МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" вересня 2019 р. Справа №370/3057/15-ц
Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Косенко А.В., із секретарем судового засідання Левківським С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у залі суду у смт. Макарів Київської області цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Лишнянської сільської ради Макарівського району Київської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Управління Держземагентства у Макарівському районі Київської області про визнання рішення сільської ради, державних актів на право власності на земельні ділянки недійсними, скасування державної реєстрації земельної ділянки ,
в с т а н о в и в:
В провадженні Макарівського районного суду Київської області перебуває вказана цивільна справа, яка після задоволення заяви про відвід судді Мазки Н.Б., перебуває на розгляді у судді Косенко А.В. з 25.03.2019 р.
Так, 18.11.2015 р. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Макарівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_3 (яку в ході розгляду справи, ухвалою суду від 06.11.2018 р. замінено її правонаступником ОСОБА_2 ), Лишнянської сільської ради Макарівського району Київської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Управління Держземагентства у Макарівському районі Київської області про визнання рішення сільської ради, державних актів на право власності на земельні ділянки недійсними, скасування державної реєстрації земельної ділянки .
В обгрунтування позовних вимог, позивач вказала, що їй на праві власності належить земельна ділянка, площею 0,361 га, цільове призначення якої ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с. Лишня Макарівського АДРЕСА_1 , вулиця Кар`єрна (згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії КВ №086874, виданого Лишнянською сільською радою та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та права постійного користування землею, договорів оренди землі за №186 від 02.12.2004 р).
В грудні 2013 р. позивачка звернулась до Управління Держземагентства у Макарівському районі із заявою про внесення відомостей про належну їй земельну ділянку до Державного земельного кадастру.
Рішенням №РВ-3200058832013 від 04.12.2013 р. про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, позивачці було відмовлено у внесенні відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру у зв`язку з взаємним перетином її земельної ділянки із земельною ділянкою з кадастровим номером 3222784201:01:003:0009.
На запит адвоката Ганенка Р.А. Управлінням Держземагенства у Макарівському районі було надано копію державного акту на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222784201:01:003:0009, а також копію технічної документації щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_4 .
З вказаних документів, позивачем встановлено, що право власності ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку площею 0,114 га, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, яка розташована в АДРЕСА_1 , посвідчується державним актом на право приватної власності на землю серії Р2 №403970, виданого Лишнянською сільською радою та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №752 від 20.09.2003 р.
Вказану земельну ділянку ОСОБА_4 набув у власність на підставі договору дарування, посвідченого 15.08.2003 р., укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , його бабусею. В свою чергу ОСОБА_5 право власності на вказану земельну ділянку належало на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IV-KB № 061103, виданого Лишнянською сільською радою та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №576 від 17.08.2001 р.
При ознайомленні з витребуваними документами, позивачем було виявлено грубі порушення вимог чинного законодавства щодо відведення у власність спірної земельної ділянки, внаслідок чого виник взаємний перетин вказаної земельної ділянки із земельною ділянкою позивачки.
Як зазначалося вище, первісним власником земельної ділянки з кадастровим номером 3222784201:01:003:0009 була ОСОБА_5 , право власності якої посвідчувалось державним актом на право приватної власності на землю серії IV-KB №061103, виданого Лишнянською сільською радою та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №9576 від 17.08.2001 р. Тому законність складання вказаного державного акту має оцінюватись виходячи із законодавства України, чинного станом на 17.08.2001 р.
При складанні технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку громадянам ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не проводилось відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка. Межі спірної земельної ділянки, яка є суміжною до земельної ділянки позивачки, не визначено в натурі (на місцевості) і на даний час.
Вказані порушення при складанні державних актів на спірну земельну ділянку призвели до того, що фактично було приватизовано земельну ділянку під домоволодінням позивачки ОСОБА_1 , яке розташоване в АДРЕСА_1 а та належить позивачці на підставі свідоцтва №2 на право власності на жилий будинок, виданого 01.06.1995 р. Лишнянською сільською радою. Земельна ділянка площею 0,25 га, що розташована під вказаним домоволодінням, передана у власність позивачці на підставі рішення Лишнянської сільської ради від 23.02.2001 р. №46. Однак державний акт на цю земельну ділянку позивачкою ще не виготовлено.
Щодо відповідності вимогам закону обраних способів захисту прав позивачки вказала наступне.
Згідно з частиною третьою статті 152 Земельного кодексу України (в чинній редакції) захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту стаття 16 ЦК).
Як зазначено у правовій позиції Верховного Суду України, яка висловлена судом в постанові від 4 червня 2014 року (справа № 6 - 46 цс 14), відповідно до статі 126 (в редакції чинній до 05.03.2009 року), статей 152, 155 ЗК України державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видавалися на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень та цивільно-правових угод. У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватись як зазначені рішення, угоди на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними тільки державних актів на право власності може мати місце у разі їх видання з порушенням вимог закону, усупереч рішень чи угод. У цьому разі таке визнання є належним та самостійним способом поновлення порушених прав у судовому порядку.
