Рішення

від 18.09.2019 по справі 210/1317/16-ц

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/1317/16-ц

Провадження № 2/210/55/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"18" вересня 2019 р.

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Вікторович Н.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Щотижневої газети Домашня газета , третя особа - Український науково-дослідний інститут промислової медицини про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 18.02.2016 року звернувся до суду з вищезгаданим позовом, в уточненій редакції якого від 01.09.2016 року, просив визнати інформацію щодо позивача, в особі ОСОБА_1 , поширену в статтях ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , опублікованих в № НОМЕР_1 газети Домашня газета від ІНФОРМАЦІЯ_3 року недостовірною та такою, що порушує її особисте немайнове право на недоторканість її честі, гідності та ділової репутації; зобов`язати відповідача - Щотижневу газету Домашня газета спростувати протягом тижня з дня набрання рішенням суду законної сили недостовірну інформацію щодо позивача шляхом публікації в щотижневій газеті Домашня газета на сторінці 9 наступного тексту спростування: Спростування. Шановні читачі! Щотижнева газета Домашня газета спростовує недостовірну інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_3 року на 9 сторінці № НОМЕР_1 газети Домашня газета в статтях ІНФОРМАЦІЯ_1 та Наша справна щодо здійснення протиправних дій Українським науково-дослідним інститутом промислової медицини керівниками, зокрема, ОСОБА_1 , а також працівниками. Щотижнева газета Домашня газета визнає, що до завершення кримінального провадження за заявою ОСОБА_3 за фактом нанесення тілесних ушкоджень громадянином ОСОБА_4 поширення будь-якої інформації щодо ходу слідства в зазначеному кримінальному провадженні та його результатів є передчасним та не об`єктивним. Щотижнева газета Домашня газета визнає, що інформація щодо отримання керівництвом та працівниками Українського науково-дослідного інституту промислової медицини є необґрунтованою, недостовірною, безпідставною такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію Українського дослідного інституту промислової медицини, його керівництва, зокрема, ОСОБА_1 , та працівників . Спростування може бути опубліковано мовою, якою друкується щотижневик Домашня газета або українською мовою на розсуд редакції. Стягнути з відповідача Щотижневої газети Домашня газета та ОСОБА_5 солідарно на користь позивача моральну шкоду у розмірі 500000,00 грн. та судові витрати у справі (судовий збір, витрати на правову допомогу та експертне дослідження).

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача посилається на те, що ОСОБА_1 є керівником Українського науково-дослідного інституту промислової медицини. В номері НОМЕР_1 газети Домашня газета від ІНФОРМАЦІЯ_3 року опубліковано статтю ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій викладена інформація, що принижує ділову репутацію Українського науково-дослідного інституту промислової медицини та честь, гідність і ділову репутацію безпосередньо її, позивача, як керівника зазначеної установи. У статті без посилання на джерела, викладена інформація спрямована на звинувачення керівництва Українського науково-дослідного інституту промислової медицини та його фахівців у вчиненні кримінальних правопорушень, зокрема, хабарництва, що безумовно впливає негативно на честь, гідність та ділову репутацію позивача, як керівника установи. Як представник ОСОБА_1 , 09.11.2015 року він звернувся до головного редактора газети Домашня газета щодо негайного офіційного спростування інформації, опублікованої у зазначеній статті. Однак, 12.12.2015 року йому направлено відповідь щодо відсутності підстав для такого спростування. Потім, за його, представника позивача, заявою від 18.12.2015 року ТОВ Український центр судових експертиз проведено експертно-текстуальне дослідження з метою надання відповіді на запитання Чи міститься в текстах статей ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 ( Домашня газета від ІНФОРМАЦІЯ_3 НОМЕР_1) інформація, яка негативно характеризує працівників та керівників Українського науково-дослідного інституту промислової медицини, принижує їх честь і гідність? , на що висновком експерта надано позитивну відповідь на поставлене запитання. Більш за те, викладена в статті ІНФОРМАЦІЯ_1 інформація є конфіденційною, поширена без згоди позивача та з`ясування її позиції по викладеним обставинам, що порушує такі принципи журналістської етики, як правдивість та неупередженість. Твердження ж відповідача - газети Домашня газета , що значна частина інформації щодо УНДІ викладена в розділі ІНФОРМАЦІЯ_2 є відтворенням заяв публічних осіб - не знаходить свого підтвердження у відповіді на претензію, ані у відкритих джерелах. Таким чином, вбачається, що журналіст газети Домашня газета при підготовці статті ІНФОРМАЦІЯ_1 діяв недобросовісно та не здійснив належну та повноцінну перевірку обставин, які він висвітлив у зазначеній статті. Вбачається, що журналіст газети Домашня газета усвідомлював недостовірність та передбачав її суспільно небезпечні наслідки, однак, все одно, вважав за необхідне опублікувати інформацію у статті ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто мав умисел на поширення інформації, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача. Діями відповідачів позивачу завдано моральної шкоди, яка виразилася у переживаннях та стражданнях з приводу приниження своєї честі, гідності та ділової репутації; хвилювання та думки, як відновити свою репутацію, тримали її у постійній нервовій та психологічній напрузі, що вплинуло на відносини в сім`ї та на роботі; публікація особистої інформації щодо неї створила нервове напруження та дискомфорт, оскільки вона постійно відчувала негативне ставлення до себе тощо, тому звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 19.12.2018 року, за заявою представника позивача ОСОБА_19 , позов ОСОБА_1 в частині вимог до ОСОБА_5 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди - залишено без розгляду.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України судове засідання не проводиться.

