Рішення

від 16.09.2019 по справі 922/2071/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2071/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, ідентифікаційний код 04059243) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКИЙ ОЛІМПІЙСЬКИЙ КЛУБ" (61058, м. Харків, вул. Данилевського, буд.18, кв.82, ідентифікаційний код 32239744) про стягнення 417841,58 грн. за участю представників сторін:

позивача - Перетяченко М.О., довіреність № 08-21/3462/2-18 від 20.12.2018;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

01.07.2019 до господарського суду Харківської області надійшла позовна заява Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКИЙ ОЛІМПІЙСЬКИЙ КЛУБ" (відповідач), в якій позивач просить стягнути з приватного підприємства фірми "Соломєя" 417841,58 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Пушкінська (біля спорткомплексу ХПІ) у м. Харкові загальною площею 0,0900 га, відповідно до договору оренди землі від 16.11.2007, зареєстрованого за № 340767100177. Також, позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКИЙ ОЛІМПІЙСЬКИЙ КЛУБ" судові витрати понесені на подання даного позову до суду у вигляді судового збору у розмірі 6267,62 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, зокрема на те, що спірна земельна ділянка протягом тривалого часу використовувалась відповідачем без належної сплати орендної плати в повному обсязі, а саме без врахування коефіцієнтів індексації, що завдає збитків позивачу у вигляді недоотриманого доходу з плати за землю, а тому позивач просить стягнути частку заборгованості з орендної плати за період з 01.07.2016 по 31.12.2018.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.07.2019 судом залишено позовну заяву Харківської міської ради без руху. Запропоновано позивачу у 10-денний строк з дня вручення даної ухвали подати до господарського суду Харківської області: уточнення позовних вимог щодо відповідача.

15.07.2019 через канцелярію суду від позивача надійшла заява позивача про усунення недоліків (вх. №17072), в якій останній пояснює, що у прохальній частині позовної заяви допустив помилку та зазначив у пункті 2 про стягнення з приватного підприємства фірма "Соломєя", замість Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКИЙ ОЛІМПІЙСЬКИЙ КЛУБ", отже позивач просить врахувати дані пояснення та пункт другий прохальної частини позовної заяви виклав у такій редакції: "Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКИЙ ОЛІМПІЙСЬКИЙ КЛУБ" 417841,58 грн заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Пушкінська (біля спорткомплексу ХПІ) у м. Харкові загальною площею 0,0900 га, відповідно до договору оренди землі від 16.11.2007, зареєстрованого за № 340767100177.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2071/18. Судом постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 08.08.2019 об 11:30.

В підготовчому засіданні 08.08.2019 без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 08.08.2019 про відкладення підготовчого засідання на 09.09.2019 о 11:00.

В підготовчому засіданні 09.09.2019 без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 09.09.2019 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 16.09.2019 о 12:00.

Присутній представник позивача у судовому засіданні 16.09.2019 позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. До господарського суду Харківської області 12.07.2019р.; 31.07.2019р. повернулись ухвали про залишення позовної заяви без руху від 03.07.2019р., про відкриття провадження у справі від 19.07.2019р., які були направлені судом на адресу відповідача: АДРЕСА_1 , із відміткою поштового відділення: інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, адресат відсутній.

Відповідно до змісту ч. 3 ст. 242 ГПК України, рішення суду надсилаються учасникам справи в електронній формі, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса в особи відсутня.

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За загальними вимогами п. 91 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 № 270 (далі Правила), поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв`язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об`єкті поштового зв`язку.

Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставки до дому (п. 92. Правил).

Вручення рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка" в об`єкті поштового зв`язку не передбачено (п. 102 Правил).

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення (п. 116 Правил).

Виходячи зі змісту наведених вище норм Правил, рекомендовані поштові відправлення з позначкою «Судова повістка» , які не вручені адресату під час доставки з причин відсутності адресата, не пізніше п`яти календарних днів підлягають поверненню на адресу суду з відповідною відміткою про відсутність особи за адресою.

Отже, відповідач є повідомленим про дату та час судового засідання належним чином.

Відповідач не забезпечив явку свого представника в судове засідання з розгляду справи по суті, яке призначено на 16 вересня 2019 року о 10:00, проте про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, шляхом направлення ухвали від 09.09.2019р. на його адресу.

Також, ухвалу господарського суду Харківської області від 09.09.2019 р. внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).

Відтак, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Правом на подання відзиву, відповідач, не скористався, клопотань про надання йому часу на підготовку відзиву або інших заяв по суті справи - відповідачем заявлено не було.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Харківської міської ради від 04.07.2007 за №131/07 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об`єктів", Товариству з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКИЙ ОЛІМПІЙСЬКИЙ КЛУБ" (відповідачу у справі) було надано в оренду земельну ділянку площею 0,0900 га по вул. Пушкінська (біля спорткомплексу ХПІ) в місті Харкові.

На підставі зазначеного рішення між Харківською міською радою та Відповідачем укладено договір оренди землі від 26.10.2007, який зареєстрований 16.11.2007 року за №340767100177 у Харківському регіональному центрі державного земельного кадастру.

Згідно з п. 8 Договору його укладено строком: на період будівництва до 01.07.2012 року (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації), на період експлуатації до 01.10.2029 року.

Пунктом 5 цього договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період експлуатації становить 1480345 грн.

Згідно з п. 9 договору розмір орендної плати за земельну ділянку на період експлуатації становить в місяць 5921,38 грн.

Пунктом 10 договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Відповідно до умов вищевказаного договору, відповідач, як орендар, зобов`язався вносити орендну плату щомісячно у грошовій формі на рахунки відділу державного казначейства у м. Харкові у встановленому в договорі розмірі.

Згідно п. 31 договору, орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату в строки та розмірах, встановлених цим договором.

Однак, у листі ГУ ДФС у Харківській області від 10.01.2019 № 672/9/20-40-17-02-09 повідомлено, що відповідачем у справі сплата в рахунок податку з орендної плати протягом останніх трьох років складає: за 2016 рік - 0 грн.; за 2017 рік - 0 грн.; за 2018 рік - 0 грн.

Отже, відповідач протягом 2016 - 2018 р.р. не сплачував орендну плату за користування вищевказаною земельною ділянкою.

Позивачем здійснено та у позовній заяві наведено розрахунок суми орендної плати, яка мала бути сплачена відповідачем за період з 01.07.2016 по 31.12.2018, що становить 417841,58 грн., з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки земель, проте не була сплачена відповідачем.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 638, 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідачем не оспорено вказану заборгованість, відзиву на позовну заяву не надано.

Згідно зі ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад.

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України, суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності.

Згідно зі ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.

Пунктом 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", визначено, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

А відтак, саме територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради, як розпорядник землі на території м. Харкова є належним позивачем у даній справі.

На підставі ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Харківська міська рада, як орган місцевого самоврядування реалізує свої повноваження шляхом прийняття рішень. Також, виходячи із загальних вимог цивільного законодавства, рада може виступати як учасник цивільно- правових та господарських правовідносин при укладанні різного виду угод.

Із зазначених норм законодавства України випливає, що питання оренди земельних ділянок вирішуються сільською, селищною, міською радою на пленарних засіданнях шляхом прийняття відповідних рішень.

Статтею 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються Конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними, що кореспондується із вимогами ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» .

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Вирішення питань про передачу землі у користування є виключним правом ради - суб`єкта права власності на землю, і здійснюється з дотриманням загального порядку укладання господарських договорів, передбаченого ст. ст. 179-181 ГК України, з урахуванням положень ЗК України.

Відповідно до ст. ст. 142-145 Конституції України фінансовою та матеріальною основою органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, є земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За змістом ч. ч.1,2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Податковим кодексом України, який набув чинності 01.01.2011, зокрема, встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; (п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14), а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст.14).

Водночас слід зазначити, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки. У зв`язку з цим, право на стягнення заборгованості з орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного господарського суду в установленому ГПК України порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до абз. 1 п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порядок сплати орендної плати за землю регулюється нормами Податкового кодексу України.

Згідно з п. 287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Зазначена норма відображена і у п. 11 договору оренди землі.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

У зв`язку з використанням відповідачем земельних ділянок з грубим порушенням істотних умов договору оренди землі, порушуються інтереси власника земельної ділянки - Харківської міської ради.

До того ж, несплата відповідачем орендної плати свідчить про порушення норм чинного законодавства, що спричиняє ненадходження до бюджету коштів, а також завдає шкоди соціально-економічному розвитку держави, чим порушуються її інтереси.

Згідно зі ст. 145 Конституції України права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» одним з основних принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Пунктом 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 року у справі №1-2/2002 зазначено, що положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Відповідно до ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно зі ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зважаючи на встановлені судом під час розгляду справи факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, відзив на позов не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення суми боргу зі сплати орендної плати за період з 01.07.2016 по 31.12.2018 в розмірі 417841,58 грн. обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, за подання позовної заяви у розмірі 6267,62 грн. покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 130, 185, п. 2, ч. 1 ст. 231, ст. ст. 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКИЙ ОЛІМПІЙСЬКИЙ КЛУБ" (61058, м. Харків, вул. Данилевського, буд.18, кв.82, ідентифікаційний код 32239744) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, ідентифікаційний код 04059243) 417841,58 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Пушкінська (біля спорткомплексу ХПІ) у м. Харкові загальною площею 0,0900 га, відповідно до договору оренди землі від 16.11.2007, зареєстрованого за № 340767100177.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

3. Судові витрати у справі у вигляді: судового збору у розмірі 6267,62 грн. покласти на відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКИЙ ОЛІМПІЙСЬКИЙ КЛУБ" (61058, м. Харків, вул. Данилевського, буд.18, кв.82, ідентифікаційний код 32239744).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКИЙ ОЛІМПІЙСЬКИЙ КЛУБ" (61058, м. Харків, вул. Данилевського, буд.18, кв.82, ідентифікаційний код 32239744) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, ідентифікаційний код 04059243) 6267,62 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Позивач: Харківська міська рада (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, ідентифікаційний код 04059243).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКИЙ ОЛІМПІЙСЬКИЙ КЛУБ" (61058, м. Харків, вул. Данилевського, буд.18, кв.82, ідентифікаційний код 32239744).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "25" вересня 2019 р.

Суддя І.О. Чистякова