Рішення

від 09.01.2020 по справі 903/578/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 січня 2020 р. Справа № 903/578/18

Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Коваль Олександр Миколайович

за участю представників сторін:

від позивача: Войтович В.А. - довіреність від 09.01.2020, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №388 від 07.10.2008, договір про надання правової допомоги №1/08/18 від 06.08.2018

від відповідача: н/з

від третьої особи: н/з

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області справу №903/578/18 за позовом Приватного акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" до Акціонерного товариства Альфа-Банк , 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" звернулося з позовом до ПАТ «Укрсоцбанк» (перейменоване в АТ «Укрсоцбанк» ) про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В. А., вчинений 05.06.2018 та зареєстрований в реєстрі за № 8276, таким, що не підлягає виконанню.

При обґрунтуванні вимоги вказує, що між позивачем та відповідачем 16.11.2012 укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг № 000001126GENERALAG1, а саме надання грошових коштів в межах загального ліміту в сумі 1738680,00 грн. на строк з 16.11.2012 по 15.11.2019; додатковою угодою визначено суму кредиту 1684261,00 грн. на купівлю автобусів Еталон БАЗ А079.32 в кількості 6 штук; 24.10.2014 укладено договір № 1 про внесення змін до додаткового договору, яким визначено графік погашення кредиту до 15.11.2019.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, між позивачем та відповідачем 16.11.2012 укладено іпотечний договір, за яким передано в іпотеку абмінбудову А-3 загальною площею 904,1 кв., за адресою м.Луцьк, вул.Зв`язківців,1.

Станом на 14.02.2018 прострочена заборгованість по кредиту становила 153078,69 грн., при щомісячному погашені 20321,22 грн; 20.02.2018 отримано вимогу банку про усунення порушень, в якій вказана сума заборгованості на 14.02.2018 - 612919,78 грн.; 23.07.2018 отримано постанову приватного виконавця від 20.07.2018 року про відкриття виконавчого провадження № 56827129 по виконанню виконавчого напису № 8276 виданого 05.06.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. на стягнення з товариства на користь банку заборгованості в сумі 612919,78 грн., також 27.07.2018 отримано постанову про опис та арешт майна, якою накладено арешт на предмет іпотеки.

Вказує, що на момент вчинення виконавчого напису сума заборгованості по кредиту зменшилась на 53662,56 грн. в зв`язку з перерахуванням даних коштів в період з 22.02.2018 по 22.05.2018; при вчиненні виконавчого напису порушено ст. 88 Закону України Про нотаріат , п.3.1 гл.16 р. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. наказом МЮУ від 22.02.2012 року № 296/5, зокрема, якими передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчий напис, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а також порушено пп. б п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затв. ПКМУ від 29.06.1999 року № 1172 (надалі Перелік № 1172), яким передбачено подання засвідченої стягувачем виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Скасовуючи рішення господарського суду від 19.12.2018, додаткове рішення від 02.01.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.06.2019, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові №903/578/18 від 23.09.2019 зазначив, про те, що судами попередніх інстанцій не з`ясовано:

- чи звертався Банк до ПрАТ Луцьке автотранспортне підприємство 10701 у відповідності до умов Договору з вимогою щодо усунення порушень шляхом сплати простроченої заборгованості, а у випадку її незадоволення Товариством, з вимогою про повернення кредиту у сумі загального ліміту кредитування та чи була виконана відповідно вимога статті 35 Закону України Про іпотеку щодо вищевказаних сум основної заборгованості та строкової заборгованість по нарахованих відсотках, щодо яких нотаріусом запропоновано задоволення вимог стягувача (АТ Укрсоцбанк );

- чи дотримався Банк визначеної умовами Договору процедури, пов`язаної з вимогою щодо повного погашення кредиту (як наслідок неусунення ПрАТ Луцьке автотранспортне підприємство 10701 порушення щодо сплати простроченої заборгованості на вимогу Банка);

- чи приймав Банк як іпотекодержатель рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, відповідно;

- чи були у приватного нотаріуса Чуловського В.А. підстави вважати, що строк повного дострокового погашення кредиту за Договором настав, право Банка на повне дострокове погашення кредиту ПрАТ Луцьке автотранспортне підприємство 10701 є порушеним, а заборгованість боржника - безспірною.