Представником відповідача - Щотижневої газети Домашня газета надано відзив на позовну заяву, зазначено, що в тексті позовної заяви чітко не відокремлено факти, на яких засновані позовні вимоги від інших супутніх фактів, наприклад таких, що носять характер реклами інституту, яким керує позивач. В спірних публікаціях автор добросовісно та точно виклав інформацію, отриману від вказаних осіб та інших джерел, жодним чином вказана інформація не викривлена. Негативні переживання (моральна шкода) від розповсюдження інформації в спірних публікаціях в значній частині спричинені судженнями відносно Українського науково-дослідного інституту промислової медицини ( далі - УНДІПМ) та його посадових осіб та працівників, а не особисто позивачки, як фізичної особи та її приватного життя. Позивачка не зверталася до відповідача з приводу спростування негативної інформації у спірних публікаціях, текст претензії представника ОСОБА_2 стосувався юридичної особи - УНДІПМ, а не фізичної особи - позивача. Позивачу неодноразово пропонувалося відобразити свою думку в вигляді відповіді на спірні статті, проте позивач такою пропозицією не скористалася. Просив у задоволенні позову відмовити, відшкодувати відповідачу судові витрати у справі.

Представником позивача ОСОБА_19 направлено відповідь на відзив, в якій він зазначив, що не отримував після постановлення ухвали від 22.02.2019 року відзив відповідача на позов, але з урахуванням наявного в матеріалах справи відзиву відповідача, вважає позов доведеним та таким, що підлягає задоволенню. Так, текст статі ІНФОРМАЦІЯ_1 містить твердження, висловлені у негативній формі, що свідчить про незаконну професійну діяльність ОСОБА_1 , пов`язану з фальсифікацією документів у фрагментах статті (мовою оригіналу): Когда я начал достраивать сарай, ОСОБА_7 устроила мне скандал. Мол, из-за того, что я провожу строительные работы, у нее не до конца открывается дверь гаража и клинит замок. Я ответил, что вся проблема в трещине в стене. Я все сделаю в лучшем виде, говорю, не волнуйтесь, поставлю балку, проведу другие строительные работы, укреплю, как положено, и будет даже лучше, чем было раньте. Она: нет, и все тут. И аферистом меня обзывала, и нахалом. После чего стала вызванивать то в прокуратуру, то в милицию. Понятное дело, у нее везде связи. Чего уж говорить: женщина звонит в правоохранительные органы, которые расследовали дело о взятках в институте, который она возглавляет ... . Потом во двор нагрянула комиссия, приглашенная (или вызванная, с ее-то связями) ОСОБА_9 . Со следователем я еще не общался. Но мне уже известно, что на руках у ОСОБА_10 якобы имеется справка о том, что я нанес ему телесные повреждения легкой степени тяжести: якобы сломан нос, сотрясение головного мозга, какие-то смещения. Сведения внесены в ЕРДР. Да я и не сомневался, что ОСОБА_11 смогла для своего невропатолога сделать такую справку. С ее-то связями... . Текст замітки " ІНФОРМАЦІЯ_2 містить інформацію у формі твердження-повідомлення про певні факти, які формують негативне уявлення у читачів про керівників та працівників інституту, зокрема, такі фрагменти(мовою оригіналу): В правоохранительные органы Кривого Рога 17 апреля 2014 года обратились сразу несколько человек, которые указали на противоправные действия должностных лиц Украинского научно-исследовательского института промышленной медицины. Каждый из заявителей указывал на то, что представители института требовали немалые суммы за то, чтобы подтвердить в протоколах экспертной комиссии профессиональные заболевания. Двое мужчин, которые обратились в милицию, сообщили, что руководство медико-экспертной комиссии через одного из врачей требовало 2 тис. долларов за подготовку необходимых документов. Еще двое заявителей отметили, что медики требовали и получили от них 20 тис. гривен за подтверждение вредных условий труда и потерю трудоспособности на производстве. Теперь уже бывший прокурор Криворожской городской прокуратуры ОСОБА_20 на брифинге сообщил журналистам следующее. Максимальной суммой взятки по уголовным производствам указанной категории является 40500 гривен и 1000 тис. долларов США, которые получил врач ГП Украинский научно-исследовательский институт промышленной медицины за предоставление положительного заключения ЛЭК о наличии профессионального заболевания. Задержана группа медиков-взяточников. Во время санкционированных обысков, которые проводились на рабочих местах и дома, изъято незаконно присвоенных свыше 200 тыс. долларов и около 70 тыс. гривен. За подозрительной работой группы врачей из Украинского научно-исследовательского института промышленной медицины, который находится в Кривом Роге, сотрудники правоохранительных органов следили давно. И их подозрения оказались небеспочвенными. Эта группа врачей длительное время в сговоре занималась тем, что систематически получала от людей взятки в размере не менее 10 тис. гривен с человека за медицинский документ о профессиональной непригодности, т.