Постанова

від 23.09.2019 по справі 903/578/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 903/578/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,

представників учасників справи:

позивача - приватного акціонерного товариства Луцьке автотранспортне підприємство 10701 - Войтович В.А., адвокат (дов. від 10.01.2018),

відповідача - акціонерного товариства Укрсоцбанк - не зявився,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича - не зявився,

розглянув касаційну скаргу приватного акціонерного товариства Луцьке автотранспортне підприємство 10701

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.06.2019 (суддя Тимошенко О.М. - головуючий, судді Юрчук М.І., Крейбух О.Г.)

зі справи № 903/578/18

за позовом приватного акціонерного товариства Луцьке автотранспортне підприємство 10701 (далі - ПрАТ Луцьке автотранспортне підприємство 10701 )

до акціонерного товариства Укрсоцбанк (далі - АТ Укрсоцбанк ),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович (далі - приватний нотаріус Чуловський В.А.),

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ПрАТ Луцьке автотранспортне підприємство 10701 звернулося до господарського суду Волинської області з позовом до АТ Укрсоцбанк про визнання виконавчого напису нотаріуса від 05.06.2018 таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заборгованість, щодо якої нотаріусом вчинений виконавчий напис, не була безспірною станом на час його вчинення, оскільки у період з 22.02.2018 по 22.05.2018 боржником (ПрАТ Луцьке автотранспортне підприємство 10701 ) сплачено на користь стягувача - АТ Укрсоцбанк 53 662,56 грн. заборгованості. Позивач також вказував на пропуск нотаріусом строку на вчинення виконавчого напису, а також зазначав про те, що до заяви про вчинення виконавчого напису стягувачем не було додано документа з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 10.10.2018 до участі у справі № 903/578/18 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача залучено приватного нотаріуса Чуловського В.А.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду Волинської області від 19.12.2018 зі справи № 903/578/18 позов задоволено повністю.

Судове рішення місцевого господарського суду мотивоване, зокрема, тим, що: нотаріусом не дотримано порядку вчинення виконавчого напису, який визначений статтею 88 Закону України Про нотаріат , приписами Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5; нотаріус вчинив виконавчий напис на підставі документів, які не відповідають вимогам чинного законодавства (за відсутності поданої стягувачем виписки з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості); Банк звернувся до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису без дотримання 30-ти денного строку, визначеного приписами частини першої статті 35 Закону України Про нотаріат , а саме звернення Банка із заявою мало місце 18.02.2018, у той час як вимогу Банка від 14.02.2018 вих. № USB/33 ПрАТ Луцьке автотранспортне підприємство 10701 отримало 20.02.2018.

Згідно з додатковим рішенням від 02.01.2019 у справі з відповідача на користь позивача стягнуто 20 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.06.2019 рішення місцевого господарського суду від 19.12.2018 та додаткове рішення від 02.01.2019 зі справи скасовано; ухвалено нове рішення про відмову в позові. Стягнуто з позивача на користь відповідача 2881,50 грн. витрат зі сплати судового збору.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що: у Банка виникло право примусового стягненням заборгованості за Договором (щодо дострокового повернення кредиту, процентів); виконавчий напис було вчинено нотаріусом у межах визначеного законом річного строку; звернення Банка до нотаріуса із заявою (б/н від 05.06.2018) про вчинення виконавчого напису мало місце з дотриманням 30-ти денного строку, визначеного вимогою про усунення порушень; заборгованість ПрАТ Луцьке автотранспортне підприємство 10701 перед Банком була безспірною, що визначається станом на 14.02.2018, тобто станом на дату розрахунку, визначеного Банком у вимозі про порушення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ПрАТ Луцьке автотранспортне підприємство 10701 , посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд касаційної інстанції скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 06.06.2019 зі справи, а рішення місцевого господарського суду від 19.12.2018 - залишити в силі.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Апеляційний господарський суд у розгляді справи неправильно застосував приписи статей 87, 88 Закону України Про нотаріат , підпункту 2.1 пункту 2, підпунктів 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5; підпункту б пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Судом апеляційної інстанції не враховані правові висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду у справах № 910/3337/17, № 405/1015/17.

Доводи інших учасників справи

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16.11.2012 публічним акціонерним товариством Укрсобанк (змінено найменування на АТ Укрсоцбанк ) та ПрАТ Луцьке автотранспортне підприємство 10701 укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг № 000001126GENERALAG1 (далі - Договір), за умовами якого Банк зобов`язався надати грошові кошти в межах загального ліміту 1 738 680,00 грн. на строк з 16.11.2012 до 15.11.2019 включно.

Згідно з додатковим договором від 16.11.2012 № 000001126NONREVOLV1 до Договору сторони встановили ліміт в сумі 1 684 261,00 грн. для закупівлі автобусів Еталон БАЗ А079.32 в кількості 6-ти штук (пункт 2.3 додаткового договору).

Відповідно до пункту 4 додаткового договору сторони встановили строк надання кредиту з 16.11.2012 по 15.11.2017.

Згідно з додатком 2 до додаткового договору сторони погодили графік погашення кредиту з 25.12.2012 по 15.11.2017.

Договором від 24.10.2014 про внесення змін № 1 до додаткового договору сторони встановили, що кредит надається на строк з 16.11.2012 по 15.11.2019.

Згідно з додатком № 1 до Договору про внесення змін № 1 до додаткового договору сторонами погоджено графік погашення кредиту, зокрема, починаючи з 25.10.2015 по 15.11.2019 по 20 321,22 грн. щомісячно.

Відповідно до підпункту 3.2.6 пункту 3.2 Договору, у випадку порушення позичальником своїх зобов`язань за будь-яким діючим додатковим договором та/або Договором; порушення обов`язків позичальником або будь-якою третьою особою, з якою укладено договір, спрямований на забезпечення вимог кредитора за цим договором, кредитор направляє позичальнику вимогу про усунення такого порушення протягом 30 календарних днів від дати його виникнення , а також повідомлення про зупинення кредитування позичальника за цим договором до усунення порушення у зазначений строк. У випадку не усунення позичальником порушення у визначений строк , кредитор має право в односторонньому порядку відмовитись від цього договору , що має наслідком повернення позичальником кредитних коштів, наданих за усіма діючими додатковими договорами, нарахованих до сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, після чого цей договір вважається припиненим.

Згідно з підпунктом 3.3.8 пункту 3.3 Договору на вимогу кредитора , у випадках, передбачених цим договором (зокрема, підпунктом 3.2.6 Договору) позичальник зобов`язаний достроково, протягом 30 календарних днів від дня отримання вимоги кредитора, повернути кредит у сумі загального ліміту кредитування , або у сумі, надання якої передбачене відповідним додатковим договором, сплатити проценти та/або комісії, а також можливу неустойку (штраф/пеню).

16.11.2012 в забезпечення виконання зобов`язань за Договором позивачем та відповідачем укладено іпотечний договір № 000001126GENERALAG1-ЗАСТ/1 (далі - Іпотечний договір), який посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ковальчук Л. С. та зареєстрований в реєстрі за № 1762.

Згідно з пунктом 1.1 Іпотечного договору ПрАТ Луцьке автотранспортне підприємство 10701 як іпотекодавець передає в іпотеку АТ Укрсоцбанк як іпотекодержателю в якості забезпечення виконання іпотекодавцем зобов`язань за Договором та за договором про надання відновлювальної кредитної лінії (на оплату страхових платежів) від 16.11.2012 № 000001126INSURANCE1, укладеним іпотекодержателем та іпотекодавцем наступне майно:

- адмінбудову А-3, загальною площею 904.1 кв.м, що розташована за адресою: Волинська область, місто Луцьк, вулиця Зв`язківців , буд. 1 та належить іпотекодавцю на підставі наказу Міністерства транспорту України від 27.06.1994 № 323 Про створення відкритого акціонерного товариства Таксосервіс , наказу від 16.08.1994 №184 регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області Про прийняття рішення про приватизацію АТ Таксосервіс , переліку нерухомого майна, переданого у власність відкритому акціонерному товариству Таксосервіс та дублікату, виданого 26.12.2006, акту передачі майна державного підприємства від 26.12.1994.

Зміст і розмір зобов`язання, яке забезпечувалося іпотекою, визначено сторонами у пункті 1.4 Договору іпотеки, а саме, за Договором:

- повернення кредиту в сумі 1 738 680,00 грн. та з кінцевим терміном погашення кредиту до 15.11.2019, а також достроково у випадках, передбачених договором, яким обумовлене основне зобов`язання (підпункт 1.4.1.1 пункту 1.4.1);

- сплата процентів за користування кредитом та комісій в розмірах, строки та в порядку, визначених Договором разом зі всіма договорами про внесення змін та доповнень/додатковими угодами, що можуть бути укладені в майбутньому (підпункт 1.4.1.2 пункту 1.4.1);

- сплата можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірі, в строки та в порядку, що визначені договором, яким обумовлене основне зобов`язання (підпункт 1.4.1.3 пункту 1.4.1);

- відшкодування витрат, пов`язаних з пред`явленням вимог за основним зобов`язанням та збитків, завданих порушенням основного зобов`язання (підпункт 1.4.1.4 пункту 1.4.1);

за договором про надання відновлювальної кредитної лінії (на оплату страхових платежів) від 16.11.2012 № 000001126INSURANCE1:

- повернення траншів кредиту, що надаватимуться в межах максимального ліміту заборгованості розмірі 5 510,00 грн. з порядком погашення, що визначений договором про надання відновлювальної кредитної лінії та кінцевим терміном погашення усіх траншів кредиту до 15.11.2019 (включно), а також дострокового погашення у випадках, передбачених цим договором (підпункт 1.4.2.1 пункту 1.4.2);

- сплата процентів за користування кредитом та комісій в розмірах, строки та в порядку, визначених договором про надання відновлювальної кредитної лінії разом зі всіма договорами про внесення змін та доповнень/додатковими угодами, що можуть бути укладені в майбутньому (підпункт 1.4.2.2 пункту 1.4.2);

- сплата можливих штрафних санкцій, визначених договором про надання відновлювальної кредитної лінії (підпункт 1.4.2.3 пункту 1.4.2).

Згідно з пунктом 1.5 Іпотечного договору іпотекою за цим договором також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування витрат, пов`язаних зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, витрат на утримання і збереження предмета іпотеки, витрат на страхування предмета іпотеки, збитків, завданих порушенням умов цього договору.

Підпунктом 2.4.2 пункту 2.4 Іпотечного договору визначено, що іпотекодержатель має право вимагати від іпотекодавця вжиття заходів, необхідних для захисту предмета іпотеки від зазіхань з боку третіх осіб.

Відповідно до підпункту 2.4.3 пункту 2.4 Іпотечного договору, у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов`язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з підпунктом 2.4.4 пункту 2.4 Іпотечного договору, у разі невиконання іпотекодавцем хоча б одного із своїх обов`язків, встановлених згідно з підпунктами 2.1.1 - 2.1.13 (2.1.14) пункту 2.1 цього договору, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання іпотекодавцем основного зобов`язання, а у разі його невиконання - задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

14.02.2018 АТ Укрсоцбанк направило ПрАТ Луцьке автотранспортне підприємство 10701 вимогу вих. № USB/33 про усунення порушень , у якій зазначило, що станом на 14.02.2018 загальна сума заборгованості за Договором становить 612 919,78 грн. (з них: строкова заборгованість 447 066,84 грн., прострочена заборгованість 153 078,69 грн., строкова заборгованість за процентами 6311,76 грн., прострочена заборгованість за процентами 6462,49 грн. ), яку вимагало сплатити у 30-ти денний строк; у разі невиконання вимоги повідомило про те, що розпочне звернення стягнення на предмет іпотеки (адмінбудова А-3, загальною площею 904,1 кв.м за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Зв`язківців, буд.1), відповідно до Закону України Про іпотеку шляхом подачі до суду позову про звернення стягнення на предмет іпотеки чи вчинення виконавчого напису нотаріуса. Також у вимозі зазначено про те, що її направлення не припиняє нарахування за кредитом, у зв`язку з чим сума заборгованості буде збільшуватися. Дана вимога отримана позивачем 20.02.2018.

У листі - відповіді від 05.03.2018 № 22 на вимогу позивач зазначив про те, що невиконання договірних зобов`язань виникло не з вини ПрАТ Луцьке автотранспортне підприємство 10701 та просив змінити графік погашення кредиту таким чином, щоб сума місячного погашення у 2018 році не перевищувала 25 000,00 грн. на місяць.

