ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
24.09.2019 Справа № 920/787/19
Господарський суд Сумської області, у складі судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Данілової Т.А., розглянувши матеріали справи № 920/787/19 в порядку загального позовного провадження:
за позовом: акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул.. Госпітальна, 12-г) в особі філії - Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» (49107, пр.. Гагаріна, 115, код ЄДРПОУ 09305480)
до відповідача: приватного підприємства «Гранд ТСМ» (40007, м. Суми, вул.. Івана Піддубного, 4, корп.. А-ІІ, кім. 33, код ЄДРПОУ 39487070)
про стягнення 33058,21 грн.,
представники учасників справи:
позивача : не з`явився;
відповідача : не з`явився.
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду Сумської області надійшла позовна заява до відповідача, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 33058,21 грн. за договором про інкасацію готівкових коштів № 30/92-16 від 01.02.2016, укладеного між сторонами, з яких: 22272,69 грн. прострочена заборгованість за договором на інкасацію готівкових коштів, 2554,29 грн. пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, 6683,01 грн. інфляція за несвоєчасне погашення основного боргу, 1548,22 грн. 3% річних від простроченої заборгованості, а також суму судового збору.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 30.07.2019 відкрито провадження у справі № 920/787/19 та призначено підготовче засідання на 27.08.2019.
Ухвалою суду від 27.08.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.09.2019.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення.
09.09.2019 до суду надійшло клопотання позивача, в якому просить суд замінити найменування позивача з публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Дніпропетровське обласне управління АТ Ощадбанк на акціонерне товариство Державний ощадний банк України в особі філії - Дніпропетровське обласне управління АТ Ощадбанк .
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 568 Питання акціонерного товариства Державний ощадний банк України було вирішено змінити тип публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України з публічного на приватне та перейменовано його в акціонерне товариство Державний ощадний банк України .
Враховуючи те, що відбулася зміна найменування публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Дніпропетровське обласне управління АТ Ощадбанк на акціонерне товариство Державний ощадний банк України в особі філії - Дніпропетровське обласне управління АТ Ощадбанк , суд дійшов висновку про задоволення клопотання позивача про заміну найменування.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
01.02.2016 між Публічним акціонерним товариством Державний ощадний банк України (далі позивач - виконавець) та Приватним підприємством ГРАНД ТСМ (далі відповідач - замовник) укладено договір № 30/92-16 на інкасацію готівкових коштів, за умовами якого виконавець зобов`язується власними силами і засобами, відповідно до Додатку №1-Перелік та адреси місць інкасації, що с невід`ємною частиною цього договору, здійснювати збирання та доставку в касу Виконавця готівкових коштів Замовника для послідуючого перерахунку і зарахування на рахунки Замовника.
Пунктом 1.2. договору сторони визначили, що замовник зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги з інкасації коштів в розмірах і в строки, що передбачені цим Договором.
Відповідно до п. 2.1. договору виконавець зобов`язується здійснювати власними силами та засобами приймання готівкових коштів Замовника в опломбованих інкасаторських сумках (мішках), їх доставку до каси Виконавця, перерахування та зарахування на поточний рахунок Замовника № НОМЕР_1 в АТ Ощадбанк 305482 (код установи банку), не пізніше наступного операційного дня з дати прийняття готівкових коштів на умовах, визначених цим Договором.
Інкасація готівкових коштів Замовника проводиться шляхом приймання сумок (мішків) з готівковими коштами інкасаторами Виконавця безпосередньо в касах Замовника в погоджені з Сторонами дні та години (п. 2.2. договору).
Згідно з п. п. 4.1.-4.3 договору комісійна винагорода за надані Виконавцем послуги з інкасації Замовнику визначено в Додатку №1 до цього Договору. Комісійна винагорода за кожний повторний заїзд інкасаторів Виконавця на вимогу Здавача, відповідно до п. 3.3. Договору , становить 250 грн. Звітний період (тобто період, за який Замовник сплачує Виконавцю комісійну винагороду за надані послуги) встановлюється з першого по останнє число включно кожного календарного місяця строку дії цього Договору. Виконавець щомісячно не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним, направляє Замовнику рахунок-фактуру та акт наданих послуг за цим Договором. Оплата за надані Виконавцем послуги в розмірах, передбачених п. 4.1. та п. 4.2. цього Договору, проводиться Замовником щомісячно не пізніше передостаннього банківського дня місяця, в якому був виставлений Виконавцем рахунок-фактура Замовнику щодо сплати комісійної винагороди за період, впродовж якого послуги були надані, та підлягають оплаті. Під банківським днем Сторони розуміють день, в який банківські установи в Україні в установленому порядку здійснюють розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів.
