Рішення

від 24.09.2019 по справі 160/6911/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2019 року Справа № 160/6911/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Захарчук-Борисенко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у м.Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційного підприємства Руслан і Ко до Соборного відділу державної виконавчої служби м.Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов у виконавчому провадженні,-

ВСТАНОВИВ :

22.07.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційне підприємств Руслан і Ко звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Соборного відділу державної виконавчої служби м.Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області, в якій просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59537957 від 12.07.2019;

- визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору ВП №59537957 від 12.07.2019;

- визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна боржника ВП №59537957 від 12.07.2019;

- визнати протиправною та скасувати постанову про арешт коштів боржника ВП №59537957 від 16.07.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 12.07.2019 державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Єгоровою О.А. розглянута заява Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про примусове виконання постанови № ДН1833/1406/АВ/ІП- ФС/430 від 07.05.2019 року про стягнення штрафу у розмірі 4 173,00 грн. В результаті відповідачем прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження від 12.07.2019 ВП № 59537957. В межах цього виконавчого провадження ВП №59537957 від 12.07.2019, відповідачем були прийняті пов`язані постанови: від 12.07.2019 про арешт майна боржника: накладено арешт на все майно боржника; від 12.07.2019 про стягнення виконавчого збору у розмірі 417,30 грн.; від 16.07.2019 про арешт коштів боржника: згідно з відповіддю ДФС України на усі зареєстровані рахунки в банківських установах.

Позивач вважає, що вищезазначені постанови є протиправними, винесені з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 24.07.2019 судом було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 24.07.2019 судом було відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційного підприємства Руслан і Ко про забезпечення позову в адміністративній справі 160/6911/19.

10.09.2019 представник Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційне підприємств Руслан і Ко надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

24.09.2019 представник Соборного відділу державної виконавчої служби м.Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області надав до суду заяву, в якій просив суд відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі та розглядати дану справу без участі представника.

У судове засідання 24.09.2019 представники позивача, відповідача та третьої особи не з`явились, про час, дату та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином.

З урахуванням викладеного, суд розглянув дану справу без участі сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні в Соборному відділі державної виконавчої служби м.Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області перебуває зведене виконавче провадження про стягнення з ТОВ ВКП Руслан і Ко на користь Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, до якого входять наступні виконавчі документи: постанова №ДН1833/1406/АВ/МГ-ФС/429 від 07.05.2019 року про стягнення з ТОВ ВКП Руслан і Ко суми заборгованості у розмірі 2 378 610 грн. на користь Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області; постанова №ДН 1833/1406/АВ/ІП-ФС/430 від 07.05.2019 року про стягнення з ТОВ ВКП Руслан і Ко суми заборгованості у розмірі 4 173 грн. на користь Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.

Судом також встановлено, що державним виконавцем Соборного ВДВС м.Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області по вищевказаним виконавчим документам 12.07.2019 було року відкрито виконавчі провадження № 59537957 та ВП № 59538064. Того ж дня було винесено постанову про стягнення виконавчого збору по вказаним виконавчим провадженням 10% від суми стягнення на користь держави. 12.07.2019 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, та внесено арешти до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та зареєстровано обтяження. 16.07.2019 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника яку направлено для виконання до банківських установ.

Правомірність винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№59537957 від 12.07.2019; постанови про стягнення виконавчого збору ВП №59537957 від 12.07.2019; постанови про арешт майна боржника ВП №59537957 від 12.07.2019; та постанови про арешт коштів боржника ВП №59537957 від 16.07.2019, в межах цього виконавчого провадження, є предметом спору у даній адміністративній справі.

У судовому засіданні 17.09.2019 представник відповідача зазначив, що відповідно до вимог статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України Про виконавче провадження (далі - Закон №1404-VIII) державним виконавцем по виконавчим документам було 12.07.2019 року відкрито виконавчі провадження №59537957 та ВП № 59538064. З метою виконання вимог виконавчих документів державним виконавцем направлено запити до МВС та до ДФС України. Відповідно до вимог ст.27 Закону №1404-VIII того ж дня було винесено постанову про стягнення виконавчого збору по вказаним виконавчим провадженням 10% від суми стягнення на користь держави. 12.07.2019 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника, яку направлено до Територіального сервісного центру 1242 та до Відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Внесено арешти до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та зареєстровано обтяження. З ДФС України надійшла інформація щодо наявності розрахункових рахунків боржника. 16.07.2019 року державним виконавцем згідно ст.52 Закону №1404-VIII винесено постанову про арешт коштів боржника, яку направлено для виконання до банківських установ, а саме: АТ Укрексімбанк , ПАТ МТБ Банк , АТ Креді Агріколь Банк , АТ КБ Приватбанк . 17.07.2019 року державним виконавцем направлено платіжні вимоги на списання грошових коштів з рахунків боржника.

Відповідно до вимог ст.30 Закону №1404-VIII державним виконавцем 29.07.2019 року винесено постанову про об`єднання виконавчого провадження у зведене. Крім того, до відділу надійшла ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2019 року по справі №160/4784/19 згідно якої зупинено стягнення за виконавчим документом №59537957 та № 59538064 на підставі постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН 1833/1406/АВ/МГ-ФС/429 та №ДН1833/1406/АВ/ІП-ФС/430, виданих 07.05.2019 року ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, які знаходяться на виконанні Соборного ВДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області. 29.07.2019 року державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження на підставі п.2 ст.34 Закону №1404-VIII.

