Рішення

від 23.09.2019 по справі 916/2176/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" вересня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2176/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Аганін В.Ю.

розглянувши справу №916/2176/19

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія» (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 70; код 42114410)

До відповідача : Будинкоуправління №1 10 Відділення морської інженерної служби (65000, м. Одеса, вул. Базарна, буд. 89; код ЄДРПОУ 24977917)

про стягнення 37986,43 грн.

Представники:

від позивача: Жосан Т.Ю., довіреність

від відповідача: не з`явився

Встановив: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія» звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Будинкоуправління №1 10 Відділення морської інженерної служби про стягнення 37986,43 грн.

Позовні вимоги позивача обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача прийнятих на себе зобов`язань за Договором про постачання електричної енергії універсальних послуг та направлено на стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 33318,16 грн., пені у розмірі 3827,17 грн., 3% річних у розмірі 325,46 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 515,64 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.08.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2176/19. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на "19" серпня 2019 р. о 11:45. Запропонувано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Викликано учасників справи у судове засідання на 19.08.2019р. о 11:45. Повідомлено учасників справи про відсутність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.08.2019р. відкладено розгляд справи по суті на "23" вересня 2019 р. о 10:00. Викликано представників учасників справи у судове засідання для розгляду справи по суті на 23.09.2019р. о 10:00.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія» підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідачем - Будинкоуправління №1 10 Відділення морської інженерної служби відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування на його юридичну адресу ухвали суду, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення (вх. № ГСОО 37904/19 від 30.08.2019р.).

У судові засідання представник відповідача не з`явився, про поважність причин відсутності суд не повідомив.

Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувались судом на адресу реєстрації відповідача, а також відсутність жодних клопотань з боку відповідача про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд встановив.

Відповідно до Закону України „Про ринок електричної енергії» , під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу Акціонерного товариства „ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» від постачання електричної енергії було створено Товариство з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія» , з метою здійснення діяльності з постачання електричної енергії споживачам.

На виконання абз. 1-8 п. 13 розділу XVII „Прикінцеві та перехідні положення» Закону України „Про ринок електричної енергії» (зі змінами) Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) №429 від 14.06.2018р. „Про видачу ліцензії з постачання електричної енергії споживачу» відповідно до Законів України „Про ліцензування видів господарської діяльності» , „Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфервах енергетики та комунальних послуг» та „Про ринок електричної енергії» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановила, зокрема, Товариству з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія» видала ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

Постановою НКРЕКП №1876 від 11.12.2018р. Товариству з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія» установлено тариф на послуги з постачальника універсальних послуг, який був розрахований відповідно до „Методики розрахунку тарифу на послуги постачальника універсальних послуг» , яка затверджена Постановою НКРЕКП від 05.10.2018р. №1176.

Позивачем було зазначено, що відповідно до Постанови НКРЕКП від 05.10.2018р. №1177, якою затверджено „Порядок формування ціни на універсальні послуги» , Товариством з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія» було розраховані ціни на універсальні послуги та оприлюднено їх на офіційному сайті Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія» та засобах масової інформації.

Позивачем вказано, що територією ліцензованої діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія» , як постачальника універсальних послуг є територія Одеської області, оскільки на цій території здійснював діяльність попередній постачальник за регульованим тарифом - Акціонерне товариство „ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» , який в результаті заходів відокремлення створив Товариство з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія» .

Як було зазначено позивачем, відповідно до вимог Закону України „Про ринок електричної енергії» та за результатами заходів з відокремлення - Товариство з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія» почало виконувати функції постачальника універсальних послуг на території Одеської області протягом двох років, починаючи з 01.01.2019р.

Ґрунтуючи позовні вимоги, позивачем було зазначено, що з 01.01.2019р. на території Одеської області розпочав діяльність оператор системи розподілу - Акціонерне товариство „ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» на підставі ліцензії про розподіл електричної енергії на підставі Постанови НКРЕКП №1345 від 06.11.2018р. „Про видачу Акціонерному товариству „ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за врегульованим тарифом» .

Товариство з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія» приєдналось до публічного договору про розподіл та має з Акціонерним товариством „ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» Договір електропостачальника про надання послуг з розподілу №1 від 30 листопада 2018р., відповідно до умов якого: Акціонерне товариство „ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» , як оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії споживачам Постачальника, які входять в балансуючу групу Постачальника. Наявність зазначеного договору доводиться заявою-приднанням від 30.11.2018р. до публічного Договору електропостачальника про надання послуг з розподілу та Реєстру Електропостачалньників, які отримали доступ до електричних мереж Оператора системи розподілу електричної енергії Акціонерного товариства „ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» шляхом фактичного споживання електричної енергії.

