Рішення

від 16.09.2019 по справі 902/463/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" вересня 2019 р. Cправа № 902/463/19

за позовом :Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігейт" (вул. Чорноморського козацтва,115, м. Одеса, 65000; пров. Топольського 4А, м. Одеса, 65023)

до :Товариства з обмеженою відповідальністю "Він-Скіф" (вул. Батозька, буд. 16-Б, м. Вінниця, Вінницька обл., 21007)

про стягнення 62381,95 грн.

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Балан К.М.

за участю представників:

позивача:Тиханський М.О.

відповідача: Сніцаренко А.А.

В С Т А Н О В И В :

10.06.2019 р. до Господарського суду Вінницької області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігейт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Він-Скіф" про стягнення 62381,95 грн.

Ухвалою суду від 12.06.2019 р. відкрито провадження у справі № 902/463/19. Визначено, що розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 01.07.2019 р.

26.06.219 р. від відповідача надійшло відзив на позовну заяву (вх. № канц. 02.1-34/5320/19 від 26.06.2019 р.), в якому останній проти позову заперечив та який судом долучений до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 01.07.2019 р. визначено перейти до розгляду справи № 902/463/19 за правилами загального позовного провадження . Продовжено строк підготовчого провадження по справі № 902/463/19 на 30 днів. Призначено підготовче судове засідання на 19.08.2019 р.

09.07.2019 р. від позивача надійшла відповідь на позовну заяву (вх.№ канц. 02.1-34/3520/19 від 09.07.2019 р.), в якому заперечив проти тверджень відповідача наданих у відзиві на позовну заяву.

За результатами проведеного судового засідання 19.08.2019 р. суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, про що постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 19.08.2019 р. повідомлено учасників справи про розгляд справи по суті, який відбудеться 16.09.2019 р.

На визначену дату судом з`явились представник позивача та представник відповідача.

Розгляд справи здійснювався з фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В судому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі, тоді як представник відповідача щодо позову заперечив, зазначаючи про відсутність підстав для його задоволення.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

В якості заявлених позовних вимог позивач зазначає наступне: між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю Сігейт (Експедитор) та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю Він - Скіф (Клієнт) був укладений у письмовій формі договір на транспортно-експедиторське обслуговування № 0470/Т-2018 від 25.05.2018 р. (далі-договір).

За умовами п.1.1 договору Клієнт доручає, а Експедитор зобов`язується організувати за рахунок Клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно-експедиторських послуг Клієнту за згодою Сторін.

Згідно п.1.3. договору під кожне конкретне перевезення Клієнт надає експедитору письмову заявку, в якій вказує найменування і кількість вантажу, маршрут перевезення (порт навантаження, порт вивантаження, місце доставки вантажу, планову дату надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, дані про відправника вантажу і вантажоодержувача та іншу необхідну інформацію щодо організації ТЕО).

Позивач стверджує, що ТОВ Він-Скіф та ТОВ Сігейт погодили Заявки № 00025758 від 28.09.2018 р. та № 00025759 від 28.09.2018 р. до договору щодо здійснення перевезення вантажу (сталь в рулонах) залізничним транспортом за маршрутом Чорноморськ - Вінниця, а саме:

за Заявкою № 00025758: 14 контейнерів типу 20DV на підставі коносаменту MSCUOK471263 (MEDU1801080, CAIU2801459, MEDU1141310, MSCU3518880, MEDU2597182, MEDU2809189, MEDU2236467, TEMU4406360, MEDU5860857, TCLU3076184, MEDU1660700, CAXU6390234, MEDU3977886, MSCU3793054).

за Заявкою № 00025759: 12 контейнерів типу 20DV на підставі коносаменту MSCUOK469986 (MEDU1812995, GLDU3312507, MEDU2838865, BSIU2357653, GLDU3447740, GLDU0254325, GLDU3091812, MSCU6402301, MSCU6773895, GLDU5038714, GLDU2898754, IPXU3 844474).

Як стверджується позивачем відповідно до умов заявки № 00025758 та заявки №00025759 Експедитор надав наступні послуги: Вантажно-розвантажувальні роботи; Наземна доставка вантажу, включаючи експедирування. Вид наземної доставки вантажу - жд/авто.

Вантаж, вказаний в Заявці № 00025758, був відвантажений до пункту вивантаження на залізничній платформі 94637741, що підтверджується залізничною накладною № 40144305.

Вантаж, вказаний в Заявці № 00025759, був відвантажений до пункту вивантаження на залізничній платформі 94790607, що підтверджується залізничною накладною № 40188138.

Вивантаження контейнерів з платформи 94637741 відбулося 12.10.2018 року, що підтверджено інформацією про дислокацію та стан вагонів 94637741 з 01.10.2018 р. по 30. 11.2018 включно.

