Рішення

від 13.09.2019 по справі 160/6905/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2019 року Справа № 160/6905/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Науково-виробничого фермерського господарства "КОМПАНІЯ МАЇС" до Тернопільського обласного центру зайнятості, Борщівської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості про визнання протиправним та скасування наказу і повідомлення, -

ВСТАНОВИВ :

Науково-виробниче фермерське господарство "КОМПАНІЯ МАЇС" (далі - НВФГ "КОМПАНІЯ МАЇС", позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Тернопільського обласного центру зайнятості (далі - Тернопільський обласний центр зайнятості, відповідач-1), Борщівської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості (далі - Борщівська районна філія Тернопільського обласного центру зайнятості, відповідач- 2), в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати:

- наказ Тернопільського обласного центру зайнятості "Про повернення коштів" від 14.06.2019 року вих. №200 "Д";

- повідомлення Борщівської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості.

В обгрунтування позову зазначено, що позивач повинен повернути кошти Тернопільському обласному центру зайнятості у розмірі 26584 грн. 17 коп., як виплаченого грошового забезпечення та вартості наданих соціальних послуг ОСОБА_1 , посилаючись на п.4 ст. 35 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , згідно положень якого сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду підлягає утриманню з роботодавця. Позивач вважає вимоги відповідачів передчасними та неправомірними, оскільки рішення суду на час прийняття оскаржуваного наказу та не набрало законної сили. Позивачем оскаржено судове рішення до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою суду від 29.07.2019 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито загальне позовне провадження.

Відповідач-1 надав до суду відзив на позов, у якому просив суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги не є обставиною, що перешкоджає центру зайнятості винести відповідний наказ та звернутися до суду з позовною заявою про стягнення виплаченого забезпечення - допомоги по безробіттю ОСОБА_1 на суму 26 584,17 грн. у зв`язку з поновленням його на роботі за рішенням суду.

Відповідач-2 до суду відзив не надав. Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

03.09.2019 року відкладено підготовче засідання на 13.09.2019 року, у зв`язку з неявкою представників сторін. В підготовче засідання 13.09.2019 року представники сторін не з`явились. Представник позивача та відповідача-1 надали клопотання про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача- 2 у підготовче засідання не з`явився, про дату ,час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи те, що представник позивача та відповідач-1 надали клопотання про розгляд справи без їх участі, а відповідач-2 не з`явився без поважних причин, суд ухвалив підготовче провадження закрити та розгляд справи по суті здійснювати в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали, всесторонньо і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що 14.06.2019 року заступником директора Тернопільського обласного центру зайнятості винесено наказ Про повернення коштів від 14.06.2019 року вих. №200 Д , згідно якого наказано НВФГ "КОМПАНІЯ МАЇС" протягом 15-ти календарних днів повернути кошти у сумі 26584 грн. 17 коп., які були призначені та виплачені центром зайнятості ОСОБА_1 за період перебування на обліку як безробітного з 08.02.2019 року по 22.05.2019 року.

На виконання зазначеного наказу директором Борщівської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості складено повідомлення Про утримання коштів виплаченого грошового забезпечення та вартості наданих соціальних послуг у сумі 26584 грн. 17 коп. у зв`язку з поновленням безробітного на роботі, за рішенням суду, яке набрало законної сили від 18.06.2019 року № 16-01/877 та направлено позивачеві.

Передумовою прийняття вищевказаного наказу та направлення позивачу повідомлення стало рішення Борщівського районного суду Тернопільської області у справі № 594/433/19 від 22.05.2019 року про поновлення ОСОБА_1 на посаді менеджера з питань регіонального розвитку НВФГ "КОМПАНІЯ МАЇС" з 27.11.2017 року. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді допущено до негайного виконання.

Не погодившись з вимогами відповідачів про повернення коштів позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Законом України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття від 02.03.2000 № 1533-ІІІ (далі - Закон №1533-ІІІ).

Статтею 7 Закону №1533-III передбачено, що одним з видів забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

Згідно з п. 2 ч.1 ст. 31 Закону №1533-III виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону №1533-ІІІ фонд має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону №1533-ІІІ із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що в разі поновлення за рішенням суду безробітного на посаді, яку він обіймав до встановлення статусу безробітного, припиняється реєстрація такої особи як безробітного та виплата йому допомоги по безробіттю. При цьому, у випадку поновлення працівника на посаді за рішенням суду, сума виплаченої працівнику допомоги по безробіттю стягується з роботодавця.

Відповідно до п. 8 ст. 235 Кодексу законів про працю України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Аналогічна норма закріплена в п.4 ч.1 ст.430 Цивільного процесуального кодексу України, якою визначено, що суд допускає негайне виконання рішень у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

З огляду на зазначене, право на стягнення з позивача суми виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю у розмірі 26 584 грн. 17 коп. виникло з дня постановлення рішення Борщівського районного суду Тернопільської області у справі № 594/433/19 про поновлення ОСОБА_1 на посаді.

Та обставина, що позивачем оскаржено рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 22.05.2019 року у справі № 594/433/19 до Тернопільського апеляційного суду не є підставою для скасування оскаржуваного наказу та повідомлення.

Крім того, станом на час розгляду цієї справи, постановою Тернопільського апеляційного суду від 06.08.2019 року у справі № 594/433/19 апеляційну скаргу представника НВФГ "КОМПАНІЯ МАЇС" залишено без задоволення, а рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 22.05.2019 року - без змін.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги НВФГ "КОМПАНІЯ МАЇС" є необґрунтованими та безпідставними, а тому у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись, ст.ст. 241 - 246, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Науково-виробниче фермерське господарство "КОМПАНІЯ МАЇС" (адреса: 52514, Дніпропетровська область, Синельниківський район, село Зайцево, вул. Центральна, 50, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21905337) до Тернопільського обласного центру зайнятості (адреса: 46002, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 1 "б", ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 05392691), Борщівської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості (адреса: 48702, Тернопільська область, м. Борщів, вул. Січових Стрільців, 4 "а", ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 42173476), про визнання протиправним та скасування наказу і повідомлення - відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар