Постанова

від 24.09.2019 по справі 140/957/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2019 року№ 857/6861/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Сеника Р.П., Носа С.П.

за участю секретаря судового засідання Гром І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 травня 2019 року, ухвалене суддею Смокович В.І., 14:43:21 год, м. Луцьк, дата складання повного тексту рішення 20 травня 2019 року, у справі за позовом Приватного підприємства МЕГА ТОН до Головного управління ДФС у Волинській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

02.04.2019 року позивач - Приватне підприємство МЕГА ТОН звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 28.01.2019: № 0006875112, яким застосовано суму штрафних санкцій у сумі 14 737,00 грн.; № 0006885112, яким застосовано суму штрафних санкцій у сумі 5503,96 грн.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15 травня 2019 року позов задоволено. Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 28 січня 2019 року № 0006875112 та № 0006885112.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач у даній адміністративній справі оскаржує податкові повідомлення-рішення від 28.01.2019, якими його зобов`язано сплатити штраф за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з ПДВ по податковому повідомленню-рішенню № 0063851207 від 06.10.2017. При цьому, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04.05.2018, яке набрало законної сили 29.08.2018, в адміністративній справі № 803/325/18 податкове повідомлення-рішення № 0063851207 від 06.10.2017 скасоване. Таким чином, із урахуванням вимог підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 56.18 статті 56, статті 102 ПК України, грошове зобов`язання, визначене податковим повідомленням-рішенням № 0063851207 від 06.10.2017 до дня набрання судовим рішенням законної сили уважалось неузгодженим, а з 29.08.2018 - таке грошове зобов`язання є скасованим.

Таким чином, беручи до уваги, що судовим рішенням скасовано податкове повідомлення-рішення № 0063851207 від 06.10.2017, на підставі якого позивачу визначено суму податкового зобов`язання з ПДВ, та вимоги пункту 57.4 статті 57 ПК України, суд першої інстанціїдійшов висновку про протиправність оскаржених податкових повідомлень-рішень від 28.01.2019 №0006875112, №0006885112, якими до платника податків застосовано штрафні санкції за порушення строків сплати скасованого грошового зобов`язання.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, вважаючи його винесеним із неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, Головне управління ДФС у Волинській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 травня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що винесене Головним управлінням ДФС у Волинській області податкове повідомлення-рішення від 06.10.2017 №0063851207 було надіслано на адресу позивача, яке отримано платником 17.10.2017 (копія конверту у матеріалах справи). Відповідно до пункту 58.3. статті 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. З врахуванням викладеного несплачені у встановлені законодавством строки суми податкового зобов`язання набули, статусу податкового боргу і 01.11.2017 даний борг включений в облікову картку платника.

Зараховані кошти, які позивач зазначає у позовній заяві, спрямовувалися відповідно до п. 87,9. ст. 87 ПК України на погашення попередньої заборгованості у порядку черговості.

Апелянт посилається на те, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 07.04.2016 за № 422 Про затвердження Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами Державної фіскальної служби України в інформаційній системі органів ДФС. Для обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Відтак, після зарахування коштів на погашення попередньої заборгованості у порядку черговості в інтегрованій картці платника автоматично нараховано штрафну санкцію за несвоєчасну сплату грошових зобов`язань.

Таким чином, внаслідок порушення позивачем свого обов`язку щодо своєчасної сплати податкового зобов`язання у строки, встановлені ПК України, Головним управлінням ДФС у Волинській області правомірно застосовані до позивача штрафні санкції у порядку та розмірах, визначених ПК України.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 22 грудня 2018 року ГУ ДФС у Волинській області проведено перевірку своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань до бюджету Приватним підприємством МЕГА ТОН за жовтень-грудень 2017 року, січень-квітень 2018 року на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість.

За результатом проведеної перевірки складено акт № 26730/03-20-51/37029340 від 22 грудня 2018 року, згідно висновку якого контролюючий орган установив порушення пункту 57.1 статті 57 ПК України - протягом граничних строків підприємство несвоєчасно сплачувало узгоджену суму податкового зобов`язання по податку на додану вартість (виявлено затримку сплати сум до 30 днів та більше 30 днів).

При цьому, узгодженою сумою грошового зобов`язання по сплаті ПДВ відповідач вважав суму, визначену податковим повідомленням-рішенням № 0063851207 від 06 жовтня 2017 року (63 073 грн).

На підставі вказаного акта перевірки ГУ ДФС у Волинській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 28 січня 2019 року №0006875112 про застосування до позивача штрафу на підставі статей 122, 126 ПК України за затримку на 85, 62, 52 календарних днів узгоджених сум грошового зобов`язання із ПДВ у розмірі 20%, що становить 14 737 грн; податкове повідомлення-рішення від 28 січня 2019 року №0006885112 про застосування до позивача штрафу на підставі статей 122, 126 ПК України за затримку на 27, 24, 3 календарних днів узгоджених сум грошового зобов`язання із ПДВ у розмірі 10%, що становить 5 503 грн 96 коп.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (у межах 1095 днів), платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно пункту 126.1. статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, підставою для притягнення до відповідальності у вигляді штрафу відповідно до статті 126 ПК України є наявність вини платника податків щодо несвоєчасної сплати узгоджених сум грошових зобов`язань.

Встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 4 травня 2018 року, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року, в адміністративній справі № 803/325/18 за позовом Приватного підприємства МЕГА ТОН до Головного управління ДФС у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 6 жовтня 2017 року № 0063851207. Судове рішення у вказаній адміністративній справі набрало законної сили від 29 серпня 2018 року, у касаційному порядку не оскаржувалось.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач у даній адміністративній справі оскаржує податкові повідомлення-рішення від 28 січня 2019 року, якими його зобов`язано сплатити штраф у сумі 14 737 грн та 5 503 грн відповідно, за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з ПДВ по податковому повідомленню-рішенню № 0063851207 від 06 жовтня 2017 року. При цьому, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04 травня 2018 року, яке набрало законної сили 29 серпня 2018 року, в адміністративній справі № 803/325/18 податкове повідомлення-рішення № 0063851207 від 06 жовтня 2017 року скасоване.

Таким чином, із урахуванням вимог підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 56.18 статті 56, статті 102 ПК України, грошове зобов`язання, визначене податковим повідомленням-рішенням № 0063851207 від 06 жовтня 2017 року до дня набрання судовим рішенням законної сили уважалось неузгодженим, а з 29 серпня 2018 року - таке грошове зобов`язання є скасованим. При цьому, правомірність його скасування при розгляді даного адміністративного спору доказуванню не підлягає.

Згідно пункту 57.4 статті 57 ПК України визначено, що пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов`язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов`язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

Отже, з огляду на встановлені у даній адміністративній справі обставини та відповідно до вимог пунктом 57.4 статті 57 ПК України, у ГУ ДФС у Волинській області з 29 серпня 2018 року виник обов`язок щодо зарахування сплачених позивачем сум на погашення штрафних санкцій (скасованих за результатами судового оскарження) в рахунок погашення податкового боргу.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в адміністративній справі, яка розглядається, визначене контролюючим органом грошове зобов`язання не має статусу податкового боргу, оскільки скасоване у судовому порядку. Водночас, черговість спрямування коштів, сплачених платником податків у разі наявності податкового боргу, не є предметом даного адміністративного спору.

Відповідно до частин 1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, вимоги контролюючого органу щодо сплати платником податків штрафних санкцій за порушення граничних строків погашення протиправно визначеного та скасованого у судовому порядку грошового зобов`язання суперечать принципам верховенства права та основним засадам податкового законодавства України.

Таким чином, судовим рішенням скасовано податкове повідомлення-рішення № 0063851207 від 06 жовтня 2017 року, на підставі якого позивачу визначено суму податкового зобов`язання з ПДВ.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій прийняті неправомірно, а тому такі підлягають скасуванню.

Доводи апелянта є безпідставними та не спростовують відповідних висновків суду першої інстанції з вищенаведених мотивів.

Апелянтом не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятого рішення не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст.243, ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 травня 2019 року у справі №140/957/19 за позовом Приватного підприємства МЕГА ТОН до Головного управління ДФС у Волинській області про скасування податкових повідомлень-рішень - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Я. С. Попко судді Р. П. Сеник С. П. Нос Повне судове рішення складено 25.09.2019.