видатковими накладними, прийняття товару покупцем) свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач доводи, які повідомлені позивачем не спростував, доказів повної оплати отриманого від позивача за видатковою накладною № РН-0000670 від 20.09.2019 року товару до суду не надав, господарський суд приходить до висновку, про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 3 000, 00 грн.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України та статтей 525, 526 Цивільного кодексу України цивільні та господарські зобов`язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 сатті 625 Цивільного кодексу України, встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань позивачем відповідно до наданого розрахунку (т. 1, а.с. 26-27) заявлено до стягнення із відповідача суму інфляційних втрат у розмірі 537,00 грн. за період з 01.10.2017 року по 31.05.2019 року та суму 3 відсотків річних у розмірі 161, 50 грн. за період з 22.09.2017 року по 08.07.2019 року.

Судом перевірено розрахунок позивача та встановлено, що вищевказані нарахування здійснено вірно, а тому підлягають до задоволення у розмірі 537,00 грн. інфляційних втрат за період з 01.10.2017 року по 31.05.2019 року та 3 відсотки річних у розмірі 161, 50 грн. за період з 22.09.2017 року по 08.07.2019 року.

Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 3 000, 00 грн., суми інфляційних втрат у розмірі 537,00 грн. за період з 01.10.2017 року по 31.05.2019 року та суми 3 відсотків річних у розмірі 161, 50 грн. за період з 22.09.2017 року по 08.07.2019 року підлягають до задоволення у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача. У зв`язку із чим із відповідача підлягає до стягнення сума у розмірі 1 921,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 11, 202, 509, 525, 526, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України; статтею 193 Господарського кодексу України; статтями 13, 42, 73, 74, 86, 129, 236-238, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті Прес" (61204, м. Харків, просп. Перемоги, буд. 72 Б, кв. 65, ЄДРПОУ 36456191) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Інкор" (03127, м. Київ, просп. Голосіївський, буд. 100/2, ЄДРПОУ 01282331) 3 000, 00 грн. - сума основного боргу, 537, 00 грн. інфляційні втрати, 161, 50 грн. - 3 % річних та 1 921, 00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Інформація по справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "23" вересня 2019 р.

Суддя О.О. Ємельянова