05.06.2018 приватний нотаріус Чуловський В.А. вчинив виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 8276, відповідно до якого запропонував звернути стягнення на предмет іпотеки - адмінбудову А-3, загальною площею 904,1 кв.м за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Зв`язківців, буд. 1, власником якої є ПрАТ Луцьке автотранспортне підприємство 10701 . У вчиненні виконавчого напису нотаріус, з посиланням на приписи статей 34, 87-91 Закону України Про нотаріат , глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 зазначив, що за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки, пропонує задовольнити вимоги стягувача (АТ Укрсоцбанк ) у розмірі заборгованості, що виникла внаслідок невиконання/неналежного виконання боржником умов Договору за період з 01.07.2014 по 14.02.2018 (загальна сума заборгованості становить 612 919,78 грн., з них: 447 066,84 грн. основна заборгованість, 153 078,69 грн. прострочена заборгованість, 6311,76 грн. строкова заборгованість по нарахованих відсотках, 6462,49 грн. прострочена заборгованість по нарахованих відсотках).

4. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Цивільний кодекс України (далі - ЦК України):

стаття 18:

- нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Закон України Про іпотеку :

стаття 1:

- іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;

частина перша статті 12:

- у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання , а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом ;

частини перша, третя статті 33:

- у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону;

- звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя;

частина перша статті 17:

- іпотека припиняється у разі реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону.

Закон України Про нотаріат :

пункт 19 частини першої статті 34:

- нотаріуси вчиняють таку нотаріальну дію, як вчинення виконавчого напису;

частина перша статті 35:

- у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення . В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги . Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору;

частина перша статті 39:

- порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України;

стаття 87:

- для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість;

- перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України;

стаття 88:

- нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року;

- якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку;

стаття 89:

- у виконавчому написі повинні зазначатися:

дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;

найменування та адреса стягувача;

найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);

строк, за який провадиться стягнення;

суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;

розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;

номер, за яким виконавчий напис зареєстровано;

дата набрання юридичної сили;

строк пред`явлення виконавчого напису до виконання;

- виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса;

стаття 90:

- стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5:

пункт 1 Стягнення грошових сум або витребування майна за виконавчим написом :

- для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів (підпункт 1.1);

- перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України (підпункт 1.2);

- нотаріуси відмовляють у вчиненні виконавчого напису у випадках, коли витребовується майно, звернення стягнення на яке забороняється законодавством України або здійснюється виключно на підставі рішення суду (підпункт 1.3);

- виконавчий напис вчинюється нотаріусом незалежно від місця виконання вимоги, місцезнаходження боржника або стягувача (підпункт 1.4);

пункт 2 Звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису :

- для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені:

відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника;

дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи;

номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи;

строк, за який має провадитися стягнення;

інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису (підпункт 2.1);

- у разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2);

- вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3).

пункт 3 Умови вчинення виконавчого напису :

- нотаріус вчиняє виконавчі написи:

якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року (підпункт 3.1);

- безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (підпункт 3.2);

- якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку (підпункт 3.3);

- строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу (підпункт 3.4);

- при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (підпункт 3.5);

- у разі вчинення виконавчого напису за договором іпотеки нотаріус перевіряє за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманою шляхом безпосереднього доступу до цього реєстру, наявність чи відсутність заставної, наявність чи відсутність інших іпотекодержателів (підпункт 3.6);

пункт 4 Зміст виконавчого напису :

- виконавчий напис має містити:

дату (рік, місяць, число) вчинення, посаду, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;

найменування та місце проживання (місцезнаходження) стягувача;

найменування та місце проживання (місцезнаходження) боржника, дату й місце його народження, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);

строк, за який провадиться стягнення;

суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, у тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;

розмір плати, суму державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;

номер, під яким виконавчий напис зареєстровано;

дату набрання чинності виконавчим написом;

строк пред`явлення виконавчого напису до виконання;

підпис нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, скріплений печаткою;

інші відомості, передбачені статтею 18 Закону України Про виконавче провадження ;

пункт 5 Викладення виконавчого напису :

- виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість (підпункт 5.1);

- якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріальних документів (підпункт 5.2);.

- якщо за борговим документом необхідно провести стягнення частинами, виконавчий напис за кожним стягненням може бути зроблений на копії документа або на виписці з особового рахунку боржника; у цих випадках на оригіналі документа, що встановлює заборгованість, робиться відмітка про вчинення виконавчого напису і зазначаються, за який строк і яка сума стягнута, дата і номер за реєстром нотаріальних дій (підпункт 5.3).

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172:

пункт 1 Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами :

- нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку). Для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України):

частини перша-третя статті 13:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;

- учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом;

- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом;

частина перша статті 73:

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;

частина перша статті 74:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх, зокрема, вимог;

частина перша статті 76:

- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;

частина перша статті 77:

- обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування;

частини перша - п`ята статті 236:

- судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим;

- законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права;

- судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом;

- при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду;

- обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи;

частини перша та друга статті 300:

- переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права;

- суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази;

пункт 2 частини першої статті 308:

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

5. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків апеляційного господарського суду

Причиною спору у справі стало питання щодо наявності або відсутності підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна . При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше . Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про іпотеку іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України Про іпотеку у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з частинами першою і третьою статті 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до частини першої статті 35 Закону України Про іпотеку у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Іпотека згідно з приписами статті 17 Закону України Про іпотеку припиняється, зокрема, у разі реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону.

Згідно з пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (розділ Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами ) до документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів віднесені нотаріально посвідчені договори, що передбачають як сплату грошових сум, передачу або повернення майна, так і право звернення стягнення на заставлене майно. До категорії останніх, зокрема, належать й іпотечні договори.

Згідно зі статтею 87 Закону України Про нотаріат для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України Про нотаріат передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Вчинення виконавчих написів здійснюється нотаріусом відповідно до глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.

Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 наведеного Порядку для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Відповідно до підпункту 2.3 пункту 2 глави 16 Порядку вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику , якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Згідно з підпунктом 3.2 пункту 3 глави 16 Порядку безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів.

У відповідності до підпункту 3.5 пункту 3 глави 16 Порядку при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Абзацом другим пункту 1 вказаного Переліку документів встановлено, що для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, умови Договору (пункти 3.2.6, 3.3.8) передбачають можливість реалізації кредитором вимоги до позичальника щодо повного погашення кредиту, у зв`язку з будь - якими його простроченнями окремо або в сукупності, і вказана можливість є правом Банку, яка пов`язується не з моментом прострочення сплати конкретного чергового платежу за Договором, а з моментом прийняття у зв`язку з цим рішення про погашення кредиту повністю.

У зв`язку з викладеним, суд апеляційної інстанції, на відміну від місцевого господарського суду, дійшов обґрунтованого висновку про те, що право вимоги щодо повного дострокового погашення кредиту не є тотожним праву вимоги щодо сплати відповідного чергового платежу.

Водночас ані місцевий господарський суд, ані апеляційний господарський суд у вирішенні спору не дослідили, чи реалізовано Банком право вимоги до позичальника щодо повного погашення кредиту у відповідності до процедури, яка визначена умовами Договору, чи є таке право порушеним, відповідно, чи виникло у Банка право звернути стягнення на предмет іпотеки, та чи мав приватний нотаріус Чуловський В.А. підстави для вчинення виконавчого напису щодо вимог повного дострокового погашення кредиту.

Так, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком. Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна . Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Безспірність заборгованості, стосовно якої вчинено виконавчий напис, може бути спростована за наявності підтвердженої належними доказами обставини, що на час вчинення спірного виконавчого напису в суді вже існував спір щодо заборгованості за відповідним кредитним договором.

Разом із тим слід враховувати, що законодавством не визначений вичерпний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил господарського процесу за наслідками перевірки доводів боржника (позивача) і оцінки наданих ним доказів (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.20018 зі справи № 910/5413/17).

Так, як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до підпункту 3.2.6 пункту 3.2 Договору, у випадку порушення позичальником своїх зобов`язань за будь-яким діючим додатковим договором та/або Договором; порушення обов`язків позичальником або будь-якою третьою особою, з якою укладено договір, спрямований на забезпечення вимог кредитора за цим договором, кредитор направляє позичальнику вимогу про усунення такого порушення протягом 30 календарних днів від дати його виникнення , а також повідомлення про зупинення кредитування позичальника за цим договором до усунення порушення у зазначений строк. У випадку не усунення позичальником порушення у визначений строк , кредитор має право в односторонньому порядку відмовитись від цього договору , що має наслідком повернення позичальником кредитних коштів, наданих за усіма діючими додатковими договорами, нарахованих до сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, після чого цей договір вважається припиненим.

Згідно з підпунктом 3.3.8 пункту 3.3 Договору на вимогу кредитора , у випадках, передбачених цим договором (зокрема, підпунктом 3.2.6 Договору) позичальник зобов`язаний достроково, протягом 30 календарних днів від дня отримання вимоги кредитора, повернути кредит у сумі загального ліміту кредитування , або у сумі, надання якої передбачене відповідним додатковим договором, сплатити проценти та/або комісії, а також можливу неустойку (штраф/пеню).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.02.2018 АТ Укрсоцбанк направило ПрАТ Луцьке автотранспортне підприємство 10701 вимогу вих. № USB/33 про усунення порушень , у якій зазначило, що станом на 14.02.2018 загальна сума заборгованості за Договором становить 612 919,78 грн. (з них: строкова заборгованість 447 066,84 грн., прострочена заборгованість 153 078,69 грн., строкова заборгованість за процентами 6311,76 грн., прострочена заборгованість за процентами 6462,49 грн. ), яку вимагало сплатити у 30-ти денний строк; у разі невиконання вимоги повідомило про те, що розпочне звернення стягнення на предмет іпотеки (адмінбудова А-3, загальною площею 904,1 кв.м за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Зв`язківців, буд.1), відповідно до Закону України Про іпотеку шляхом подачі до суду позову про звернення стягнення на предмет іпотеки чи вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Як було встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 05.06.2018 приватний нотаріус Чуловський В.А. вчинив виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 8276, відповідно до якого запропонував звернути стягнення на предмет іпотеки - адмінбудову А-3, загальною площею 904,1 кв.м за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул . Зв`язківців, буд. 1 , власником якої є ПрАТ Луцьке автотранспортне підприємство 10701 . У вчиненні виконавчого напису нотаріус, з посиланням на приписи статей 34, 87-91 Закону України Про нотаріат , глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 зазначив, що за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки, пропонує задовольнити вимоги стягувача (АТ Укрсоцбанк ) у розмірі заборгованості, що виникла внаслідок невиконання/неналежного виконання боржником умов Договору за період з 01.07.2014 по 14.02.2018 (загальна сума заборгованості становить 612 919,78 грн., з них: 447 066,84 грн. основна заборгованість, 153 078,69 грн. прострочена заборгованість, 6311,76 грн. строкова заборгованість по нарахованих відсотках, 6462,49 грн. прострочена заборгованість по нарахованих відсотках).

Проте, судами попередніх інстанцій не з`ясовано, чи звертався Банк до ПрАТ Луцьке автотранспортне підприємство 10701 у відповідності до умов Договору з вимогою щодо усунення порушень шляхом сплати простроченої заборгованості , а у випадку її незадоволення Товариством, з вимогою про повернення кредиту у сумі загального ліміту кредитування, та чи була виконана відповідно вимога статті 35 Закону України Про іпотеку щодо вищевказаних сум основної заборгованості та строкової заборгованість по нарахованих відсотках, щодо яких нотаріусом запропоновано задоволення вимог стягувача (АТ Укрсоцбанк ) .

Відповідно до підпункту 2.4.3 пункту 2.4 Іпотечного договору, у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов`язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Отже, з огляду на умови Договору, приписи статей 33, 35 Закону України Про іпотеку , судам належало встановити, чи дотримався Банк визначеної умовами Договору процедури, пов`язаної з вимогою щодо повного погашення кредиту (як наслідок неусунення ПрАТ Луцьке автотранспортне підприємство 10701 порушення щодо сплати простроченої заборгованості на вимогу Банка), чи приймав Банк як іпотекодержатель рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, відповідно, чи були у приватного нотаріуса Чуловського В.А. підстави вважати, що строк повного дострокового погашення кредиту за Договором настав, право Банка на повне дострокове погашення кредиту ПрАТ Луцьке автотранспортне підприємство 10701 є порушеним, а заборгованість боржника - безспірною.

Проте, дослідження наведених обставин, які входять до предмета доказування у межах вирішення даного спору, залишилося поза увагою судів попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, заслуговують на увагу доводи скаржника про неправильне застосування судом апеляційної інстанції приписів статті 88 Закону України Про нотаріат .

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З огляду на наведене Суд дійшов висновку про те, що при вирішенні даного спору попередні судові інстанції не дотримались вимог статей 86, 236 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому судові рішення зі справи підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Касаційна скарга ПрАТ Луцьке автотранспортне підприємство 10701 підлягає частковому задоволенню.

Рішення суду першої інстанції, додаткове рішення про розподіл судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, прав і обов`язків сторін, і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, ухваленому за результатами судового розгляду.

За результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат зі справи.

Керуючись статтями 300, 308, 310, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства Луцьке автотранспортне підприємство 10701 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 19.12.2018, додаткове рішення від 02.01.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.06.2019 зі справи № 903/578/18 скасувати.

3. Справу передати на новий розгляд до господарського суду Волинської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Малашенкова