Вивантаження контейнерів з платформи 94790607 відбулося 14.10.2018 року, що підтверджено інформацією про дислокацію та стан вагонів 94790607 з 01.10.2018 р. по 21.10.2018 р.

З врахуванням викладених обставин позивач вказує, що Експедитором виконано свої обов`язки повністю.

Позивач в пояснення та в позовній заяві стверджує, що під час розвантаження були виявленні дефекти контейнерного обладнання, а саме: контейнер TEMU4406360 - дефект ущільнювальної прокладки 20 см, що підтверджується видатковим ордером № 146041 від 05.10.2018 р., контейнер GLDU3312507 вже був пошкоджений, через що Лінія MSK (власник контейнерного обладнання) надала інструкції щодо повернення контейнеру до контейнерного терміналу в Чорноморський рибний порт. З врахуванням зазначеного контейнери (TEMU4406360, GLDU3312507) були підготовлені, завантажені на платформу № 94790607 та відправлені до контейнерного терміналу 19.10.2018 р., що підтверджується залізничною накладною № 33949884, та прибули туди 29.10.2018, що вбачається з інформації про дислокацію та стан вагонів № 94790607.

Позивач стверджує, що порожнє контейнерне обладнання, а саме: 2 контейнера типу 20 DV MEDU2236467 та CAXU6390234, що були закріплені на платформах разом із TEMU4406360 та GLDU3312507, були в подальшому переведені під експорт та відправлені за призначенням. Однак, їх не прийняли до роботи через наявність різкого запаху та пошкоджень (відшарування задньої стінки) в контейнері CAXU6390234, які залишились після розвантаження вантажу ТОВ Він-Скіф , через що контейнери не були придатні для перевезення харчових продуктів, про що повідомив вантажовідправник (Товариство з обмеженою відповідальністю Хмельницьк-Млин , код ЄДРПОУ 35479380), надіславши Лист № 1058 від 01.11.2018 р. та Акт про виявлення дефектів від 25.10.2018 р. з фото фіксацією .

Позивач зазначає, що відповідно контейнери MEDU2236467 та CAXU6390234 через непридатність повернули до контейнерного терміналу 08.11.2018 р.

З врахуванням викладеного позивач стверджує, що у зв`язку з усіма зазначеними подіями, виник демередж (штраф за понаднормове використання контейнерного обладнання) за 4 контейнера, а саме таким чином:

За період з 02.10.2018 р. по 29.10.2018 р. сума 9 210,87 грн за контейнер GLDU 3312507 (Рахунок IMPNV0439418);

За період з 02.10.2018 р. по 29.10.2018 р. сума 9 210,87 грн контейнери TEMU4406360, MEDU2236467, CAXU6390234 (Рахунок IMPNV0439518);

За період з 02.10.2018 р. по 08.11.2018 р. сума 43 960,21 MEDU2236467, CAXU6390234 (Рахунок IMPNV0476318).

Позивач вказує, що товариство з обмеженою відповідальністю Сігейт було вимушено сплатити зазначені рахунки загальною вартістю 62381,95 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 6591 від 01.11.2018 р. та № 811 від 19.11.2018 р.

Відповідно до пп. 2.2.8 п. 2.2 Експедитор має право на відшкодування додаткових витрат, які виникли у нього при виконанні даного договору, якщо так і витрати здійснювалися в інтересах Клієнта.

Згідно п.п. 3.1.10 п. 3.1 до обов`язків Клієнта відноситься обов`язок Оплатити Експедитору витрати по оплаті вантажних операцій, зберігання контейнера, простою транспортних засобів, а також демередж/детеншн судноплавної судноплавної контейнерної лінії - власника контейнерного обладнання ...

Позивач стверджує, що такі ж умови передбачені п. 1.2 Заявки № 00025758 та Заявки № 00025759, а саме: Всі додаткові витрати, а саме зберігання, огляд вантажу, демередж і т.д., які виникають у експедитора у зв`язку з виконанням умов Заявки... оплачуються Клієнтом за фактом їх виникнення .

21.11.2018 р. ТОВ Сігейт направив відповідачу Рахунок на оплату № 3417 від 05.11.2018 р. та Акт здачі - приймання робіт № 3457 загальною сумою 9 169,99 грн.

Документи були направлені електронною поштою, а оригінали за допомогою кур`єрської служби доставки Нова Пошта № ттн НОМЕР_1 . У відповідності до даних сайту кур`єрської служби доставки Нова Пошта , відповідач отримав їх 23.11.2018 р. о 16:39 год.

21.12.2018 р. позивач направив ТОВ Він - Скіф" другий Рахунок на оплату № 3867 від 18.12.2018 р. та Акт здачі - приймання робіт № 3946 загальною сумою 53 171,07 грн. Ці документи також були направлені електронною поштою та за допомогою кур`єрської служби доставки Нова Пошта № ттн НОМЕР_2 . Відповідно до відомостей сервісу Нової пошти, Відповідач отримав документи 22.12.2018 року о 16:35 год.

Відповідно до пп.4.1.4 п. 4.1 договору в разі не згоди Клієнта з сумою рахунку, він зобов`язується не пізніше 2-х днів після отримання рахунку, повідомити Експедитора про причини не згоди. До ТОВ Сігейт ніяких заперечень не надходило, тому вважається, що рахунки були прийняті до сплати. Однак ніяких дій щодо сплати Відповідач не виконав, що і стало підставою звернення позивача з позовом до суду.

Відповідач проти позову заперечує, про що зазначено у відзиві на позовну заяву, де з поміж іншого вказано, що між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю Сігейт (Експедитор) та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю Він - Скіф (Клієнт) був укладений у письмовій формі договір на транспортно-експедиторське обслуговування № 0470/Т-2018 від 25.05.2018 р. (далі-договір).

Відповідно до умов договору Клієнт доручає, а Експедитор зобов`язується організувати за рахунок Клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно-експедиторських послуг Клієнту за згодою сторін (п.1.1. договору).

Між сторонами було погоджено, що під кожне конкретне перевезення Клієнт надає експедитору письмову заявку, в якій вказує найменування і кількість вантажу, маршрут перевезення (порт навантаження, порт вивантаження, місце доставки вантажу, планову даті надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, дані про відправнику вантажу і вантажоодержувача та іншу необхідну інформацію щодо організації ТЕО. ( п.1.3. договору).

Відповідачем зазначається, що перелік послуг, що надаються, а також вартість послуг Експедитора встановлюються за згодою сторін, так відповідно до умов договору (розділ 4): додаткові витрати, пов`язані з усілякими перевірками вантажу, контролюючими органами держави оплачуються по факту і підтверджуються рахунками таких контролюючих органів. Клієнт оплачує: A) при імпорті /транзиті узгоджені платежі, що підлягають оплаті за надані послуги з перевезення вантажу морським транспортом (фрахт) і супутні витрати, пов`язані з таким перевезенням (навантаження та/або розвантаження вантажу) агентський збір, огляд, зважування і т.д.), не пізніше ніж через 10 (десять) робочих днів з моменту виїзду вивантаженого контейнеру з території вказаної Клієнтом (Вінниця та/або Вишневе, Миколаїв). Сторони можуть погодити інший порядок оплати у додаткових угодах, заявках і т.ін.; Б) При експорті/транзиті: узгоджені платежі, що підлягають оплаті за надані послуги з перевезення вантажу морським транспортом (фрахт) і супутні витрати, пов`язані з таким перевезенням (навантаження і/або розвантаження вантажу, агентський збір і т.д ). не пізніше ніж через 10 (десять) банківських дні з моменту виходу контейнера з порту України, але до видачі оригіналів коносаментів. Сторони можуть погодити інший порядок оплати у додаткових угодах, заявках і т.ін.; B) узгоджені платежі, що підлягають оплаті Експедитору, автомобільному та або залізничного іншому перевізнику (при наземної доставки вантажу), виробляються не пізніше ніж через 3 (три) банківських днів і моменту отримання Клієнтом рахунку-фактури за надані послуги Експедитора і або підтвердження фактичних витрат Експедитора, проте до моменту доставки вантажу в місце митного оформлення. Платежі, що підлягають оплаті залізничному перевізнику оплачуються згідно виставленого рахунку у вигляді повної передоплати. Г) по виставленому рахунку Експедитора внутрішньопортове зберігання вантажу, використання інфраструктури порту, згідно з тарифами, офіційно встановленим Одеським та Іллічівським морським торговим портами і контейнерними операторами, офіційно здійснюють свою діяльність на території зазначених портів, інші послуги, які здійснюються в інтересах Клієнта. У разі не згоди Клієнта з сумою рахунку, він зобов 'язується не пізніше 2 (двох) днів після отримання рахунку однак, в будь-якому випадку не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення рахунку, повідомити Експедитора про причини не згоди. У разі, якщо повідомлення в зазначений термін не було, рахунок вважається акцептованим і буде сплачений згідно умов даного Договору.

Відповідачем зазначається, що Заявки № 00025758 та № 00025759 до договору на транспортно-експедиторське обслуговування № 0470/Т-2018 від 25.05.2018 р. були підписані датою їх складання та надання для виконання Експедитору (позивачу), тобто 28.09.2018 р.

Відповідно до умов Заявки № 00025758 Позивачем було надано 14 контейнерів типу 20 DV на підставі коносаменту MSCUOK471263 (MEDU1801080, CAIU2801459, MEDUI141310, MSCU3518880, MEDU2597182, MEDU2809189, MEDU2236467, TEMU4406360. MEDU5860857, TCLU3076184. MEDU1660700, CAXU6390234, MEDU3977886. MSCU3793054), а по Заявці № 00025759 - надано 12 контейнерів типу 20 DV на підставі коносаменту MSCUOK469986 (MEDU1812995, CLDU3312507, MEDU2838865, BS1U2357653, CLDU3447740, CLDU0254325, CLDU30918I2, MSCU6402301. НОМЕР_3 , GLDU50387I4, CLDU2898754, IPXU3844474).

Відповідач зазначає, що 06.10.2018 р. вантаж клієнта (відповідача) по Заявці №00025758 був відвантажений до пункту вивантаження на залізничній платформі № 94637741, що підтверджується залізничною накладною № 40144305.

07.10.2018 р. вантаж Клієнта (Відповідача) по Заявці 00025759 був відвантажений до пункту вивантаження на залізничній платформі № 94790607, що підтверджується залізничною накладною № 40188138.

Вивантаження контейнерів з залізничної платформи № 94637741 відбулося 12.10.2018 р., а з залізничної платформи № 94790607, відповідно 14.10.2018р.

З врахуванням викладеного відповідач стверджує, що в період з 28.09.2018 р. (з дати складання та надання для виконання Експедитору (позивачу) Заявок № 00025758 та № 00025759) по 14.10.2018 р. позивачем надано відповідачу наступні послуги: Вантажно-розвантажувальні роботи: Наземна доставка вантажу, включаючи експедирування чим, як стверджує позивач, Експедитор повністю виконав свої обов`язки передбачені по договору на транспортно-експедиторське обслуговування № 0470/Т-2018 від 25.05.2018 року та Заявках до нього.

При цьому відповідачем стверджується, що під час розвантаження контейнерів сторонами договору на транспортно-експедиторське обслуговування № 0470/Т-2018 від 25.05.2018 р. жодних претензій щодо їх стану (в тому числі передбачених п.5.3.9. договору), якості чи кількості вантажу, наявності/відсутності сторонніх запахів тощо, не було.

Оскільки, послуги замовленні по вищевказаним Заявкам були надані Експедитором (позивачем) і прийняті Клієнтом (відповідачем), відповідач здійснив оплату наданих послуг по договору на транспортно-експедиторське обслуговування № 0470/Т-2018 від 25.05.2018 року (Платіжне доручення № 330 від 25.10.2018 р. та Платіжне доручення № 334 від 02.11.2018 р.) згідно виставлених Експедитором Рахунків на оплату №2941 від 02.10.2018р., №2942 від 04.10.2018 р., № 2936 від 12.10.2-18р., №2937 від 12.10.2018р., №2938 від 13.10.2018р. та № 2943 від 13.10.2018р., загалом в сумі - 594071,20 грн.

Відповідач в позові та в поясненнях наданих в судових засіданнях зазначає, що договір між сторонами був виконаний та припинив свою дію.

Натомість позивач спробував використати контейнерне обладнання повернуте йому у відання відповідачем задля задоволення інтересів (потреб) ТОВ "Хмельницьк - Млин", проте ТОВ "Хмельницьк - Млин" не прийняв для завантаження ряд контейнерів і, тому позивач повернув контейнерне обладнання його власнику.

Оскільки спроба використання контейнерів зайняла певний час, повернення їх власнику сталось з виникненням демереджу (штрафу за понаднормове використання контейнерного обладнання), в розмірі, що становить суму вимоги позивача.

При цьому відповідач стверджує, що з врахуванням того, що на момент вивантаження вказаних контейнерів (контейнера TEMU4406360 відбулось 12.10.2018 року, а контейнера CLDV3312507, відповідно, 14.10.2018 р.) як уже зазначено вище, не було претензій щодо їх стану, а дефекти контейнерів було виявлено: Контейнер TEMU4406360 - дефект ущільнювальної прокладки 20 см, виявлено дефект 05.10.2018 р. тобто до моменту відвантаження до пункту вивантаження, що підтверджується видатковим ордером № 146041 від 05.10.2018 (додаток № 9); Контейнер CLDU3312507 вже був пошкоджений, виявлено дефект 10.10.2018 року (тобто під час перебування в дорозі до пункту вивантаження і відповідно, до моменту вивантаження (розвантаження), що підтверджується наданими Лінією MSK інструкцією щодо повернення контейнеру до контейнерного терміналу в Чорноморський рибний порт, оскільки запит про подальше використання під експорт та відповідь з інструкцією датовані 10.10.2018 р.

З врахуванням викладеного відповідач стверджує, що будь-які претензії та вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, оскільки витрати понесені позивачем (демередж), стали наслідком дій останнього вчинених не для виконання своїх зобов`язань по договору на транспортно-експедиторське обслуговування № 0470/Т-2018 від 25.05.2018 р. та Заявках до нього; не в інтересах Клієнта (відповідача); не за додатковим погодженням Клієнта (відповідача); без письмового доручення чи письмових інструкцій Клієнта.

У відповіді на позовну заяву позивач стверджує, що відповідач (Клієнт) не погоджується із тим, що витрати позивача (сплата рахунків № IMPNV0439418 від 29.10.2018 р. та № IMPNV0439518 від 29.10.2018 р. власника контейнерного обладнання за простій (демередж) є витратами, понесеними в інтересах Клієнта. Ця позиція є помилковою та необґрунтованою за нижче приведених причин.

Наявність пошкоджень контейнерного обладнання (TEMU4406360 та GLDU 3312507) та підстави їх виникнення не є предметом спору та доказування. Позивач вказав на цей факт як на підтвердження підстав для повернення саме цих контейнерів назад до контейнерного терміналу, через що виникло понаднормове використання вказаних контейнерів, відшкодування вартості якого і є предметом позову.

Контейнери TEMU4406360 та GLDU3312507 використовувалися для перевезення вантажу Клієнта, що підтверджується самим відповідачем у відзиві. Тобто понаднормове використання вказаних контейнерів TEMU4406360 та GLDU3312507 виникло в період надання послуг відповідачу, що відповідно до п. 1.2 Заявки, положень Закону України Про транспортно-експедиторське діяльність є правомірною підставою для відшкодування понесених витрат позивача.

Окрім цього, відповідач підтверджує, що при здійсненні вивантаження з вказаних контейнерів - зауважень та претензій з його боку щодо стану останніх до позивача та/або власника контейнерного обладнання не було, тобто відповідач на власний розсуд та ризик здійснив вивантаження, а позивач не перешкоджав у здійсненні вказаних дій, тому як діяв в інтересах Клієнта згідно умов договору та чинного законодавства.

Також, позивач надав до позовної заяви докази щодо надіслання рахунків на сплату та актів здачі - приймання робіт з зазначенням вартості відшкодування, проти яких відповідач також не виказав заперечень ні у відзиві, ні на момент отримання рахунків та актів відповідно до умов договору. Разом із рахунками на сплату від власника контейнерного обладнання Позивач надав докази - платіжні доручення, які підтверджують витрати, понесені ним в інтересах клієнта в цілях виконання договору та Заявок, а саме: завірені копії рахунків від власника контейнерного обладнання № НОМЕР_4 від 29.10.18 року (додаток 18), № IMPNV0439518 від 29.10.18 року (додаток 19) та № IMPNV0476318 від 16.11.2018 року (додаток 20) та завірені копії платіжних доручень про сплату вказаних рахунків № 6591 від 01.11.2018 року (додаток 21) та № 811 від 19.11.2018 року (додаток 22).

Таким чином позивач наполягає на обґрунтованості своїх вимог щодо відшкодування визначених витрат, понесених у зв`язку із виконанням відповідних Заявок.

Крім того позивач зауважує, що відповідно до положень договору, а саме пп. 2.2.5 п. 2.2 позивач (Експедитор) мав право доручити виконання договору третій особі. Підписавши договір, відповідач надав згоду на вказану умову.

Таким чином, позивач на підставі договору залучив до організації надання послуг для відповідача ТОВ МШК Україна - власника контейнерного обладнання.

Тому усі питання щодо повернення контейнерного обладнання до порту чи будь-яких інших дій вирішувалися тільки між позивачем та ТОВ МШК Україна .

Виходячи з вищенаведеного, позиція відповідача щодо важливості факту відсутності письмових доручень або інструкцій з його боку для невизнання вимог позивача є недоречними та безпідставними.

У зв`язку із тим, що контейнери TEMU4406360 та GLDU3312507, які розміщувалися на залізничних платформах разом із 2 контейнерами типу 20 DV MEDU2236467 та CAXU6390234, мали бути повернуті до порту згідно інструкцій власника контейнерного обладнання (п.3), позивач, керуючись, внутрішніми правилами ТОВ МШК Україна виконав запит щодо переведення MEDU2236467 та CAXU6390234 в режим експорт для подальшого відправлення за призначенням. Власник контейнерного обладнання надав інструкції щодо переведення вказаних контейнерів під експорт та подальше відправлення за призначенням.

Крім того, позивач зазначає, що останній не був присутнім в момент вивантаження вантажу відповідача з контейнерів, а останній не довів до відома позивача про наявність будь-яких порушень цілісності MEDU2236467 або CAXU6390234 зокрема. Тобто позивач не знав та не міг знати про наявність дефектів, зокрема, в контейнері CAXU6390234.

Про наявність пошкоджень позивача сповістив Клієнт - отримувач контейнерів MEDU2236467 та CAXU6390234, надіславши Акт про виявлення дефектів від 25.10.2018 року з фото фіксацією та Лист № 1058 від 01.11.2018 р., а саме: відшарування задньої стінки контейнеру CAXU6390234 та різкий запах всередині, через що вказаний контейнер не міг бути використаний для перевезення харчових продуктів. Через наявність вказаних обставин, від контейнерів відмовилися. Тому обидва контейнери MEDU2236467 та CAXU6390234 мали бути повернені до власника.

Внаслідок чого позивач був вимушений за власний кошт самостійно усувати наслідки дій відповідача, тільки після чого контейнери відправилися до порту. Позивач зазначає, що останній вимагає від відповідача відшкодування понесений витрат на сплату понаднормового використання контейнерів.

Проаналізувавши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

В силу дії ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Як убачається із встановлених обставини у даній справі, між сторонами виникли договірні правовідносини на підставі укладення договору транспортно-експедиторського обслуговування.

Відносини, що виникають при транспортному експедируванні вантажів усіма видами транспорту, крім трубопровідного регулюються Цивільним кодексом України, Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до приписів ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування. Експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування. Клієнт - це споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору. Перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов`язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.

Згідно із ч. 3 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" істотними умовами договору транспортного експедирування є відомості про сторони договору: для юридичних осіб-резидентів України - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; для фізичних осіб-громадян України: прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків та інших обов`язкових платежів; вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов`язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. ч. 6-7, 10-11 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" у разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта. За договором транспортного експедирування експедитор може організувати перевезення за одним товарно-транспортним документом вантажів кількох різних клієнтів, які прямують з одного пункту відправлення та/чи в один пункт призначення, за умови, що експедитор виступає від імені усіх цих клієнтів як вантажовідправник та/чи вантажоодержувач. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Зокрема, ч. 12 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення (ч. 13 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність").

За приписами ст. 933 Цивільного кодексу України клієнт зобов`язаний надати експедиторові документи та іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також інформацію, необхідну для виконання експедитором обов`язків, встановлених договором. Експедитор повинен повідомити клієнта про виявлені недоліки одержаної інформації, а в разі її неповноти - вимагати у клієнта необхідну додаткову інформацію. У разі ненадання клієнтом документів та необхідної інформації експедитор має право відкласти виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування до надання документів та інформації в повному обсязі. Клієнт відповідає за збитки, завдані експедиторові у зв`язку з порушенням обов`язку щодо надання документів та інформації, визначених частиною першою цієї статті.

Як було встановлено судом між позивачем та відповідачем були підписані Заявки в яких сторонами було погоджено умови поставки, пункти відправлення та призначення, характеристики вантажу, вартість послуг.

За приписами ч.ч. 8-9 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" платою Експедитору вважаються кошти, сплачені Клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У плату Експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" Експедитор має право, серед іншого, на відшкодування в погоджених з Клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах Клієнта.

За змістом ч.2, 3 ст. 9 "Про транспортно-експедиторську діяльність" договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

Істотними умовами договору транспортного експедирування є: відомості про сторони договору; вид послуги Експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов`язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереробної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта;строк (термін) виконання договору; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Права Експедитора і Клієнта визначені ст. 10 ЗУ "Про транспортно-експедиторську діяльність", згідно ч.1 якої Експедитор, зокрема, має право на відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах Клієнта.

За приписами ч. 2 ст. 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" Клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату Експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені Експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що Експедитор має право на відшкодування додаткових витрат, обсяг яких має бути погоджений з Клієнтом. Крім того такі витрати мають бути здійснені тільки в інтересах Клієнта.

Суд зауважує, що позивачем заявлено до стягнення 62 381,91 грн заборгованості, яка виникла внаслідок виконання умов договору про транспортно-експедиторське обслуговування № 0470/Т-2018 від 25.05.2018 р., при цьому позивачем було надано правову оцінку даної заборгованості, та заявлено останню в якості збитків, що випливає з мотивувальної частини позовної заяви.

Відповідно до ч.1 ст.11 "Про транспортно-експедиторську діяльність" Експедитор зобов`язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками Клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку.

Відповідно до п.5.1.1. сторони несуть взаємну відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором відповідно до чинного законодавства України.

Згідно із пуктом 5.1.3. відповідальність за втрату, пошкодження або несвоєчасне повернення контейнерного або іншого устаткування несе Сторона, з вини якої допущено зазначені порушення.

Відповідно до пп. 2.2.8 п. 2.2 Експедитор має право на відшкодування додаткових витрат, які виникли у нього при виконанні даного договору, якщо так і витрати здійснювалися в інтересах Клієнта.

Згідно пп. 3.1.10 п. 3.1 до обов`язків Клієнта відноситься обов`язок оплатити експедитору витрати по оплаті вантажних операцій, зберігання контейнера, простою транспортних засобів, а також демередж/ детеншн судноплавної контейнерної лінії - власника контейнерного обладнання згідно рахунків організації....".

Суд встановив, що на виконання умов укладеного договору між сторонами було погоджено Заявки № 00025758 від 28.09.2018 р. та № 00025759 від 28.09.2018 р. щодо здійснення перевезення вантажу (сталь в рулонах) залізничним транспортом за маршрутом Чорноморськ - Вінниця.

Відповідно до п. 1.2 Заявки № 00025758 та Заявки № 00025759 - всі додаткові витрати, а саме зберігання, огляд вантажу, демередж і т.д., які виникають у експедитора у зв`язку з виконанням умов Заявки... оплачуються Клієнтом за фактом їх виникнення .

Судом встановлено, що за Заявкою № 00025758 було надано в користування 14 контейнерів типу 20DV на підставі коносаменту MSCUOK471263 (MEDU1801080, CAIU2801459, MEDU1141310, MSCU3518880, MEDU2597182, MEDU2809189, MEDU2236467, TEMU4406360, MEDU5860857, TCLU3076184, MEDU1660700, CAXU6390234, MEDU3977886, MSCU3793054) за Заявкою № 00025759: 12 контейнерів типу 20DV на підставі коносаменту MSCUOK469986 (MEDU1812995, GLDU3312507, MEDU2838865, BSIU2357653, GLDU3447740, GLDU0254325, GLDU3091812, MSCU6402301, MSCU6773895, GLDU5038714, GLDU2898754, IPXU3 844474).

З наданих доказів суду встановлено, що 06.10.2018 р. вантаж Клієнта по Заявці № 00025758 був відвантажений до пункту вивантаження на залізничній платформі 94637741, що підтверджується накладною № 40144305 та не заперечується сторонами.

Вивантаження контейнерів з платформи 94637741 відбулося 12.10.2018 року, що підтверджено інформацією про дислокацію та стан вагонів 94637741 з 01.10.2018 р. по 30. 11.2018 включно.

07.10.2018 р. вантаж клієнта по заявці № 00025759 був відвантажений до пункту вивантаження на залізничній платформі № 94790607, що підтверджується залізничної накладної № 40188138.

Вивантаження контейнерів з платформи 94790607 відбулося 14.10.2018 року, що підтверджено інформацією про дислокацію та стан вагонів 94790607 з 01.10.2018 р. по 21.10.2018 р.

Суд зазначає, що факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Поряд з цим, зазначає, що накладна є доказом укладення і умов договору перевезення, а також приймання вантажу перевізником, доки не доведено протилежне.

Тобто, фактом початку виконання послуг за договором та заявками є дати 06.10.2018 р. та 07.10.2018 р. та датою виконання договірних зобов`язань за договором та заявками є 12.10.2018 р. та 14.10.2018 р., про що зазначено в накладних № 40144305 та № 40188138, що не заперечується сторонами.

Натомість, згідно тверджень позивача недоліки щодо контейнерів були зафіксовані під час розвантаження вантажу 05.10.2019 р., тобто поза межами відносин між сторонами у даному спору.

Крім того, матеріалами справи встановлено, що контейнери з вантажем розвантажено 12.10.2018 р. та 14.10.2018 р. без претензій і зауважень зі сторони позивача, та в свою чергу позивачем контейнери в TEMU4406360, GLDU3312507 були підготовлені, завантажені на платформу 94790607 та відправлені до контейнерного терміналу 19.10.2018 р., що підтверджується залізничною накладною № 33949884, та прибули туди 29.10.2018 р., що вбачається з інформації про дислокацію

та стан вагонів 94790607.

При цьому, як встановлено судом в подальшому порожнє контейнерне обладнання, а саме: 2 контейнера типу 20 DV MEDU2236467 та CAXU6390234, що були закріплені на платформах разом із TEMU4406360 та GLDU3312507, були в подальшому переведені під експорт та відправлені позивачем за призначенням Товариства з обмеженою відповідальністю Хмельницьк-Млин , які не прийняли до роботи через наявність різкого запаху та пошкоджень, про що повідомлено позивача вантажовідправником (Товариством з обмеженою відповідальністю Хмельницьк-Млин , код ЄДРПОУ 35479380), про що повідомлено останнім в листі №1058 від 01.11.2018 р.

