Постанова

від 18.09.2019 по справі 904/3712/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/3712/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В.- головуючого, Мачульського Г. М., Кушніра І. В.

за участю секретаря судового засідання - Астапової Ю. В.,

розглянувши касаційну скаргу Криворізької міської ради на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2019 у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" до Криворізької міської ради про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

за участю представників:

у судовому засіданні 04.09.2019

від позивача - Майтак І. В., адвокат,

від відповідача - не з`явилися,

у судовому засіданні 18.09.2019

від позивача - не з`явилися,

від відповідача - не з`явилися,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Публічного акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" (далі - ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Криворізької міської ради про внесення змін до розділу 7 договору оренди земельної ділянки від 06.09.2013 № 2013365 для розміщення та обслуговування проммайданчику шахти "Більшовик", розташованої у Жовтневому районі м. Кривого Рогу, та доповнення цього розділу текстом у такій редакції: "Починаючи з 01.01.2018 р. річна оренда плата за земельну ділянку вноситься "Орендарем" в розмірі 8 074 грн 12 коп (вісім тисяч сімдесят чотири грн 12 коп) виключно у грошовій формі. Обчислення розміру орендної плати, починаючи з 01.01.2018 р. здійснюється на підставі пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до пункту 274.1 статті 274, пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України та рішення Криворізької міської ради від 12.07.2017 № 1862 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році. Розрахунок розміру орендної плати є додатком до даної додаткової угоди".

1.2. Необхідність внесення змін до спірного договору оренди позивач обґрунтував прийняттям Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", згідно з яким статтю 284 Податкового кодексу України (далі - ПК України) доповнено пунктом 284.4 такого змісту: "Плата за землю за земельні ділянки, надані для залізниць у межах смуг відведення, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу".

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. 06.09.2013 між Криворізькою міською радою і ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" укладено договір оренди земельної ділянки № 2013365, відповідно до умов якого та на підставі рішення міської ради від 28.11.2012 № 1551 орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення та обслуговування проммайданчика шахти "Більшовик", яка знаходиться у Жовтневому районі м. Кривого Рогу.

2.2. Відповідно до пунктів 2, 3 договору в оренду передається земельна ділянка площею 0,8957 га, на якій розміщені об`єкти нерухомого майна: комплекс будівель згідно з бухгалтерською довідкою станом на 01.10.2012 про балансову належність об`єктів нерухомості, що увійшли до статутного фонду комбінату.

2.3. Кадастровий номер земельної ділянки 1211000000:04:330:0011 (пункт 4 договору).

2.4. Відповідно до пункту 6 договору його укладено строком на 5 років.

2.5. За умовами пункту 7 договору орендар вносить річну орендну плату протягом 2013 року виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється ПК України на підставі витягу із технічної документації (або довідки) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виконаного Управлінням Держкомзему у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області.

2.6. Плата вноситься орендарем на рахунок Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Кривий Ріг Дніпропетровської області № 332 198 127 00022 у банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ, МФО 805012, код ЄДРПОУ 38031627.

2.7. Відповідно до пункту 10 договору розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється у зв`язку із проведенням її щорічної індексації та на підставі інших вимог чинного законодавства. Орендар самостійно зобов`язується щорічно відповідно до інформації Держземагенства про коефіцієнт індексації грошової оцінки земель, опублікований у засобах масової інформації, здійснювати індексацію грошової оцінки земельної ділянки.

2.8. Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін і доповнень до цього договору.

2.9. У пункті 11 договору встановлено, що обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством за затвердженою Кабінетом Міністрів України формою, що заповнюється під час укладення або зміни умов договору чи продовження його дії.

2.10. За змістом пункту 12 договору розмір і сума орендної плати переглядаються без внесення змін до цього договору у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни (збільшення або зменшення за рішенням міської ради) розмірів річної орендної плати за землю, базової вартості 1 м 2 земель міста, розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законодавством і цим договором.

Орендар самостійно обчислює суму орендної плати щороку станом на 1 січня і до 20 лютого поточного року подає відповідному органу державної фіскальної служби податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частинами за місяцями (пункт 14 договору).

2.11. Згідно з пунктом 15 договору земельна ділянка із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення передається в оренду для розміщення та обслуговування проммайданчика шахти "Більшовик".

2.12. Апеляційною інстанцію встановлено, що Державною службою геології та надр України позивачеві надано спеціальний дозвіл на користування надрами від 12.10.2001 № 2557 строком на 17 років для продовження видобування залізних руд поле шахти "Октябрьська". На підтвердження мети використання земельної ділянки позивач також надав акт про надання гірничого відводу від 28.12.2011 № 1927. Згідно з наказом Державної служби геології та надр України від 31.10.2018 № 410 дію спеціального дозволу на користування надрами було продовжено на 20 років.

2.13. Судом апеляційної інстанції також встановлено, що шахта "Більшовик" є складовою поля шахти "Октябрьська", що підтверджується ситуаційним планом розташування земельної ділянки для розміщення та обслуговування проммайданчику шахти " Більшовик ".

2.14.. У зв`язку із набранням з 01.01.2018 чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" позивач надіслав відповідачеві проект додаткової угоди до договору оренди земельної від 06.09.2013 № 2013365 про зміну умов розділу 7 договору та запропонував доповнити зазначений пункт умовами у такій редакції: "Починаючи з 01.01.2018 р. річна оренда плата за земельну ділянку вноситься "Орендарем" в розмірі 8 074 грн 12 коп (вісім тисяч сімдесят чотири грн 12 коп) виключно у грошовій формі. Обчислення розміру орендної плати починаючи з 01.01.2018 р. здійснюється на підставі пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до пункту 274.1 статті 274, пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України та рішення Криворізької міської ради від 12.07.2017 № 1862 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році. Розрахунок розміру орендної плати є додатком до даної додаткової угоди".

2.15. Проект додаткової угоди було направлено відповідачеві разом із супровідним листом від 02.05.2018, на який відповідач 11.05.2018 надав відповідь про відмову у підписанні спірної додаткової угоди, посилаючись на те, що дія зазначених змін до ПК України не поширюється на позивача.

2.16.. Згідно з рішенням Криворізької міської ради від 12.07.2017 № 1862 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році" було визначено ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю на території міста Кривого Рогу у 2018 році, зокрема для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, що пов`язані з користуванням надрами, - 1 %.

3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2018 (суддя Ліпинський О. В.) у задоволенні позову відмовлено.

3.2. Рішення суду мотивовано тим, що дія встановленого порядку обчислення плати за землю не поширюється на позивача, оскільки він є орендарем земельної ділянки та сплачує орендну плату. Також суд зазначив, що позивач не довів використання цієї земельної ділянки для потреб, визначених законом, - видобування корисних копалин.

3.3. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2019 (колегія суддів у складі: Широбокова Л. П., Подобєд І. М., Орєшкіна Е. В.) рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Внесено зміни до розділу 7 договору оренди земельної ділянки від 06.09.2013 № 2013365 для розміщення та обслуговування проммайданчику шахти "Більшовик", розташованої у Жовтневому районі м. Кривого Рогу, доповнено його текстом у такій редакції: "Починаючи з 01.01.2018р. річна оренда плата за земельну ділянку вноситься "Орендарем" в розмірі 8 074 грн 12 коп (вісім тисяч сімдесят чотири грн 12 коп) виключно у грошовій формі. Обчислення розміру орендної плати починаючи з 01.01.2018 р. здійснюється на підставі пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до пункту 274.1 статті 274, пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України та рішення Криворізької міської ради від 12.07.2017 № 1862 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році. Розрахунок розміру орендної плати є додатком до даної додаткової угоди".

3.4. Постанову мотивовано наявністю та доведеністю підстав для внесення змін до договору оренди землі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив із того, що спірну земельну ділянку надано ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" як гірничодобувному підприємству для видобування корисних копалин. Фактів, які спростовують користування позивачем земельною ділянкою з іншою метою, ніж за цільовим призначенням - видобування залізних руд, судом не встановлено, а доказів на підтвердження протилежного відповідачем не надано.