Представник відповідача наголосив, що позивач невірно тлумачить норми чинного законодавства, вважає винесені постанови обґрунтованими, а тому просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VІІІ, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 р. № 1404-VІІІ надано визначення виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - як сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.3 Закону №1404-VІІІ підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, як рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Згідно із ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу за порушення законодавства про працю. Ці штрафи накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на органи державної виконавчої служби.

Отже, постанова Головного управління Держпраці у Дніпроптровській області про накладення штрафу на підставі ст.265 КЗпП України є виконавчим документом, примусове виконання яких здійснюється у визначеному Законом №1404-VІІІ порядку.

Стаття 4 Закону № 1404-VІІІ встановлює вимоги до виконавчого документа. А саме передбачає, що у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2 дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Згідно ч.3 зазначеної статті виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов`язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов`язаний мати таку печатку.

Приписами ст.5 Закону №1404-VІІІ визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Згідно ч.1 ст.18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п.1 ч.2 ст.18 Закону №1404-VІІІ).

Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону №1404-VІІІ передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно із ч.5 вказаної статті, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Частиною 4 статті 4 Закону №1404-VІІІ установлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо, зокрема: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Строки пред`явлення виконавчих документів до виконання установлені ст.12 Закону №1404-VІІІ.

Так, виконавчі документи, за якими стягувачем є держава або державний орган, можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Таким чином, виконавчий документ відповідає вимогам Закону України Про виконавче провадження , а тому постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №59537957 від 12.07.2019 винесена правомірно.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.09.2019 зазначив, що стосовно найменування боржника в постанові про відкриття виконавчого провадження в системі АСВП внесення деяких символів не передбачено у зв`язку з чим не можливо внести. Виконавчий документ подано за підписом начальника Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області, отже довіреність на представництво інтересів не потрібна.

Суд зазначає, що не слід брати до уваги деякі дефекти оскарженої постанови, в зазначеній вище частині, оскільки зазначені недоліки не можуть бути підставою для скасування такого рішення з формальних підстав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Закону № 1404-VІІІ, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Згідно з ч.4 вказаної статті Закону державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Тобто, стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Згідно із ч. 5 ст. 27 Закону № 1404-VІІІ, виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

За частиною дев`ятою статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до вимог ст.27 Закону України №1404-VІІІ державним виконавцем 12.07.2019 року винесено постанову про стягнення виконавчого збору. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 % суми, що підлягає примусовому стягненню за виконавчим документом.

Отже спірна постанова від 12.07.2019 про стягнення виконавчого збору у розмірі 417,30 грн. винесена відповідно до вимог ст.27 Закону України Про виконавче провадження та відповідає вимогам чинного законодавства.

Положеннями п.3 ч.3 ст.18 Закону 1404-VІІІ передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Згідно зі ст.10 Закону 1404-VІІІ, заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

З метою забезпечення виконання виконавчого документа та відповідно до вимог ст.52 Закону №1404-VІІІ 12.07.2019 року винесено постанову про арешт майна боржника. 16.07.2019 року винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено для належного виконання до банківських установ та 17.07.2019 року з метою списання грошових коштів направлено платіжні вимоги, які станом на 05.08.2019 року до відділу не повертались, грошові кошти станом на 01.08.2019 року на депозитний рахунок не надходили.

Відповідно до вимог ст.52 Закону №1404-VІІІ державним виконавцем виноситься постанова про арешт коштів боржника та направляється до банківських установ для належного виконання.

Відповідно до цієї статті Банк, інша фінансова установа, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку р/р НОМЕР_1 в АТ КБ Приватбанк та повернути постанову виконавця в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

В силу ч.5 ст.18 Закону 1404-VІІІ під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

До створення умов для безпосереднього доступу державних виконавців, приватних виконавців до державних баз даних і реєстрів, у тому числі електронних, що містять інформацію про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційну інформацію, органи виконавчої влади, що забезпечують ведення таких баз даних та реєстрів, подають відповідну інформацію на письмові запити державних виконавців, приватних виконавців, що надходять у зв`язку з виконавчим провадженням, у триденний строк з дня надходження запиту (п.4 Прикінцевих та перехідних положень Закону 1404-VІІІ).

Представник відповідача в судовому засіданні 17.09.2019 також зазначила, що представник ТОВ Руслан і Ко ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження не повідомив державного виконавця про рахунки заробітної плати підприємства та не надав жодних документів. З банківської установи АТ КБ Приватбанк станом на 05.08.2019 року не надходило. Так, зокрема 27.07.2019 року з АТ Креді Агріколь Банк надійшло повідомлення, згідно якого постанова про арешт коштів прийнята до виконання, але р/р 26041008038235 не підлягає виконанню на підставі п.3 ст.52 Закону України Про виконавче провадження , оскільки рахунок із спеціальним режимом використання/спеціальний рахунок.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю з викладених вище підстав.

Згідно із ст.139 КАС України, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, враховуючи, що у задоволенні позову позивачу відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційного підприємства Руслан і Ко (вул. В.Жуковського, б.2Е, м.Дніпро, 49044, код ЄДРПОУ 20193165) до Соборного відділу державної виконавчої служби м.Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (вул.Пісаржевського, 1-а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 34984523), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області (вул.Казакова, 3, м.Дніпро, 49170, код ЄДРПОУ 39788766) про визнання протиправними та скасування постанов у виконавчому провадженні - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко