Рішення

від 24.09.2019 по справі 826/14946/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 вересня 2019 року № 826/14946/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю АКВАРІ-ГРУП до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю АКВАРІ-ГРУП (далі також - позивач, ТОВ АКВАРІ-ГРУП ) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.06.2018 №0028781404.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю та необгрунтованістю висновку акта позапланової документальної виїзної перевірки від 11.05.2018 №452/26-15-14-04-05/39269629 про заниження ТОВ АКВАРІ-ГРУП задекларованих за період грудень 2017 року до сплати суми податку на додану вартість. Позивач вважає, що господарські операції вчинені між ним і контрагентом-субпідрядником - ТОВ УКРБУД КОНСТРАКШН є реальними, безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю, підтверджуються достатніми та належним чином оформленими первинними документами. На переконання позивача наведені у тексті акта перевірки посилання та зауваження контролюючого органу жодним чином не спростовують реальність таких господарських операцій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.09.2018 відкрито провадження у справі №826/14946/18 за вказаним позовом ТОВ АКВАРІ-ГРУП та дану справу призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження, з проведенням підготовчого засідання.

На виконання вимог цієї ухвали від 18.09.2018 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву та додаткові матеріали (копію супровідного листа ОУ ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві від 17.01.2018 №224/8/26-54-21-03 з доданими до нього копіями протоколу допиту свідка ОСОБА_1 та довідки по кримінальному провадженню №3201710050000037). Зокрема, у тексті свого відзиву, представник відповідача посилається на те, що в результаті проведеної позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ АКВАРІ-ГРУП контролюючим органом встановлено формування ним показника податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок нереальних господарських операцій з суб`єктом підприємницької діяльності - підрядною організацією ТОВ УКРБУД КОНСТРАКШН . За результатами аналізу наданих до перевірки первинних документів та з урахуванням отриманої податкової інформації контролюючий орган дійшов умовиводу про неможливість виконання ТОВ УКРБУД КОНСТРАКШН робіт у задокументованому обсязі у місячний термін. На переконання представника відповідача висновки акта перевірки є обґрунтованими та правомірними, що у свою чергу свідчить про законність прийнятого на його підставі податкового повідомлення-рішення.

У свою чергу представник позивача подав до суду відзив на позовну заяву та додаткові пояснення, у тексті яких наведено додаткові аргументи на спростування позиції контролюючого органу, а також додаткові матеріали.

03.12.2018 судом ухвалено про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

В подальшому, 28.02.2019 судом відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України вирішено здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі матеріалів.

Розглянувши подані представниками сторін документи, заслухавши їх усні пояснення, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Працівником ГУ ДФС у м. Києві була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ АКВАРІ-ГРУП з питань дотримання ним вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ УКРБУД КОНСТРАКШН (код ЄДРПОУ 41449123) за період грудень 2017 року, за результатом якої складений акт від 11.05.2018 №452/26-15-14-04-05/39269629 (далі також - акт перевірки).

Згідно висновку цього акта перевірки перевіряючий встановив порушення позивачем норм п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ АКВАРІ-ГРУП завищено занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету за грудень 2017 року, на суму 252 953 грн.

05.06.2018 ГУ ДФС у м. Києві на підставі цього акта перевірки прийняло спірне у справі податкове повідомлення-рішення за №0028791404 (форми Р ), яким визначило позивачу до сплати грошове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 316 191 грн. (в т.ч. за основним платежем - 252 953 грн., за штрафними санкціями - 63 238 грн.).

Рішенням Державної фіскальної служби України від 21.08.2018 №27052/6/99-99-11-01-02-25 про результати розгляду скарги вказане податкове повідомлення-рішення було залишено без змін.

Вважаючи таке податкове повідомлення-рішення від 05.06.2018 протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із цим позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Зі змісту оспорюваного податкового повідомлення-рішення вбачається, що воно ґрунтується на висновку акта перевірки про порушення ТОВ АКВАРІ-ГРУП норм п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України. А саме, на думку перевіряючого, позивач безпідставно сформував та задекларував податковий кредит (252 953,34 грн.) в результаті придбання у ТОВ УКРБУД КОНСТРАКШН робіт з номенклатурою Будівництво елеватора за адресою: Полтавська область, Чутівський район, с. Петрівка, провулок Аптечний, 11 , всього на загальну суму 1 517 720,01 грн. (з ПДВ). Як видно тексту акта перевірки від 11.05.2018, предметом дослідження працівника контролюючого органу були надані ТОВ АКВАРІ-ГРУП договір виконання підрядних робіт від 30.10.2017 №3010 та додатки до такого договору - договірні ціни, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2017 року (форми КБ-3), акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року (форми №КБ-2в), - що від імені контрагента підписані ОСОБА_1 , а також картка рахунку бухгалтерського обліку 631, інші дані бухгалтерського обліку. Крім того, перевіряючим під час перевірки позивача були враховані податкова інформація, отримана з автоматизованих інформаційних систем органів ДФС стосовно ТОВ УКРБУД КОНСТРАКШН та його контрагентів за ланцюгом постачання - ТОВ Фемілі Бізгруп і ТОВ Поствен , відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень про винесену неідентифікованим судом загальної юрисдикції ухвалу з питання накладення арешту на суму ПДВ в СЕА ПДВ у рамках досудового розслідування кримінального провадження №32017100050000037, супровідний лист Оперативного управління ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві від 17.01.2018 №224/8/26-54-21-03 з матеріалами. За наслідками дослідження таких документів і матеріалів у сукупності працівник ГУ ДФС у м. Києві дійшов до висновку про неможливість виконання та реалізації ТОВ УКРБУД КОНСТРАКШН на користь ТОВ АКВАРІ-ГРУП підрядних робіт через: відсутність задекларованих відомостей про наявні у ТОВ УКРБУД КОНСТРАКШН та його контрагентів-постачальників основні засоби і трудові ресурсів; надання гр. ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження №32017100050000037 свідчень про свою непричетність до створення та ведення фінансово-господарської діяльності від імені ТОВ УКРБУД КОНСТРАКШН .

Окрім того в ході проведення документальної перевірки ТОВ АКВАРІ-ГРУП перевіряючий зауважив про не надання документів, які б фактично підтверджували надання послуг, а саме: звітів про надання послуг, калькуляцій із зазначенням ресурсів, інших первинних документів, що підтверджують реальність здійснення, отримання наведених в актах надання послуг (списків працівників, тощо).

З урахуванням наведеного перевіряючий піддав сумніву зафіксовані у первинних документах та регістрах бухгалтерського обліку позивача відомості про вчинені ним господарські операції з ТОВ УКРБУД КОНСТРАКШН .

Надаючи оцінку обґрунтованості таких висновків контролюючого органу суд враховує наступне.

За змістом норм п.п. 200.1, 200.4 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (тут і надалі у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У свою чергу, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, абз. б п. 185.1 ст. 185, пп. а п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг (тобто, в розумінні пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 цього ж Кодексу, будь-яка операція, що не є постачанням товарів), місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Водночас в силу норм п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-ХIV (далі - Закон №996-ХIV).

Відповідно до ст. 1 цього Закону в редакції, що діяла після 3 січня 2017 року, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

За змістом ч. 1 та 2 ст. 9 Закону №996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

У свою чергу, згідно ч. 3 ст. 9 цього Закону інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Зі змісту наведених норм права можна дійти висновків про те, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Дані висновки суду не суперечать правовій позиції Верховного Суду, що була сформована ним у тексті постанов від 19.03.2019 у справі №826/9534/17 та від 26.02.2019 у справі №826/1536/18, за наслідками проведення правового аналізу норм ПК України та Закону №996-ХIV. Окрім того, у своїй постанові від 26.02.2019 Касаційний суд відзначив те, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними .

Оглянувши наявні у справі матеріали, суд встановив, що 30.10.2017 між ТОВ АКВАРІ-ГРУП (як замовником), в особі директора ОСОБА_2 , та ТОВ УКРБУД КОНСТРАКШН (як підрядником), в особі директора ОСОБА_1 , укладено договір підряду №3010. За умовами цього договору підрядник зобов`язується в порядку і на умовах, визначених даним договором, власними силами і на власний ризик, за завданням та з матеріалів замовника, виконати роботи на об`єкті: Нове будівництво елеватора за адресою: Полтавська область , Чутівський район , с. Петрівка, провулок Аптечний, 11 , що знаходиться за адресою: Полтавська область, Чутівський район, с. Петрівка, провулок Аптечний, 11, а замовник зобов`язується створити підряднику необхідні для виконання робіт умови, прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість відповідно до умов цього договору.

