Ухвала

від 17.09.2019 по справі 756/9820/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 17 вересня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_5 , директора ТОВ «ОБОЛОНЬ-СЕРВІС ЛТД» - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_9 , яка діє в інтересах ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , на ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 25 липня 2019 року,

за участі: прокурора адвоката власника майна ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 ,ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №5 ОСОБА_16 та накладено арешт на у кримінальному провадженні №42019101050000122, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України а саме на: нежитлові приміщення: в блоці А: Приміщення № 54 площею 15,6 кв.м.; Приміщення № 55 площею 13,0 кв.м.; Приміщення № 56 площею 19,1 кв.м.; Приміщення № 57 площею 17,1 кв.м.; Приміщення № 58 площею 12,6 кв.м.; Приміщення № 59 площею 32,4 кв.м.; Приміщення № 60 площею 33,0 кв.м.; Приміщення № 61 площею 25,9 кв.м.; В блоці Б: Приміщення № 74 площею 19,2 кв.м.; Приміщення № 75 площею 18,4 кв.м.; Приміщення № 76 площею 12,6 кв.м.; Приміщення № 77 площею 19,5 кв.м.; Приміщення № 78 площею 63,8 кв.м.; В блоці В: Приміщення № 74 площею 19,2 кв.м.; Приміщення № 75 площею 18,4 кв.м.; Приміщення № 76 площею 12,6 кв.м.; Приміщення № 77 площею 18,7 кв.м.; Приміщення № 78 площею 64,3 кв.м.; В блоці Г: Приміщення № 55 площею 18,9 кв.м.; Приміщення № 56 площею 19,1 кв.м.; Приміщення № 57 площею 20,6 кв.м.; Приміщення № 58 площею 6,5 кв.м.; Приміщення № 59 площею 29,4 кв.м.; Приміщення № 60 площею 40,5 кв.м.; Приміщення № 61 площею 20,6 кв.м.; В блоці Д: Приміщення 46 площею 19,8 кв. м; Приміщення 47 площею 19,9 кв.м.; Приміщення 49 площею18,2 кв. м.; Приміщення 50 площею 20,8 кв.м.; В блоці Е: Приміщення № 58 площею 15,4 кв.м.; Приміщення № 60 площею 18,4 кв.м.; Приміщення № 61 площею 19,5 кв.м.; В блоці Ж: Приміщення № 58 площею 19,1 кв.м.; Приміщення № 59 площею 16,8 кв.м.; Приміщення № 60 приміщення 1 площею 18,7 кв.м.; Приміщення № 60 приміщення 2 площею 3,9 кв.м; Приміщення № 61 площею 21,0 кв.м.; В блоці И: Приміщення 46 площею 13,1 кв. м; Приміщення 47 площею 20,0 кв.м.; Приміщення 48 площею 14,9 кв. м.; Приміщення 49 площею 16,4 кв. м.; Приміщення 50 площею 17,1 кв.м.; Приміщення 51 площею 19,0 кв.м.; Приміщення 52 площею 8,2 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 24, шляхом заборони йоговідчуження.

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_5 , директор ТОВ «ОБОЛОНЬ-СЕРВІС ЛТД» - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , адвокат ОСОБА_9 , яка діє в інтересах ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , кожен окремо, подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 25 липня 2019 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Щодо строку апеляційного оскарження зазначають, що про ухвалу слідчого судді дізналися з Єдиного державного реєстру судових рішень 03 серпня 2019 року, а тому апеляційна скарга подана у визначений законом строк.

Проаналізувавши доводи клопотання прокурора та ухвали слідчого судді, вважають, що арешт на нерухоме майно нежитлові приміщення за адресою АДРЕСА_1 , накладено необґрунтовано та безпідставно.

Зазначають, що в матеріалах клопотання про арешт майна відсутні будь-які докази які, на підтверджують належність прав ОК «Фенікс Оболонь» на арештоване майно.

Прокурором до клопотання не додано жодних доказів щодо реєстрації права спільної часткової або сумісної власності на арештоване майно за членами ОК «Фенікс Оболонь», наявність майна у спільній власності членів ОК «Фенікс Оболонь». До матеріалів справи не додано жодного договору інвестування будівництва членами ОК «Фенікс Оболонь», за якими, як вважає прокурор, виникло право власності у членів ОК «Фенікс Оболонь».