е. инвалидности. Помимо воли задаешься вопросом: неужели об этих не чистых на руку врачах не знали руководители-кураторы во властных коридорах Кривого Рога и Днепропетровской области? Конечно же, знали! И понятно, почему потакали. Когда мы рассказали об этих врачах-взяточниках опытнейшим милицейским полковникам и прокурорам, то они ни капли не удивились услышанному. Лишь вспомнили, что в свое время, когда этот институт назывался по-другому (что-то вроде медицинской экспертной комиссии), тогдашние горе-медики тоже систематически попадались на взятках и садились на долгие годи за решетку. Можете себе представить, что когда однажды мы нагрянули к врачам в медицинское учреждение с проверкой, выявили в шкафах их служебных кабинетов около тысячи бутылок коньяка, - вспомнил один из полковников . Негативна оцінка діяльності осіб здійснюється за допомогою слів та виразів, що мають специфічні ознаки з метою підкреслення неправомірних дій, зокрема, зловживання посадовими особами службовим становищем - у замітці ІНФОРМАЦІЯ_2 (мовою оригіналу) : противоправные действия должностных лиц Украинского научно-исследовательского института промышленной медицины , требовали немалые суммы , руководство медико-експертной комиссии через одного из врачей требовало 2 тыс. долларов за подготовку необходимых документов , медики требовали и получили от них 20 тыс. гривен за подтверждение вредных условий труда и потерю трудоспособности на производстве, максимальной суммой взятки по уголовным производствам, указанной категории является 40500 гривен и 1000 тыс. долларов США, которые получил врач ГП Украинский научно-исследовательский институт промышленной медицины за предоставление положительного заключения ЛЭК о наличии профессионального заболевания , задержана группа медиков-взяточников , изъято незаконно присвоенных свыше 200 тыс. долларов и около 70 тыс.гривен , группа врачей длительное время в сговоре занималась тем, что систематически получала от людей взятки в размере не менее 10 тыс. гривен с человека за медицинский документ о профессиональной непригодности, т.е. инвалидности , не чистых на руку врачах , врачах-взяточниках , горе-медики тоже систематически попадались на взятках . Загальний зміст статті направлений на формування негативного образу працівників Українського НДІ промислової медицини, а наведена інформація є фактичним твердженням про те, що співробітники та керівники вказаної установи, зокрема, позивач, в особі ОСОБА_1 , зловживаючи службовими повноваженнями, вимагають у громадян кошти за певні послуги, зокрема, фальсифікацію документів, за що неодноразово були притягнуті до кримінальної відповідальності. Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження вищевказаних відомостей, а отже такі відомості є недостовірними та підлягають спростуванню. Більше за те, висновком психологічної експертизи, підтверджено завдання позивачу спірними публікаціями моральної шкоди та визначено її розмір. Просив позов задовольнити.

Представник третьої особи - Український науково-дослідний інститут промислової медицини пояснення щодо позову суду не надав.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.

Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIІІ внесено зміни до ЦПК України від 18.03.2004 року, які набирали законної сили з 15.12.2017 року.

Відповідно до вимог частини 3 статті 3 ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року, встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно п. 9 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою суду від 22.02.2019 року вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року у Криворізькому щотижневику Домашня газета в номері НОМЕР_1 у опубліковано статтю ІНФОРМАЦІЯ_1 (мовою оригіналу) автор ОСОБА_12 - псевдонім ОСОБА_5 , в якій йдеться про конфлікт, що стався по вул. Кропивницького в Жовтневому районі міста Кривого Рогу, між власниками гаражів ОСОБА_4 та ОСОБА_13 - керівником Українського науково-дослідного інституту промислової медицини. Також, опубліковано під статтею замітку ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій йдеться про вчинення керівництвом та працівниками кримінальних злочинів, зокрема, хабарництва ( т.1, а.с.13-14 ,78).

Представник позивача ОСОБА_2 звернувся 09.11.2015 року з претензією до Головного редактора щотижневої газети Домашня газета , в якій просив розмістити спростування наступного тексту: Спростування. Шановні читачі! Щотижнева газета Домашня газета спростовує недостовірну інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_3 року на 9 сторінці № НОМЕР_1 газети Домашня газета в статті ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо здійснення протиправних дій Українським науково-дослідним інститутом промислової медицини та його керівниками, також працівниками. Щотижнева газета Домашня газета визнає, що до завершення кримінального провадження за заявою ОСОБА_3 поширення будь-якої інформації щодо ходу слідства в зазначеному кримінальному провадженні та його результатів є передчасним та не об`єктивним. Щотижнева газета Домашня газета визнає, що інформація щодо отримання керівництвом та працівниками Українського науково-дослідного промислової медицини є необґрунтованою, недостовірною, безпідставною такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію Українського дослідного інституту промислової медицини, його керівництва та працівників (т.1,а.с.15).

