Рішення

від 16.09.2019 по справі 927/563/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

16 вересня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/563/19

Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В., при секретарі Скороход А.О., розглянувши матеріали справи

за позовом: Фізичної особи - підприємця Борзенка Владислава Володимировича, РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

до Відповідача: Ніжинської міської ради Чернігівської області, код ЄДРПОУ 34644701, пл. імені Івана Франка, 1, м. Ніжин, 16600

про визнання поновленим договору оренди землі

За участю представників сторін:

позивача: Васюк Д.Г.

відповідача: Ільющенко С.В .

В судовому засіданні, на підставі ч.1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фізичною особою - підприємцем Борзенком Владиславом Володимировичем подано позов до Ніжинської міської ради Чернігівської області, у якому позивач просить суд визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі з кадастровим номером: 7410400000:04:022:0065, загальною площею 0,0045 га, що знаходиться в м . Ніжин по вул. Шевченка , 118, (на 4 роки), в редакції орендаря.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі від 24.03.2014., відповідно до умов якого та ст. 33 Закону України Про оренду землі він має переважне право на поновлення договору оренди землі від 24.03.2014 після закінчення строку його дії. Як до закінчення строку дії договору оренди, так і після його закінчення, позивач звертався до відповідача із заявою та додатковою угодою про продовження строку дії цього договору. Відповідач заперечень проти продовження договору оренди не надав, але і не уклав додаткову угоду з позивачем. Отже, позивач вважає, що бездіяльність відповідача щодо підписання додаткової угоди про продовження строку дії договору оренди порушує права позивача, що стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2019 справа №927/563/19 передана на розгляд судді Фесюрі М.В.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом ухвалено здійснювати розгляд даної справи у порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 07.08.2019 та встановлено позивачу та відповідачу строки подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень, додаткових документів тощо.

31.07.2019 відповідачем подано відзив на позовну заяву № 02.1-18/682 від 25.07.2019.

В поданому відзиві відповідач звертає увагу суду, що позивач звертаючись до Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ніжинської міської ради з заявою №2983 від 19.11.2018 не додав до поданої заяви проект додаткової угоди до договору оренди землі, що виключає можливість поновлення договору оренди землі на підставі ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Питання щодо поновлення оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7410400000:04:022:0065 розглядалось на найближчому пленарному засіданні Ніжинської міської ради, яке відбулось 28.12.2018.

Рішенням Ніжинської міської ради №2983 від 28.12.2018 позивачу поновлено договір оренди строком до 01.12.2019 та встановлено, що ФОП Борзенку В.В. належить заключити додаткову угоду та зареєструвати її в тримісячний термін. Позивач умови вказаного рішення не виконав, тому рішення Ніжинської міської ради №2983 від 28.12.2018, на думку відповідача, втратило чинність.

Також, посилаючись на те, що позивача було повідомлено про прийняте Ніжинською міською радою рішення у строк, що не є пізнішим ніж за місяць після закінчення дії договору оренди землі, відповідач вважає заявлені позовні вимоги щодо визнання укладеною додаткової угоди необґрунтованими та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд долучив відзив на позов з доданими до нього документами до матеріалів справи.

За результатами розгляду справи в підготовчому засіданні 07.08.2019, суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 04.09.2019.

22.08.2019 на адресу суду від позивача - ФОП Борзенка В.В. надійшла відповідь на відзив у якому позивач зазначає, що разом з заявою 19.11.2018, за місяць до моменту закінчення строку дії договору ним було подано проект додаткової угоди. Відповідач в місячний строк не розглянув вказану заяву та не повідомив про результат її розгляду позивача.

Після закінчення договору (26.12.2018) ФОП Борзенко В.В. продовжує користуватись земельною ділянкою відповідно до її цільового призначення та регулярно сплачує орендну плату. Протягом місяця з дня закінчення договору від відповідача листів-повідомлень з запереченнями у поновленні договору оренди землі на його адресу не надходили.

Позивач вважає, що за вказаних обставин є всі підстави для поновлення договору оренди землі відповідно до ч.6, ст.33 Закону України Про оренду землі , наголошує на безпідставності аргументів відповідача, викладених у відзиві на позов, та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідь на відзив суд долучив до матеріалів справи.

За результатами підготовчого засідання 04.09.2019 суд протокольно ухвалив про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 16.09.2019.

В судовому засіданні 16.09.2019 представник позивача позов підтримав, просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.

В свою чергу, відповідач заперечив проти задоволення позову та просив суд відмовити в його задоволенні, оскільки позовні вимоги позивача, як вказує відповідач, є безпідставними.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

24.03.2014 між позивачем та Ніжинською міською радою було укладено договір оренди землі, відповідно до умов п. 1 якого Ніжинська міська рада (орендодавець) надала, а позивач як орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (комерція) на підставі рішення 53 сесії 6 скликання Ніжинської міської ради від 14.03.2014 в м. Ніжині, вул. Шевченка, 118

Пунктом 2 договору встановлено, що в оренду надається земельна ділянка з кадастровим номером: 7410400000:04:022:0065 загальною площею 0,0045га.

За умовами п. 20 даного договору сторони визначили, що передача земельної ділянки орендареві здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі.

Відповідно до п. 8 договору оренди землі його укладено строком на 4 роки до 26.12.2018. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 42 договору оренди він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Право оренди земельної ділянки зареєстровано 02.04.2014 Реєстраційною службою Ніжинського міськрайонного управління юстиції Чернігівської області, строк дії 26.12.2018, площа земельної ділянки 0,0045га, адреса: вул. Шевченка, 118 , м. Ніжин, кадастровий №7410400000:04:022:0065.

19.11.2018 позивачем на ім`я Ніжинського міського голови подано заяву про продовження строку дії договору оренди землі під павільйон, площею 0,0045га за адресою вул . Шевченка, 118, м. Ніжин. Заяву прийнято 19.11.2018 та присвоєно реєстраційний номер №2983.

На 49 сесії VII скликання Ніжинської міської ради 28.12.2018 прийнято рішення №24-49/2018 Про поновлення договорів оренди земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками, надання земельних ділянок суб`єктам господарювання фізичним особам , п. 1. якого поновлено договір оренди терміном до 01 грудня 2019 року на земельну ділянку площею 0,0045 га за адресою: м. Ніжин, вул. Шевченка, 118 кадастровий номер 7410400000:04:022:0065 Фізичній особі-підприємцю Борзенку Владиславу Володимировичу для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (розміщення тимчасової споруди торгівельного призначення для здійснення підприємницької діяльності (павільйон)) при умові: до закінчення терміну дії договору оренди привести тимчасову споруду у відповідність до типового зразку.

Пунктом 1.1. встановлено орендну плату на рівні 9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за один рік. Пунктом 1.2. Фізичній особі - підприємцю Борзенку Владиславу Володимировичу заключити додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки. Пунктом 1.3. рішення №24-49/2018 Ніжинської міської ради від 28.12.2018 встановлено позивачу тримісячний термін для реєстрації додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки площею 0,0045 га за адресою: м. Ніжин, вул. Шевченка, 118 . При невиконанні пп.1.2. та 1.3. пункт 1. з відповідними підпунктами втрачає чинність.

26.06.2019 позивачем з супровідним листом направлено на адресу відповідача два примірника додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди землі від 24.03.2014 на 4 роки в порядку ч.6, 8 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Відповідно до відмітки, проставленої відповідачем, лист з додатками отримано 02.07.2019.

Спеціальним законом, що регулює питання оренди землі, є Закон України Про оренду землі , яким встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною першою ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється, зокрема, шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Згідно із ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі .

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 8 договору оренди землі від 24.03.2014 передбачено, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк.

Це положення договору узгоджується із загальною нормою ч.1 ст. 777 ЦК України та ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Так, у ч.1 ст. 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Стаття 33 Закону України Про оренду землі фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Так, у частинах 1-5 ст. 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою ст. 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Таким чином, згідно із ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених ст. 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Отже, для застосування ч.1 ст. 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами 8, 11 ст. 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов`язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України Про оренду землі , і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у ч.8 ст. 33 Закону України Про оренду землі . При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у ч. 1-5 і ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , не пов`язані одна з іншою. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі 920/739/17.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі передбачено надсилання листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Законом не встановлений початок перебігу строку для надсилання повідомлення орендодавця. В даному випадку має значення лише те, чи закінчився встановлений законом місячний строк для повідомлення орендодавцем про відмову в поновленні договору оренди, оскільки саме з його закінченням пов`язане продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце обґрунтовані заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Передбачений ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі лист-повідомлення про відмову в поновленні договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах на адресу позивача не направлявся.

Посилання на можливість відповідача ознайомитись, з прийнятим відповідачем рішення через публікацію на інтернет-сторінці Ніжинської міської ради в розділі не є належним та допустимим доказом повідомлення позивача про відмову в поновленні договору оренди на тих самих умовах і на той самий строк, оскільки такий спосіб суперечить ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі .

Таким чином відповідачем була порушена процедура реалізації позивачем переважного права відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі на поновлення договору, відповідач безпідставно позбавив позивача права скористатись переважним правом на поновлення договору оренди на той самий термін (4 роки) і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Також суд приймає до уваги висновки, викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини: за обставинами справи Стретч проти Сполученого Королівства вирішуючи питання про те, чи був дотриманий сторонами справедливий баланс між інтересами суспільства та правами заявника Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 24.06.2003 відзначив, що місцева влада отримала узгоджену з заявником орендну плату і не стояло питання про те, що дії органу були спрямовані проти інтересів суспільства чи що порушувалися інтереси якоїсь третьої сторони, або що продовження терміну оренди могло бути всупереч з якою-небудь передбаченою законом функцією органу влади. Оскільки сама місцева влада при укладенні договору вважала, що вона має право продовжити терміни його дії, то заявник міг на розумних підставах сподіватися на виконання цих умов. Він не тільки мав право законного очікування отримання майбутніх доходів від зроблених ним капіталовкладень, але можливість продовження терміну дії договору оренди була важливим елементом його підприємницької діяльності з огляду на зобов`язання, взяті ним на себе, і взагалі періоду часу, що скоротився, за який він міг розраховувати на відшкодування своїх витрат; крім того вказаним рішенням було встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором.

У ході розгляду справи судом був встановлений факт вчинення орендарем дій, які полягають у продовженні користування земельною ділянкою, внесення відповідної орендної плати після закінчення строку дії договору, укладення договорів про надання послуг з вивезення та захоронення побутових відходів, договір на постачання електричної енергії, що свідчить про намір скористатися своїм переважним правом та поновити договір оренди землі.

Так, позивач після закінчення строку дії договору оренди належним чином виконує свої обов`язки за спірним договором, продовжує використовувати спірну земельну ділянку та має намір у подальшому нею користуватись за цільовим призначенням, сплачуючи орендну плату. При цьому, рішення про поновлення договору оренди на менший строк ніж передбачений п. 8 договору оренди від 24.03.2014 відповідач приймав виходячи за рамки норм, зокрема як вимог так і строків, передбачених ст. 33 Закону України Про оренду землі .

За вказаних обставин, враховуючи те, що позивач належним чином продовжує виконувати свої обов`язки за договором оренди землі після закінчення строку його дії 26.12.2018, в матеріалах справи відсутні докази відмови орендодавця в поновленні договору у встановлений законодавством місячний строк, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

Частинами 1-4 до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачем, у тексті поданої до суду позовної заяви зазначено, що попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які поніс позивач і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи включає в себе 5000,00 грн витрат на правничу допомогу.

У відповідності до ст.13,14,15 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, адвокатська діяльність може здійснюватись адвокатом індивідуально, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням.

Згідно зі ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до вимог ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

В якості документа, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги позивачу у Господарському суді Чернігівської області, надано ордер серії ЧН №077012 від 06.08.2019 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 573 від 09.09.2011 підтверджуюче, що Васюк Д.Г. є адвокатом.

Договору про надання правничої допомоги, укладеного між адвокатом Васюк Д .Г . та позивачем, розрахунку витрат робочого часу адвоката, пов`язаних з наданням правничої допомоги, що підлягає сплаті як судові витрати, доказів сплати позивачем адвокату гонорару (грошової винагороди), суду не надано.

Приймаючи до уваги, що позивачем не надано суду документального підтвердження понесення витрат на правову допомогу, а саме платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а тому у господарського суду відсутні підстави для покладення на відповідача відповідних витрат.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 1921,00 грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 237-241, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати укладеною Додаткову угоду про поновлення терміну дії договору до Договору оренди землі від 24.03.2014 між Ніжинською міською радою та Фізичною особою - підприємцем Борзенком Владиславом Володимировичем в наступній редакції:

Додаткова угода про поновлення терміну дії Договору оренди землі

від 24.03.2014 (державна реєстрація від 02.04.2014р. № 19921077)

Ніжинська міська рада Чернігівської області (код ЄДРПОУ 34644701), в подальшому Орендодавець , з одного боку, та фізична особа - підприємець Борзенко Владислав Володимирович (РНОКПП НОМЕР_1 ), який діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, в подальшому Орендар з іншого боку, відповідно до ст.ст.21, 33 Закону України Про оренду землі , уклали цю угоду про наступне.

1. Поновити термін договору оренди землі з кадастровим номером: 7410400000:04:022:0065, яка знаходиться в м. Ніжин, вул. Шевченка, 118 (державна реєстрація від 02 квітня 2014 року № 19921077) на 4 (чотири) роки до 02 квітня 2022 року.

2. Всі інші умови вищевказаного договору, які не зачіпаються даною угодою, залишаються незмінними.

3. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди землі (державна реєстрація від 02 квітня 2014 року № 19921077) та набирає чинності з дня набрання законної сили даним судовим рішенням.

3. Стягнути з Ніжинської міської ради (пл. імені Івана Франка, 1, м. Ніжин, 16600, код ЄДРПОУ 34644701) на користь Фізичної особи - підприємця Борзенка Владислава Володимировича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 1921,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 25 вересня 2019 року.

Суддя М.В. Фесюра

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/