Цей Договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток Сторін і діє протягом 1 (одного) календарного року (п. 8.1. договору).
Додатком № 1 до договору, який згідно з п. 9.8 останнього є його невід`ємною частиною, сторонами визначено місце інкасації, дні та години здійснення інкасації, а саме: магазин КАПІ-10 (м. Павлоград, вул.. Іскрівська, 3-а; пн.-нд. 18:00-18:30; розмір комісійної винагороди Виконавця становить 1500 грн. за місяць); магазин КАПІ-9 (м. Павлоград, вул.. Нова, 2-в; пн.-нд. 18:15-18:45; розмір комісійної винагороди Виконавця становить 1500 грн. за місяць); магазин КАПІ-2 (м. Тернівка, вул.. Харківська, 5; пн..-нд. 18:15-18:45; розмір комісійної винагороди Виконавця становить 1500 грн. за місяць).
Вказаний правочин та додаток № 1 до нього підписано повноважними представниками сторін, підписи яких скріплено печатками юридичних осіб.
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є зокрема договори та інші правочини.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов`язання з договору про надання послуг, згідно якого, в силу ст.. 901 ЦК України одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 610 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до ст.. 509 ЦК України, ст.. 173 ГК України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивачем було виставлено та передано відповідачу рахунки, а саме:
рахунок № 1097- інк від 31.08.2016 року та акт № 1097- 16 від 31.08.2016 року на суму 12 000.00 грн.;
рахунок № 1380 від 31.10.2016 року та акт № 1380-16 від 31.10.2016 року, на суму 12 000,00 грн.;
рахунок № 231 від 28.02.2017 року та акт № 231-17 від 28.02.2017 року на суму 10 017,86 грн.;
рахунок № 382 від 31.03.2017 року та акт № 382-17 від 31.03.2017 року на суму 2 854,83 грн.
Слід зазначити, що Акти № 1097-16 від 31.08.2016; № 231-17 від 28.02.2017 про надання Виконавцем протягом серпня місяця 2016 року, лютого місяця 2017 року послуг з інкасації готівкових коштів підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб. Акти № 1380-16 від 31.10.2016, № 382-17 від 31.03.2017 про надання Виконавцем послуг з інкасації готівки у жовтні місяця 2016 року та у березні 2017 року Замовником не підписані.
Як зазначає позивач, згідно виписки філії - Дніпропетровське обласне управління АТ Ощадбанк по ПП Гранд ТСМ за період з 30.12.2016 по 17.07.2019 боржником було здійснено частково оплату заборгованості, а саме: 20.01.2017 в розмірі 12000,00 грн.; 23.05.2017 в розмірі 1500,00 грн.; 24.05.2017 в розмірі 2600,00 грн., на загальну суму 16100,00 грн.
Наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що позивач, враховуючи невиконання відповідачем умов договору в частині повної сплати вартості наданих послуг, звернувся до останнього з претензією про сплату заборгованості, яка повернулась на адресу позивача з відміткою поштового відділення за закінченням встановленого строку зберігання .
Представник відповідача в судові засідання не прибув, факт надання послуг з інкасації готівкових коштів згідно наведених вище актів не заперечив, як і не надав жодних претензій щодо якості та обсягу послуг, строків їх надання.
Позивач в обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідач свої зобов`язання щодо оплати послуг виконав частково у зв`язку з чим утворилась прострочена заборгованість в розмірі 22272,69 грн.
Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що позивачем невірно розраховано прострочену заборгованість з урахуванням оплат відповідача.
З огляду на викладене, сума простроченої заборгованості з урахуванням добровільних оплат відповідача за вказаний період, який входить до предмету спору, має становити 20772,69 грн.
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вже зазначалось вище, відповідно до умов договору (п. 4.3) оплата за надані Виконавцем послуги в розмірах, передбачених п. 4.1. та п. 4.2. цього договору, проводиться Замовником щомісячно не пізніше передостаннього банківського дня місяця, в якому був виставлений Виконавцем рахунок-фактура Замовнику щодо сплати комісійної винагороди за період, впродовж якого послуги були надані, та підлягають оплаті. Під банківським днем Сторони розуміють день, в який банківські установи в Україні в установленому порядку здійснюють розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ст.. 86 ГПК України).
Відповідач у судові засідання не прибув, не заперечив належними та допустимими доказами доводів позивача, як і не надав суду доказів належного та своєчасного виконання взятих на себе зобов`язань за договором та повної оплати вартості наданих позивачем протягом серпня, жовтня 2016 року, лютого, березня 2017 року.
Враховуючи наведене, зазначені акти приймаються судом в якості належних доказів на підтвердження надання відповідачу послуг з інкасації готівкових коштів, обумовлених договором, відповідно до перерахунку, зробленого судом простроченої заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 20772,69 грн.
Отже суд дійшов висновків про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 22272,69 грн. суми простроченої заборгованості за надані послуги з інкасації коштів підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення 20772,69 грн.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача 2554 грн. 29 коп. пені за період з 30.12.2016 по 30.06.2017 відповідно до доданого до позову розрахунку.
Згідно з п. 3 ч. 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 5.4. договору визначено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання грошових зобов`язань, передбачених розділом 4 цього Договору, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого грошового зобов`язання за кожний день прострочення.
Згідно з ч. 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до ч.1 статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.
У відповідності до статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, за порушення відповідачем умов договору щодо несвоєчасного виконання розрахунків за надані послуги, загальна сума пені, що заявлена до стягнення становить 2554,29 грн. та нарахована за період з 30.12.2016 по 30.06.2017.
Відповідно до розрахунку суду, здійсненим за допомогою онлайн-системи Ліга Закон , розмір пені за вказаний період, з урахуванням перерахованої судом суми простроченої заборгованості, становить 2515,16 грн.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що стягненню підлягає пеня за період з 30.12.2016 по 30.06.2017 у розмірі 2515,16 грн.
Також, позивачем пред`явлено до стягнення сума 3% річних у розмірі 1548,22 грн. за період з 30.12.2016 по 20.05.2019 та інфляційних втрат за період з 30.12.2016 по 20.05.2019 у розмірі 6683,01 грн.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3 % річних за допомогою онлайн-системи Ліга Закон розмір 3% річних за вказаний період, з урахуванням перерахованої судом суми простроченої заборгованості, становить 1458,59 грн., розмір інфляційних втрат згідно із розрахунком суду становить 6537,35 грн.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем порядку і строку виконання зобов`язання, щодо оплати послуг за договором про інкасацію готівкових коштів, перевіривши розрахунок простроченої заборгованості, нарахованих сум пені, 3% річних та інфляційних втрат за заявлені позивачем періоди, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: в частині стягнення з відповідача на користь позивача простроченої заборгованості за договором на інкасацію грошових коштів у розмірі 20772,69 грн., пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань у розмірі 2515,16 грн, інфляційних втрат у розмірі 6537,35 грн. та 3% річних у розмірі 1458,59 грн. У решті позовних вимог відмовити у зв`язку з невірним розрахунком.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Розподіл судових витрат врегульовано ст. 129 ГПК України.
Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. ст. 123, 129 ГПК України, враховуючи часткове задоволення позову, суд дійшов висновку судовий збір покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1817,84 грн. витрат по сплаті судового збору.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з приватного підприємства ГРАНД ТСМ (40007, м. Суми, вул.. Івана Піддубного, 4, корп.. А-ІІ, кім. 33, код ЄДРПОУ 39487070) на користь акціонерного товариства Державний ощадний банк України (01001, м. Київ, вул.. Госпітальна, 12-г) в особі філії - Дніпропетровське обласне управління АТ Ощадбанк (49107, м. Дніпро, пр. Гагаріна, 115, код ЄДРПОУ 09305480) прострочену заборгованість за договором на інкасацію готівкових коштів у розмірі 20772,69 грн., пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань у розмірі 2515,16 грн., інфляційних втрат у розмірі 6537,35 грн., 3% річних у розмірі 1458,59 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1817 грн. 84 коп.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 25.09.2019.
Згідно статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Суддя В.В. Яковенко
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 24.09.2019 |
Оприлюднено | 25.09.2019 |
Номер документу | 84484301 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Яковенко Василь Володимирович
Господарське
Господарський суд Сумської області
Яковенко Василь Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні