Постанова

від 04.12.2019 по справі 826/14946/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14946/18 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Василенка Я.М.,

Шурка О.І.,

за участі секретаря судового засідання Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.09.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АКВАРІ-ГРУП до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0028791404,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю АКВАРІ-ГРУП звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.06.2018 № 0028781404.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.09.2019 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 05.06.2018 № 0028791404.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неповне дослідження обставин, що мають значення для розгляду справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Так, у відповідності до положень ч. 1 ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ГУ ДФС у м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ АКВАРІ-ГРУП з питань дотримання ним вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ УКРБУД КОНСТРАКШН (ЄДРПОУ 41449123) за період грудень 2017 року, за результатом якої складений акт від 11.05.2018 № 452/26-15-14-04-05/39269629.

Згідно висновку акта перевірки, встановлено порушення позивачем норм п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого, ТОВ АКВАРІ-ГРУП завищено занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету за грудень 2017 року, на суму 252953 грн.

05.06.2018 ГУ ДФС у м. Києві на підставі акта перевірки прийняло податкове повідомлення-рішення № 0028791404 (форми Р ), яким визначило позивачу до сплати грошове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 316191 грн. (в т.ч. за основним платежем - 252953 грн., за штрафними санкціями - 63238 грн.).

Рішенням Державної фіскальної служби України від 21.08.2018 № 27052/6/99-99-11-01-02-25 про результати розгляду скарги вказане податкове повідомлення-рішення було залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, товариство звернулось до суду за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного:

- досліджені в процесі розгляду справи первинні документи розкривають зміст господарської операції, підтверджують рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та отримання ним реального результату в процесі господарської діяльності з контрагентом;

- наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю;

- відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються на даних податкової інформації щодо спірного контрагента, а не аналізу суті та наслідків господарської операції, яка мала місце у перевіряємому періоді по відношенню саме до позивача;

- наявність/відсутність окремих документів, не є безумовною підставою для висновків про відсутність господарської операції;

- непідтвердження руху товару по ланцюгу базуються лише на інформації, отриманій з Єдиного реєстру податкових накладних, однак правовідносини контрагента із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з приписами п. п. 200.1, 200.4 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Положеннями п. п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, абз. б п. 185.1 ст. 185, пп. а п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 ПК України, визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг (тобто, в розумінні п. п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 цього ж Кодексу, будь-яка операція, що не є постачанням товарів), місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з нормами п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків та визначення бази оподаткування податком на прибуток підприємств.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Зі змісту оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вбачається, що воно ґрунтується на висновку акта перевірки про порушення ТОВ АКВАРІ-ГРУП норм п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме, на думку контролюючого органу, позивач безпідставно сформував та задекларував податковий кредит (252953,34 грн.) в результаті придбання у ТОВ УКРБУД КОНСТРАКШН робіт з номенклатурою Будівництво елеватора за адресою: Полтавська область, Чутівський район, с. Петрівка, провулок Аптечний, 11 , всього на загальну суму 1517720,01 грн. (з ПДВ). Предметом дослідження працівника контролюючого органу були надані ТОВ АКВАРІ-ГРУП договір виконання підрядних робіт від 30.10.2017 № 3010 та додатки до такого договору - договірні ціни, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2017 року (форми КБ-3), акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року (форми № КБ-2в), - що від імені контрагента підписані ОСОБА_1 , а також картка рахунку бухгалтерського обліку 631, інші дані бухгалтерського обліку. Крім того, перевіряючим під час перевірки позивача були враховані податкова інформація, отримана з автоматизованих інформаційних систем органів ДФС стосовно ТОВ УКРБУД КОНСТРАКШН та його контрагентів за ланцюгом постачання - ТОВ Фемілі Бізгруп і ТОВ Поствен , відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень про винесену неідентифікованим судом загальної юрисдикції ухвалу з питання накладення арешту на суму ПДВ в СЕА ПДВ у рамках досудового розслідування кримінального провадження № 32017100050000037, супровідний лист Оперативного управління ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві від 17.01.2018 № 224/8/26-54-21-03 з матеріалами. За наслідками дослідження таких документів і матеріалів у сукупності працівник ГУ ДФС у м. Києві дійшов до висновку про неможливість виконання та реалізації ТОВ УКРБУД КОНСТРАКШН на користь ТОВ АКВАРІ-ГРУП підрядних робіт через: відсутність задекларованих відомостей про наявні у ТОВ УКРБУД КОНСТРАКШН та його контрагентів-постачальників основні засоби і трудові ресурсів; надання гр. ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження № 32017100050000037 свідчень про свою непричетність до створення та ведення фінансово-господарської діяльності від імені ТОВ УКРБУД КОНСТРАКШН .

