Рішення

від 23.09.2019 по справі 300/1533/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2019 р. справа № 300/1533/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмелева" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в загальному розмірі 61 026,63 гривень, -

В С Т А Н О В И В:

Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі по тексту також - позивач, Відділення Фонду) 18.07.2019 звернулося в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмелева" (надалі по тексту також - відповідач, ТзОВ "Хмелева", Товариство) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в загальному розмірі 61 026,63 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", не виконав нормативу по працевлаштуванню у 2017 році однієї особи з інвалідністю та в строк до 17 квітня 2018 року самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції за одне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, в розмірі середньої річної заробітної плати у Товаристві в сумі 48 053,13 гривень. Крім того, позивачем за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, у відповідності до частини 2 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", відповідачу за період часу з 17 квітня 2018 року по 10 липня 2019 року нарахована пеня в розмірі 12 973,50 гривень. Таким чином утворилась заборгованість зі сплати адміністративно-господарських санкцій в загальному розмірі 61 026,63 гривень, яка в добровільному порядку відповідачем не сплачена. Враховуючи те, що несплата адміністративно-господарських санкцій до Фонду соціального захисту інвалідів завдає значної шкоди державним інтересам та не дозволяє в повній мірі створити особам з інвалідністю необхідні умови, які дають можливість вести повноцінний спосіб життя, Відділення Фонду просить позов задовольнити в повному обсязі.

Івано-Франківським окружним адміністративним судом 23.07.2019, на підставі статей 260-261 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін (а.с.1-2).

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву (а.с.17-19), який надійшов на адресу суду 05.08.2019 із відповідними письмовими доказами (а.с.20-28). У даному відзиві відповідач заперечив щодо заявлених позовних вимог та вказав, що ТзОВ "Хмелева" провадить свою діяльність посезонно. Наказом №5 від 28.03.2017 затверджено штатний розпис працівників даного підприємства у кількості 25 одиниць на час виконання сезонно-польових робіт, в тому числі створено одне робоче місце для працевлаштування однієї особи з інвалідністю. Відповідач стверджує, що впродовж 2017 року не було осіб з інвалідністю, яких можна було працевлаштувати на підприємстві, підтвердженням чого, на думку відповідача, являється відповідь Городенківської районної філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості від 05.08.2019. З наведених підстав відповідач вважає, що ним виконано всі передбачені законом дії щодо працевлаштування особи з інвалідністю у 2017 році. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.08.2019 відмовлено в задоволенні клопотання ТзОВ "Хмелева" про розгляд даної справи №300/1533/19 за правилами загального позовного провадження (а.с.29-31).

Позивач в свою чергу 15.08.2019 подав відповідь на відзив (а.с.35-37), в якому вказав на те що відповідачем не вжито заходів по інформуванню центру зайнятості про наявність вакансії для працевлаштування осіб з інвалідністю. Як відзначив позивач, наказ від 28.03.2017 про створення вакансії для особи з інвалідністю не містить відомостей, за якою саме професією створене робоче місце. Водночас на переконання позивача не слід брати до уваги відповідь Городенківської районної філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості від 05.08.2019 про відсутність впродовж 2017 року осіб з інвалідністю, яких можна було працевлаштувати на підприємстві, оскільки відповідач не позбавлений можливості працевлаштувати осіб з інвалідністю, в яких не були можливості зареєструвати своє місце проживання саме у с. Хмелева.

Судом здійснено розгляд справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 КАС України без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

На підставі положення частин 2, 8 статті 262 КАС України, розглянувши матеріали адміністративної справи, відзиву на позов та відповіді на відзив, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

При розгляді справи встановлено, що відповідач є юридичною особою, яка здійснює господарську діяльність та використовує найману працю (а.с.22). У 2017 році середньооблікова чисельність штатних працівників у відповідача складала 16 осіб, середня річна заробітна плата штатного працівника становила 768 850,00 гривень. За вказаний період відповідачем, в розумінні вимог частини 1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", не забезпечено впродовж 2017 року працевлаштування однієї особи з інвалідністю на вакантну посаду для осіб із обмеженими фізичними властивостями.

Така обставина не заперечується відповідачем і відповідає даним відображеним Управлінням держпраці в Івано-Франківській області у акті перевірки №09-09-1778/55 від 25.05.2019, отриманого відповідачем, а також відомостям Розрахунку до адміністративного позову, складеного станом на 10.07.2019 (а.с.8-11, 12).