Зокрема, згідно п. 3.1, 3.4, 3.5, 4.1 цього договору підрядник виконує роботи відповідно до проектно-кошторисної документації та графіку виконання робіт, із правом дострокового виконання. Виконання робіт починається з моменту підписання цього договору. Забезпечення робіт устаткуванням і матеріалами покладається на замовника. При цьому, при узгодженні із замовником виконання підрядником робіт може проводитися з використанням матеріалів або устаткування підрядника. У такому випадку сторони укладають додаткову угоду. Прийом замовником виконаних підрядником робіт оформлюється актом приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п. 2.3 даного договору розрахунки за виконані роботи проводяться у безготівковій форм, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника, та на підставі акта виконаних робіт або акта приймання-передачі. Одночасно п. 2.4 цього ж договору передбачено, що замовник зобов`язується оплатити вартість виконаних робіт не пізніше 5-ти календарних днів з моменту підписання актів виконаних робіт/актів приймання-передачі.

На підтвердження обставин виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором підряду, а також наявності у ТОВ УКРБУД КОНСТРАКШН відповідної дозвільної документації на право здійснення господарської діяльності з будівництва об`єктів позивачем надано суду копії наступних документів: договірних цін, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2017 року (форми №КБ-3), підписаних представниками сторін ( ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ) 14.12.2017 на суму 653 631,05 грн. (в т.ч. ПДВ - 108 938,51 грн.) та 26.12.2017 на суму 864 088,96 грн. (в т.ч. ПДВ - 144 014,83 грн.); актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року (форми №КБ-2в), підписаних представниками сторін ( ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ) 14.12.2017 на суму 653 631,05 грн. (з ПДВ) та 26.12.2017 на суму 864 088,96 грн. (з ПДВ); електронних податкових накладних постачальника ТОВ УКРБУД КОНСТРАКШН разом з витягами з Єдиного реєстру податкових накладних, що містять відомості про реєстрацію в Реєстрі таких податкових накладних; платіжного доручення ТОВ АКВАРІ-ГРУП з відомостями про перерахування на користь ТОВ УКРБУД КОНСТРАКШН коштів у сумі 260 000 грн. (з ПДВ) за виконані роботи, відмітками банку про одержання платіжного документа та проведення відповідного платежу; акта звіряння взаємних розрахунків між названими сторонами, згідно якого станом на 04.01.2018 у ТОВ АКВАРІ-ГРУП обліковується заборгованість перед ТОВ УКРБУД КОНСТРАКШН за договором підряду №3010 від 30.10.2017 на суму 1 257 720,01 грн.; ліцензії на право здійснення господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, виданої 22.08.2017 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України ТОВ УКРБУД КОНСТРАКШН .

Додатково у своїх письмових поясненнях від 25.02.2019 представник позивача пояснив, що результати виконаних ТОВ УКРБУД КОНСТРАКШН підрядних робіт були використані ТОВ АКВАРІ-ГРУП у власній господарській діяльності, а саме: з метою належного та своєчасного виконання ТОВ АКВАРІ-ГРУП своїх зобов`язань генпідрядника перед замовником будівництва описаного вище об`єкта - ТОВ Чутівський елеватор згідно договору №30.05/1 виконання підрядних робіт від 19.06.2017 та додаткової угоди №2 від 14.08.2017 до такого договору. Зокрема, за умовами п. 1 такої додаткової угоди ТОВ АКВАРІ-ГРУП мало право залучати до виконання договору підряду третіх осіб (підрядні організації) без погодження таких із замовником (ТОВ Чутівський елеватор ). Крім того, відповідно до умов п. 3.4 договору підряду №30.05./1 від 19.06.2017 забезпечення робіт на об`єкті будівництва матеріалами та устаткуванням, в т.ч. тих, що виконувались підрядником ТОВ УКРБУД КОНСТРАКШН , здійснювалось ТОВ Чутівський елеватор (як замовником будівництва Об`єкта). Наведені позивачем обставини та обставина зведення об`єкта будівництва засвідчуються наявними у справі копіями договору №30.05./1 від 19.06.2017 та додаткової угоди №2 від 14.08.2017 до нього, акта готовності об`єкта до експлуатації від 18.02.2019, ліцензії на право здійснення господарської діяльності з будівництва об`єктів від 08.08.2017.

