Постанова

від 19.09.2019 по справі 910/10899/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/10899/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Багай Н.О., Сухового В. Г.

секретар судового засідання - Савінкова Ю. Б.,

за участю представників:

позивача Абакаров М. М. (адвокат),

відповідача Болдін В. В. (адвокат),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 (судді: Зубець Л. П., Мартюк А. І., Калатай Н. Ф.)

та рішення Господарського суду м. Києва від 21.11.2018 (суддя Джарти В. В.)

у справі

за позовом Приватного підприємства "Альппромбуд"

до Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

про розірвання договору та стягнення 253 080,66 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Приватне підприємство "Альппромбуд" (далі - ПП "Альппромбуд") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просило розірвати укладений між сторонами договір від 27.09.2017 № 1709000470 на виконання робіт та стягнути з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз") на свою користь 253 080,66 грн заборгованості, з яких: 50 150,86 грн - пеня, 8 666,72 грн - інфляційні втрати, 4 446,48 грн - три проценти річних, 189 816,60 грн - збитки, а також судові витрати в розмірі 38 219,21 грн, які складаються з 5 558,21 грн сплаченого судового збору за подання позовної заяви, 32 511,00 грн попередніх витрат на професійну правничу допомогу та 150 грн витрат на відправку кореспонденції.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовано істотним порушенням АТ "Укртрансгаз" умов договору від 27.09.2017 № 1709000470 на виконання робіт в частині систематичного неналежного виконання своїх зобов`язань з оплати виконаних позивачем робіт.

1.3. У відзиві на позов відповідач посилався на те, що з його боку не мало місце прострочення виконання зобов`язання з оплати, оскільки оплата робіт за договором здійснюється шляхом перерахування замовником грошових коштів у національній валюті України на розрахунковий рахунок підрядника на таких умовах: 30% вартості робіт оплачуються на підставі виставленого підрядником рахунку (авансовий платіж); 70% вартості робіт оплачуються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника зі строком 15 календарних днів після отримання за адресою філії УМГ "Черкаситрансгаз" та підписання сторонами оригіналів первинних документів, які підтверджують виконання робіт. При чому, товариство зазначає про його обов`язок оплати 70 % виконаних робіт після остаточної здачі всіх будівельних робіт, а тому, беручи до уваги, що строк дії договору закінчується 27.09.2018, то такий строк, за твердженням відповідача не настав на день звернення із позовом до суду. Також товариство зазначає про відсутність підстав розірвання спірного правочину, посилаючись на недоведеність з боку позивача завдання йому шкоди внаслідок дій товариства. Посилаючись на відсутність прострочення виконання зобов`язання з оплати за договором АТ "Укртрансгаз" заперечує проти заявленої вимоги про стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційної складової боргу.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.11.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2019, позов задоволено частково. Розірвано договір на виконання робіт від 27.09.2017 №1709000470, укладений між АТ "Укртрансгаз" та ПП "Альппромбуд". Стягнуто з АТ "Укртрансгаз" на користь ПП "Альппромбуд" 189 816, 60 грн - збитків, 48 756, 45 грн - пені, 6 389, 74 грн - інфляційних втрат, 4 446, 48 грн - три проценти річних, 32 039, 37 грн - витрат на правничу допомогу, 5 503, 14 грн - судового збору та 147, 82 грн - інші судові витрати. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

2.2. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано тим, що позивачем доведено істотні та неодноразові порушення умов договору відповідачем, які призвели того, що позивач був позбавлений того, на що розраховував при його укладенні, зокрема, своєчасного і повного отримання прибутку та можливості його використання.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. АТ "Укртрансгаз" у касаційній скарзі просить рішення Господарського суду м. Києва від 21.11.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

3.2. На думку скаржника, суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення неправильного рішення без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення спору.

3.3. Зокрема заявник вказує на те, що суд необґрунтовано застосував до спірних відносин положення статей 651, 652 Цивільного кодексу України, оскільки не навів яким чином прострочення проведення оплати за виконані роботи з боку відповідача позбавляють позивача того, на що він розраховував під час укладення договору та які саме істотні зміни через це відбулися.

3.4. Також заявник вказує на те, що в судових рішеннях не встановлено наявності складу цивільного правопорушення, що є необхідною умовою для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків.

3.5. Крім того, на думку скаржника, є безпідставним задоволення вимог про стягнення неустойки, оскільки умовами договору та законодавчими актами, що регулюють спірні відносини між сторонами, не передбачено розміру штрафних санкцій у вигляді пені за порушення строків виконання зобов`язань, а також розрахунок трьох процентів річних та інфляційних без врахування сплаченого авансового платежу.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

4.2. Судами попередніх інстанцій установлено, що 27.09.2017 між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" (замовник) та ПП "Альппромбуд" (підрядник) був укладений договір №1709000470 про виконання робіт (надалі - договір).

4.3. Договір був укладений за результатами проведеної процедури закупівлі за державні кошти згідно Закону України від 25.12.2015 № 922-VІІІ "Про публічні закупівлі".

4.4. Пунктом 1.1 договору визначено, що замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик власними силами і засобами виконати відповідно до умов договору завершальні будівельні роботи (Аварійно-відновлювальні роботи на будівлях і спорудах Золотоніського промислового майданчика УМГ "Черкаситрансгаз" (роботи по усуненню наслідків буревію) (далі - роботи), а замовник зобов`язується на умовах договору прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.

4.5. Пунктом 3.1 договору закупівлі визначено, ціна цього договору становить 5 187 213,18 грн згідно договірної ціни (додаток 1), яка є невід`ємною частиною цього договору.

4.6. Відповідно до пунктів 6.2.5, 6.1.1 та 6.1.2 договору, після виконання робіт підрядник зобов`язаний оформити акти приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3, а замовник зобов`язаний прийняти виконані роботи згідно оформлених в установленому порядку актів приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3 та здійснити розрахунки за виконані роботи відповідно до умов договору.

4.7. Відповідно до пункту 4.1. договору оплата робіт здійснюється шляхом перерахування замовником грошових коштів у національній валюті України на розрахунковий рахунок підрядника на таких умовах: 30% вартості робіт оплачуються на підставі виставленого Підрядником рахунку (авансовий платіж); 70 % вартості робіт оплачуються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника зі строком 15 календарних днів після отримання за адресою філії УМГ "Черкаситрансгаз" та підписання сторонами оригіналів первинних документів, які підтверджують виконання робіт.

4.8. На виконання умов укладеного договору позивач виконав роботи на суму 415 164,71 грн, що були оформлені актом № 5 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2018 року. 01.02.2018 відповідач підписав вказаний акт форми КБ-2в.

4.9. Відповідач оплатив позивачу вартість виконаних робіт згідно акту № 5 форми КБ-2в на суму 415 164,71 грн лише 14.03.2018. Таким чином, мало місце прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачем по Договору протягом 26 днів.

4.10. Також на виконання умов договору позивач виконав роботи на суму 293 905,40 грн, що були оформлені актом №6 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2018 року. 09.02.2018 відповідач підписав вказаний акт форми КБ-2в., проте відповідач оплатив позивачу вартість виконаних робіт згідно акта № 6 форми КБ-2в на суму 293 905, 40 грн також 14 березня 2018 року, тобто відбулося прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачем за договором тривалістю 18 днів.

4.11. Крім цього, на виконання умов договору позивач виконав роботи на суму 787 883,99 грн, що були оформлені актом № 7 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2018 року. 22.02.2018 відповідач підписав вказаний акт та довідку про вартість всіх виконаних робіт за лютий місяць 2018 року. Згідно пункту 4.1. договору, строк виконання зобов`язання відповідачем щодо оплати позивачу вартості виконаних робіт по акта форми КБ-2в та Довідці форми КБ-3 сплив 09.03.2018.

4.12. Оскільки відповідач своєчасно не оплатив роботи надані згідно акту № 7, позивач надіслав останньому претензію від 27.03.2018 з вимогою щодо здійснення відповідачем оплати за виконані роботи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення.

4.13. Відповідач оплатив позивачу вартість виконаних робіт згідно акта № 7 форми КБ-2в на суму 787 883,99 грн 30.03.2018, з простроченням виконання грошового зобов`язання на 21 день.

4.14. Крім цього, позивач виконав роботи на суму 325 283,30 грн, що були оформлені актом № 8 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2018 року та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2018 року, які були підписані 07.05.2018. Згідно з пунктом 4.1 договору строк виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати позивачу вартості виконаних робіт по вказаним вище документам сплив 22.05.2018.

4.15. 22.05.2018 позивач направив відповідачу лист № 141-05, яким повідомив про завершення строку для оплати робіт по акта № 8 і необхідність здійснити розрахунки, який залишений з боку відповідача без виконання. Оплата вартості виконаних робіт згідно вказаного акта була здійснена відповідачем 27.07.2018, що призвело до прострочення виконання зобов`язання на 66 днів.

4.16. Беручи до уваги неодноразове порушення з боку відповідача строків оплати виконаних робіт, позивач направив відповідачу листи від 01.06.2018, 04.06.2018 та 05.07.2018 за № 167, з пропозицією розірвання договору, однак відповідач відхилив пропозиції позивача, що й зумовило звернення позивача до суду.

4.17. Суди також установили, що позивачем для продовження виконання робіт за договором були придбані матеріали на загальну суму 189 816,60 грн, що підтверджується видатковими накладними від 04.05.2018 № РН-0000087, від 04.05.2018 №Ю-180504, від 02.05.2018 №РН-0000144. Однак у зв`язку з порушенням відповідачем терміну оплати виконаних за договором, позивач був змушений відтермінувати виїзд на об`єкт для продовження робіт згідно з договором, а тому просив прийняти на відповідальне зберігання, без переходу права власності, матеріали, придбані та доставлені на об`єкт 05.05.2018 згідно з актом прийому-передачі на відповідальне зберігання без переходу права власності, про що був направлений лист від 04.06.2018 № 150-06. Вказаний лист був отриманий відповідачем, проте залишений без відповіді.

4.18. Звертаючись із зазначеним позовом до суду, позивач як на зміну істотних обставин посилався на затримку проведення з ним розрахунків за договором, що стало підставою для неможливості виконання в подальшому робіт.

4.19. За загальним правилом, передбаченим статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання його сторонами, а цивільні права, які випливають із договору, захищаються у тій самій мірі та у той самий спосіб, що і права, які прямо чи опосередковано передбачені актами цивільного законодавства.

4.20. Стабільність та обов`язковість договірних відносин втілена також у положеннях статті 651 Цивільного кодексу України, якими не допускається одностороння зміна або розірвання договору, крім випадків, коли це передбачено законом або самим договором.

4.21. Як зазначено в судових рішеннях які є предметом перегляду та вбачається з договору, останній не містить підстав для його розірвання.

4.22. Зокрема, відповідно до частини першої статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це перебачити, вони не уклали б договір або уклали його на інших умовах.

4.23. Відповідно до частини другої статті 652 Цивільного кодексу України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

4.24. Таким чином, закон пов`язує можливість розірвання договору одночасно з наявністю істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, та з наявністю чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин, з яких сторони виходили, укладаючи договір.

4.25. Застосування статті 652 Цивільного кодексу України є відображенням дії у договірних правовідносинах справедливості, добросовісності, розумності як загальних засад цивільного судочинства з огляду на ті обставини, що на стабільність договірних відносин можуть вплинути непередбачувані фактори, що істотно порушують баланс інтересів сторін та суттєво знижують очікуваний результат для кожної зі сторін договору.

4.26. Істотна зміна обставин є оціночною категорією, водночас вона полягає у розвитку договірного зобов`язання таким чином, що виконання зобов`язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов`язання.

4.27. Натомість із судових рішень та матеріалів справи не вбачається, яким чином затримка розрахунку за виконані роботи перешкоджала позивачу та робила неможливим розпочати роботи на наступному об`єкті, і судом не встановлено та не надано оцінки на підставі наявних в матеріалах справи доказів щодо наявності одночасно умов, визначених статтею 652 Цивільного кодексу України для розірвання договору.

4.28. Тому колегія суддів зазначає, що не можна погодитись з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для розірвання спірного договору з мотивів, наведених у позовній заяві, адже затримку розрахунку за виконані роботи неможливо віднести до умов, які істотно змінилися. Такі дії відповідача є порушенням взятих на себе зобов`язань, за що він має нести відповідальність, передбачену законом та договором. При цьому питання додержання відповідачем умов договору під час здійснення ним своїх обов`язків не є предметом дослідження судом під час вирішення спору про розірвання договору на підставі статті 652 Цивільного кодексу України з огляду на істотну зміну обставин справи.

4.29. Відповідно до приписів статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

4.30. Згідно зі статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

4.31. За приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

4.32. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина боржника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

4.33. Як вже зазначалось, суди попередніх інстанцій установили, що позивачем для продовження виконання робіт за договором були придбані матеріали на загальну суму 189 816,60 грн, що підтверджується видатковими накладними. Однак у зв`язку з порушенням відповідачем терміну оплати виконаних за договором, позивач був змушений відтермінувати виїзд на об`єкт для продовження робіт згідно з Договором, а тому просив прийняти на відповідальне зберігання, без переходу права власності, матеріали, придбані та доставлені на об`єкт 05.05.2018 згідно з Актом прийому-передачі на відповідальне зберігання без переходу права власності, про що був направлений лист від 04.06.2018 № 150-06. Вказаний лист був отриманий відповідачем, проте залишений без відповіді.

4.34. Натомість господарські суди попередніх інстанцій при вирішенні спору не встановили складу цивільного правопорушення у діях відповідача, що є обов`язковою умовою для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків, а тому дійшли до неправильного висновку про задоволення позовних вимог у цій частині.

4.35. Відповідно до статей 546, 547, 549 Цивільного кодексу України передбачено можливість забезпечення виконання зобов`язання, зокрема, неустойкою, про що сторони укладають відповідний правочин у письмовій формі. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, зокрема, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

За змістом статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

4.36. Колегія суддів звертає увагу на те, що умовами спірного договору не передбачено у разі невиконання або неналежного виконання замовником зобов`язань за договором штрафних санкцій у вигляді пені за порушення строків виконання зобов`язань, тому суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до неправильного висновку про задоволення позову у частині стягнення пені у сумі 48 756,45 грн.

4.37. За змістом статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

4.38. Ухвалюючи рішення про задоволення позову в частині задоволення позовних вимог про стягнення трьох процентів річних у сумі 4 446, 48 грн та інфляційних втрат у сумі 6 389,74 грн, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, не врахував те, що відповідно до пункту 4.1. договору передбачено сплату авансового платежу у розмірі 30% .

4.39. При цьому, у касаційній скарзі АТ "Укртрансгаз" посилався на те, що перевіряючи розрахунок позивача щодо нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних, суди не врахували авансовий платіж.

4.40. Оскільки суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, ухвалені у справі судові рішення в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення 6 389, 74 грн - інфляційних втрат, 4 446, 48 грн - три проценти річних підлягають скасуванню, а справа у цій частині передачі на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно з частинами 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. За змістом частини 3 статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

5.3. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частини 1-3 статті 311 цього Кодексу).

5.4. Ураховуючи встановлені обставини, суди дійшли помилкового висновку про наявність правових підстав про задоволення позовних вимог у частині розірвання договору та стягнення 48 756, 45 грн - пені, 189 816, 60 грн - збитків, у зв`язку з чим оскаржувані судові рішення у цій частині підлягають скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

5.5. Рішення суду першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення 6 389, 74 грн - інфляційних втрат, 4 446, 48 грн - три проценти річних підлягають скасуванню, а справа у цій частині передачі на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини 1 статті 308, статтями 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ :

1 . Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 та рішення Господарського суду м. Києва від 21.11.2018 у справі № 910/10899/18 в частині задоволення позовних вимог щодо розірвання договору та стягнення 48 756, 45 грн - пені, 189 816, 60 грн - збитків скасувати, ухвалити у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

3. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 та рішення Господарського суду м. Києва від 21.11.2018 у справі № 910/10899/18 в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення 6 389, 74 грн - інфляційних втрат, 4 446, 48 грн - три проценти річних скасувати, а справу в цій частині передати на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв

Судді Н. О. Багай

В. Г. Суховий