Із урахуванням встановленого частиною 1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік (від 8 до 25 осіб), позивач на основі даних акту перевірки №09-09-1778/55 та при наявності 16 працівників (середньооблікової чисельності) у 2017 році, визначив, що зайняттю і працевлаштуванню у відповідача підлягала 1 (одна) особа з інвалідністю. На підставі частини 1 статті 20 згаданого Закону, враховуючи обставину не забезпечення працевлаштування відповідачем жодної особи з інвалідністю, Відділення Фонду розрахувало адміністративно-господарські санкції в сумі 48 053,13 гривень, - у розмірі середньої річної заробітної плати штатного працівника відповідача за одне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю (48 053,13 гривень х 1 - 0 = 48 053,13 гривень (а.с.12).

Враховуючи зміст виявлених порушень, зафіксованих Управлінням держпраці в Івано-Франківській області у акті перевірки №09-04-1778/55 від 28.05.2019, а також враховуючи обставину не сплати адміністративно-господарські санкції та пені в добровільному порядку, Відділення Фонду звернулося в суд про стягнення відповідних санкцій в судовому порядку.

Суд у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання, яку правову норму належить застосовувати до цих правовідносин, зазначає, що застосуванню підлягають положення Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", постанови Кабінету Міністрів України "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ "Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю" та Інструкції зі статистики кількості працівників, в редакції Законів і нормативно-правових актів, чинних на час дії спірних правовідносин.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантування їм рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, визначені Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".

Відповідно до частини 1 статті 17 вказаного Закону, з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Право особи з інвалідністю на працю, їх працевлаштування реалізується шляхом створення спеціального робочого місця, адаптацією основного й додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей особи з інвалідністю.

Частина 3 статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" встановлює обов`язок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю , виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю , у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації та забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частинами 1-3 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" встановлено для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця .

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу , встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю . При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Частиною 9 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" встановлено обов`язок роботодавців, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєстрації у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щорічного подання цим відділенням звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю .

Постановою Кабінету Міністрів України за №70 від 31.01.2007 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (в редакції, яка була чинна за спірний період 2017 року, надалі по тексту також - Порядок №70) затверджено Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів Фонду соціального захисту інвалідів та інформації про наявність вільних вакантних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів - центру зайнятості.

За змістом пунктів 2 і 4 Порядку №70 Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Форма Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів №10-ПІ і Інструкція щодо заповнення такої форми Звіту затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України за №42 від 10.02.2007.

Датою надходження звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів вважається дата подання роботодавцем звіту до відділення Фонду, а у разі надсилання його поштою - дата на поштовому штемпелі.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом (абзац 3 пункту 2 Порядку №70).

Такою звітністю є "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" №3-ПН, форма якої і порядок її заповнення затверджені наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 за №316 (надалі по тексту також - Наказ №316).

Як свідчать вимоги пункту 5 розділу І Наказу №316 Інформація за формою №3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 розділу ІІІ Наказу №316 за наявності у роботодавців коментарів до вакансії заповнюється розділ ІІ Інформації за формою №3-ПН, у якому відображаються порядковий номер відповідного запису в розділі І, а також характеристики вакансій (умови праці, розмір заробітної плати та вимоги до претендентів), а у пункті 2 наводиться загальна кількість осіб із числа громадян, що мають додаткові гарантії щодо сприяння працевлаштуванню (відповідно до статті 14 Закону України "Про зайнятість населення"), яких роботодавець може працевлаштувати.

Згідно статті 14 Закону України "Про зайнятість населення" до переліку категорій громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, належать особи з інвалідністю.

Судом встановлено, що відповідач не подав до Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2017 і 2018 рік, у зв`язку з чим у акті перевірки від 28.05.2019 за №09-09-1778/55 Управлінням держпраці в Івано-Франківській області підставно встановлено вказане вище порушення.

Досліджуючи доводи позивача щодо недотримання відповідачем необхідного нормативу забезпечення робочих місць осіб з інвалідністю, а також зустрічні заперечення представника ТзОВ "Хмелева" з приводу виконання усіх необхідних умов для фактичного працевлаштування осіб із обмеженими фізичними можливостями відповідно до вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", суд зазначає наступне.

При вирішення даного публічно-правового спору перевірці, серед іншого, обов`язково підлягають питання щодо:

- виділення та створення відповідними суб`єктами господарювання робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць;

- створення для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;

- надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю;

- звітування Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- спрямування центрами зайнятості інвалідів до роботодавців та випадки безпосереднього звернення осіб з інвалідністю до роботодавців з питань працевлаштування;

- причини непрацевлаштування роботодавцями осіб з інвалідністю, за умови їх направлення органами центру зайнятості чи звернення особисто.

ТзОВ "Хмелева", обґрунтовуючи заперечення наведені у відзиві на позов, зазначив про відсутність порушення з його боку стосовно не забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю на підприємстві впродовж 2017 року, у зв`язку із чим, на його переконання, не підлягає стягненню адміністративно-господарські санкції та пеня в загальному розмірі 61 026,63 гривень.

На підтвердження таких доводів відповідач долучив відповідні письмові докази, із яких слідує, що ОСОБА_1 на підставі наказу від 19.04.2017 за №9 з 20.04.2019 призначено на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмелева" (а.с.21).

Наказом №5 від 28.03.2017 затверджено штатний розпис ТзОВ "Хмелева" у кількості 25 штатних одиниць з місячним фондом заробітної плати 86 200,00 гривень, в тому числі створено робоче місце для працевлаштування однієї особи з інвалідністю. Такий наказ введено в дію з 01.04.2017 (а.с.23, 24).

За змістом штатного розпису Товариства на 2017 рік в розділі "посада (професія)" виробничого підрозділу визначено посаду "підсобник робітник (особа з інвалідністю)" (а.с.24).

Відповідач, серед іншого, представив відповідь Городенківської районної філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості від 05.08.2019 за №638-02/12-19, надану на запит директора ТзОВ "Хмелева", про відсутність протягом 2017 року на обліку у Городенківській районній філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості осіб з інвалідністю, з адресою місця реєстрації с. Хмелева (а.с.25).

Також відповідачем долучено до матеріалів справи відповідь на припис №09-09-1778/28, адресовану Управлінню держпраці в Івано-Франківській області, відповідно до якої позивач подав до Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2018 рік. Серед інших причин невиконання у 2017 році нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідачем відзначено неможливість знайти таких осіб для працевлаштування на даному підприємстві у с. Хмелева (а.с.26).

Отож, на переконання відповідача, саме вказані докази є підтвердженням вчинення усіх необхідних дій для працевлаштування осіб з інвалідністю у ТзОВ "Хмелева".

Втім, суд категорично не може погодитися з такими аргументами відповідача виходячи з наступного.

По перше, ТзОВ "Хмелева" не представило суду належного доказу у формі наказу чи іншого розпорядчого документи, оформленого відповідно до законодавства про працю і зайнятість населення, із якого б слідувало виділення та створення в 2017 році саме спеціального робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю.

Дані штатного розпису про визначення найменування посади - "підсобник робітник (особа з інвалідністю)" не доводить обставини створення спеціального робочого місця чи спеціальних умов праці для осіб з інвалідністю.

По друге, відповідач так і не представив суду докази подання відповідно до положень Порядку №70 позивачу власного Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за формою №10-ПІ, про що вказано у листі-відповіді від 26.06.2019 за №14.

По третє, ТзОВ "Хмелева" не надало в суд докази подання до базового центу зайнятості "Інформації про попит на робочу силу (вакансії)" за формою №3-ПН, в строки встановлені пунктом 5 Розділу І Наказу №316.

Не забезпечення подання відповідачем звітності і інформації за формами №10-ПІ та №3-ПН позбавило можливість позивача і відповідний базовий центр зайнятості вирішувати питання про пошук і направлення до відповідача для вирішення питання працевлаштування потенційної особи з інвалідністю.

В свою чергу, відповідь Городенківської районної філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості від 05.08.2019 за №638-02/12-19 про відсутність протягом 2017 року перебування на обліку в районній філії центру зайнятості відповідних осіб з інвалідністю, з адресою місця реєстрації с. Хмелева, не є достатнім та належним доказом, оскільки жодна норма законодавства про зайнятість не обмежує базовий центр зайнятості здійснювати сприяння у працевлаштуванні таких осіб виключно із переліку осіб, місцем реєстрації проживання яких є адміністративно-територіальна одинця чи населений пункт місця знаходження (реєстрації) юридичної особи, яка потребує у працевлаштуванні такої категорії осіб.

Зважаючи на коментовані вище обставини, відповідачем не доведено перед судом вчинення ним всіх необхідних дій для виділення і створення спеціальних робочих місць з метою працевлаштування осіб з інвалідністю, подання відповідної звітності та інформації до Фонду соціального захисту інвалідів та базового центру зайнятості, наслідком чого стало не забезпечення ТзОВ "Хмелева" можливості виконання нормативу по працевлаштуванню у 2017 році однієї особи з інвалідністю.

Виходячи із змісту акту перевірки №09-09-1778/55 від 28.05.2019 позивачем зроблено розрахунок, в якому визначена середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача в кількості 16 осіб (а.с.8-11), з них 0 штатних працівників, яким встановлена інвалідність, а необхідна кількість осіб з інвалідністю - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, визначена - 1 особа. У зв`язку із цим, Відділенням Фонду розраховано розмір адміністративно-господарської санкції, та яку ТзОВ "Хмелева" мало б добровільно сплатити до 17.04.2018 року, за незайняття одного робочого місця призначеного для працевлаштування особи з інвалідністю.

Згідно підпунктів 3.2., 3.2.5. пункту 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватись відповідно до наказів про прийом, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору.

Середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді.

Із урахуванням положень коментованої Інструкції судом не встановлено порушень при визначені відповідачем середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу відповідача за 2017 рік (16 осіб).

Крім того, така обставина не заперечується відповідачем.

Виходячи із вимог частини 1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" суд вважає вірним визначення позивачем необхідного нормативу робочих місць для працевлаштування відповідачем у 2017 році осіб з інвалідністю в кількості 1 робочого місця і не працевлаштованих - 0.

Частиною 1 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" передбачена відповідальність роботодавців за не здійснення працевлаштування інвалідів осіб з інвалідністю. А саме, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції , сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом .

Розрахунком позивача застосовано адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу одного робочого місця для працевлаштування інваліда в сумі 48 053,13 гривень (а.с.12).

Згідно вимог частини 4 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року , наступного за роком , в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Частиною 2 статті 20 вказаного Закону передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

За період несплати відповідачем адміністративно-господарської санкцій, з 17.04.2018 по 10.07.2019 за 450 днів, позивач, виходячи із суми адміністративно-господарської санкції (48 053,13 гривень), розрахував пеню в розмірі 12 973,50 гривень (а.с.12).

Позивач листом від 19.06.2019 за №03-86/490 повідомив відповідача про необхідність перерахування до 02.07.2019 за відповідними реквізитами адміністративно-господарських санкцій за не створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в сумі 48 053,13 гривень та пені - 12 360,13 гривень, розрахованої станом на 19.06.2019 (а.с.13).

На час звернення позивачем до суду розмір пені, у зв`язку з несплатою адміністративно-господарських санкцій, збільшився та становить 12 973,50 гривень.

Однак, вказаних адміністративно-господарських санкцій в сумі 61 026,63 гривень відповідач не сплатив у строк, визначений Законом.

Відповідачем не надано суду будь-яких доказів наявної інвалідності працівників із числа штату підприємства в кількості однієї особи, в тому числі докази сплати спірної санкції в повному розмірі.

Положеннями частин 5 і 9 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" визначено можливість стягнення несплаченої адміністративно-господарської санкції у судовому порядку. Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до переконання, що створення робочих місць для осіб з інвалідністю супроводжується обов`язком підприємства вжити всіх вище перерахованих заходів, які останнім не виконані. Оскільки відповідач впродовж 2017 року не забезпечив працевлаштування осіб з інвалідністю в необхідній кількості робочих місць, то суд приходить до висновку про правомірність стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій в розмірі 61 026,63 гривень згідно зі статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмелева" (ідентифікаційний код юридичної особи 34960975) на користь Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (ідентифікаційний код юридичної особи 13662300) адміністративно-господарські санкції в розмірі 48 053,13 гривень (сорок вісім тисяч п`ятдесят три гривні тринадцять копійок) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 12 973,50 гривень (дванадцять тисяч дев`ятсот сімдесят три гривні п`ятдесят копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач - Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (ідентифікаційний код юридичної особи 13662300), вул. Гуцульська, 9, м. Івано-Франківськ, 76018.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмелева" (ідентифікаційний код юридичної особи 34960975), вул. Лесі Українки, 18-А, с. Хмелева, Городенківський район, Івано-Франківська область, 78150.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.