Постанова

від 21.04.2009 по справі 2-а-2451/2009

ГЛУХІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-2451/2009 року

ПОСТАНОВА

іменем України

21 квітня 2009 року Глухівськи й міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючог о судді Сапона О.В.,

при секретарі Самойленко О .В.,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в залі суд у в м. Глухові справу за адміні стративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного ф онду України в м. Глухові Сумс ької області про зобов'язанн я нарахувати недоплачену щом ісячну державну соціальну до помогу як дитині війни за 2006 - 2008 роки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суд у із вказаним позовом, мотиву ючи свої вимоги тим, що вона ма є статус «дитини війни» і має право на пільги та гарантії, п ередбачені Законом України « Про соціальний захист дітей війни». На підставі ст. 6 вищев казаного Закону їй повинна в иплачуватись відповідачем щ омісячна соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенс ії за віком. Однак, в 2006 та 2007 рока х така соціальна допомога їй не нараховувалась і не випла чувалась, так як Законами Укр аїни «Про Державний бюджет У країни на 2006 рік», «Про Державн ий бюджет України на 2007 рік» зу пинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист діте й війни». В 2008 році доплата випл ачувалась лише в розмірі 10% мі німальної пенсії за віком. В т ой же час, рішенням Конституц ійного Суду України від 9 липн я 2007 року визнано неконституц ійними положення п. 12 ст. 71 Зако ну України «Про Державний бю джет України на 2007 рік», яким зу пинялась дія ст. 6 Закону Украї ни «Про соціальний захист ді тей війни». Виходячи із даног о рішення Конституційного Су ду та зважаючи на положення с т. ст. 19, 22 Конституції України, п озивач просить зобов'язати в ідповідача нарахувати їй 3726 г рн. 70 коп. державної соціально ї допомоги за період із 1 січня 2006 року по жовтень 2008 року включ но.

Також позивач просить суд п оновити їй строк звернення д о адміністративного суду, ос кільки про належні виплати в ідповідач її не повідомив, пр о факт порушення права на отр имання допомоги як дитині ві йни позивачу стало відомо ли ше наприкінці серпня 2007 року п ісля висвітлення в пресі заз начених подій у зв'язку з ухва ленням рішення Конституційн ого Суду.

Відповідач в судові засіда ння не з'явився, а подав письмо ві заперечення проти позову та заяву про розгляд справи б ез його участі. Мотивував сво ю позицію тим, що відповідно д о Закону України «Про соціал ьний захист дітей війни», фін ансування виплат по даному З акону повинно проводитись за рахунок Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсій ного фонду України. Крім того , даним Законом не визначено, я ким саме органом, за рахунок я ких коштів і джерел та в якому порядку здійснюється призна чення і виплата підвищення д о пенсії. Також вважає, що поня ття «соціальна допомога» в с т. 6 Закону немає, а є поняття «п ідвищення до пенсії». Законо м визначено, що «діти війни» д ійсно мають право на отриман ня підвищення до пенсії в роз мірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак, при цьому законо давчо не визначено порядок о бчислення мінімальної пенсі ї за віком, оскільки мінімаль ний розмір пенсії за віком, як ий встановлений ст. 28 ЗУ «Про з агальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в дан ому випадку не може

застосовуватись, так як він застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із цим За коном, і не може застосовуват ись для визначення розміру п ідвищення до пенсії, яка пере дбачена ст. 6 ЗУ «Про соціальни й захист дітей війни».

Законом «Про Державний бюд жет України на 2007 рік» було зуп инено дію ст. 6 ЗУ «Про соціаль ний захист дітей війни», а ріш енням Конституційного Суду У країни № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 рок у ці положення закону «Про Де ржавний бюджет України на 2007 р ік» визнано неконституційни ми.

Законом «Про Державний бюд жет України на 2008 рік» були вне сені зміни в ст. 6 ЗУ «Про соціа льний захист дітей війни», зг ідно яких дітям війни до пенс ії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановле ної для учасників війни - 10% про житкового мінімуму для осіб, які втратили працездатність , і з січня 2008 року позивачу ця н адбавка виплачувалась.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 трав ня 2008 року вищенаведені полож ення закону «Про Державний б юджет України на 2008 рік» були в изнані неконституційними.

Однак, і після вищевказаних рішень Конституційного Суду не було визначено порядок об числення підвищення до пенсі ї дітям війни.

Після цього Постановою Каб інету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 було встано влено, що дітям війни до пенсі ї підвищення проводиться у р озмірі 10% від прожиткового мін імуму для осіб, що втратили пр ацездатність.

Тому відповідач вважає, що д іяв виключно у межах своїх по вноважень і у спосіб, передба чений чинним законодавством , і не мав права нараховувати п ідвищення до пенсії дітям ві йни в іншому порядку, ніж той, що визначався Законами «Про державний бюджет України» на відповідні роки та, в подальш ому, Постановою Кабміну від 28 травня 2008 року № 530.

Також відповідач наполяга є на застосуванні наслідків пропуску строку звернення до суду, які встановлені ч. 1 ст. 100 К АС України.

Вивчивши матеріали справи , суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з на ступних підстав.

Так, судом встановлено, що п озивач ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому є дити ною війни в розумінні Закону України «Про соціальний зах ист дітей війни». Позивач отр имує пенсію за віком і перебу ває на обліку в управлінні Пе нсійного фонду України в м. Гл ухові.

Дане управління є органом П енсійного фонду, воно має ста тус юридичної особи, яка приз начає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії відповідн им категоріям громадян.

Згідно із ст. 19 Конституції У країни органи державної влад и та органи місцевого самовр ядування, їх посадові особи з обов'язані діяти лише на підс таві та в межах повноважень т а у спосіб, що передбачені Кон ституцією та законами Україн и.

Відповідно до ст. 22 Конститу ції України однією з констит уційних гарантій прав та сво бод людини і громадянина є не допущення їх скасування чи з вуження їх обсягу при прийня тті нових законів або внесен ня змін до чинних.

Статтею 6 Закону України «Пр о соціальний захист дітей ві йни» передбачено, що дітям ві йни пенсії або щомісячне дов ічне грошове утримання чи де ржавна соціальна допомога, я ка виплачується замість пенс ії, підвищується на 30% мінімал ьної пенсії за віком.

Як вбачається з матеріалів справи, як дитина війни, позив ач отримала підвищення до пе нсії лише в 2008 році, але у меншо му розмірі (10% від прожитковог о мінімуму для осіб, які втрат или працездатність): в січні-б ерезні по 47 грн., квітні - червні по 48 грн.10 коп., за липень - верес ень по 48 грн.20 коп., за жовтень 49 г рн. 80 коп.

Законом України „Про Держа вний бюджет на 2006 рік" від 20.12.2005 ро ку дію ст.6 Закону «Про соціаль ний захист дітей війни» на 2006 р ік зупинено. Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюдж ет на 2006 рік" від

19.01.2006 року, який набрав чиннос ті 15.03.2006 року, до ст. 110 Закону Укра їни „Про Державний бюджет на 2006 рік" було внесено зміни, яки ми встановлено, що пільги діт ям війни, передбачені ст. 6 Зак ону України „Про соціальний захист дітей війни" у 2006 році за проваджуються поетапно, за р езультатами виконання бюдже ту у першому півріччі, у поряд ку, визначеному Кабінетом Мі ністрів України за погодженн ям з Комітетом Верховної Ра ди України з питань бюджету . Проте, у 2006 році пільги, встано влені ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей вій ни" запроваджені не були.

Закони України „Про Держав ний бюджет на 2006 рік" від 20.12.2005 рок у та „Про внесення змін до Зак ону України „Про Державний б юджет на 2006 рік" від 19.01.2006 року нек онституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.

Таким чином, відповідно до в ищезазначених Законів, у від повідача не було підстав нар аховувати та сплачувати пози вачеві доплату до пенсії, а то му вимоги позивача про нарах ування підвищення до пенсії за період 2006 року є необгрунто ваними.

На 2007 рік дію ст. 6 Закону „Про соціальний захист дітей війн и" було зупинено згідно із п. 12 с т. 71 ЗУ «Про Державний бюджет У країни на 2007 рік».

Однак, рішенням Конституці йного Суду України від 9 липня 2007 року визнано неконституці йними положення п. 12 ст. 71 Закон у України «Про Державний бюд жет України на 2007 рік», яким зуп инялась дія ст. 6 Закону Україн и «Про соціальний захист діт ей війни».

Рішення Конституційного С уду України від 09.07.2007 року зворо тної дії в часі не має, відтак на період до 09 липня 2007 року не п оширюється, а тому за 2007 рік під лягають задоволенню вимоги п озивача лише за період з 09 лип ня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Пунктом 41 розділу 2 Закону Ук раїни «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення з мін до деяких законодавчих а ктів України» ст. 6 ЗУ «Про соц іальний захист дітей війни» було викладено в новій редак ції, відповідно до якої дітям війни до пенсії або щомісячн ого довічного грошового утри мання чи державної соціально ї допомоги, яка виплачується замість пенсії, виплачуєтьс я підвищення у розмірі надба вки, встановленої для учасни ків війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 ро ку визнано неконституційним и положення п. 41 розділу Закон у «Про Державний бюджет Укра їни на 2008 рік та внесення змін д о деяких законодавчих актів України».

Відповідно до ст. 152 Конститу ції України закони, інші прав ові акти або окремі їх положе ння, що визнані неконституці йними, втрачають чинність із дня ухвалення Конституційни м Судом рішення про їх неконс титуційність.

Таким чином, на підставі ріш ення Конституційного Суду Ук раїни від 22.05.2008 року та приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України у правління Пенсійного фонду У країни за місцем проживання позивача з 22.05.2008 року повинно бу ло діяти у відповідності з пр иписами діючої норми ст. 6 Зако ну України „Про соціальний з ахист дітей війни", нараховув ати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком .

Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішен ня Конституційним Судом Укра їни, відповідач, здійснюючи п озивачу доплати, передбачені ст. 6 Закону України „Про соці альний захист дітей війни", з у рахуванням п. 41 розділу 2 Закон у України „Про Державний бюд жет на 2008 рік та про внесення зм ін до деяких законодавчих ак тів України", діяв на підставі та у відповідності з діючою н ормою зазначених законів, а т ому позовні вимоги щодо стяг нення доплати до пенсії у роз мірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року зад оволенню не підлягають.

Таким чином, в період з 9 липн я 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року відповідач зоб ов'язаний був виплачувати по зивачу підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний зах ист дітей війни» в редакції

Закону від 18 листопада 2004 рок у (тобто в розмірі 30% від мініма льної пенсії за віком), а позов ні вимоги в частині нарахува ння такого підвищення до вка заних дат (з 1.01.2006 по 31.12.2006, з 1.01.2007 по 09.07 .2007, та з 01.01.2008 по 22.05.2008) є безпідставн ими і задоволенню не підляга ють, оскільки на той момент ді яли норми законів «Про держа вний бюджет» на відповідні р оки, і дії відповідача на той п еріод відповідали чинному на той час законодавству.

Щодо посилання відповідач а не те, що позивачем пропущен о річний строк звернення до с уду за захистом своїх поруше них прав, то суд вважає, що пор ушення прав позивача, за захи стом яких вона звернулась до суду, тривало з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року і припинилось лише 01.01.2008 р оку після внесення змін до За кону України „Про соціальний захист дітей війни". Таким чин ом, суд не вбачає пропущення п озивачем строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання підвищення д о пенсії, передбаченої ст. 6 За кону України „Про соціальний захист дітей війни" за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року. Стосовн о визначення розміру підвище ння, яке встановлено в п. 8 Пост анови Кабінету Міністрів Укр аїни від 28 травня 2008 року, то в да ному випадку норми підзаконн ого нормативного акту супере чать ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війн и», а тому не можуть бути засто совані, виходячи із положень ч. 4 ст. 9 КАС України.

Суд також не приймає до уваг и заперечення відповідача що до невизначеності джерел фін ансування, оскільки сама по с обі відсутність фінансового забезпечення державних соці альних гарантій і відсутніст ь бюджетних асигнувань не мо же бути підставою для поруше ння права громадянина на отр имання соціальної допомоги.

Доводи відповідача про від сутність механізму реалізац ії ст. 6 Закону України «Про со ціальний захист дітей війни» також не можуть бути підстав ою для відмову в задоволенні позову, зважаючи на позицію Є вропейського Суду з прав люд ини, відповідно до якої держа ва не може посилатися на відс утність певного нормативног о акту, який визначає механіз м реалізації прав та свобод г ромадян, закріплених у конст итуційних та інших актах, а гр омадяни повинні мати змогу п окладатися на зобов'язання в зяті державою, навіть якщо та кі зобов'язання містяться у з аконодавчому акті, який зага лом не має автоматичної прям ої дії.

Так само суд не може прийнят и до уваги заперечення відпо відача щодо законодавчої нев изначеності порядку обчисле ння мінімальної пенсії за ві ком з метою реалізації полож ень ст. 6 Закону України «Про с оціальний захист дітей війни », оскільки відповідно до ч. 4 с т. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та виріше нні адміністративної справи з мотивів неповноти, неяснос ті, суперечливості чи відсут ності законодавства, яке рег улює спірні відносини. Відпо відно до ч. 7 ст. 9 КАС України у р азі відсутності закону, що ре гулює відповідні правовідно сини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовіднос ини (аналогія закону). Тому, з у рахуванням зазначеного, при такому обчисленні необхідно застосовувати загальні норм и, які в даному випадку містит ься у ч. 1 ст. 28 Закону України "Пр о загальнообов'язкове держав не пенсійне страхування", в як их зазначено, що мінімальний розмір пенсії встановлюєтьс я у розмірі прожиткового мін імуму для осіб, які втратили п рацездатність.

З урахуванням вищезазначе них положень ч. 4 ст. 8 та ч. 7 ст. 9 КА С України, посилання відпові дача на те, що не визначено орг ан, який повинен здійснювати призначення і виплати підви щення до пенсії, суд не може пр ийняти до уваги, так як відпов ідно до діючого законодавств а на виконання положень ст. 6 З акону «Про соціальний захист дітей війни» саме управлінн я Пенсійного фонду України в м. Глухові проводило з 01.01.2008 р. на рахування та виплати дітям в ійни у розмірі надбавки, вста новленої для учасників війни (що складало 10% від прожитково го мінімуму осіб, що втратили працездатність). Крім того, Пе нсійний фонд України діє у ві дповідності до Положення „Пр о пенсійний фонд України" і зд ійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного Поло ження через створені в устан овленому порядку його терито ріальні

управління. Відповідно до З акону України „Про загальноо бов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про при значення та перерахунок пенс ій приймаються районним упра влінням Пенсійного фонду Укр аїни за місцем проживання пе нсіонерів. Таким чином, обов'я зок по нарахуванню та виплат і доплати до пенсії позивача , передбаченої ст. 6 Закону Укр аїни „Про соціальний захист дітей війни" покладено на упр авління Пенсійного фонду Укр аїни за місцем проживання по зивача.

Зі змісту позовних вимог вб ачається, що позивачем факти чно оскаржується бездіяльні сть територіального управлі ння Пенсійного фонду України в м. Глухові щодо ненарахуван ня і невиплати зазначеного п ідвищення до пенсії.

Тому, виходячи з вимог ч. 2 ст. 11 КАС України, з метою повного захисту прав та інтересів по зивача, суд вважає необхідни м вийти за межі позовних вимо г та визнати протиправною бе здіяльність управління Пенс ійного фонду України в м. Глух ові щодо невиконання приписі в ст. 6 Закону України «Про соц іальний захист дітей війни» з 09 липня 2007 року, яка призвела д о порушення прав позивача на своєчасне нарахування та от римання підвищення до пенсії .

За таких обставин, зважаючи на те, що нарахування і виплат у пенсії здійснюють органи П енсійного фонду, суд вважає н еобхідним задовольнити вимо ги позивача в частині зобов'я зання відповідача нарахуват и їй невиплачене підвищення до пенсії як дитині війни за п еріод з 09 липня 2007 року по 31 груд ня 2007 року, а також з 22 травня 2008 р оку по жовтень 2008 року включно в розмірі 30% мінімальної пенс ії за віком, яка визначена в ч. 1 ст. 28 Закону України «Про зага льнообов'язкове державне пен сійне страхування», з урахув анням вже отриманих позиваче м сум підвищення до пенсії (10% п рожиткового мінімуму) за пер іод з 22 травня 2008 року по жовтен ь 2008 року, всього в сумі 1323 грн.85 к оп.

Судові витрати по справі пі длягають розподілу у відпові дності до ч. 3 ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 19, 22, 75, 92, 152 Консти туції України, ст. 73 Закону Укр аїни "Про Конституційний Суд України", Законом України "Про державний бюджет на 2006 рік" Зак ону України "Про державний бю джет на 2007 рік (зі змінами від 15.0 3.2007 p.), Законом України "Про держ авний бюджет на 2008 рік та внесе ння змін до деяких законодав чих актів України", ч. 1 ст. 28 Зако ну України "Про загальнообов 'язкове державне пенсійне ст рахування", ст. ст. 3, 6 Закону Укр аїни "Про соціальний захист д ітей війни", ст. ст. 8, 11, 94, 122, 160-163 КАС У країни, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною безд іяльність управління Пенсій ного фонду України в м. Глухов і Сумської області.

Зобов'язати управління Пен сійного фонду України в м. Глу хові нарахувати ОСОБА_1 пі двищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віко м, відповідно до ст. 6 Закону Ук раїни "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розмі ру мінімальної пенсії за вік ом, встановленого ч. 1 ст. 28 Зако ну України «Про загальнообов 'язкове державне пенсійне ст рахування» та провести відпо відні виплати за 2007 рік, почина ючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, і за 2008 рік, починаючи з 2 2 травня 2008 року по жовтень 2008 ро ку включно, всього в сумі 1323 грн . 85 коп.

У задоволенні решти позовн их вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюдж ету України на користь ОСОБ А_1 витрати зі сплати судово го збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Заява про апеляційне оскар ження постанови суду може бу ти подана протягом 10 днів з дн я її проголошення, а апеляцій на скарга на постанову може б ути подана в

Харківський апеляційний а дміністративний суд протяго м 20 днів після подання заяви п ро апеляційне оскарження.