Судом встановлено, що в листі № 1058 від 01.11.2018 р. ТОВ "Хмельницький - Млин" повідомляє директора "SEA GATE" LTD, що під час огляду контейнерів MEDU2236467 та НОМЕР_5 на платформі № 94815552 були виявлені недоліки щодо контейнера НОМЕР_5 . При цьому суд зауважує, що матеріали справи містять докази про перенаправлення спірних вагонів відповідачем з платформи № 94790607, а в листі йде мова огляд платформи № 94815552, що не дає змоги суду встановити переміщення вагонів та їх використання, які є предметом спору

Дослідивши всі наявні докази у справи, суд дійшов висновку, що затримка контейнерів та як наслідок виникнення додаткових витрат по зберіганню контейнерів і нарахування грошових коштів за понаднормативне використання контейнерного обладнання сталося не з вини відповідача, оскільки була здійснена поза межами договірних відносин між сторонами у справі та на власний розсуд позивачем.

Позивачем не доведено факту пошкодження відповідачем спірних контейнерів, матеріали справи містять суперечливі докази що саме з вини відповідача позивач зазнав додаткових витрат.

Таким чином, у межах укладеного між сторонами договору позивач не мав повноважень на сплату додаткових витрат щодо (демереджу та його обсягу). Здійснена позивачем оплата у сумі 62 381,95 грн на користь ТОВ "МШК Україна" не була здійснення в межах договірних зобов`язань між сторонами по справі.

Згідно з ч.1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи ту обставину, що за змістом ст. 11 ЦК України обов`язки можуть виникати тільки з договору чи законодавчих актів, а доказів щодо виникнення між сторонами зобов`язань щодо сплати демереджу та його обсягу позивач не надав, суд доходить висновку про відсутність вини відповідача у понаднормативному використанні контейнерів.

Крім того суд критично оцінює твердження позивача стосовно того, що в даних правовідносинах між позивачем та відповідачем виник демередж (штраф за понаднормове використання контейнерного обладнання за 4 контейнера).

Згідно зі ст. 149 Кодексу торговельного мореплавства України угодою сторін можуть бути встановлені додатковий після закінчення терміну навантаження (розвантаження) час очікування судном закінчення вантажних робіт (контрсталійний час) і розмір плати перевізнику за простій судна протягом контрсталійного часу (демередж), а також винагорода за закінчення навантаження (розвантаження) до закінчення сталійного часу (диспач).

Тобто за своєю правовою природою, демередж - це встановлений угодою сторін розмір плати перевізнику за простій судна протягом встановленого угодою сторін додаткового часу очікування судном закінчення вантажних робіт (контрсталійний час) після закінчення терміну навантаження (розвантаження).

Позивачем заявлено до стягнення демередж, який не застосовується до даних правовідносин, оскільки предметом договору є перевезення залізничним транспортом.

Крім того судом не було залишено поза увагою твердження позивача, що викладені в мотивувальній частині позову, стосовно того, що сума заявлена до стягнення є за своєю правовою природою збитками.

Відповідно до ч.1 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування.

Породжуючи настання цивільних прав та обов`язків згідно ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків (шкоди).

Відповідно до ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до ч.2 ст.224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв`язку між протиправною поведінкою та настанням негативного результату.

Вказані обставини підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами.

Стягнення збитків як вид цивільно-правової відповідальності можливе у випадку наявності таких збитків та обґрунтованості їх розміру.

З аналізу вищевказаних норм законодавства, вбачаться, що об`єктивною стороною правопорушення є наявність збитків в майновій сфері кредитора, протиправна поведінка, яка втілилась в невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов`язання, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. Відсутність хоч би одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Позивач, вважає, що звертаючись до суду з позовом, під збитками визначає додаткові витрати, за понаднормове використання контейнерного обладнання.

Дослідивши надані документи, суд встановив, що позивачем не надано доказів заподіяння йому збитків в заявленій сумі, а також не доведено факту заподіяння йому збитків внаслідок протиправних дій відповідача, тобто наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки відповідача, збитків, безпосереднього причинного зв`язку між протиправною поведінкою і збитками, вини).

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позивач не довів суду обставин, на яких ґрунтуються заявлені ним позовні вимоги.

Заперечення відповідача враховані в ході судового розгляду справи.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

2. Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

3. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 25 вересня 2019 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Чорноморського козацтва,115, м. Одеса, 65000; пров. Топольського 4А, м. Одеса, 65023)

3 - відповідачу (вул. Батозька, буд. 16-Б, м. Вінниця, Вінницька обл., 21007)