У розміщенні спростування головним редактором щотижневої газети Домашня газета ОСОБА_14 листом від 12.12.2015 року представнику позивача ОСОБА_2 відмовлено, зауважено, що представником позивача не зазначено, яка сама інформація, викладена в статті, є неправдивою на його думку; запропоновано у разі конкретизації вимог надати документи на підставі яких опубліковано статтю ( т.1,а.с.16,17).

Після отримання відмови у розміщення спростування представник позивача ОСОБА_2 звернувся 18.12.2015 року до ТОВ Український центр судових експертиз щодо проведення семантико-текстуального дослідження писемного мовлення текстів статей ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 . На вирішення експертів поставив питання Чи міститься в текстах статей ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 ( Домашня газета від ІНФОРМАЦІЯ_3 НОМЕР_1) інформація, яка негативно характеризує працівників та керівників Українського науково-дослідного інституту промислової медицини, принижує їх честь і гідність? (т.1, а.с.18).

Висновком №2-21/01 семантико-текстуального дослідження писемного мовлення від 21.01.2016 року встановлено, що у текстах статей "ІНФОРМАЦІЯ_1" та " ІНФОРМАЦІЯ_2", що містяться в газеті "Домашняя газета" від ІНФОРМАЦІЯ_3 № НОМЕР_1, викладена негативна інформація щодо працівників та керівників Українського науково-дослідного інституту промислової медицини, яка принижує їх честь і гідність, підриває авторитет та ділову репутацію. Вартість експертизи склала 6500,00 грн.(т.1, а.с.22,23).

Крім того, під час розгляду справи за клопотанням представника позивача, ухвалою суду від 14.07.2017 року призначено по справі судову психологічну експертизу, на вирішення якої були поставлені питання:

1. Чи є тексти статей ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 ( Домашняя газета від ІНФОРМАЦІЯ_3 № НОМЕР_1) психотравматичними для позивача ОСОБА_1 ?

2. Чи викликало розміщення відповідачем - Щотижневою газетою Домашня газета текстів статей ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 ( Домашняя газета від ІНФОРМАЦІЯ_3 № НОМЕР_1) страждання (моральну шкоду) у позивача ОСОБА_1 ?

3. Якщо розміщення відповідачем Щотижневою газетою Домашня газета текстів статей ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 ( Домашняя газета від ІНФОРМАЦІЯ_3 № НОМЕР_1) завдало моральної шкоди позивачу ОСОБА_1 , яким може бути орієнтовний розмір її відшкодування?

За висновком судової психологічної експертизи №8935 від 23.11.2017 р. тексти статей "ІНФОРМАЦІЯ_1" та "ІНФОРМАЦІЯ_2" ("Домашня газета" від ІНФОРМАЦІЯ_3 № НОМЕР_1) є психотравмуючими (психотравматичними) для позивача ОСОБА_1 Розміщення відповідачем Щотижневою газетою "Домашня газета" від ІНФОРМАЦІЯ_3 № НОМЕР_1 текстів статей "ІНФОРМАЦІЯ_1" та "ІНФОРМАЦІЯ_2" викликало страждання у позивачки ОСОБА_1 (заподіяло позивачці моральну шкоду). Розміщення відповідачем Щотижневою газетою "Домашня газета" від ІНФОРМАЦІЯ_3 № НОМЕР_1 текстів статей "ІНФОРМАЦІЯ_1" та "ІНФОРМАЦІЯ_2" завдало страждань (моральної шкоди) позивачу ОСОБА_1 Орієнтовний розмір грошової компенсації (відшкодування) за завдані позивачці ОСОБА_1 страждання (заподіяну моральну шкоду) може становити 103,256 МЗП ( т.2, а.с. 4-30).

Згідно з статтею 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростування недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 297 ЦК України визначено, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Відповідно до ч.1 ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Згідно з роз`ясненнями, наданими у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року Про судову практику про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи ( далі -Постанова), при розгляді справ про захист гідності, честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи суди повинні точно і неухильно застосувати положення Конституції України, Цивільного кодексу України (далі - ЦК), законів України від 16 листопада 1992 року №2782-ХП Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні (далі - Закон про пресу), від 2 жовтня 1992 року №2657-ХП Про інформацію , від 21 грудня 1993 року №3759-ХП Про телебачення і радіомовлення (у редакції Закону від 12 січня 2006 року №3317-IV), від 23 вересня 1997 року №540/97-ВР Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів та інших нормативно-правових актів, що регулюють вказані суспільні відносини.

Крім того, враховуючи положення статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-ІV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод(Рим, 4 листопада 1950 року; далі - Конвенція) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права, а також враховувати роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року №9 № Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя .

Пунктом 9 Постанови визначено, що відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Якщо позов пред`явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції, оскільки згідно зі статтею 21 Закону України Про пресу редакція або інша установа, яка виконує її функції, здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації. У разі, коли редакція друкованого засобу масової інформації не має статусу юридичної особи, належним відповідачем є юридична особа, структурним підрозділом якої є редакція. Якщо редакція не є структурним підрозділом юридичної особи, то належним відповідачем виступає засновник друкованого засобу масової інформації. У випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду як фізична особа честь , гідність та ділову репутацію якої порушено.

Відповідно до ст. 94 ЦК України, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Позовна заява містить вимоги щодо спростування інформації, яка порушує ділову репутацію Українського дослідного інституту промислової медицини, його керівництва, зокрема, ОСОБА_1, та працівників, проте ані Український дослідний інститут промислової медицини, ані його працівники позивачами у справі не є, тому , тому суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, які стосуються безпосередньо ОСОБА_1

ТОВ Камертон - юридична особа (ідентифікаційний код юридичної особи 25513918, місцезнаходження юридичної особи 50027, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, пр..Металургів, будинок 30), яка здійснює діяльність щодо друкування газет; видання газет (основний);видання журналів і періодичних видань; інші види видавничої діяльності; рекламні агентства;посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації та є засновником газети ДОМАШНЯ ГАЗЕТА , що вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та відповіді ТОВ Камертон на звернення ОСОБА_2 /т.1, а.с.16/.

Позовні вимоги щодо автора статті ОСОБА_16 (псевдонім ОСОБА_16 ) залишено без розгляду /т.2, а.с.135/. ОСОБА_4 , який є джерелом викладеної в статті інформації, до участі у справі не залучався.

Положеннями ст.34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Право висловлювати судження, оцінку, думку закріплено у ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, і гарантовано ст. 43 Конституції України.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) України свобода слова і вільне вираження у друкованій формі своїх поглядів і переконань гарантуються Конституцією України і відповідно до цього Закону означають право кожного громадянина вільно і незалежно шукати, одержувати, фіксувати, зберігати, використовувати та поширювати будь-яку відкриту за режимом доступу інформацію за допомогою друкованих засобів масової інформації.

Таке конституційне та законодавче регулювання права особи вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію узгоджується із Міжнародним пактом про громадянські і політичні права 1966 року, яким визначено, що кожна людина має право на вільне вираження свого погляду; це право включає свободу шукати, одержувати і поширювати будь-яку інформацію та ідеї, незалежно від державних кордонів, усно, письмово чи за допомогою друку або художніх форм вираження чи іншими способами на свій вибір (пункт 2 статті 19).

Разом з тим, Міжнародним пактом про громадянські і політичні права 1966 року встановлено, що ніхто не повинен зазнавати свавільного чи незаконного втручання в його особисте і сімейне життя, свавільних чи незаконних посягань на недоторканність його житла або таємницю його кореспонденції чи незаконних посягань на його честь і репутацію (пункт 1 статті 17).

Відповідно до норм ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію. Також, відповідно до частини третьої статті 34 Конституції України здійснення прав на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Конституційне обмеження прав особи збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію узгоджується з положеннями пункту 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, в яких зазначено, що при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

Таким чином, Конституцією України визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких законами України може передбачатися обмеження прав особи на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації, оскільки реалізація цих прав не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (абзац другий статті 5 Закону України "Про інформацію"), у тому числі й конституційне право особи на повагу до її гідності (ст.28 Конституції України).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України "Про інформацію" ( 2657-12) оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості ( п.19 Постанови).

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені) ( п.15 Постанови).

Представником позивача ОСОБА_2 в уточненій позовній заяві від 01.09.2016 року та у відповіді на відзив від 03.04.2019 року наводяться фрагменти статей, які на думку позивача, та як встановлено висновком експерта містять твердження, висловлені у негативній формі, що свідчить про незаконну професійну діяльність ОСОБА_1 , пов`язану з фальсифікацією документів у фрагментах статті (мовою оригіналу): Когда я начал достраивать сарай, ОСОБА_7 устроила мне скандал. Мол, из-за того, что я провожу строительные работы, у нее не до конца открывается дверь гаража и клинит замок. Я ответил, что вся проблема в трещине в стене. Я все сделаю в лучшем виде, говорю, не волнуйтесь, поставлю балку, проведу другие строительные работы, укреплю, как положено, и будет даже лучше, чем было раньте. Она: нет, и все тут. И аферистом меня обзывала, и нахалом. После чего стала вызванивать то в прокуратуру, то в милицию. Понятное дело, у нее везде связи. Чего уж говорить: женщина звонит в правоохранительные органы, которые расследовали дело о взятках в институте, который она возглавляет ... . Потом во двор нагрянула комиссия, приглашенная (или вызванная, с ее-то связями) ОСОБА_9 . Со следователем я еще не общался. Но мне уже известно, что на руках у ОСОБА_10 якобы имеется справка о том, что я нанес ему телесные повреждения легкой степени тяжести: якобы сломан нос, сотрясение головного мозга, какие-то смещения. Сведения внесены в ЕРДР. Да я и не сомневался, что ОСОБА_11 смогла для своего невропатолога сделать такую справку. С ее-то связями... .

Як зазначено, представником позивача ОСОБА_2 , текст замітки "ІНФОРМАЦІЯ_2 містить інформацію у формі твердження-повідомлення про певні факти, які формують негативне уявлення у читачів про керівників та працівників інституту. Негативна оцінка діяльності осіб здійснюється за допомогою слів та виразів, що мають специфічні ознаки з метою підкреслення неправомірних дій, зокрема, зловживання посадовими особами службовим становищем. Загальний зміст статті направлений на формування негативного образу працівників Українського НДІ промислової медицини, а наведена інформація є фактичним твердженням про те, що співробітники та керівники вказаної установи, зокрема, позивач, в особі ОСОБА_1 , зловживаючи службовими повноваженнями, вимагають у громадян кошти за певні послуги, зокрема, фальсифікацію документів, за що неодноразово були притягнуті до кримінальної відповідальності. Зокрема, такі фрагменти(мовою оригіналу): В правоохранительные органы Кривого Рога 17 апреля 2014 года обратились сразу несколько человек, которые указали на противоправные действия должностных лиц Украинского научно-исследовательского института промышленной медицины. Каждый из заявителей указывал на то, что представители института требовали немалые суммы за то, чтобы подтвердить в протоколах экспертной комиссии профессиональные заболевания. Двое мужчин, которые обратились в милицию, сообщили, что руководство медико-экспертной комиссии через одного из врачей требовало 2 тис. долларов за подготовку необходимых документов. Еще двое заявителей отметили, что медики требовали и получили от них 20 тис. гривен за подтверждение вредных условий труда и потерю трудоспособности на производстве. Теперь уже бывший прокурор Криворожской городской прокуратуры ОСОБА_20 на брифинге сообщил журналистам следующее. Максимальной суммой взятки по уголовным производствам указанной категории является 40500 гривен и 1000 тис. долларов США, которые получил врач ГП Украинский научно-исследовательский институт промышленной медицины за предоставление положительного заключения ЛЭК о наличии профессионального заболевания. Задержана группа медиков-взяточников. Во время санкционированных обысков, которые проводились на рабочих местах и дома, изъято незаконно присвоенных свыше 200 тыс. долларов и около 70 тыс. гривен. За подозрительной работой группы врачей из Украинского научно-исследовательского института промышленной медицины, который находится в Кривом Роге, сотрудники правоохранительных органов следили давно. И их подозрения оказались небеспочвенными. Эта группа врачей длительное время в сговоре занималась тем, что систематически получала от людей взятки в размере не менее 10 тис. гривен с человека за медицинский документ о профессиональной непригодности, т.е. инвалидности. Помимо воли задаешься вопросом: неужели об этих не чистых на руку врачах не знали руководители-кураторы во властных коридорах Кривого Рога и Днепропетровской области? Конечно же, знали! И понятно, почему потакали. Когда ми рассказали об этих врачах-взяточниках опытнейшим милицейским полковникам и прокурорам, то они ни капли не удивились услышанному. Лишь вспомнили, что в свое время, когда этот институт назывался по-другому (что-то вроде медицинской экспертной комиссии), тогдашние горе-медики тоже систематически попадались на взятках и садились на долгие годи за решетку. Можете себе представить, что когда однажды мы нагрянули к врачам в медицинское учреждение с проверкой, выявили в шкафах их служебных кабинетов около тысячи бутылок коньяка, - вспомнил один из полковников .

Отже, представником позивача наведено фрагменти, які також визначені експертом при проведенні судової психологічної експертизи, як твердження, висловлені у негативній формі, що свідчить про незаконну професійну діяльність позивача; твердження-повідомлення про певні факти, які формують негативне уявлення у читачів про керівників та працівників інституту; фактичні твердження про те, що співробітники та керівники вказаної установи, зокрема, позивач, в особі ОСОБА_1 , зловживаючи службовими повноваженнями, вимагають у громадян кошти за певні послуги, зокрема, фальсифікацію документів, за що неодноразово були притягнуті до кримінальної відповідальності.

З пункту 24 Постанови йдеться, що задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права.

Відтак, прохальна частина позовної заяви, має містити спосіб відновлення порушеного права позивача, та при розгляді даної категорії справ, фрагменти тексту статей з визначенням, яку саме інформацію позивач просить визнати суд недостовірною та такою, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, проте у позовних вимогах такі фрагменти статті відсутні.

Вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема, права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві.

Разом із тим особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв`язку з цим суди повинні брати до уваги, що відповідно до статті 275 ЦК України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту належать, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК України), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 ЦК України) тощо.

Позивач відмовилася від запропонованого їй відповідачем права на відповідь, обрала спосіб захисту порушеного права - спростування недостовірної інформації шляхом розміщення такого тексту Спростування. Шановні читачі! Щотижнева газета Домашня газета спростовує недостовірну інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_3 року на 9 сторінці № НОМЕР_1 газети Домашня газета в статтях ІНФОРМАЦІЯ_1 та Наша справна щодо здійснення протиправних дій Українським науково-дослідним інститутом промислової медицини керівниками, зокрема, ОСОБА_1 , а також працівниками. Щотижнева газета Домашня газета визнає, що до завершення кримінального провадження за заявою ОСОБА_3 за фактом нанесення тілесних ушкоджень громадянином ОСОБА_4 поширення будь-якої інформації щодо ходу слідства в зазначеному кримінальному провадженні та його результатів є передчасним та не об`єктивним. Щотижнева газета Домашня газета визнає, що інформація щодо отримання керівництвом та працівниками Українського науково-дослідного промислової медицини є необґрунтованою, недостовірною, безпідставною такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію Українського дослідного інституту промислової медицини, його керівництва, зокрема, ОСОБА_1 , та працівників .

Так, аналіз тексту ,якій позивач просить розмістити у газеті , як спростування недостовірної інформації, дає підстави вважати, що недостовірною є інформація щодо кримінального провадження за заявою ОСОБА_3 за фактом нанесення тілесних ушкоджень громадянином ОСОБА_4 та інформація щодо отримання керівництвом та працівниками Українського науково-дослідного промислової медицини (у тексті не зазначено отримання чого?) є необґрунтованою, недостовірною, безпідставною такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію Українського дослідного інституту промислової медицини, його керівництва, зокрема, ОСОБА_1 , та працівників.

Слід зауважити, що ані ОСОБА_3 , ані ОСОБА_4 не є сторонами у справі. Також, як зазначено вище не є позивачем у справі Український науково-дослідний інститут промислової медицини. Крім того, текст спростування не містить викладення імен осіб, які займають керівні посади в інституті, та честі і гідність яких принижено, та щодо працівників інституту. Також, у тексті не зазначено інформація щодо отримання чого саме керівництвом та працівниками інституту є недостовірною, безпідставною такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію інституту - з контексту статті йдеться про отримання хабарів , проте суд не наділений повноваженнями щодо доповнення змісту позовних вимог.

Крім того, оскільки позивачем не зазначено, яка саме інформація, на її погляд, є недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію, суд позбавлений можливості визначити характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням; перевірити джерело такої інформації та її достовірність.

Так, позивач у прохальній частині позовної заяви просить відповідача визнати , що до завершення кримінального провадження за заявою ОСОБА_3 за фактом нанесення тілесних ушкоджень громадянином ОСОБА_4 поширення будь-якої інформації щодо ходу слідства в зазначеному кримінальному провадженні та його результатів є передчасним та не об`єктивним , проте не зазначає, яким чином порушує її особисті немайнові права інформація щодо зазначеного кримінального провадження, учасником якого вона не є.

А визнання того, що інформація щодо отримання керівництвом та працівниками Українського науково-дослідного інституту промислової медицини є необґрунтованою, недостовірною, безпідставною такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію Українського дослідного інституту промислової медицини, його керівництва, зокрема, ОСОБА_1 , та працівників - не містить ані конкретних даних, ані посилання на конкретних осіб, та в чому саме така інформація недостовірна щодо ОСОБА_1 , враховуючи наявність на час розміщення статті кримінального провадження, яке вирішувалося судом щодо провідного наукового співробітника по розділу наук Українського науково-дослідного інституту промислової медицини /т.1, а.с.179-216/ ( на час розміщення статті судове рішення ухвалено не було); наявність інтерв`ю, яке дав Домашній газеті головний міліціонер Кривого Рогу ОСОБА_18 від 30.04.2014 року №18(917) /т.2, а.с.98,99/, та посилання у замітці Нашей справке (мовою оригіналу): Предлагаем вашему вниманию информацию, распространенную весной 2014 года местными СМИ /т.1, а.с.16/.

Крім того суд звертає увагу, що ч.1ст.42 Закону України ст. 2,42 Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) України - редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо:1) ці відомості одержано від інформаційних агентств або від засновника (співзасновників);2) вони містяться у відповіді на запит на інформацію, поданий відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", або у відповіді на звернення, подане відповідно до Закону України "Про звернення громадян";3) вони є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень суб`єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб;4) вони є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації з посиланням на нього;5) в них розголошується таємниця, яка спеціально охороняється законом, проте ці відомості не було отримано журналістом незаконним шляхом; 6) законом передбачено звільнення або непритягнення до відповідальності за такі дії.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки інформації чи ідей , які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає демократичного суспільства (KARPYUK AND OTHERS v. UKRAINE, № 30582/04, 32152/04, § 188, ЄСПЛ, 06 жовтня 2015 року).

Преса відіграє істотну роль у демократичному суспільстві. І хоча вона не може переступати певні межі, зокрема, щодо репутації, прав інших осіб і необхідності запобігання розголошенню конфіденційної інформації, тим не менш, її обов`язком є передавати у спосіб, сумісний із її обов`язками та відповідальністю, інформацію та ідеї з усіх питань суспільного інтересу, включно з тими, що стосуються правосуддя. Не тільки на неї покладається завдання передавати таку інформацію та ідеї; громадськість також має право їх отримувати. Стаття 10 захищає не лише суть висвітлених ідей та інформації, але також і форму, в якій вони надаються. Журналістська свобода також включає можливість перебільшень або навіть провокацій. Пункт 2 статті 10 Конвенції майже не надає можливостей для обмеження свободи вираження поглядів, коли йдеться про виступи політиків або про питання, які становлять суспільний інтерес. Крім того, межа допустимої критики щодо такої публічної особи як політик є ширшою, ніж щодо приватної особи. На відміну від останнього, перший неминуче та свідомо йде на те, щоб усі його слова та вчинки були об`єктом пильної уваги з боку журналістів та широкого загалу, тому має виявляти більшу толерантність (GAZETA UKRAINA-TSENTR v. UKRAINE, № 16695/04, § 46, ЄСПЛ, 15 липня 2010 року).

Враховуючи відсутність посилання на конкретно визначені фрагменті тексту статті, які порочать гідність, честь чи ділову репутацію позивача, суд позбавлений можливості визначити обставини, які мають значення для повного та об`єктивного вирішення спору, встановити юридичний склад правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову - сукупність таких обставин: зокрема - поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Крім того, щотижнева газета Домашняя газета є друкованим засобом масової інформації, її засновником та видавником є ТОВ Камертон , що вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Позивачем на надано доказів, що Щотижнева газета Домашняя газета є юридичною особою, а відтак належним відповідачем у справі.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (17 квітня 2018 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 523/9076/16-ц).

Позивачем клопотання про залучення у справі співвідповідача, заміну неналежного відповідача не заявлялося. Суд позбавлений можливості з власної ініціативи замінювати неналежного відповідача.

Також, позивачем заявлена вимога про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст. 280 ЦК України, якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд враховує положення ст. 23 ЦК України та роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди щодо визначення розміру морального відшкодування, обставини справи, характер правовідносин, зміст поширюваної відповідачем інформації.

Згідно з нормами ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

В силу п.3 Постанови пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995р. Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (далі - Постанова пленуму ВСУ №4) під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Позивачем зазначено, що моральна шкода, виразилася у переживаннях та стражданнях з приводу приниження своєї честі, гідності та ділової репутації; хвилювання та думки, як відновити свою репутацію, тримали її у постійній нервовій та психологічній напрузі, що вплинуло на відносини в сім`ї та на роботі; публікація особистої інформації щодо неї створила нервове напруження та дискомфорт, оскільки вона постійно відчувала негативне ставлення до себе тощо. Крім того, у зв`язку з публікацією статті у неї погіршився стан здоров`я, через що вона змушена була звертатися за медичною допомогою.

Згідно із ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист в суді свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, зокрема, шляхом відшкодування моральної шкоди.

Нормами п.5 постанови Пленуму ВСУ № 4 встановлено наступне: відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому з`ясуванню під час вирішення суперечки про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність дії того, хто її завдав, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням, а також провини того, хто завдав шкоди.

Проте у даній справі, між позивачем та щотижневою газетою Домашня газета зазначені правовідносини не виникли, позивачем не було доведено сукупності вказаних на обґрунтування позову обставин та не надано суду достатніх, належних і допустимих доказів, які б підтверджували заявлені нею вимоги, а саме, поширення друкованим засобом масової інформації недостовірної інформації щодо неї, крім того, Домашня газета не є належним відповідачем у справі, тому суд відмовляє у задоволенні позову щодо визнання недостовірною інформації щодо неї та її спростування, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди, яка є похідної від вимоги про визнання інформації недостовірною - задоволенню не підлягає.

Згідно з ч.1 ст.141 судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову та не поданням відповідачем суду доказів на підтвердження судових витрат, питання розподілу судових витрат не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9,32 Конституції України, ст. 2,42 Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) України , ст.ст.277,297 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58, 59, 60, 61, 64, 66, 88, 212-215 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні уточненої позовної вимоги ОСОБА_1 до Щотижневої газети Домашня газета , третя особа - Український науково-дослідний інститут промислової медицини про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів в порядку, передбаченому статтею 354 ЦПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , мешкає: АДРЕСА_2 ;

- відповідач: Щотижнева газета Домашня газета , 50027, м. Кривий Ріг, пр. Металургів, буд.30;

- третя особа - Український науково-дослідний інститут промислової медицини, 50096, м. Кривий Ріг, вул. Виноградова, буд.40.

Суддя: Н. Ю. Вікторович