Також, податковий орган вказав, що ТОВ АКВАРІ-ГРУП не надав документів, які б фактично підтверджували надання послуг, а саме: звітів про надання послуг, калькуляцій із зазначенням ресурсів, інших первинних документів, що підтверджують реальність здійснення, отримання наведених в актах надання послуг (списків працівників, тощо).

Слід звернути увагу на те, що 30.10.2017 між ТОВ АКВАРІ-ГРУП (як замовником), в особі директора ОСОБА_2, та ТОВ УКРБУД КОНСТРАКШН (як підрядником), в особі директора ОСОБА_1., укладено договір підряду № 3010, за умовами якого, підрядник зобов`язується в порядку і на умовах, визначених даним договором, власними силами і на власний ризик, за завданням та з матеріалів замовника, виконати роботи на об`єкті: Нове будівництво елеватора за адресою: Полтавська область, Чутівський район, с. Петрівка, провулок Аптечний, 11 , що знаходиться за адресою: Полтавська область, Чутівський район, с. Петрівка, провулок Аптечний, 11, а замовник зобов`язується створити підряднику необхідні для виконання робіт умови, прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість відповідно до умов цього договору.

Згідно п. 3.1, 3.4, 3.5, 4.1 цього договору, підрядник виконує роботи відповідно до проектно-кошторисної документації та графіку виконання робіт, із правом дострокового виконання. Виконання робіт починається з моменту підписання цього договору. Забезпечення робіт устаткуванням і матеріалами покладається на замовника. При цьому, при узгодженні із замовником виконання підрядником робіт може проводитися з використанням матеріалів або устаткування підрядника. У такому випадку сторони укладають додаткову угоду. Прийом замовником виконаних підрядником робіт оформлюється актом приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п. 2.3 даного договору, розрахунки за виконані роботи проводяться у безготівковій форм, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника, та на підставі акта виконаних робіт або акта приймання-передачі. Одночасно п. 2.4 цього ж договору передбачено, що замовник зобов`язується оплатити вартість виконаних робіт не пізніше 5-ти календарних днів з моменту підписання актів виконаних робіт/актів приймання-передачі.

На підтвердження обставин виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором підряду, а також наявності у ТОВ УКРБУД КОНСТРАКШН , відповідної дозвільної документації на право здійснення господарської діяльності з будівництва об`єктів позивачем залучено до матеріалів справи копії: договірних цін, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2017 року (форми № КБ-3), підписаних представниками сторін (ОСОБА_2. та ОСОБА_1 ) 14.12.2017 на суму 653631,05 грн. (в т.ч. ПДВ - 108938,51 грн.) та 26.12.2017 на суму 864088,96 грн. (в т.ч. ПДВ - 144014,83 грн.); актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року (форми № КБ-2в), підписаних представниками сторін (ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ) 14.12.2017 на суму 653631,05 грн. (з ПДВ) та 26.12.2017 на суму 864088,96 грн. (з ПДВ); електронних податкових накладних постачальника ТОВ УКРБУД КОНСТРАКШН разом з витягами з Єдиного реєстру податкових накладних, що містять відомості про реєстрацію в Реєстрі таких податкових накладних; платіжного доручення ТОВ АКВАРІ-ГРУП з відомостями про перерахування на користь ТОВ УКРБУД КОНСТРАКШН коштів у сумі 260000 грн. (з ПДВ) за виконані роботи, відмітками банку про одержання платіжного документа та проведення відповідного платежу; акта звіряння взаємних розрахунків між названими сторонами, згідно якого станом на 04.01.2018 у ТОВ АКВАРІ-ГРУП обліковується заборгованість перед ТОВ УКРБУД КОНСТРАКШН за договором підряду № 3010 від 30.10.2017 на суму 1257720,01 грн.; ліцензії на право здійснення господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, виданої 22.08.2017 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України ТОВ УКРБУД КОНСТРАКШН .

Під час розгляду справи в суді першої інстанції було досліджено, що результати виконаних ТОВ УКРБУД КОНСТРАКШН підрядних робіт були використані ТОВ АКВАРІ-ГРУП у власній господарській діяльності, а саме, з метою належного та своєчасного виконання ТОВ АКВАРІ-ГРУП своїх зобов`язань генпідрядника перед замовником будівництва описаного вище об`єкта - ТОВ Чутівський елеватор згідно договору № 30.05/1 виконання підрядних робіт від 19.06.2017 та додаткової угоди № 2 від 14.08.2017 до такого договору. Зокрема, за умовами п. 1 такої додаткової угоди, ТОВ АКВАРІ-ГРУП мало право залучати до виконання договору підряду третіх осіб (підрядні організації) без погодження таких із замовником (ТОВ Чутівський елеватор ). Крім того, відповідно до умов п. 3.4 договору підряду № 30.05./1 від 19.06.2017, забезпечення робіт на об`єкті будівництва матеріалами та устаткуванням, в т.ч. тих, що виконувались підрядником ТОВ УКРБУД КОНСТРАКШН , здійснювалось ТОВ Чутівський елеватор (як замовником будівництва Об`єкта). Наведені обставини та обставина зведення об`єкта будівництва засвідчуються копіями договору № 30.05./1 від 19.06.2017 та додаткової угоди № 2 від 14.08.2017 до нього, акта готовності об`єкта до експлуатації від 18.02.2019, ліцензії на право здійснення господарської діяльності з будівництва об`єктів від 08.08.2017.

Поряд з цим, у тексті акта перевірки зафіксовано, що результати господарських операцій з ТОВ УКРБУД КОНСТРАКШН були відображені в бухгалтерському обліку ТОВ АКВАРІ-ГРУП (зокрема, на рахунках 903 Собівартість реалізованих робіт і послуг , 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками , 311 Поточні рахунки в національній валюті ).

Колегія суддів враховує, що дослідженню підлягають не лише договори укладені з контрагентами, а також інші укладені на їх реалізацію первинні документи, пов`язані з їх виконанням та які належить складати залежно від певного виду господарської операції, в сукупності з іншими доказами, і на підставі цього зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій, а також встановити наявність зв`язку між фактом придбання товарів (послуг) з понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку та використання цих товарів у господарській діяльності.

Виходячи зі специфіки послуг або робіт як предмета господарської операції, то акт приймання-передачі наданих послуг/робіт з переліком фактично поставлених послуг/робіт є достатнім доказом, що підтверджує факт виконання такої господарської операції. А зі специфіки поставки - видаткова накладна. І такі документи, в силу вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , є первинними та на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Отже, не підлягає врахуванню наведені в акті перевірки зауваження контролюючого органу щодо відсутності у позивача інших первинних документів (як то звіти про надання послуг, калькуляцій, списків працівників на будівництві), оскільки: умови щодо обов`язковості оформлення таких документів були відсутні в тексті договору підряду від 30.10.2017 № 3010, а також, вказані документи не є тими первинними документами, на підставі яких відбувається формування даних бухгалтерського та податкового обліку, з огляду на що, відсутність визначених контролюючим органом інших документів, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність наведених в актах форми № КБ-2в і довідках форми № КБ-3 інформації про обсяги виконаних будівельних робіт.

Зі змісту наданих позивачем документів прослідковується наявність взаємозв`язку між витратами позивача на придбання підрядних робіт і здійснюваними ним видами господарської діяльності (а саме: згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом господарської діяльності ТОВ АКВАРІ-ГРУП є саме будівництво житлових і нежитлових будівель).

Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Реєстру платників податку на додану вартість, та з тексту акта перевірки слідує, що станом момент укладення договору підряду 30.10.2017 № 3010 та виписки податкових накладних за період грудень 2017 року на підставі цього договору, контрагент позивача був зареєстрований як юридична особа та платник податку на додану вартість. Одним із видів господарської діяльності контрагента позивача у період спірних правовідносин було будівництво житлових і нежитлових будівель. За даними офіційного сайту Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, у ТОВ УКРБУД КОНСТРАКШН (ЄДРПОУ 41449123) наявна ліцензія на право на здійснення відповідної господарської діяльності, строком дії починаючи з 09.08.2017.

Колегія суддів за наслідком розгляду апеляційної скарги податкового органу, погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що наявні в матеріалах справи первинні документи (договори, акти виконаних робіт, оборотно-сальдові відомості, платіжні доручення тощо) розкривають зміст господарських операцій, підтверджують рух активів позивача та отримання платником податків реального результату в процесі господарської діяльності з контрагентом, а товари/роботи/послуги використано товариством у межах власної господарської діяльності (будівництво) з метою отримання прибутку за укладеними договорами, які співпадають за змістом та характеристиками.

Колегією суддів під час розгляду апеляційної скарги досліджено, що первинні документи мають всі необідні обов`язкові реквізити, визначені податковим законодавством.

Також, обгрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що наявність або відсутність окремих документів та супроводжуючі їх недоліки в оформленні, безумовно не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших первинних документів та суті правовідносин вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства, у зв`язку з його господарською діяльністю.

Колегія суддів вважає, що при обґрунтуванні прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, контролюючим органом не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій, останні ґрунтуються на даних податкової інформації щодо контрагентів, а не аналізу суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні вимог процесуального законодавства. Дана податкова інформація з бази АІС Податковий Блок вказує тільки на можливе ухилення від сплати податків контрагентами позивача.

Колегія суддів додатково відмічає, що відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. У разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

Варто врахувати також те, що під час проведення господарських операцій, платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Без наявності доказів щодо непричетності засновників до здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства та дослідження їх судом, на думку колегії суддів не може бути достатнім лише посилання на наявність розслідування та/або відкритого кримінального провадження, оскільки вказане не містить у собі встановлених обставин, які б доводили невиконання контрагентами своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності.

В частині посилань податкової служби про отримання працівниками ОУ ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві в рамках здійснюваного досудового розслідування кримінального провадження № 32017100050000037 від ОСОБА_1 свідчень про непричетність останнього до ведення фінансово-господарської діяльності від імені ТОВ УКРБУД КОНСТРАКШН та змісту самого протоколу допиту свідка від 03.01.2018, варто врахувати, що під час розгляду апеляційної скарги, в судовому засіданні, сторона апелянта не надавала колегії суддів доказів наявності вироків суду по відношенню до посадових осіб контрагентів позивача, а лише вказувала на наявність відкритих кримінальних проваджень та проведення досудового слідства, що, безумовно, не може вказувати при вирішенні даної справи на негативні наслідки для позивача, оскільки дані кримінальні провадження не стосуються товариства, не розкривають зміст розслідуваних податкових операцій та не вказують про безтоварність (нереальність) господарських операцій саме позивача з контрагентом/відсутність виконання договору.

Так, у межах кримінального провадження № 32017100050000037, не досліджувався зміст господарських операцій позивача з його контрагентом у площині податкового законодавства, а також не встановлено фіктивність первинних документів, що надані позивачем до перевірки та/або недостовірність відомостей, що у них зазначені.

Тобто, в матеріалах даної адміністративної справи відсутні вироки суду, які набрали законної сили, та якими встановлено здійснення господарських операцій між позивачем та названим контрагентом з метою, яка порушує публічний порядок, вчинення господарських операцій з метою, що суперечать інтересам держави і суспільства, так само і ухилення від сплати податків за наслідками виконання господарських зобов`язань з боку позивача.

Обставини фіктивності (наявності інформації внесеної в інформаційні бази) та інших недоліків правого статусу контрагентів платника податків, так само щодо невиконання ними своїх податкових обов`язків підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами, що свідчать про нереальність господарської операції або відсутність її економічного змісту.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що викладений в акті перевірки відповідача висновок про відсутність фактичного здійснення господарської операції з вказаним в ньому контрагентом, що покладені в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, ґрунтується виключно на припущеннях податкового органу та він достатньо не опрацьований з відповідним документальним підтвердженням для спростування в судовому порядку наданих позивачем до суду першої інстанції первинних документів по взаємовідносинах з контрагентами.

Посилання податкового органу на наявну (відображену) в акті інформацію, що була зібрана під час проведення перевірки без надання відповідного документального підтвердження та належного спростування доводів платника податків та первинної документації, що виникла за результатами взаємовідносин, не можуть бути підставою для поставлення під сумнів проведених господарських операцій між платниками податків. Доводи податкового органу про можливе отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника на формування податкової звітності.

Тобто, зазначення контролюючим органом про відсутність у контрагента позивача матеріально-технічної бази (виробничих/складських приміщень) та трудових ресурсів лише на підставі даних інформаційно-аналітичних баз даних без надання відповідних документальних підтверджень та проведення перевірок таких платників податків, за результатами яких підтверджується зазначена інформація не може прийматись колегією суддів.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Варто зазначити, що особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Отже, вирішення даної справи залежить саме від доведеності відповідачем правомірності прийняття спірних рішень.

Колегія суддів зазначає, що під час розгляду даної справи, стороною відповідача не було надано доказів вжиття відповідних заходів по проведенню зустрічних перевірок, не здійснено надсилання запитів по кожному спірному контрагенту, не зазначено про наявність пояснень від посадових осіб (засновників) підприємств-контрагентів щодо взаємовідносин з позивачем та/або про непричетність до ведення господарської діяльності, а також не надано результатів по розслідуванням кримінальних проваджень, на які посилається податковий орган, на противагу, наданим стороною позивача первинним документам, що в достатній мірі розкривають зміст здійснених господарських операцій, підтверджують рух активів та сплату коштів за вказаним договором, сенс придбання послуг в контексті господарської діяльності самого позивача.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення .

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.09.2019 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді Я.М. Василенко

О.І. Шурко

Повний текст постанови складено 04.12.2019.