Постанова

від 24.09.2019 по справі 160/2551/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 вересня 2019 року

Київ

справа №160/2551/19

адміністративне провадження №К/9901/19558/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Стеценка С. Г.,

суддів Рибачука А. І., Стрелець Т. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРХІТЕКТУРА - ЕКОЛОГІЯ" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення штрафу, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АРХІТЕКТУРА - ЕКОЛОГІЯ" на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21.06.2019 (головуючий суддя Сафронова С. В., судді: Мельник В. В., Чепурнов Д. В.),

В С Т А Н О В И В:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АРХІТЕКТУРА - ЕКОЛОГІЯ" (далі - Товариство, позивач) звернулося з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держпраці, відповідач), в якому просило: скасувати постанову про накладення штрафу від 07.02.2019 №ДН-8/268НП2/СПТД-ФС/98 на загальну суму 417300 гривень (далі - спірна постанова).

2. Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви, Товариство зазначало, що спірна постанова відповідача не ґрунтується на вимогах закону та винесена за відсутності для цього правових підстав, визначених законодавством.

3. 15.05.2019 Товариство подало заяву про забезпечення позову у якій просило зупинити стягнення на підставі спірної постанови до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

4. Вимоги заяви були аргументовані тим, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист порушеного права позивача за захистом якого останній звернувся до суду, при тому, що стаття 34 Закону України "Про виконавче провадження" не містить підстав для зупинення виконавчого провадження у разі оскарження рішення, яке є підставою для стягнення штрафу, а тому зупинення стягнення за оспорюваною постановою можливе лише шляхом вжиття заходів забезпечення позову у порядку, встановленому статтею 151 КАС України.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

5. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 (головуюча суддя - Жукава Є. О.) у задоволенні заяви Товариства про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

6. Не погодившись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, яка, однак, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.06.2019 була повернута особі, яка її подала, на підставі підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

7. Постановляючи таку ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга подана з порушенням порядку її подання, а тому така підлягає поверненню без розгляду на підставі підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ КАС України.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала, а також узагальнений виклад позиції інших учасників справи

8. Не погоджуючись із вказаним вище рішенням суду апеляційної інстанції від 21.06.2019, Товариство подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить його скасувати та направити справу для продовження розгляду до апеляційного суду.

9. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, позивач, з посиланням на висловлену у постановах Верховного Суду правову позицію з аналогічних питань, зазначає, зазначає, що суд апеляційної інстанції, повертаючи без розгляду апеляційну скаргу, не врахував критерію пропорційності між застосованими засобами та поставленою метою, у зв`язку з чим обмежив право заявника на судовий захист.

10. Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

IV. Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

11. У липні 2019 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга.

12. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Стеценка С. Г., суддів: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.

13. Ухвалою Верховного Суду від 22.07.2019 відкрито касаційне провадження у справі.

14. 27.08.2019 до Верховного Суду надійшла заява Товариства про відкликання касаційної скарги відповідно до пункту 3 частини п`ятої статті 332 КАС України.

15. Ухвалою Верховного Суду від 17.09.2019 закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, ураховуючи приписи пункту 3 частини першої статті 345 КАС України, постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 18.09.2019.

16. У зв`язку з перебуванням судді Тацій Л. В. у відрядженні, на підставі службової записки судді-доповідача та розпорядження заступника керівника апарату Верховного суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Стеценка С. Г., суддів: Рибачука А. І., Стрелець Т. Г.

V. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

17. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ГУ Держпраці було винесено спірну постанову, якою на Товариство накладено штраф у розмірі 417300 гривень.

18. Вказана постанова відповідача звернута до примусового виконання.

19. Державним виконавцем Покровського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого документа - спірної постанови ГУ Держпраці, про що винесено постанову від 06.05.2019 №59033541 про стягнення з Товариства на користь відповідача коштів у розмірі 417300 гривень. Цією ж постановою зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та попередити боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей, стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 41730 гривень.

20. Наведені обставини слугували підставою для подання позивачем заяви про забезпечення позову, у задоволенні якої суд першої інстанції відмовив.

21. В свою чергу, судом апеляційної інстанції було повернуто апеляційну скаргу Товариства.

VI. Позиція Верховного Суду

22. Так, у відповідності до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

23. Зазначеним вимогам процесуального закону оскаржувана ухвала Третього апеляційного адміністративного суду не відповідає, а викладені в касаційній скарзі доводи скаржника є прийнятні з огляду на наступне.

24. Згідно з положеннями статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

25. В той же час, за приписами підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

26. В контексті наведеного правового регулювання, колегія суддів Верховного Суду вважає, що особа, яка подає скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства (статті 297 КАС України, підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України), які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд.

27. Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України, яке б гарантувало особі право на безпосереднє звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду відповідно до статті 297 КАС України, оскільки держава не вправі обмежувати права особи без мети захисту певного суспільного інтересу.

28. Натомість, при поверненні апеляційної скарги без розгляду, суд апеляційної інстанції виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист.

29. Аналогічних висновків щодо застосування норм процесуального права дійшов Верховний Суд у постановах від 19.07.2018 у справі №640/20036/17, від 26.09.2018 у справі №826/8873/16, від 21.03.2019 у справі №816/1955/18 та від 11.07.2019 у справі №805/2621/18-а.

30. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

31. Закон України від 02.06.2016 № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

32. Статтями ж 1 та 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

33. Так, Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що надмірний формалізм може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах Zubac v. Croatia , Beles and Others v. the Czech Republic , №47273/99, пп. 50-51 та 69, та Walchli v. France , № 35787/03, п. 29).

34. При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

35. У такий спосіб здійснюється право на суд , яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати вирішення спору судом (рішення у справі Kutic v. Croatia , заява №48778/99, пункт 25).

36. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має застосовуватися на практиці і бути ефективним . Для того щоб право на доступ було ефективним, особа повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права (рішення у справах Bellet v. France та Nunes Dias v. Portugal ).

37. Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі Perez de Rada Cavanilles v. Spain ).

38. Разом з тим, суд апеляційної інстанції приписів національного законодавства і норм міжнародного права, практики ЄСПЛ, не врахував, у зв`язку з чим постановив незаконну ухвалу, яка підлягає скасуванню.

39. Ураховуючи викладене, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах вимог і доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційний суд, постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги позивачу без розгляду, допустив порушення норм процесуального права, а відтак її слід скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

40. Що ж стосується заяви позивача про відкликання касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що порядок реалізації такого права чітко регламентовано процесуальним законом, яким, окрім іншого, визначено період, упродовж якого скаржник може порушити це питання.

41. Зокрема, пунктом 3 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо до надіслання ухвали про відкриття касаційного провадження від особи, яка подала скаргу, надійшла заява про її відкликання.

42. Питання відкликання касаційної скарги унормовано й статтею 337 КАС України, частинами третьою, четвертою якої передбачено право особи, яка подала касаційну скаргу, відкликати її до постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження. При відкликанні касаційної скарги суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про повернення скарги.

43. Своєю чергою, особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення касаційного провадження. У разі відмови від касаційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги, постановляє ухвалу про закриття касаційного провадження. У разі закриття касаційного провадження у зв`язку з відмовою від касаційної скарги на судові рішення повторне оскарження цих рішень особою, яка відмовилася від скарги, не допускається (частини п`ята, шоста статті 337 КАС України).

44. Відтак, згідно з приписами наведених положень процесуального закону, право особи, яка подала касаційну скаргу, на її відкликання, може бути реалізовано до постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження у справі, або ж до моменту її надіслання.

45. Після цього, особа може лише відмовитись від касаційної скарги, й у такому випадку, настають юридичні наслідки, відмінні у порівнянні з відкликанням касаційної скарги, у вигляді закриття касаційного провадження у справі та відсутності права на повторне оскарження судових рішень цією особою.

46. У даному ж випадку, ухвала про відкриття касаційного провадження у цій справі постановлена Верховним Судом 22.07.2019 і направлена учасникам справи 24.07.2019 засобами поштового зв`язку, а відтак після цієї дати Товариство втратило право на відкликання касаційної скарги, натомість набуло права на відмову від неї, однак з такою заявою до суду касаційної інстанції не зверталось.

47. Колегія суддів звертає увагу, що згідно з відбитком поштового штемпеля на конверті, заява Товариства про відкликання касаційної скарги направлена до Верховного Суду засобами поштового зв`язку 23.08.2019 та зареєстрована в автоматизованій системі документообігу Суду 27.08.2019.

48. За таких обставин, подана скаржником заява про відкликання касаційної скарги в порядку, визначеному пунктом 3 частини п`ятої статті 332 КАС України, розгляду не підлягає.

49. За правилами пункту 2 частини першої статті 349, частини першої статті 353 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

50. Підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

51. Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356 КАС України, Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

52. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АРХІТЕКТУРА - ЕКОЛОГІЯ" задовольнити.

53. Скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21.06.2019.

54. Справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

55. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С. Г. Стеценко,

А. І. Рибачук,

Т. Г. Стрелець,

Судді Верховного Суду