Рішення

від 03.09.2019 по справі 460/1252/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 вересня 2019 року м. Рівне №460/1252/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є. за участю секретаря судового засідання Юрчук А.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Кривко Б.Є., Колесніченко А.В.,

відповідача: представник Голос С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Якість і будівництво" доУправління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Якість і будівництво (далі - позивач) до Управління Держпраці у Рівненській області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу №РВ 543/1122/00123/ТД-ФС від 10.05.2019 на Товариство з обмеженою відповідальністю "Якість і будівництво" в сумі 250380 грн.

Позов обґрунтовано тим, що висновки акта інспекційного відвідування, на підставі якого прийнято оскаржувану постанову, не ґрунтуються на достовірних, об`єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті даних, не відповідають фактичним обставинам та суперечать чинному законодавству. Вважає, що інспекційне відвідування проведене у Товариства з обмеженою відповідальністю Якість і будівництво з порушенням законодавства України та прав об`єкта відвідування. Позивач вказує, що жодних порушень норм діючого законодавства про працю позивач не допускав і викладені у постанові факти правопорушень не відповідають дійсності, оскільки позивач уклав трудові договори з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .В ОСОБА_3 , а також здійснив повідомлення ДФС у день укладення таких трудових договорів. Відтак висновки акта інспекційного відвідування є необґрунтованими, безпідставними та непереконливими. Як наслідок, підстав для прийняття оскаржуваної постанови не було. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач з адміністративним позовом не погодився та надав суду відзив у якому зазначив, що в ході проведення інспекційного відвідування у позивача встановлено двох працівників ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за виконанням трудової функції - дорожніх робіт, які допущені до роботи без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, вказані повідомлення були зроблені в день інспекційного відвідування після 14 год., а тому оскаржувана позивачем постанова про накладення штрафу є законною та обґрунтованою, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.

29.05.2019 позовну заяву було залишено без руху, позивачу встановлений строк для усунення недоліків.

Також 29.05.2019 постановлено ухвалу про відмові у забезпеченні позову.

Ухвалою суду від 10.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

11.07.2019 ухвалою суду клопотання сторін у справі були задоволені, суд перейшов до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а також у судове засідання були викликані свідки.

У судове засідання 03.09.2019 прибули позивач та його представник, підтримали заявлені позовні вимоги та просили задовольнити позов у повному обсязі. До суду також прибув представник відповідача, заперечив проти позову та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

На підставі статей 243, 250 КАС України, вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 03.09.2019.

Заслухавши позивача, представників сторін та свідка, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.

Начальником Управління Держпраці у Рівненській області Ю.М. Наконечним винесено Наказ Про інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю у Товариства з обмеженою відповідальністю Якість і будівництво від 18.04.2019 №690 (далі - Наказ №690), яким наказано інспектору праці Біловолу О.М за участі інспектора праці Поліщук Л.В. провести з 18.04.2019 по 19.04.2019 включно інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю у Товариства з обмеженою відповідальністю Якість і будівництво , місце провадження господарської діяльності: 33028, місто Рівне, вулиця Чорновола 93 З . кв.40, код ЄДРПОУ 38288436, місце провадження господарської діяльності: на території м.Рівне, вул. Костромська.

Відповідачем сформовано Направлення на інспекційне відвідування від 18.04.2019 №512-11/09-27.

Інспектором Управління Держпраці у Рівненській області проведено інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю Якість і будівництво , за результатами якого складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 19.04.2019 №РВ543/1122/АВ (далі - Акт інспекційного відвідування).

Позивачем подані заперечення від 02.05.2019 на Акт інспекційного відвідування, за результатами розгляду яких позивачу надіслано лист Про надання відповіді від 08.05.2019 №13-10/2287, яким повідомлено про обґрунтованість висновків Акта інспекційного відвідування.