Прийняті до ПК України зміни у частині розрахунку плати за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобутку корисних копалин і розробки родовищ корисних копалин, є підставою для внесення змін до договору оренди з огляду на імперативність положень ПК України.

Суд зазначив, що запропоновані позивачем умови додаткової угоди до договору оренди повністю відповідають положенням пункту 274.1 статті 274, пункту 284.4 статті 284 і пункту 288.5 статті 288 ПК України.

4. Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

4.1. Криворізька міська рада у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

4.2. Скаргу аргументовано неправильним застосуванням і порушенням судом апеляційної інстанції норм чинного законодавства, зокрема статей 626, 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 274, 284, 288 ПК України.

5. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

5.1. ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" у відзиві просить постанову апеляційної інстанції залишити без змін, наголошуючи на її законності та обґрунтованості.

5.2. У судовому засіданні 04.09.2019 представник позивача заперечив проти задоволення касаційної скарги.

6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

6.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2. Переглянувши судові рішення у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи, враховуючи визначені ГПК України межі цього перегляду, суд касаційної інстанції виходить із такого.

6.3. Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі", розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).

6.4. Згідно зі статтею 15 цього Закону орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.

6.5. Статтею 30 Закону передбачено, що зміна умов договору оренди здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається в судовому порядку.

6.6. Стаття 284 ПК України регулює особливості оподаткування платою за землю. Поняття плати за землю наведено у підпункті 147 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, відповідно до якого платою за землю є обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Тобто поняття плати за землю має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, з іншого - є однією із форм плати за землю як загальнодержавного податку на рівні із земельним податком.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" статтю 284 ПК України доповнено пунктом 284.4, згідно з яким плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу.

6.7. Таким чином, у пункті 284.4 статті 284 ПК України визначено розмір плати за землю відповідної категорії у виді орендної плати, що має наслідком внесення змін у договірні відносини сторін щодо оренди земельних ділянок таких категорій.

6.8. При цьому імперативні положення ПК України мають пріоритет у частині визначення розміру орендної плати (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 904/3714/18, від 27.08.2019 у справі № 904/3718/18).

6.9. Отже, з 01.01.2018 для гірничодобувних підприємств для видобування корисних копалин і розробки родовищ корисних копалин установлено спеціальну ставку плати за землю (відповідний висновок наведено також у постановах Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 904/3720/18 та від 11.09.2019 у справі № 904/5638/18).

6.10. Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, основною діяльністю позивача є добування залізної руди підземним способом (код КВЕД 07.10). Із цією метою позивач орендує земельні ділянки, на яких розміщені шахти та об`єкти нерухомості, безпосередньо задіяні у процесі видобування корисних копалин у виді залізної руди. Зазначені обставини підтверджуються спеціальним дозволом на користування надрами з видобування залізних руд від 12.10.2019 № 2557 та актом про надання гірничого відводу від 28.12.2011 № 1927, наданими ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат".

6.11. Беручи до уваги наведене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що прийняття змін до ПК України у частині розрахунку плати за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин і розробки родовищ корисних копалин, є підставою для внесення відповідних змін до укладеного між сторонами договору оренди землі з огляду на імперативність положень цього Кодексу (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 904/3706/18, від 15.08.2019 у справі № 904/3710/18, від 15.08.2019 у справі № 904/3717/18, від 15.08.2019 у справі № 904/3721/18).

Наведене спростовує аргумент скаржника про незаконність і необґрунтованість внесення таких змін до договору.

6.12. Верховний Суд вважає безпідставними доводи скаржника, що дія пункту 284.4 статті 284 ПК України, згідно з яким передбачено пільги щодо плати за землю відповідної категорії, не поширюється на орендарів земель комунальної власності, адже ці особи вносять плату за землю у формі орендної плати, а зазначені норми ПК України стосуються платників земельного податку, якими є власники або постійні користувачі земельних ділянок, зважаючи на таке.

Положення статті 284 ПК України регулюють особливості оподаткування платою за землю. Поняття плати за землю наведено у підпункті 147 пункту 14.1 статті 14 ПК України - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Тобто плата за землю має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, з іншого - однією із форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком.

Таким чином, положення пункту 284.4 статті 284 ПК України визначають розмір плати за землю відповідної категорії у виді орендної плати, що має наслідком внесення змін у договірні відносини сторін щодо оренди земельних ділянок визначених категорій. Імперативні положення ПК України мають пріоритет у частині визначення розміру орендної плати (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 904/3709/18, від 15.08.2019 у справі № 904/3710/18, від 15.08.2019 у справі № 904/3717/18, від 15.08.2019 у справі № 904/3721/18, від 16.07.2019 у справі № 904/3720/18, від 10.04.2019 у справі № 904/3714/18, від 27.08.2019 у справі № 904/3718/18 і відступати від цього висновку колегія суддів не вважає за необхідне).

6.13. Аргументи скаржника стосовно недоведення позивачем надання підприємству спірної земельної ділянки саме для видобування корисних копалин і розробки родовищ корисних копалин, оскільки позивачеві було надано в оренду ділянку із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, пов`язаних із користуванням надрами, для розміщення об`єктів центрального проммайданчика, що відрізняється від виду використання земельних ділянок, зазначеного у пункті 284.4 статті 284 ПК України, колегія суддів вважає безпідставними, адже цільове призначення - "земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин" і "для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами" не є тотожним, проте користування спірною земельною ділянкою позивачем саме з метою видобування корисних копалин і розробки родовищ корисних копалин підтверджується спеціальним дозволом на користування надрами з видобування залізних руд від 12.10.2019 № 2557 та актом про надання гірничого відводу від 28.12.2011 № 1927, наданими ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат".

При цьому, як уже зазначалося, фактів, що спростовують використання спірної земельної ділянки з іншою метою, ніж за цільовим призначенням - видобування корисних копалин, судами попередніх інстанцій не встановлено, а доказів на підтвердження протилежного відповідачем не надано.

6.14. Верховний Суд погоджується із тим, що запропоновані позивачем умови додаткової угоди до договору оренди повністю відповідають положенням пункту 274.1 статті 274, пункту 284.4 статті 284 і пункту 288.5 статті 288 ПК України.

6.15. Посилання скаржника на висновки Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), викладені в рішеннях у справах "Ятрідіс проти Греції" від 25 березня 1999 року, "Трегубенко проти України" від 02 листопада 2004 року є недоречним, оскільки ці висновки стосуються сумісності заходу втручання, зокрема держави, у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у першій справі заявник звернувся до ЄСПЛ, вважаючи, що відмова органів державної влади повернути йому приміщення кінотеатру порушує право цієї особи на мирне володіння майном, а у другій справі заявник звернувся до ЄСПЛ, посилаючись на те, що в результаті скасування остаточного та обов`язкового рішення суду, винесеного на користь цієї особи, порушено право заявника на мирне володіння майном.

6.16. Безпідставними є твердження скаржника (із посиланням на рішення ЄСПЛ у справах "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації", "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України", "Суомінен проти Фінляндії", "Хаджинастасиу проти Греції") про необґрунтованість оскаржуваних судових рішень, оскільки із їх змісту вбачаються підстави, мотиви та обґрунтування, із яких виходили суди, задовольняючи позов.

При цьому слід зазначити, що ЄСПЛ неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

6.17. Стосовно інших доводів, наведених у касаційній скарзі, варто зауважити, що вони спрямовані на переоцінку доказів у справі, а це виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції.

6.18. Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Російської Федерації", "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику ЄСПЛ як джерело права.

Отже, зазначені рішення ЄСПЛ суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

За таких обставин, оскільки фундаментальних порушень не встановлено, оскаржувану постанову у справі прийнято із додержанням вимог матеріального та процесуального права, тому підстав для її зміни чи скасування немає.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Відповідно до статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

7.2. Постанова апеляційної інстанції відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

8. Судові витрати

8.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Криворізької міської ради залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2019 у справі № 904/3712/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. Краснов

Суддя Г. Мачульський

Суддя І. Кушнір