Справа №903/578/18 до Господарського суду Волинської області повернута 03.10.2019.

На підставі Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2019 справу розподілено судді Гарбару І.О.

Ухвалою суду від 07.10.2019 справу №903/578/18 прийнято до розгляду зі стадії підготовчого провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 10.12.2019 замінено Акціонерне товариство Укрсоцбанк (код ЄДРПОУ 00039019) його правонаступником Акціонерним товариством Альфа-Банк (код ЄДРПОУ 23494717). Залучено до участі у справі відповідача АТ Альфа-банк . Розгляд справи по суті розпочато спочатку.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, з підстав викладених в позові та з врахуванням письмових пояснень від 05.11.2019.

Представник Акціонерного товариства Альфа-Банк в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та дату розгляду справи по суті, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення №0315068703124.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович в судове засідання не з`явився. Ухвала суду від 10.12.2019, яка була направлена рекомендованим листом на адресу (провулок Музейний, 10, приміщення 505, місто Київ АДРЕСА_1 01001) повернута з відміткою відділення поштового зв`язку неправильно зазначена (відсутня) адреса отримувача .

Разом з тим, Господарський суд Волинської області на офіційному веб-порталі судової влади України повідомляв приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича про призначення розгляду справи по суті на 09.01.2020 о 11:30 год. та виклик його в судове засідання.

Судом враховано, що у відповідності до ч.2 ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (частина друга статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» ).

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З огляду на викладене, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович не був позбавлені права та можливості ознайомитися з ухвалами Господарського суду Волинської області від 07.10.2019, від 05.11.2019, від 26.11.2019, від 10.12.2019 в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Оскільки неявка представників відповідача та третьої особи не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути спір за відсутності представників відповідача та третьої особи, за наявними в ній матеріалами на підставі ч. 9 ст.165 ГП України.

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, відсутність відзиву з відповідними вказівками на незгоду відповідача з будь-якою із обставин справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, що позбавляє відповідача відповідно до ч.4 ст. 165 ГПК України заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

16.11.2012 між ПАТ Укрсобанк (перейменовано в АТ Укрсоцбанк , в подальшому замінено правонаступником АТ Альфа-Банк , надалі - Банк) та ПрАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" (надалі - Підприємство) укладено генеральний договір про надання кредитних послуг № 000001126GENERALAG1, за умовами якого банк зобов`язався надати грошові кошти в межах загального ліміту 1738680,00 грн. на строк з 16.11.2012 по 15.11.2019 (а.с.8-19,т.1); додатковим договором №000001126NONREVOLV1 від 16.11.2012 сторони встановили ліміт в сумі 1684261,00 грн. для закупівлі автобусів Еталон БАЗ А079.32 в кількості 6-ти штук (п.2.3 додаткового договору), по п.4 договору встановили строк надання кредиту з 16.11.2012 по 15.11.2017, додатком 2 погодили графік погашення кредиту з 25.12.2012 по 15.11.2017 (а.с.23-28, т.1); договором від 24.10.2014 про внесення змін № 1 до додаткового договору встановили, що кредит надається на строк з 16.11.2012 по 15.11.2019 та додатком № 1 - графік погашення кредиту, зокрема, починаючи з 25.10.2015 по 15.11.2019 по 20321,22 грн. щомісячно (а.с.29-32, т.1).

Відповідно до підпункту 3.2.6 пункту 3.2 Договору, у випадку порушення позичальником своїх зобов`язань за будь-яким діючим додатковим договором та/або Договором; порушення обов`язків позичальником або будь-якою третьою особою, з якою укладено договір, спрямований на забезпечення вимог кредитора за цим договором, кредитор направляє позичальнику вимогу про усунення такого порушення протягом 30 календарних днів від дати його виникнення, а також повідомлення про зупинення кредитування позичальника за цим договором до усунення порушення у зазначений строк. У випадку не усунення позичальником порушення у визначений строк, кредитор має право в односторонньому порядку відмовитись від цього договору, що має наслідком повернення позичальником кредитних коштів, наданих за усіма діючими додатковими договорами, нарахованих до сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, після чого цей договір вважається припиненим.

Згідно з підпунктом 3.3.8 пункту 3.3 Договору на вимогу кредитора, у випадках, передбачених цим договором (зокрема, підпунктом 3.2.6 Договору) позичальник зобов`язаний достроково, протягом 30 календарних днів від дня отримання вимоги кредитора, повернути кредит у сумі загального ліміту кредитування, або у сумі, надання якої передбачене відповідним додатковим договором, сплатити проценти та/або комісії, а також можливу неустойку (штраф/пеню).

В забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним кредитним договором 16.11.2012 між ПАТ Укрсоцбанк та ПрАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" укладено іпотечний договір № 000001126GENERALAG1-ЗАСТ/1, який посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ковальчук Л. С. та зареєстрований в реєстрі за № 1762 (а.с.33-40, т.1).

Згідно п.1.1 іпотечного договору Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю у якості забезпечення виконання Іпотекодавцем зобов`язань за Генеральним договором про надання кредитних послуг № 000001126GENERALAG1 від 16.11.2012, укладеним між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем та за договором про надання відновлювальної кредитної лінії (на оплату страхових платежів) № 000001126INSURANCE1 від 16.11.2012, укладеним між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем наступне майно:

- адмінбудова А-3, загальною площею 904.1кв.м., що розташована за адресою: Волинська область, місто Луцьк, вулиця Зв`язківців, будинок 1 (один) та належить Іпотекодавцю на підставі: Наказу Міністерства транспорту України №323 від 27.06.1994 Про створення відкритого акціонерного товариства Таксосервіс , Наказу №184 від 16.08.1994 регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області Про прийняття рішення про приватизацію АТ Таксосервіс , переліку нерухомого майна, переданого у власність відкритому акціонерному товариству Таксосервіс та дублікату виданого 26.12.2006, Акту передачі майна державного підприємства від 26.12.1994.

Зміст і розмір зобов`язання, яке забезпечувалось іпотекою, визначено сторонами у п. 1.4 договору іпотеки, а саме: по договору кредиту 1:

п.1.4.1.1 - повернення кредиту в сумі 1 738 680,00 (Один мільйон сімсот тридцять вісім тисяч шістсот вісімдесят грн. 00 коп.) гривень, та з кінцевим терміном погашення Кредиту до 15 листопада 2019 року, а також достроково у випадках, передбачених договором, яким обумовлене Основне зобов`язання;

п. 1.4.1.2 - сплата процентів за користування кредитом та комісій з розмірах, строки та в порядку, визначених Договором кредиту разом зі всіма договорами про внесення змін та доповнень/додатковими угодами, що можуть бути укладені в майбутньому;

п. 1.4.1.3 - сплата можливої неустойки (пені, штрафу), у розмірі, в строки та в порядку, що визначені договором, яким обумовлене Основне зобов`язання;

п. 1.4.1.4 - відшкодування витрат, пов`язаних з пред`явленням вимог за Основним зобов`язанням, та збитків, завданих порушенням Основного зобов`язання.

По п. 1.4.2 по договору кредиту 2, а саме:

п. 1.4.2.1. - повернення траншів кредиту, що надаватимуться в межах максимального ліміту заборгованості розмірі 5 510,00 (П`ять тисяч п`ятсот десять грн. 00 коп.) гривень, з порядком погашення, що визначений Договором кредиту 2, та кінцевим терміном погашення усіх траншів кредиту до 15 листопада 2019 року (включно), а також дострокового погашення у випадках, передбачених Договором кредиту 2;

п. 1.4.2.2 - сплата процентів за користування кредитом та комісій в розмірах, строки та в порядку, визначених Договором кредиту 2 разом зі всіма договорами про внесення змін та доповнень/додатковими угодами, що можуть бути укладені в майбутньому;

п. 1.4.2.3 - сплата можливих штрафних санкцій, визначених Договором кредиту 2.

Згідно з п. 1.5 договору, Іпотекою за цим Договором також забезпечуються вимоги Іпотекодержателя щодо відшкодування витрат, пов`язаних із зверненням стягнення на Предмет іпотеки, витрат на утримання і збереження Предмета іпотеки, витрат на страхування Предмета іпотеки, збитків, завданих порушенням умов цього Договору.

Підпунктом 2.4.2 п. 2.4 визначено, що Іпотекожержатель має право вимагати від Іпотекодавця вжиття заходів, необхідних для захисту Предмета іпотеки від зазіхань з боку третіх осіб; п. п. 2.4.3 - у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем Основного зобов`язання, задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки.

Згідно п. п. 2.4.4 у- разі невиконання Іпотекодавцем хоча б одного із своїх обов`язків, встановлених згідно з п. п. 2.1.1. - 2.1.13 (2.1.14) цього Договору, вимагати дострокового виконання Іпотекодавцем Основного зобов`язання, а у разі його невиконання - задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки.

Як слідує з матеріалів справи банк 14.02.2018 за вих.№ USB/33 направив ПрАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" вимогу про усунення порушень (а.с.41, т.1); в даній вимозі зазначив, що станом на 14.02.2018 загальна сума заборгованості становить 612919,78 грн., а саме строкова заборгованість 447066,84 грн., прострочена заборгованість 153078,69 грн., строкова заборгованість по процентах - 6311,76 грн., прострочена заборгованість по процентах - 6462,49 грн, яку вимагав сплатити у 30-ти денний строк; у разі невиконання вимоги розпочне звернення стягнення на предмет іпотеки (адмінбудова А-3, загальною площею 904,1 кв.м. за адресою: Волинська область, м.Луцьк, вул.Зв`язківців, буд.1), відповідно до Закону України Про іпотеку шляхом подачі до суду позову про звернення стягнення на предмет іпотеки чи вчинення виконавчого напису нотаріуса. Також у вимозі зазначив, що її направлення не припиняє нарахування за кредитом, в зв`язку з чим сума заборгованості буде збільшуватися. Дана вимога позивачем отримана 20.02.2018 року; у листі відповіді на вимогу позивач зазначив, що невиконання договірних зобов`язань виникло не з вини товариства та просило замінити графік погашення кредиту, щоб сума місячного погашення у 2018 році не перевищувала 25000,00 грн. на місяць (а.с.42, т.1).

З матеріалів долучених до відзиву вбачається, що ПАТ Укрсоцбанк 18.02.2018 звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В. А. з заявою № USB/33 про вчинення виконавчого напису (а.с.112 т.1), до заяви долучив, в т.ч. документи стягувача, що підтверджують безспірність заборгованості боржника.

05.06.2018 приватний нотаріус вчинив виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 8276 та яким запропоновано звернути стягнення на предмет іпотеки - адмінбудова А-3, загальною площею 904,1 кв.м. за адресою: Волинська область, м.Луцьк, вул.Зв`язківців, буд.1, власником якої є ПрАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10701", при вчиненні виконавчого напису посилається на норми ст. ст. 34, 87-91 Закону України Про нотаріат , гл.16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. наказом МЮУ від 22.02.2012 № 296/5, Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затв. ПКМУ від 29.06.1999 № 1172 у зв`язку із невиконанням зобов`язань позичальника за кредитним договором.

Позивач, ставлячи вимогу про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, вказує, що даний вчинено з порушенням норм чинного законодавства України, зокрема: недотримано 30-ти денного строку з моменту надіслання вимоги про порушення зобов`язань, виникнення права вимоги більш ніж протягом року до моменту вчинення виконавчого напису та, як наслідок порушення ст. 88 Закону України Про нотаріат та п. 3.4 гл. 16 р. ІІ Порядку № 296/5; неврахування на момент вчинення виконавчого напису часткової оплати заборгованості в сумі 53662,56 грн., що призвело до неправильного визначення суми боргу у виконавчому написі, і як наслідок відсутності безспірного характеру заборгованості, не подачі з заявою про вчинення оспорюваного виконавчого напису документів з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

За загальним правилом ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою ст.16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII Про нотаріат нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом Про нотаріат та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону Про нотаріат ). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України Про нотаріат ). Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів визначає Глава 14 Закону України Про нотаріат та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України Про нотаріат для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України Про нотаріат визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України Про нотаріат та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону України Про нотаріат передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Проаналізувавши вищевикладені норми законодавства, суд зазначає наступне.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України Про нотаріат захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Відтак, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України Про нотаріат у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Суд зазначає, що законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів (Постанова Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 405/1015/17).

З матеріалів справи слідує, що позивач в період з 22.02.2018 по 22.05.2018 (а.с.46-59, т.1) сплатив 53662,56 грн., а тому на день вчинення виконавчого напису загальна заборгованість повинна зменшитись на вказану суму, однак у виконавчому написі вказана заборгованість в сумі 612919,78 грн., тобто без врахування оплати, а тому суд вважає, що зазначена у виконавчому написі сума не є безспірною.

Щодо доводів позивача про недотримання порядку вчинення виконавчого напису суд зазначає наступне.

Статтею 88 Закону України „Про нотаріат" встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до п.3.1 глави 16 "Вчинення виконавчих написів" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджено Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, нотаріус вчиняє виконавчі написи:

- якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

- за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Пунктом 2.5 кредитного договору передбачено, що погашення кредиту (траншу) здійснюється шляхом договірного списання кредитором грошових коштів в сумі кредиту (траншу) або його частини з поточних рахунків позичальника (а.с.10 т.1), а згідно п. 3.2.5 кредитор має право у разі неповернення кредиту в строки, зазначені в п. 2.5, 3.3.8, 3.3.15 договору № 000001126GENERALAG1 звернути стягнення на засоби забезпечення виконання зобов`язань за цим договором, оформлені відповідно до договорів іпотеки (а.с.13 т.1), з чого слідує, що право примусового стягнення виникає після несплати відповідного чергового платежу.

Як слідує з представлених відповідачем банківських виписок по особовому рахунку № 2063800000720 (а.с.155, т.2), станом на 27.12.2017 за позивачем рахувалась прострочена заборгованість по кредиту в сумі 117319,10 грн., а враховуючи щомісячні платежі в сумі 20321,22 грн. заборгованість виникла не пізніше травня 2017, тому з врахуванням положень ст. 88 Закону України Про нотаріат , п. 3.1 гл.16 Порядку, виконавчий напис повинен бути вчинений не пізніше травня 2018, направлена банком вимога про усунення порушень від 14.02.2018 не змінює пропуску річного строку. Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 910/3337/17.

Щодо посилань відповідача на законність дій нотаріуса, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Приписами законодавства України встановлено, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не перевіряє безспірність заборгованості, не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.

Відповідно до ст.87 Закону України „Про нотаріат", для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затв. постановою Кабінетом Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

Відповідно до підпункту б) п.2 Переліку, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості, що випливає з кредитних відносин подається засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

В поданих приватним нотаріусом копіях документів, що подавались банком з метою вчинення виконавчого напису відсутня відмітка стягувача про непогашення заборгованості, що свідчить про прийняття нотаріусом документів, які не відповідають вимогам чинного законодавства.

Пунктами 5.1., 5.2. глави 16 Порядку встановлено, що виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість. Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріальних документів.

Текст оспорюваного виконавчого напису (а.с.44, т.1) містить посилання на виникнення заборгованості за період з 01.07.2017 по 14.02.2018 в наступних розмірах:

- строкова заборгованість - 447066,84 грн.,

- прострочена заборгованість - 153078,69 грн.,

- строкова заборгованість по нарахованих % - 6311,76 грн., - прострочена заборгованість по нарахованих % - 6462,49 грн..

Загальна сума заборгованості становить 612919,78 грн., та сума плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису.

Відповідно до ч.1 ст.35 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Пунктом 4.5 договору іпотеки передбачено право відповідача звернути стягнення на предмет іпотеки на свій вибір в один із встановлених договором спосіб, в тому числі на підставі виконавчого напису нотаріусу.

Як вбачається з вимоги банку від 14.02.2018 року вих.№USB/33 станом на 14.02.2018 загальна сума заборгованості становить 612919,78 грн., витрати банку пов`язані із вчиненням виконавчого напису (а.с.41, т.1), вимога отримана товариством 20.02.2018 та зареєстрована за вх.№ 25.

В даній вимозі банк вимагав сплатити заборгованість у 30-ти денний строк та попередив, що у разі невиконання розпочне стягнення на предмет іпотеки відповідно до Закону України Про іпотеку шляхом подачі до суду позову про звернення стягнення на предмет іпотеки чи вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Однак, як слідує з матеріалів долучених до відзиву, уже 18.02.2018 звернувся з заявою № USB/33 до приватного нотаріуса Чуловського В. А. про вчинення виконавчого напису (а.с.112 т.1), тобто без дотримання 30-ти денного строку.

Суд звертає увагу на розбіжність документів, зокрема, приватний нотаріус на вимогу суду надав документи на підставі яких 05.06.2018 вчинено виконавчий напис, в тому числі заяву банку без номера від 05.06.2018 про вчинення виконавчого напису, відповідачем до відзиву долучено заяву від 18.02.2018.

Скасовуючи рішення господарського суду від 19.12.2018, додаткове рішення від 02.01.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.06.2019, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові №903/578/18 від 23.09.2019 зазначив, про те, що судами попередніх інстанцій не з`ясовано:

- чи звертався Банк до ПрАТ Луцьке автотранспортне підприємство 10701 у відповідності до умов Договору з вимогою щодо усунення порушень шляхом сплати простроченої заборгованості, а у випадку її незадоволення Товариством, з вимогою про повернення кредиту у сумі загального ліміту кредитування та чи була виконана відповідно вимога статті 35 Закону України Про іпотеку щодо вищевказаних сум основної заборгованості та строкової заборгованість по нарахованих відсотках, щодо яких нотаріусом запропоновано задоволення вимог стягувача (АТ Укрсоцбанк );

- чи дотримався Банк визначеної умовами Договору процедури, пов`язаної з вимогою щодо повного погашення кредиту (як наслідок неусунення ПрАТ Луцьке автотранспортне підприємство 10701 порушення щодо сплати простроченої заборгованості на вимогу Банка);

- чи приймав Банк як іпотекодержатель рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, відповідно;

- чи були у приватного нотаріуса Чуловського В.А. підстави вважати, що строк повного дострокового погашення кредиту за Договором настав, право Банка на повне дострокове погашення кредиту ПрАТ Луцьке автотранспортне підприємство 10701 є порушеним, а заборгованість боржника - безспірною.

За результатами дослідження даної обставини при новому розгляді справи судом встановлено:

По першому питанню:

Пунктом 3.2.6 кредитного договору №00000116GЕNЕRАLАG передбачено, що у випадку порушення позичальником своїх зобов`язань за будь-яким діючим додатковим договором та/або Договором; порушення обов`язків позичальником або будь-якою третьою особою, з якою укладено договір, спрямований на забезпечення вимог кредитора за цим договором, кредитор направляє позичальнику вимогу про усунення такого порушення протягом 30 календарних днів віддати його виникнення, а також повідомлення про зупинення кредитування позичальника за цим договором до усунення порушення у зазначений cnрок. У випадку не усунення позичальником порушення у визначений строк, кредитор має право в односторонньому порядку відмовитись від цього договору, що має наслідком повернення позичальником кредитних коштів, наданих за усіма діючими додатковими договорами, нарахованих до сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, після чого цей договір вважається припиненим.

Згідно з пунктом 3.3.8 Договору на вимогу кредитора, у випадках, передбачених цим договором (зокрема, підпунктом 3.2.6 Договору) позичальник зобов`язаний додатково, протягом 30 календарних днів від дня отримання вимоги кредитора, повернути кредит у сумі загального ліміту кредитування, або у сумі, надання якої передбачене відповідним додатковим договором, сплатити проценти та/або комісії, а також можливу неустойку (штраф/пеню).

Водночас, Банк не звертався до ПрАТ Луцьке автотранспортне підприємство 10701 у відповідності до п. 3.2.6 з вимогою щодо усунення порушень шляхом сплати простроченої заборгованості.

Натомість, Банк надіслав на адресу ПрАТ Луцьке автотранспортне підприємство 10701 вимогу про усунення порушень від 14.02.2018 вих. № USB/33 у якій зазначив, що станом на 14.02.2018 загальна сума заборгованості за Договором становить 612919,78 грн. (з них: строкова заборгованість 447066,84 грн., прострочена заборгованість 153078,69 грн., строкова заборгованість за процентами 6311,76 грн., прострочена заборгованість за процентами 6462,49 грн.), яку вимагав сплатити у 30-ти денний строк; у разі невиконання вимоги повідомив про те, що розпочне звернення стягнення на предмет іпотеки (адмінбудова А-3, загальною площею 904,1 кв.м за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Зв`язківців, буд.1), відповідно до Закону України Про іпотеку шляхом подачі до суду позову про звернення стягнення на предмет іпотеки чи вчинення виконавчого напису нотаріуса. Також у вимозі зазначено про те, що її направлення не припиняє нарахування за кредитом, у зв`язку з чим сума заборгованості буде збільшуватися. Дана вимога отримана Товариством 20.02.2018.

По другому питанню:

З матеріалів справи та з доводів позивача слідує, що Банком не дотримано визначеної умовами Договору процедури (зокрема пунктами 3.2.6, 3,3.8 Договору), пов`язаної з вимогою щодо повного погашення кредиту.

По третьому питанню:

Рішення Банку про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору в матеріалах справи відсутні, з пояснень ПрАТ Луцьке автотранспортне підприємство 10701 слідує, що товариство таких рішень не отримувало.

Крім того, в процесуальних документах Банку, які наявні в матеріалах справи не зазначається про наявність такого рішення.

По четвертому питанню:

З врахування тієї обставини, що Банком не дотримано визначеної умовами Договору процедури (зокрема пунктами 3.2.6, 3,3.8 Договору), пов`язаної з вимогою щодо повного погашення кредиту, суд приходить до висновку, що у приватного нотаріуса Чуловського В.А. були відсутні підстави вважати, що строк повного дострокового погашення кредиту за Договором настав та право Банка на повне дострокове погашення кредиту ПрАТ Луцьке автотранспортне підприємство 10701 є порушеним.

Верховний Суд у Постанові від 23.09.2019 зазначив, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком. Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Безспірність заборгованості, стосовно якої вчинено виконавчий напис, може бути спростована за наявності підтвердженої належними доказами обставини, що на час вчинення спірного виконавчого напису в суді вже існував спір щодо заборгованості за відповідним кредитним договором.

Разом із тим слід враховувати, що законодавством не визначений вичерпний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил господарського процесу за наслідками перевірки доводів боржника (позивача) і оцінки наданих ним доказів (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.20018 зі справи № 910/5413/17).

Отже, у приватного нотаріуса Чуловського В.А. не було підстав вважати, що заборгованість ПрАТ Луцьке автотранспортне підприємство 10701 є безспірною за формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком.

Так, Відповідно до підпункту б) п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затверджено постановою Кабінетом Міністрів України від 29.06.1999 №1172, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості, що випливає з кредитних відносин подається засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашений заборгованості.

В поданих приватним нотаріусом копіях документів (а.с.88-165, 3), що подавались банком з метою вчинення виконавчого напису відсутня відмітка стягувача про непогашення заборгованості, що свідчить про прийняття нотаріусом документів, які не відповідають вимогам чинного законодавства.

Крім того, за період з моменту пред`явлення вимоги до моменту вчинення виконавчого напису, позивачем в період з 22.02.2018 по 22.05.2018 (а.с.46-59, т.1) було сплачено 53662,56 грн., а тому на день вчинення виконавчого напису загальна заборгованість повинна зменшитись на вказану суму, однак у виконавчому написі вказана заборгованість в сумі 612919,78 грн., тобто без врахування оплати.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позивачем належними доказами доведено порушення чинного законодавства при вчиненні оспорюваного виконавчого напису, які не спростовано відповідачем в установленому порядку і які є підставою визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

До прийняття судом рішення, представник позивача звернувся з клопотанням про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи № 903/578/18, в якій просить стягнути з відповідача на його користь 31000,00 грн. таких витрат.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі « East/West Alliance Limited» проти України» , заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

На підтвердження того, що Войтович В.А. є адвокатом позивачем додано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №388 від 07.10.2008 (а.с.154, т.4).

Представництво інтересів позивача у суді адвокат Войтович В.А. здійснював на підставі договору про надання правової допомоги №1/08/18 від 06.08.2018 (а.с.210,т.3).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: на підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат.

Адвокатом додано до матеріалів справи акт приймання-передачі наданих послуг за договором №1/08/18 від 06.08.2018 про надання правової допомоги, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 09.01.2020, квитанцію до прибуткового касового ордера на суму 8000,00 грн. від 14.12.2018, на суму 8000,00 грн. від 29.10.2018, на суму 4000,00 грн. від 06.08.2018, на суму 5000,00 грн. від 24.04.2019, на суму 6000,00 грн. від 20.09.2019, договір про надання правової допомоги №1/08/18 від 06.08.2018 (а.с. 210-211,т3; а.с. 243-245, т.4).

Згідно із актом приймання-передачі наданих послуг від 09.01.2020, адвокатом в рамках представництва інтересів клієнта як позивача в суді першої інстанції у господарській справі №903/578/18 було надано наступні послуги: вивчення та аналіз документів, що підтверджують правовідносини - 3 год., підготовка та подання позовної заяви до Господарського суду Волинської області (в т.ч. клопотання про витребування доказів, письмове опитування учасника справи як свідка) - 6 год., підготовка та подання заяви про забезпечення позову - 1 год., підготовка та подання заяви про залучення третьої особи - 1 год., вивчення та аналіз відзиву на позовну заяву - 2 год., підготовка та подання відповіді на відзив - 3 год., підготовка та подання письмових пояснень - 2 год., представництво інтересів клієнта в судових засіданнях в Господарському суді Волинської області - 7 год., представництво інтересів клієнта в судових засіданнях в Північно-західному апеляційному господарському суді (в т.ч. час затрачений на дорогу з м.Луцьк до м.Рівного та у зворотньому напрямку) - 5 год., підготовка та подання касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.06.2019 - 6 год., представництво інтересів клієнта в судових засіданнях у Верховному Суді (в т.ч. час затрачений на дорогу з м.Луцьк до м.Києва та у зворотньому напрямку ) - 14 год., підготовка пояснень у справі до Господарського суду Волинської області - 1 год., представництво інтересів клієнта в судових засіданнях в Господарському суді Волинської області - 3 год., технічні послуги необхідні для підготовки документів (копіювання, надіслання кореспонденції тощо).

Як вбачається з копій квитанцій до прибуткового касового ордера на суму 8000,00 грн. від 14.12.2018, на суму 8000,00 грн. від 29.10.2018, на суму 4000,00 грн. від 06.08.2018, на суму 5000,00 грн. від 24.04.2019, на суму 6000,00 грн. від 20.09.2019, договір про надання правової допомоги №1/08/18 від 06.08.2018, ПрАТ Луцьке АТП 10701 відповідно до умов договору перерахувало адвокату Войтовичу В.А. 31000,00 грн.

Враховуючи вказане, позивачем згідно з вимогами ст. 74 ГПК України було доведено надання йому адвокатом вказаних послуг у суді.

Суд, при вирішенні розміру судових витрат переглянув калькуляцію часу, який був витрачений адвокатом, оцінив співмірність та розумність ціни його послуг, врахував складність справи.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що витрати у сумі 31000,00 грн. є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, затраченим часом на надання таких послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Приймаючи до уваги наведене вище, виходячи із засад розумності і справедливості, суд вважає підставним та обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 31000,00 грн.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 5286,00 грн. (за розгляд справи в суді першої інстанції - платіжне доручення №4955 від 10.08.2018 в сумі 1762,00 грн. та за розгляд справи в Верховним судом в складі колегій суддів Касаційного господарського суду - платіжне доручення №6758 від 15.07.2019 в сумі 3524,00грн.) відповідно до ст. 129 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст. ст. 129, 232, ст. ст. 236-242 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича, вчинений 05 червня 2018 року та зареєстрований в реєстрі за № 8276, таким, що не підлягає виконанню.

3. Стягнути з Акціонерного товариства Альфа-Банк (вулиця Велика Васильківська, будинок 100, місто Київ, 03150, код ЄДРПОУ 23494717) на користь Приватного акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" (вулиця Зв`язківців,1, місто Луцьк, 43020, код ЄДРПОУ 05482297) 5286,00 грн. (п`ять тисяч двісті вісімдесят шість гривень) витрати по судовому збору та 31000,00 грн. (тридцять одна тисяча гривень) витрат на правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено 11.01.2020

Примірник рішення суду направити:

- Приватному акціонерному товариству "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" за адресою: вулиця Зв`язківців,1, місто Луцьк, 43020.

- Акціонерному товариству Альфа-Банк за адресою: вулиця Велика Васильківська, будинок 100, місто Київ, 03150.

- приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Чуловському Володимиру Анатолійовичу за адресою: провулок Музейний, 10, приміщення 505, місто Київ, 01001.

Суддя І. О. Гарбар