В Акті інспекційного відвідування зазначено про порушення позивачем вимог: в порушення ч.3 ст.24 КЗпП України працівники підприємства допускаються до роботи після укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівників на роботу, а саме:

під час проведення інспекційного відвідування 18.04.2019 о 14 год. 00 хвилин. виконував дорожні роботи ОСОБА_1 . Проте, відповідно до наказу від 18.04.2019 № 18/04/19 ОСОБА_1 прийнято на роботу дорожнім працівником з 18.04.2019, повідомлення до ДФС про прийняття працівника на роботу подано 18.04.2019 року після 14 год. 00 хв. (квитанція №2 16 год. 08 хв. 17 сек.);

ОСОБА_4 під час проведення інспекційного відвідування 18.04.2019 о 14 год. 00 хвилин виконував дорожні роботи. Проте відповідно до наказу від 17.04.2019 № 18/04/19 його прийнято на роботу з 18.04.2019 на посаду дорожнього працівника. Повідомлення до ДФС про прийняття працівника на роботу подано 18.04.2019 року після 14 год. 00 хв. (квитанція №2 16 год. 11 хв.23 сек.).

Відповідачем прийнято рішення від 26.04.2019 щодо розгляду справи про накладання штрафу. За результатами розгляду відповідачем прийнято Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 10.05.2019 №РВ543/1122/000123/Т8-ФС (далі - Постанова), якою застосовано штраф за порушення законодавства про працю у розмірі 250380 грн. 00 коп.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення - Постанови, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.

Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96), визначено, що центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, є Державна служба України з питань праці (Держпраці).

Згідно пункту 7 Положення №96, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №100, територіальним органом Держпраці на території Рівненської області є Управління Держпраці у Рівненської області.

До завдань Держпраці належить, зокрема, державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю, а також зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування (пункт 4 Положення №96).

Правові та організаційні засади проведення державного нагляду (контролю) визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та регулюється Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон України №877-V).

Статтею 1 Закону України №877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Статтею 6 Закону України №877-V визначено, що підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом; неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Відповідно до положень статті 7 Закону України №877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає відповідний наказ, який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, і предмет перевірки, та на підставі якого оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, що підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові) і засвідчується печаткою. Перед початком перевірки суб`єкта господарювання посадові особи, які проводять перевірку, пред`являють керівнику суб`єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу, і надають суб`єкту господарювання копію направлення на перевірку, а також інформують цих осіб про мету перевірки.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295, яка була чинною на момент проведення інспекційного відвідування (далі - Порядок №295).

Пунктом 2 Порядку №295 встановлено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; - виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Відповідно до пункту 5 Порядку №295, інспекційні відвідування проводяться: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів; ДФС та її територіальних органів; Пенсійного фонду України та його територіальних органів; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач покликається на те, що ані директор ані будь які інші уповноважені ним особи не були присутні під час проведення інспекційного відвідування. Крім того в акті інспекційного відвідування зазначено, що під час опитування працівників за місцем проведення робіт знаходилась особа, що представилась директором підприємства ОСОБА_5 , від отримання направлення на інспекційне відвідування відмовився .

Разом тим, долучена відповідачем до матеріалів справи копія вказаного вище направлення не містить жодної відмітки про відмову від її отримання, зробленої власноручно позивачем або інспектором праці.

Жодних доказів на підтвердження того, що позивачу було вручене направлення на інспекційне відвідування або, що він відмовився від його отримання, відповідачем надано суду не було та судом в ході судового розгляду справи не встановлено.

Визначаючись щодо того чи був позивач належним чином повідомлений про інспекційне відвідування суд бере до уваги наступне: згідно з вимогами частин 1 та 2 статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі , яка ратифікована Законом України № 1985-VI від 08.09.2004, інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і у будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке інспектується. У разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов`язків.

Згідно з вимогами п.8 Порядку № 295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню. Позивач ствердив, що лише на наступний день після проведення інспекційного відвідування, а саме 19.04.2019 його представник ОСОБА_6 . отримав направлення від 18.04.2019 разом із письмовою вимогою відповідача про надання документів №РВ543/1122/НД від 19.04.2019. Відповідачем вказане не спростовано, жодних доказів протилежного не було надано.

З огляду на все вищевикладене суд прийшов до висновку, що доказів повідомлення позивача про проведення інспекційного відвідування матеріали справи не містять, а отже позивач не був належним чином повідомлений про проведення інспекційного відвідування та йому не був доведений до відома перелік питань, щодо яких інспекторами праці мало бути проведене інспекційне відвідування.

Також, суд звертає увагу на те, що за змістом направлення на інспекційне відвідування від 18.04.2019 під час заходу контролю планувалося перевірити розділи 3 Акту, форма якого затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 №1338.

Тобто, всупереч вимогам ст.6 Закону №877, в направленні на інспекційне відвідування відповідачем не зазначений чіткий перелік питань, щодо яких буде здійснюватися захід контролю, а фактично вказано лише назву нормативно-правового акту, що містить такі питання.

Більше того, в направленні відповідачем не конкретизовано назву акту, розділ 3 якого будуть перевіряться під час проведення інспекційного відвідування, позаяк наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 №1338 затверджено не одну форму акта, а декілька, в т.ч.: форму акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю; форму акта про відмову від підпису; форму акта за результатами проведення перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; форму акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування; форму акта про неможливість складення висновку.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Частиною третьою статті 24 КЗпП України визначено, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому, Верховний Суд України у пункті 7 Постанови Пленуму від 06.11.1992 №9 Про практику розгляду судами трудових спорів роз`яснив, що фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Аналіз вказаних норм права свідчить, що підставою притягнення роботодавця до відповідальності є виявлення контролюючим органом факту фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту). Закон не містить окремої відповідальності за неповідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено з матеріалів справи та пояснень позивача і представників сторін, свідка допитаного в судовому засіданні, - ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було допущено до роботи після видання наказів про їх прийом на роботу, тобто укладення трудових договорів, а покликання інспекторів праці в акті перевірки на квитанцію ДФС не може бути доказом того, що працівники здійснювали роботу без укладення трудового договору. Суд звертає увагу, що Квитанції №2, копії яких наявні в матеріалах справи та зазначений в них час свідчить про результат обробки повідомлення роботодавця і дату та час доставки документа в ДФС, а не дату та час їх подання, а тому, на думку суду, не підтверджує час укладення з працівниками трудового договору.

Крім того допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_1 також показав суду, що ще 16.04.2019 написав заяву на прийом на роботу до позивача, до роботи мав приступити 18.04.2019, однак в зв`язку з сімейними обставинами не приступив до роботи 18.04.2019 в першій половині дня, а лише в обідній-післяобідній період. Знаходячись по вул. Костромська, що в м.Рівне де проводились дорожні роботи бачив чоловіка і жінку, імовірно посадових осіб відповідача, які проводили перевірку, однак вони особисто його нічого не запитували.

Щодо іншої особи, а саме ОСОБА_4 , який знаходився за місцем проведення ремонтних робіт по вул.Костромській АДРЕСА_1 то суд зазначає, що відповідно до наказу від 17.04.2019 №18/04/19 його прийнято на роботу з 18.04.2019 на посаду дорожнього працівника і у цей же день було здійснено повідомлення до ДФС про прийняття працівника на роботу. Факт укладення трудового договору 18.04.2019 підтверджений самим відповідачем.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення в порядку статті 77 КАС України, відтак заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 3755 грн. сплачена відповідно до платіжного доручення від 27 травня 2019 року №2717, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи (а.с. 3).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу №РВ 543/1122/00123/ТД-ФС від 10.05.2019 про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю "Якість і будівництво" в сумі 250380 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Рівненській області (33028, м.Рівне, вул. Лермонтова, 7, код ЄДРПОУ 39780243) на корить Товариства з обмеженою відповідальністю "Якість і будівництво" (33028, м.Рівне, вул. В.Чорновола, буд 93 "з". кв.40, код ЄДРПОУ 38288436) судовий збір в сумі 3755 (три тисячі сімсот п`ятдесят п`ять) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Махаринець Д.Є.