Поряд з цим у тексті акта перевірки зафіксовано, що результати господарських операцій з ТОВ УКРБУД КОНСТРАКШН були відображені в бухгалтерському обліку ТОВ АКВАРІ-ГРУП (зокрема, на рахунках 903 Собівартість реалізованих робіт і послуг , 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками , 311 Поточні рахунки в національній валюті ).

Дослідивши та проаналізувавши зміст перелічених вище документів у сукупності, суд вважає, що такі первинні документи оформлені у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.

При цьому, суд критично оцінює наведені в акті перевірки зауваження контролюючого органу щодо відсутності у позивача інших первинних документів (як то звіти про надання послуг, калькуляцій, списків працівників на будівництві), оскільки: по-перше, умови щодо обов`язковості оформлення таких документів були відсутні в тексті договору підряду від 30.10.2017 №3010, а по-друге, вказані документи в розумінні Закону №996-ХIV не є тими первинними документами, на підставі яких відбувається формування даних бухгалтерського та податкового обліку. А тому відсутність визначених контролюючим органом інших документів, на думку суду, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність наведених в актах форми №КБ-2в і довідках форми №КБ-3 інформації про обсяги виконаних будівельних робіт.

Суд також вважає, що зі змісту наданих позивачем документів чітко прослідковується наявність взаємозв`язку між витратами позивача на придбання підрядних робіт і здійснюваними ним видами господарської діяльності (а саме: згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом господарської діяльності ТОВ АКВАРІ-ГРУП є саме будівництво житлових і нежитлових будівель).

Крім того, згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Реєстру платників податку на додану вартість (доступ до якого наданий на офіційному сайті Державної фіскальної служби України), та з тексту акта перевірки суд встановив, що станом момент укладення договору підряду 30.10.2017 №3010 та виписки податкових накладних за період грудень 2017 року на підставі цього договору, контрагент позивача був зареєстрований як юридична особа та платник податку на додану вартість. Також згідно даних акта перевірки, одним із видів господарської діяльності контрагента позивача у період спірних правовідносин було будівництво житлових і нежитлових будівель. За даними офіційного сайту Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (за посиланням: https://dabi.gov.ua/license/list.php?sort=num&order=ASC), у ТОВ УКРБУД КОНСТРАКШН (код ЄДРПОУ 41449123) наявна ліцензія на право на здійснення відповідної господарської діяльності, строком дії починаючи з 09.08.2017 (копія такої ліцензії такої наявна у матеріалах даної справи).

Таким чином, суд вважає, що наявними у матеріалах справи первинними та іншими документами підтверджується реальність здійснення позивачем господарських операцій з названим контрагентом, що спричинили реальну зміну в його майновому стані, та ті обставини, що такі спірні господарські операції здійснені позивачем з метою подальшого використання результатів цих операцій в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності.

Суд вважає, що відповідач під час судового розгляду справи не навів будь-яких переконливих доводів та не надав до суду належних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, та/або свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, та/або про наявність інших обставин що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування показника податкового кредиту за наслідками спірних господарських операцій з наступних мотивів.

Так, суд відхиляє посилання відповідача на наведені в тексті акта перевірки аргументи про відсутність у контрагента позивача реальних можливостей виконати підрядні роботи на замовлення ТОВ АКВАРІ-ГРУП у зв`язку з недекларуваннями та/або неповним декларуванням ТОВ УКРБУД КОНСТРАКШН чи/або його контрагентами за ланцюгом постачання у поданій звітності наявних матеріальних і трудових ресурсів. Так, як норми податкового законодавства чинного як на момент вчинення перевіряємих господарських операцій, так і на день проведення документальної перевірки позивача не визначають звітування контрагентів платника податку (позивача) до контролюючих органів (зокрема, і щодо декларування їх податкових зобов`язань з ПДВ), як обов`язкову умову для підтвердження права такого платника податку на формування податкового кредиту. Також норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними. Наведене судом правозастосування узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в текстах постанов від 22.05.2019 у справі №805/772/15-а, від 30.01.2018 №К/9901/612/18 і №К/9901/630/18, від 21.08.2018 №К/9901/9512/18, від 06.11.2018 №К/9901/36584/18.

Надаючи оцінку аргументам контролюючого органу про отримання працівниками ОУ ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві в рамках здійснюваного досудового розслідування кримінального провадження №32017100050000037 від ОСОБА_1 свідчень про непричетність останнього до ведення фінансово-господарської діяльності від імені ТОВ УКРБУД КОНСТРАКШН та змісту самого протоколу допиту свідка від 03.01.2018, суд зазначає наступне.

Відповідно до норм ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї ж статті Кодексу).

Відповідно до ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Також ч. 1 і 2 ст. 73 та ч. 2 ст. 74 зазначеного Кодексу визначено, що належними є саме докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У свою чергу ч. 2 ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В ході розгляду даної справи в суді відповідач не надав документальні докази та не повідомив суд про факт існування вироку (ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності) районного суду, винесеного відносно ОСОБА_1 та/або інших посадових осіб ТОВ УКРБУД КОНСТРАКШН , в тексті якого таким районним судом була б надана правова оцінка протоколу допиту свідка від 03.01.2018 як належному носію доказової інформації в порядку Кримінально-процесуального кодексу, та яким би встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб (зокрема, вчинення фіктивних господарських операцій з метою надання податкової вигоди третім особам при взаємовідносинах безпосередньо із ТОВ АКВАРІ-ГРУП , фіктивність створення та діяльності ТОВ УКРБУД КОНСТРАКШН ).

Поряд з цим, судом з метою отримання від гр. ОСОБА_1 усних свідчень по суті спірних господарських правовідносинах між ТОВ АКВАРІ-ГРУП і ТОВ УКРБУД КОНСТРАКШН у контексті наданої представником відповідача копії протоколу допиту свідка, та щодо обставин, за яких названою фізичною особою давалися свідчення в рамках кримінального провадження, неодноразово були вжиті заходи з виклику ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду міста Києва в якості свідка, шляхом направлення відповідних повісток. Проте допитати ОСОБА_1 у судових засіданнях в адміністративній справі виявилось неможливо з незалежних від суду причин.

У зв`язку з цим та тим, що норми Кодексу адміністративного судочинства України не визначають протокол допиту свідка як самостійний та преюдиціальний доказ, суд вважає, що надана відповідачем копія протоколу допиту свідка не є належним і достатнім документальним доказом нереальності розглядуваних господарських операцій ТОВ АКВАРІ-ГРУП з ТОВ УКРБУД КОНСТРАКШН .

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, а також умови укладеного договору підряду, суд приходить до висновку, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності з іншими доказами свідчать про факт вчинення господарських операцій з контрагентом - ТОВ УКРБУД КОНСТРАКШН , натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки з урахуванням закріпленої в ст. 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, контролюючий орган мав, але не надати суду належні, достовірні та беззаперечні докази своїх тверджень про те, що задекларований позивачем податковий кредит за господарськими операціями з вказаним вище контрагентом сформовано безпідставно за господарськими операціями, які не виконувались. Як наслідок суд приходить до висновку про необґрунтованість висновків акта перевірки про заниження ТОВ АКВАРІ-ГРУП задекларованої до сплати до бюджету суми податку на додану вартість за звітний період грудень 2017 року за результатами здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ УКРБУД КОНСТРАКШН .

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Наявним у матеріалах справи платіжним дорученням від 10.09.2018 №296 підтверджено, що ТОВ АКВАРІ-ГРУП під час звернення до суду з вказаними позовом сплатило судовий збір у розмірі 4 742,87 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача судових витрат у вказаній сумі повністю за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АКВАРІ-ГРУП (код ЄДРПОУ 39269629, адреса місцезнаходження: 03148, м. Київ, вул. Академіка Вільямса, 6-Д, оф. 43) до Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 03680, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 05.06.2018 №0028791404.

Присудити здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю АКВАРІ-ГРУП (код ЄДРПОУ 39269629, адреса місцезнаходження: 03148, м. Київ, вул. Академіка Вільямса, 6-Д, оф. 43) документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 742,87 грн. (чотири тисячі сімсот сорок дві гривні 87 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 03680, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок