Рішення

від 24.09.2019 по справі 906/205/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/205/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

секретар судового засідання: Малярчук Р.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Шайко С.В. ордер серія КВ № 358542 від 25.02.2019

від відповідачів: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом ОСОБА_1

до 1. Приватного підприємства "Трактрейд"

2. ОСОБА_2

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Виконавчий комітет Луцької міської ради

про визнання недійсним рішення №3 від19.09.2016р.,визнання недійсним Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі, скасування державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу.

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом про:

- визнання недійсним рішення Приватного підприємства "Трактрейд" №3 від 19.09.16;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Приватного підприємства "Трактрейд" від 19.09.16, що укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- скасування державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу Приватне підприємство "Трактрейд", вчинені державним реєстратором Виконавчого комітету Луцької міської ради Ткачук Іриною Степанівною №11981050004007810 від 20.09.16 та №11981070005007810 від 20.09.16.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що внаслідок неправомірних дій відповідачів ОСОБА_1 всупереч її волі та без її відома було передано корпоративні права ПП "Трактрейд", а також обрано керівником підприємства. Стверджує про наявність підстав для визнання недійсним рішення №3 від 19.09.16 та договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 19.09.16 та відповідно скасування реєстраційних дій, вчинених на підставі зазначеного рішення товариства від 20.09.16.

Ухвалою суду від 25.03.2019, ухвалено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 906/205/19 та здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче засідання та залучено до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Виконавчий комітет Луцької міської ради.

15.04.2019 від Державного реєстратора відділу реєстрації бізнесу департаменту "Центр надання адміністративних послуг у м. Луцьку" Луцької міської ради до суду надійшли пояснення по суті позову, в яких зазначено, що 19.09.2016 до державного реєстратора звернулась представник юридичної особи, яка діяла на підставі довіреності від 19.09.2016 №б/н, виданою директором ПП "Трактрейд" Мазуром О.М. і подала комплект документів на державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зокрема: зміну власника підприємства, зміну директора та зміну місцезнаходження юридичної особи. Документи були подані згідно ст. 17 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" . Перевіривши всі подані документи на наявність підстав для зупинення в розгляді згідно ст. 27 Закону та відмови в державній реєстрації згідно ст. 28 Закону і не виявивши таких, державний реєстратор провела державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - Приватне підприємство у строки та у спосіб, передбачений чинним законодавством шляхом внесення запису до ЄДР.

Ухвалою суду від 02.05.2019 строк підготовчого засідання продовжено до 24.06.2019.

19.06.2019 на електронну адресу надійшов відзив від відповідача -2, в якому зазначено, що ОСОБА_2 є неналежним відповідачем у справі. Як вбачається з позову, підстави позовних вимог зводяться виключно до обставин, встановлених вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області. Тобто, жодних прав та законних інтересів позивача ОСОБА_2 не порушив, жодних дій стосовно виготовлення оскаржуваного рішення та договору купівлі-продажу не вчиняв. Відтак, вважає, що саме ОСОБА_3 , як особа яка вчинила усі дії щодо виготовлення оскаржуваних позивачкою документів є неналежним відповідачем за такими позовними вимогами, оскільки саме він порушив прав та інтереси позивачки.

Також, відповідач-2 зазначає, що третя вимога про скасування реєстраційної дії, вчиненої державним реєстратором виконавчого комітету Луцької міської ради позивачкою проігнорована, жодної мотивації до кого з двох позивачів така спрямована та чому саме вони повинні відповідати за такими вимогами мотивації позову не містить. Крім того, така вимога повинна передбачати залучення такої особи до участі в справі саме якості відповідача.

У відзиві на позову відповідач-2 заперечує проти задоволення заявленої вимоги про покладання на ОСОБА_2 витрат на професійну правову допомогу у розмірі 30 000 грн, оскільки вважає її безпідставною та такою, що не підтверджує реальних затрат понесених позивачем на надану їй правову допомогу.

21.06.2019 до суду надійшов аналогічний вищезазначений відзив від відповідача -2.

Ухвалою суду від 24.06.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явились.

Ухвали, які направлялась на адресу відповідачів згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду. Ухвала направлялася відповідачу-1 за адресою: 10029, м. Житомир, вул. Степана Бандери, 7 , а відповідачу - 2 за адресою: АДРЕСА_2 . Іншої адреси відповідачі суд не повідомляли.

Відповідно до ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідачів своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останніх в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів, однак відповідачі не скористалися своїм правом наданим їм ст.46 ГПК України, бути присутніми у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час, місце та день розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з позовної заяви, 07.12.2018 позивач отримала поштою вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31.08.2019 по справі № 161/8261/18 про визнання винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 205-1 ч. 1 КК України.

Даний вирок було направлено разом з супровідним листом від 26.11.2018р. Луцького міськрайонного суду Волинської області.

У мотивувальній частині вказаного вироку судом зазначено, що ОСОБА_3 , у вересні 2016 в м. Луцьку, розмістив у мережі Інтернет оголошення про те, що хоче придбати фірму (підприємство) з хорошої репутацією, залишивши контактний номер телефону . В подальшому, йому і зателефонувала представник ПП Трактрейд ОСОБА_4 та запропонувала придбати приватне підприємство Трактрейд , на що останній погодився.

Разом з тим, маючи у своєму розпорядженні отримані за невстановлених обставин копії документів ОСОБА_1 , а саме: копію паспорта громадянина України № НОМЕР_2 , виданого Ковельським МРВ УМВС України у Волинській області від 03.04.1996 року, а також копію реєстраційного номера облікової картки платника податків за НОМЕР_3 , без відому самої ОСОБА_1 , якій не було відомо про злочинні наміри ОСОБА_3 використав вказані документи для складання документів щодо купівлі-продажу корпоративних прав на юридичну особу ПП Трактрейд . Так, ОСОБА_3 у м.Луцьку за невстановлених слідством обставин виготовив протоколи, статут, договори купівлі-продажу від імені ОСОБА_1 та передав їх ОСОБА_4 , якій не було відомо про злочинні наміри обвинуваченого, для подальшої їх подачі останньою у ЦНАП з метою перереєстрації приватного підприємства Трактрейд .

За таких обставин ОСОБА_3 у вересні 2016 у місті Луцьку виготовив наступні установчі й реєстраційні документи ПП Трактрейд , а саме: рішення №3 власника приватного підприємства Трактрейд від 19.09.2016 відповідно до якого прийнято наступні рішення: про затвердження відступлення 2000 грн. частки ОСОБА_2 , що становить 100% статутного капіталу ПП Трактрейд на користь ОСОБА_1 , звільнення ОСОБА_2 з посади директора ПП Трактрейд , призначити директором ОСОБА_1 , зміну місцезнаходження товариства на м. Київ, Святошинський район, вул. Миколи Краснова, 27, офіс 10, затвердження нової редакції статуту; договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі приватного підприємства Трактрейд від 19.09.2016, відповідно до якого ОСОБА_1 за 2000 грн. придбала у гр. ОСОБА_2 частку в розмірі 100% у статутному капіталі ПП Трактрейд ; статут ПП Трактрейд (нова редакція) від 19.09.2016, відповідно до якого ОСОБА_1 являється одноособовим учасником товариства, яке знаходиться за юридичною адресою: м. Київ , Святошинський район, вул. Миколи Краснова, 27, офіс 10 .

Вказані реєстраційні документи ПП Трактрейд містили завідомо неправдиві для ОСОБА_3 відомості, оскільки в дійсності ОСОБА_1 не підписувала вищезазначені документи. ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 не сплачувались 2000 грн. за частку в розмірі 100% у статутному капіталі ПП Трактрейд , визначена статутом юридична адреса ПП Трактрейд м. Київ, Святошинський район, вул. Миколи Краснова, 27, офіс 10, не відповідала дійсності, оскільки фактично підприємство там не знаходилось. Водночас ОСОБА_3 не мав наміру здійснювати визначної статутом ПП Трактрейд діяльності, оскільки фактично не мав відповідної на це освіти та спеціальних знань чи навичок, а також необхідних для здійснення підприємницької діяльності капіталовкладень. Підписував вищевказані реєстраційні та установчі документи ПП Трактрейд ОСОБА_3, не вивчаючи їх зміст, не бажаючи реалізації юридичних наслідків від їх підписання, а виключно з метою отримання контролю над юридичною особою, чим вчинив внесення в документи, які відповідно до Розділу IV Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей.

Таким чином, своїми умисними діями, ОСОБА_3 , вчинив внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості, чим скоїв злочин, передбачений ч.І ст.205-1 КК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 75 ГПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тобто, мають місце протиправні дії, за яких позивача без її волі та без її відома було втягнуто в діяльність злочинного підприємства. Як вбачається з Вироку суду по кримінальній справи, все почалось з підроблення підпису на договорі купівлі-продажі частки у статутному капіталі ПП "Трактрейд" від 19.09.2016 року. В подальшому на підставі рішення власника ПП "ТРАКТРЕЙД" №3 від 19.09.2016, підпис на якому теж був підроблений, було внесено зміни до реєстру відомостей про і юридичну особу.

Загальними зборами учасників ПП Трактрейд від 19.09.2016 були прийняті рішення про:

1) затвердити відступлення частки ОСОБА_2 , що становить 100% статутного капіталу ПП "Трактрейд" ОСОБА_1;

2) Звільнити ОСОБА_2 з посади директора ПП "Трактрейд" за власним бажанням з 19.09.2016;

3) Призначити директором ПП "Трактрейд" ОСОБА_1 з 20.09.2016: з окладом згідно штатного розпису;

4) Змінити місцезнаходження ПП "Трактрейд"

5) Внести зміни та викласти в новій редакції Статут ПП "Трактрейд";

6) Затвердити Статут ПП "Трактрейд" у новій редакції;

7) Внесені зміни зареєструвати в органах державної реєстрації;

8) У зв`язку зі зміною складу засновників ПП Трактрейд", керівника підприємства та зміною місцезнаходження уповноважити директора ПП "Трактрейд" здійснити всі необхідні дії, пов`язані з реєстрацією змін до статуту ПП "Трактрейд" та внесенням змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у відповідності до чинного законодавства України з правом передоручення повноважень третій особі.

З рішення № 3 від 19.09.2016 вбачається; що позивач був присутнім на загальних зборах учасників ПП "Трактрейд" 19.09.2016 про що свідчить підпис на ньому.

На підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ПП "Трактрейд" від 19.09.2016, ОСОБА_1 за 2000 грн. придбала у ОСОБА_2 частку в розмірі 100% у статутному капіталі ПП Трактрейд .

Однак, як встановлено у вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31.08.2018 року по справі № 161/8261/18, який набрав законної сили 01.10.2018 року, позивач не брала участі у даних зборах, а також не підписувала жодних документів, в тому числі рішення власника ПП "Трактрейд" № 3 від 19.09.2016.

Крім того, вказане рішення приймались на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі приватного підприємства "Трактрейд" від 19.09.2016, підпис на якому від імені позивача вчинений іншою особою.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Щодо позовних вимог в частині про визнання недійсним оскаржуваного договору суд зазначає наступне.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків (п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.13. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Відповідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 названого Кодексу.

Приписами частини 2 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно з ч. 1, 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Підпис від імені ОСОБА_1 у графі "Покупець" договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі приватного підприємства "Трактрейд" - виконано, ймовірно, не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Таким чином, позовні вимоги про визнання недійсним оскаржуваного договору підлягають задоволенню, оскільки як встановлено вище судом позивач не підписувала оскаржуваний договір, а тому волевиявлення його учасників не є вільним і не відповідає їх внутрішній волі.

Щодо вимоги позивача про визнання недійсним рішення Приватного підприємства "Трактрейд" № 3 від 19.09.2016 суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Статтею 62 ГК України передбачено, що підприємство - самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту. Підприємства незалежно від форми власності, організаційно-правової форми, а також установчих документів, на основі яких вони створені та діють, мають рівні права та обов`язки.

Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки.

Відповідно до ч.1 статті 63 ГК України залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів, зокрема, приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб`єкта господарювання (юридичної особи).

Згідно з ч.1 та ч.2 статті 65 ГК України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.

Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Частиною 1 статті 113 ГК України передбачено, що приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці.

Рішенням власника ПП "Трактрейд" №3 від 19.09.2016 вирішено:

1) затвердити відступлення частки ОСОБА_2 , що становить 100% статутного капіталу ПП "Трактрейд" ОСОБА_1;

2) Звільнити ОСОБА_2 з посади директора ПП "Трактрейд" за власним бажанням з 19.09.2016;

3) Призначити директором ПП "Трактрейд" ОСОБА_1 з 20.09.2016: з окладом згідно штатного розпису;

4) Змінити місцезнаходження ПП "Трактрейд"

5) Внести зміни та викласти в новій редакції Статут ПП "Трактрейд";

6) Затвердити Статут ПП "Трактрейд" у новій редакції;

7) Внесені зміни зареєструвати в органах державної реєстрації;

8) У зв`язку зі зміною складу засновників ПП Трактрейд", керівника підприємства та зміною місцезнаходження уповноважити директора ПП "Трактрейд" здійснити всі необхідні дії, пов`язані з реєстрацією змін до статуту ПП "Трактрейд" та внесенням змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у відповідності до чинного законодавства України з правом передоручення повноважень третій особі.

З рішення № 3 від 19.09.2016 вбачається; що позивач був присутнім на загальних зборах учасників ПП "Трактрейд" 19.09.2016 про що свідчить підпис на ньому.

Однак, як встановлено у вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31.08.2018 року по справі № 161/8261/18, який набрав законної сили 01.10.2018 року, позивач не брала участі у даних зборах, а також не підписувала жодних документів, в тому числі рішення власника ПП "Трактрейд" № 3 від 19.09.2016.

За таких обставин, за умов підписання не позивачем рішення власника ПП "Трактрейд" №3 від 19.09.2016, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання вказаного рішення недійсним.

Відповідно статті 89 ЦК України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Судом встановлено, що на підставі рішення власника ПП "Трактрейд" № 3 від 19.09.2016 та договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 19.09.2016 були вчиненні реєстраційні дії Державним реєстратором Ткачук Іриною Степанівною в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, та внесено зміни до відомостей про юридичну особу ПП "Трактрейд" (Номер запису 11981050004007810).

Ураховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що позовні вимоги щодо визнання недійсними рішення власника приватного підприємства "Трактрейд" № 3 від 19.09.2016 та договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 19.09.2016 задоволені, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги і в частині скасування державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу, приватне підприємство "Трактрейд" на підставі рішення власника ПП "Трактрейд" № 3 від 19.09.2016

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в редакції чинній на дату звернення позивачем до суду з даним позовом та розгляду справи, державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться, зокрема, на підставі: судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо: судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо:

- визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу;

- визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи;

- заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій;

- накладення/зняття арешту корпоративних прав;

- зобов`язання вчинення реєстраційних дій;

- скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі;

- виділу юридичної особи;

- провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

- припинення юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи;

- відміни державної реєстрації припинення юридичної особи;

- припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи;

- відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

- відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження судового рішення, на підставі якого вчинено реєстраційну дію.

Відповідно до ч. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державний реєстратор) - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації, нотаріус.

Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" не встановлено права та/або обов`язку державного реєстратора самостійно скасовувати реєстраційні дії у зв`язку з визнанням судом недійсною підстави їх проведення.

При тому, скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, внесених на підставі недійсних рішень загальних зборів і змін до статуту є відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України відновленням становища, яке існувало до порушення - тобто належним, необхідним за обставинами справи і ефективним способом захисту порушених прав та інтересів позивача.

Згідно зі ст.73 Господарського процесуального Кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Ураховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються солідарно на відповідачів.

Позивачем в позовній заяві заявлено про стягнення з відповідача-2 30 000,00грн. понесених витрат на правничу допомогу.

Дослідивши заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 1, 5, 6 статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; захист - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

З приводу зазначеного питання висловлювався і Конституційний Суду України, так, пунктом 3.2 рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Також Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті частини другої статті 3, статті 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги.

Отже, з викладеного слідує, що до правової (правничої) допомоги належать, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру тощо.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Відповідач -2 у своєму відзиві заперечує проти вимоги позивача про покладання на ОСОБА_2 витрат на професійну правову допомогу у розмірі 30 000,00 грн, оскільки вважає її дану вимогу безпідставною та такою, що не підтверджує реальних затрат понесених позивачем. Також, відповідач - 2 зазначає, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи подає детальний опис робіт ( наданих послуг), виконаних адвокатом, а також здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Однак, даних доказів стороною позивача не надано.

Заперечення відповідача-2 спростовуються наступним.

На доказ понесених витрат позивачем подано копію договору про надання правничої допомоги № 12/02/19 від 12.02.2019, укладений між ОСОБА_1 та адвокатським бюро "Шайко і Партнери", копію ордера на надання правової допомоги серія КВ № 358542 для представництва інтересів позивача, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4595, виданого Шайко Сергію Валерійовичу , копію звіту № 13 від 24.06.2019 на виконання договору про надання правової допомоги № 12/02/19 від 12.02.2019 по справі № 906/205/19, копію платіжного доручення № N1CE74840M від 22.04.2019 про оплату ОСОБА_1 на користь АБ "Шайко і партнери" 30 000,00 грн за надання правничої допомоги згідно договору № 12/02/19 від 12.02.2019, копію акту № 13 від 24.06.2019 про надання правничої допомоги до договору про надання правничої допомоги № 12/02/19, підписаного позивачем та Шайко С.В. з розрахунком вартості послуг адвоката у цій справі.

Дослідивши надані позивачем докази понесення ним витрат на правничу допомогу, суд встановлено, що ці витрати пов`язані з розглядом даної справи, доведені належним чином, їх розмір є обґрунтованим, співмірним із складністю справи та виконаними роботами.

За таких фактичних обставин та за змістом вищенаведених норм процесуального закону належить покласти відшкодування витрат позивача на правничу допомогу у зв`язку з розглядом даної справи на відповідачів.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним рішення Приватного підприємства "Трактрейд" ( 10029, Житомирська область, м. Житомир, вул. Степана Бандери, 7, код ЄДРПОУ 39053217) № 3 від 19.09.2016.

3. Визнати недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Приватного підприємства "Трактрейд" (код ЄДРПОУ 39053217) від 19.09.2016, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

4. Скасувати державну реєстрацію змін відомостей про юридичну особу Приватного підприємства "Трактрейд" (код ЄДРПОУ 39053217), вчинені державним реєстратором Виконавчого комітету Луцької міської ради № 11981050004007810 від 20.09.2016 та №11981070005007810 від 20.09.2016.

5. Стягнути солідарно з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) та Приватного підприємства "Трактрейд" ( 10029, Житомирська область, м. Житомир, вул. Степана Бандери, 7, код ЄДРПОУ 39053217) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) - 5 763,00 грн судового збору, 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 25.09.19

Суддя Маріщенко Л.О.

Віддрукувати:

1 - в справу

2-позивачу ( за юрид. адресою) (рек. )

3-4 - відповідачам (рек. з повід.)

5- третій особі (рек. з повід.)