Слідчим не надано доказів на підтвердження наявності підстав вважати, що нежитлові приміщення за адресою м. Київ, пр. Героїів Сталінграду, буд. 24 міста Києва, що належить ОСОБА_5 , ТОВ «ОБОЛОНЬ-СЕРВІС ЛТД», ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на праві приватної власності, є предметом протиправної діяльності, само по собі є об`єктом та знаряддям злочину, використовувалося та отримане внаслідок вчинення шахрайських дій, а відтак що воно відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Апелянти зазначають, що жодній посадовій особі ТОВ «Оболонь-Сервіс» про підозру не повідомлено, у слідчого відсутні докази наявності факту вчинення службовими особами ТОВ «Оболонь-Сервіс» кримінальних правопорушень, а також дані, що спірне майно є предметом кримінального правопорушення, набуте протиправним шляхом або отримане внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Органом досудового розслідування не надано слідчому судді жодних доказів того, що арештоване майно, має будь-яке відношення до факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження № 42019101050000122 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Заслухавши доповідь судді, доводи адвоката ОСОБА_9 та апелянта ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно з частиною третьої зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Оскільки з матеріалів судового провадження вбачається, що клопотання прокурора про арешт майна розглянуто слідчим суддею без участі ОСОБА_5 , директора ТОВ «ОБОЛОНЬ-СЕРВІС ЛТД» - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_9 , яка діє в інтересах ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , копія ухвали не направлялася, про її існування дізналися з Єдиного державного реєстру судових рішень 03 серпня 2019 року, а тому слід визнати, що апеляційні скарги подано у строк та підлягають розгляду

Як вбачається з матеріалів судового провадження, Оболонським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 17 травня 2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42019101050000122, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідування встановлено, що протягом жовтня 2018 року невстановлені службові особи ТОВ «Оболонь-Сервіс» шахрайським шляхом заволоділи підсобними приміщеннями підземного гаража, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 911,2 кв.м.

В подальшому вони зареєстровано право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Оболонь-Сервіс» (ЄДРПОУ34345296), які відчужені фізичним особам ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , що є протиправним та порушує права членів ГК «Фенікс-Оболонь», так як нежитлові приміщення в гаражному кооперативі за вказаною адресою належать на праві спільної сумісної власності всім співвласникам гаража власникам гаражних боксів, які виступали інвесторами будівництва зазначеного гаража

Постановою прокурора від 15 липня 2019 року нежитлові приміщення вказані у клопотанні, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 визнано речовими доказами, оскільки вони є об`єктами кримінально протиправних дій, вибули з володіння учасників гаражного кооперативу внаслідок вчинення злочину та набуті ТОВ «Оболонь-Сервіс» кримінально протиправним шляхом.

24 липня 2019 року прокурор Київської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_16 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на нежитлові приміщення: в блоці А: Приміщення № 54 площею 15,6 кв.м.; Приміщення № 55 площею 13,0 кв.м.; Приміщення № 56 площею 19,1 кв.м.; Приміщення № 57 площею 17,1 кв.м.; Приміщення № 58 площею 12,6 кв.м.; Приміщення № 59 площею 32,4 кв.м.; Приміщення № 60 площею 33,0 кв.м.; Приміщення № 61 площею 25,9 кв.м.; В блоці Б: Приміщення № 74 площею 19,2 кв.м.; Приміщення № 75 площею 18,4 кв.м.; Приміщення № 76 площею 12,6 кв.м.; Приміщення № 77 площею 19,5 кв.м.; Приміщення № 78 площею 63,8 кв.м.; В блоці В: Приміщення № 74 площею 19,2 кв.м.; Приміщення № 75 площею 18,4 кв.м.; Приміщення № 76 площею 12,6 кв.м.; Приміщення № 77 площею 18,7 кв.м.; Приміщення № 78 площею 64,3 кв.м.; В блоці Г: Приміщення № 55 площею 18,9 кв.м.; Приміщення № 56 площею 19,1 кв.м.; Приміщення № 57 площею 20,6 кв.м.; Приміщення № 58 площею 6,5 кв.м.; Приміщення № 59 площею 29,4 кв.м.; Приміщення № 60 площею 40,5 кв.м.; Приміщення № 61 площею 20,6 кв.м.; В блоці Д: Приміщення 46 площею 19,8 кв. м; Приміщення 47 площею 19,9 кв.м.; Приміщення 49 площею18,2 кв. м.; Приміщення 50 площею 20,8 кв.м.; В блоці Е: Приміщення № 58 площею 15,4 кв.м.; Приміщення № 60 площею 18,4 кв.м.; Приміщення № 61 площею 19,5 кв.м.; В блоці Ж: Приміщення № 58 площею 19,1 кв.м.; Приміщення № 59 площею 16,8 кв.м.; Приміщення № 60 приміщення 1 площею 18,7 кв.м.; Приміщення № 60 приміщення 2 площею 3,9 кв.м; Приміщення № 61 площею 21,0 кв.м.; В блоці И: Приміщення 46 площею 13,1 кв. м; Приміщення 47 площею 20,0 кв.м.; Приміщення 48 площею 14,9 кв. м.; Приміщення 49 площею 16,4 кв. м.; Приміщення 50 площею 17,1 кв.м.; Приміщення 51 площею 19,0 кв.м.; Приміщення 52 площею 8,2 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграду,24, оскільки вони були є об`єктом кримінально протиправних дій, вибули з володіння учасників гаражного кооперативу наслідок вчинення злочину та набуті ТОВ «Оболонь-Сервіс» кримінальним протиправним шляхом.

Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 25 липня 2019 року вказане клопотання прокурора задоволено.

З таким рішенням слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на такі обставини.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону в дотримався.

Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 42019101050000122, про накладення арешту на нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 24 слідчий суддя дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що зазначене майно є речовим доказом у кримінальному провадженні та фактично є об`єктом злочину.

Крім того, як встановила колегія суддів, вищезазначене майно у даному кримінальному провадженні визнано речовим доказам відповідно до постанови прокурора від 15 липня 2019 року ( т. 1 а.с. 9-10).

Як вважає колегія суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співрозмірність втручання у діяльність власників майна з потребами кримінального провадження.

З огляду на положення ч. ч. 2, 3ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним уст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч.ч. 2, 3ст. 170 КПК Українипо суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Тому, апелянтів на те, що слідчим суддею безпідставнонакладено арешт на вищевказане майно, не можуть прийматися до уваги, оскільки арешт на вказане майно накладено з правових підстав, передбачених ч.ч. 2, 3ст. 170 КПК України.

Крім того, матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення чи відчуження майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, суд дослідив зазначені обставини та не знайшов у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимогКПК Українита чогось очевидно безпідставного чи довільного.

Твердження апелянтів про те, жодній посадовій особі ТОВ «Оболонь-Сервіс» про підозру не повідомлялося, у слідчого відсутні докази наявності факту вчинення службовими особами ТОВ «Оболонь-Сервіс»кримінальних правопорушень, а також відсутні дані, що спірне майно є предметом кримінального правопорушення, набуте протиправним шляхом або отримане внаслідок вчинення кримінального правопорушення,колегія суддів визнає необґрунтованими, оскільки у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначенимустатті 98цього Кодексу, що має місце у даному випадку.

Посилання апелянтів на відсутність правової підстави для накладення арешту на майно,є непереконливими, оскільки спростовуються змістом клопотання про арешт майна, яке на переконання колегії суддів, відповідає вимогам ст. 171 КПК України, та змістом оскаржуваного судового рішення.

Доводи апелянтів про те, що про відсутність доказів щодо наявності у ОК «Фенікс Оболонь» будь-яких прав на спірні нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 24, не заслуговують на увагу, оскільки згідно пояснень прокурора на даний час проводяться слідчі дії по встановленню об`єктивних обставин справи. На думку колегії суддів, скасування арешту на вказані нежитлові приміщення на даному етапі досудового розслідування може завдати шкоди правам інших громадян чи зашкодити виконання завдань у кримінальному провадженні.

Інші доводи, які зазначені в апеляційних скаргах підлягають перевірці судом під час розгляду кримінального провадження по суті.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтами не надано та колегією суддів не встановлено.

При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Крім того, відповідно до листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 квітня 2013 року № 223-559/0/4-13, у разі подання особами, визначеними уст. 174 КПК, скарги на ухвалу слідчого судді суду першої інстанції про арешт майна у зв`язку з необґрунтованістю його накладення, судді судів апеляційної інстанції мають перевірити, чи подавалось цими особами клопотання про скасування цього заходу забезпечення слідчому судді місцевого суду та в разі негативної відповіді на зазначене питання, можуть залишити ухвалу без змін. Іншими словами, з підстави необґрунтованості накладення арешту на майно, особи, перелік яких визначено уч. 1 ст. 174 КПК, вправі звернутися до слідчого судді суду першої інстанції із клопотанням про скасування ним своєї ухвали (абз. 2ч. 2 ст. 174 КПК), а уже потім, у разі незгоди з прийнятим рішенням, вправі оскаржити ухвалу про арешт майна в апеляційному порядку згідно зіст. 309 КПК.

Істотних порушень вимогКПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційні скарги ОСОБА_5 , директора ТОВ «ОБОЛОНЬ-СЕРВІС ЛТД» - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_9 , яка діє в інтересах ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , навіть з урахуванням усіх викладених в них доводів, задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 25 липня 2019 року, якою задоволено клопотання прокурор Київської місцевої прокуратури №5 ОСОБА_16 та накладено арешт на у кримінальному провадженні №42019101050000122, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України а саме на: нежитлові приміщення: в блоці А: Приміщення № 54 площею 15,6 кв.м.; Приміщення № 55 площею 13,0 кв.м.; Приміщення № 56 площею 19,1 кв.м.; Приміщення № 57 площею 17,1 кв.м.; Приміщення № 58 площею 12,6 кв.м.; Приміщення № 59 площею 32,4 кв.м.; Приміщення № 60 площею 33,0 кв.м.; Приміщення № 61 площею 25,9 кв.м.; В блоці Б: Приміщення № 74 площею 19,2 кв.м.; Приміщення № 75 площею 18,4 кв.м.; Приміщення № 76 площею 12,6 кв.м.; Приміщення № 77 площею 19,5 кв.м.; Приміщення № 78 площею 63,8 кв.м.; В блоці В: Приміщення № 74 площею 19,2 кв.м.; Приміщення № 75 площею 18,4 кв.м.; Приміщення № 76 площею 12,6 кв.м.; Приміщення № 77 площею 18,7 кв.м.; Приміщення № 78 площею 64,3 кв.м.; В блоці Г: Приміщення № 55 площею 18,9 кв.м.; Приміщення № 56 площею 19,1 кв.м.; Приміщення № 57 площею 20,6 кв.м.; Приміщення № 58 площею 6,5 кв.м.; Приміщення № 59 площею 29,4 кв.м.; Приміщення № 60 площею 40,5 кв.м.; Приміщення № 61 площею 20,6 кв.м.; В блоці Д: Приміщення 46 площею 19,8 кв. м; Приміщення 47 площею 19,9 кв.м.; Приміщення 49 площею18,2 кв. м.; Приміщення 50 площею 20,8 кв.м.; В блоці Е: Приміщення № 58 площею 15,4 кв.м.; Приміщення № 60 площею 18,4 кв.м.; Приміщення № 61 площею 19,5 кв.м.; В блоці Ж: Приміщення № 58 площею 19,1 кв.м.; Приміщення № 59 площею 16,8 кв.м.; Приміщення № 60 приміщення 1 площею 18,7 кв.м.; Приміщення № 60 приміщення 2 площею 3,9 кв.м; Приміщення № 61 площею 21,0 кв.м.; В блоці И: Приміщення 46 площею 13,1 кв. м; Приміщення 47 площею 20,0 кв.м.; Приміщення 48 площею 14,9 кв. м.; Приміщення 49 площею 16,4 кв. м.; Приміщення 50 площею 17,1 кв.м.; Приміщення 51 площею 19,0 кв.м.; Приміщення 52 площею 8,2 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 24, шляхом заборони йоговідчуження, - залишити без змін, а апеляційні скарги ОСОБА_5 , директора ТОВ «ОБОЛОНЬ-СЕРВІС ЛТД» - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_9 , яка діє в інтересах ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_17 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11сс/824/4885/2019 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_18

Категорія ст.170 КПК Доповідач ОСОБА_17