Також позивачем було зазначено суду, що відповідач - Будинкоуправління №1 10 Відділення морської інженерної служби був діючим споживачем електричної енергії та отримував послуги постачання електричної енергії від Акціонерного товариства „ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» , як постачальника за регульованим тарифом, за особовим рахунком №4114. На виконання п. 2 та п. 4 Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018р. Будинкоуправління №1 10 Відділення морської інженерної служби приєднався до публічного договору про розподіл електричної енергії Акціонерного товариства „ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» шляхом споживання електричної енергії.

Позивачем надавались пояснення та було зазначено суду, що Акціонерне товариство „ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» надає позивачу та споживачу послуги з розподілу електричної енергії. Крім функцій оператора системи розподілу, Акціонерне товариство „ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» виконує функції постачальника послуг комерційного обліку (в силу абз. 3 п. 5 Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018р.) та адміністратора комерційного обліку в силу (п. 11 Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018р.), та вказано, що Акціонерне товариство „ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» адмініструє точки комерційного обліку електроенергії, отримує від Споживача або самостійно здійснює зняття показників засобів обліку електричної енергії, визначає обсяги електричної енергії, що спожита Споживачем та надає ц. Інформацію Постачальнику електроенергії для підтвердження того, скільки постачальник продав (поставив) електричної енергії Споживачу в розрахунковому місяці. На підставі отриманої інформації про обсяги спожитої електричної енергії, постачальник електричної енергії розраховує її вартість, виходячи з умов договорів до яких приєднався споживач, та вистилає Споживачу рахунки.

13.12.2018р. відповідач звернувся до позивача з заявою-приєднання до договору про постачання електричної енергії на умовах раніше укладеного договору з постачальником за регульованим тарифом №4114. Додатком 1 до заяви-приєднання визначено перелік точок комерційного обліку відповідача. За заявою Будинкоуправління №1 10 Відділення морської інженерної служби, споживачу було відкрито особовий рахунок №4114. На підставі наведеного, відповідач приєднався до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг комерційною пропозицією №2-УП. Також позивачем було зазначено, що приєднання відповідачем до умов публічного договору підтверджується фактом споживання електричної енергії та частковою оплатою виставлених рахунків за спожиту електричну енергію.

Умовами публічного Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг передбачено, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія» продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок останнього, а Споживач оплачує відповідачу вартість використаною (куплено.) електричної енергії за здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 1.1. Договору, цей Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим не побутовим споживачам (далі - Споживач) постачальником універсальних послуг (далі - Постачальник) та укладається сторонами з урахуванням ст.ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього Договору, згідно із заявою-приєднання яка є Додатком №1 до цього Договору. Цей договір є публічним Договором приєднання, якщо укладений шляхом приєднання Споживача до розробленого Постачальником договором, що розміщений на його сайті та на умовах комерційної пропозиції, що опублікована на сайті Постачальника (публічна комерційна пропозиція).

Відповідно до п. 1.2. Договору, умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України „Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. №312 та є однаковими для всіх споживачів.

Згідно до п. 2.1. Договору, за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Положеннями п. 5.1. Договору визначено, що Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженою Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком 3 до цього Договору.

Умовами п. 5.10 Договору визначено, що оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені у рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.

Відповідно до п. 6.1. Договору, Споживач має право отримувати електричну енергію на умовах, визначених у цьому Договору. Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору (п. 6.2. Договору).

Відповідно до п. 4 Комерційної пропозиції №2-УП, що є додатком №3 до Договору, по закінченню розрахункового місяця Постачальник надає Споживачу рахунок на оплату за фактично спожиту та розподілену електроенергію у попередньому місяці. Споживач здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку, грошовими коштами на поточних рахунок із спеціальним режимом використання Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія» , але не пізніше ніж до 10 числа місяця, що слідує за розрахунковим.

Положенням п. 6 Комерційної пропозиції №2-УП, що є додатком №3 до Договору визначено розмір пені за порушення строку оплати та/або штраф: у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком платежів, Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування за весь час прострочення пені у розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, 3% річних від простроченої суми. При цьому сума боргу повинна бути сплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

За розрахунковий період січень-червень 2019р. позивачем від Акціонерного товариства „ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» , як оператора системи розподілу, були отримані дані щодо фактичного споживання відповідачем електричної енергії за вказаний період.

За отриманих даних вбачається, що за особовим рахунком № 4114 січні-червні 2019р. відповідачем було спожито 23041 кВт.год. електричної енергії на загальну вартість 38708,88 грн.

На підставі наведеного, позивачем було виписано відповідачу та отримано представником останнього, рахунку за спожиту електричну енергію, а саме: №4114/1 від 26.01.2019р, №4114/1 від 14.02.2019р., №4114/1 від 15.03.2019р., №4114/1 від 15.04.2019р., №4114/1 від 14.05.2019р., №4114/1 від 14.06.2019р.

Станом на 29.07.2019р. відповідачем було часткові оплачені рахунки за спожиту електроенергію за період січень-червень 2019р., і були перераховані кошти у загальному розмірі 5390,72 грн., у зв`язку з чим залишок боргу становить 33318,16 грн.

Приймаючи до уваги неналежне виконання з боку відповідача прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору позивачем було здійснено нарахування пені розмірі 3827,17 грн., а також здійснено нарахування інфляційних у розмірі 515,64 грн. та 3% річних - 325,46 грн.

Позовні вимоги позивача у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія» обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача - Будинкоуправління №1 10 Відділення морської інженерної служби прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та направлено на стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 33318,16 грн., інфляційних витрат у розмірі 515,64грн., пені у розмірі 3827,17 грн. та 3% річних у розмірі 325,46 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія» та Будинкоуправління №1 10 Відділення морської інженерної служби виникли на підставі Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, шляхом підписання відповідачем 13 грудня 2018р. до заяви-приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України, договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1. ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до абз. 1,2 п. 3.1.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. №312, Договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку.

Згідно до п. 1.2.8. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. №312, постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору.

Відповідно до п. 5 Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018р. визначено, зокрема, що з дати набрання чинності договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії оператор системи передачі надає послуги комерційного обліку споживачам.

Згідно до пп. 6.1. та пп. 6.8. п. 6 розділу ХІІ Кодексу комерційного обліку, обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить один місяць. Зчитування показів лічильника провадиться ППКО та/або ОМ, та/або споживачем щомісяця відповідно до умов договору. Покази лічильників мають фіксуватись з вказанням фактичної дати та, за необхідності, часу зчитування. Одразу після отримання фактичних показів з лічильників споживача ППКО має їх перевірити та передати АКО для проведення розрахунків та виставлення рахунків учасникам ринку на основі фактичних даних комерційного обліку.

Відповідно до п. 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. №312, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Позивачем від Акціонерного товариства „ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» , як оператора системи розподілу, були отриманні дані щодо фактичного споживання електричної енергії відповідачем.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Будинкоуправління №1 10 Відділення морської інженерної служби прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, шляхом підписання відповідачем 13 грудня 2018р. до заяви-приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, щодо сплати використаної електричної енергії, що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками за спожиту електричну енергію : №4114/1 від 26.01.2019р, №4114/1 від 14.02.2019р., №4114/1 від 15.03.2019р., №4114/1 від 15.04.2019р., №4114/1 від 14.05.2019р., №4114/1 від 14.06.2019р., у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 33318,16 грн. - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем було здійснено нарахування пені, так відповідно до такого розрахунку борг зі сплати пені становить грошову суму у розмірі 3827,17 грн. Суд, переривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені у розмірі 3827,17 грн., вважає такий розрахунок вірним, а вимоги про її стягнення правомірними.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов`язання і одночасно способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов`язанням сплатити кошти (п. 6.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» ).

Суд, переривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем 3 % річних у розмірі 325,46 грн. та інфляційних у розмірі 515,64 грн., вважає такі розрахунки вірним, а вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат - правомірними.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія» в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 1921 грн. покладаються на відповідача, у зв`язку з задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія» - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Будинкоуправління №1 10 Відділення морської інженерної служби (65000, м. Одеса, вул. Базарна, буд. 89; код ЄДРПОУ 24977917) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія» (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 70; код 42114410) заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 33318 (тридцять три тисячі триста вісімнадцять) грн. 16 коп., пеню в розмірі 3827 (три тисячі вісімсот двадцять сім) грн. 17 коп., 3% річних у розмірі 325 (триста двадцять п`ять) грн. 46 коп., інфляційні нарахування у розмірі 515 (п`ятсот п`ятнадцять) грн. 64 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча двадцять одну) грн. 00 коп.

Повний текст рішення складено 25 вересня 2019 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко