Ухвала

від 24.09.2019 по справі 365/81/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 365/81/17 головуючий у суді І інстанції Хижний Р.В.

провадження № 22-ц/824/14066/2019 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.

УХВАЛА

Іменем України

24 вересня 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі судді судової палати в цивільних справах Березовенко Р.В., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Ван Хоф Юкрейн ЛТД , поданої представником - Занудіним Сергієм Михайловичем на рішення Згурівського районного суду Київської області від 06 серпня 2019 року у справі за позовом Селянського фермерського господарства Риск до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Ван Хоф Юкрейн ЛТД , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів: Головне управління Держгеокадастру у Київській області про визнання договору оренди землі недійсним та скасування державної реєстрації речового права,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Згурівського районного суду Київської області від 06 серпня 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю Ван Хоф Юкрейн ЛТД , через представника - Занудіна С.М. подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт просив відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду Київським апеляційним судом, виходячи з наступного.

Вважаю, що клопотання про відстрочку сплати судового збору не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Частиною 3 ст.136 ЦПК України передбачено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити їх від оплати.

Така ж правова норма містилася й у статті 8 Закону України Про судовий збір .

Тобто даними нормами законодавства визначена виключна підстава для відстрочення, розстрочення, звільнення або зменшення сплати судового збору.

Відповідно до вимог Закону України Про судовий збір та ЦПК Україниєдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення або зменшення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПКповинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати цивільних справах роз`яснено, що відповідно до статті 8 Закону України Про судовий збір єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

При цьому, судові процедури повинні бути справедливими, особа не може бути безпідставно позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції.

Однією з основних засад судочинства, визначених у статті 129 Конституції України, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У пункті 55 рішення у справі Креуз проти Польщі ( Kreuz v. Poland ) від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Відповідно до практики ЄСПЛ пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим, там де такі суди існують, гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх цивільних прав та обов`язків (рішення ЄСПЛ у справі Гоффман проти Німеччини ( Hoffmann v. Germany ) від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; рішення ЄСПЛ у справі Кудла проти Польщі ( Cudla v. Poland ) від 26 жовтня 2000 року).

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі Креуз проти Польщі ( Kreuz v. Poland ) від 19 червня 2001 року, пункт 59)

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі Шишков проти Росії ( Shishkov v. Russia ) від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ Kniat v. Poland від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ Jedamski and Jedamska v. Poland від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

До апеляційної скарги не додано будь-яких доказів, що вказують про відсутність у апелянта коштів для сплати судового збору.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що доводи, наведені апелянтом не дають підстав для задоволення вказаного клопотання про відстрочку сплати судового збору, оскільки на їх підтвердження не надано належних доказів, а безпідставне відстрочення від сплати судового збору є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.

Враховуючи викладене, апелянту необхідно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги та надати до Київського апеляційного суду оригінал квитанції про оплату судового збору.

Згідно п.п. 6 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.

При подачі позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1600 грн.Таким чином сума судового збору за подачу апеляційної скарги становить 2400 грн.

Документи, що підтверджують сплату судового збору подаються до Київського апеляційного суду в оригіналі.

За правилами ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 356 названого Кодексу, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України, тому апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши апелянту строк для усунення недоліків, а саме: подати оригінал квитанції на підтвердження сплати судового збору у зазначеному розмірі або документи, що можуть належним чином підтверджувати звільнення від такої сплати.

Керуючись ст.ст.185, 357 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Ван Хоф Юкрейн ЛТД про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги - відмовити.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ван Хоф Юкрейн ЛТД , поданої представником - Занудін Сергієм Михайловичем на рішення Згурівського районного суду Київської області від 06 серпня 2019 року у справі залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.

У разі не виконання вимог ухвали у визначений строк скарга буде вважатись неподаною та повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Березовенко Р.В.