Таким чином позивач вважає, що вимога про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, яким посвідчувалось право власності відповідача на спірні земельні ділянки, а також рішення Лишнянської сільської ради від 16.02.2000 р. №25, на підставі якого спірну земельну ділянку було передано у власність первісному власнику - ОСОБА_5 , є належним способом захисту права позивача.
Окрім того позивач посилалась на статті 202 Земельного кодексу України (в діючій редакції), відповідно до якої державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.
Пунктами 9 та 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлено, що до 1 січня 2013 року державна реєстрація земельних ділянок, передавались у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснювалась з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки. Реєстрація державних актів на право власності здійснювалась у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.
У зв`язку з викладеним відновлення прав позивачки на належну їй земельну ділянку може бути здійснено також шляхом скасування записів про державну реєстрацію права власності на спірні земельні ділянки за відповідачем у справі.
Щодо строків позовної давності позивач вказала наступне.
Відповідно до положень статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Про порушення своїх прав позивачка дізналась в грудні 2013 р., коли отримала рішення №РВ-3200058832013 від 04.12.2013 р. про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, яким позивачці було відмовлено у внесенні відомостей про належну їй земельну ділянку до Державного земельного кадастру у зв`язку з взаємним перетином земельної ділянки позивача із земельною ділянкою з кадастровим номером 3222784201:01:003:0009.
Таким чином загальний строк позовної давності, встановлений статтею 257 Цивільного кодексу України, почав спливати для позивачки починаючи з 04.12.2013 р., оскільки саме з цієї дати вона дізналася про порушення свої прав.
Окрім того позивач вказала те, що власник спірної земельної ділянки - ОСОБА_4 - помер у липні 2015 р. За інформацією позивачки, спадкоємцем майна померлого є його дружина ОСОБА_3 , а тому саме вказана особа була зазначена як відповідач.
Позивач просить суд: визнати незаконним рішення Лишнянської сільської ради від 16.02.2000 р. №25, яким було передано у власність ОСОБА_5 земельну ділянку, площею 0,114 га, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, що розташована в АДРЕСА_1 ;
визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії IV-KB № 061103, виданий на ім`я ОСОБА_5 Лишнянською сільською радою та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №576 від 17.08.2001 р., яким посвідчувалось право власності на земельну ділянку, площею 0,114 га, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, розташована в АДРЕСА_1 ;
визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії Р2 № 403970, виданий на ім`я ОСОБА_4 Лишнянською сільською радою та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №752 від 20.09.2003 р., яким посвідчувалось право власності на земельну ділянку, площею 0,114 га, цільове зазначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, розташована в АДРЕСА_1 ;
скасувати запис №576 від 17.08.2001 р. в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю про державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку, площею 0,114 га, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, розташована в АДРЕСА_1 ;
скасувати запис №752 від 20.09.2003 р. в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку, площею 0,114 га, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, розташована в АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 02.04.2019 року позов ОСОБА_1 прийнято до свого провадження. Розгляд цивільної справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.06.2019 року.
Ухвалою суду від 18.06.2019 р. підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті на 09.07.2019 р.
У судовому засіданні 09.07.2019 р. оголошено перерву до 05.09.2019 р.
У судовому засіданні 05.09.2019 р. позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.
У судовому засіданні 05.09.2019 р. відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_7 проти задоволення позовних вимог заперечили, просили відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.
Відповідач Лишнянська сільська рада Макарівського району Київської області у судове засідання 05.09.2019 р. свого представника не направила. Згідно наявного у матеріалах справи листа, просили розгляд справи проводити у відсутність представника сільської ради. Заперечень, пояснень щодо позову до суду не надходило.
Вислухавши пояснення сторін, дослі дивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивачці на праві власності належить земельна ділянка, площею 0,361 га, цільове призначення якої ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Лишня АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 (згідно копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії КВ №086874, виданого Лишнянською сільською радою та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та права постійного користування землею, договорів оренди землі за №186 від 02.12.2004 р.) (а.с. 8 том 1).
Згідно копії свідоцтва №2 на право власності на жилий будинок від 01.06.1995 р. та копії архівного витягу з Протоколу №11 від 18.11.2003 р., позивач є власником житлового будинку з прилеглими до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 а (а.с. 10, 11 том 1 ).
З копії архівного витягу з рішення Лишнянської сільської ради №46 від 23.02.2001 р. позивачу ОСОБА_1 передано у приватну власність земельні ділянки площею 0,25 га - для обслуговування будинку та 0,13 га - для ведення підсобного господарства, які розташовані в АДРЕСА_1 , а також вказаним рішенням надано дозвіл на виготовлення Державного акту на право приватної власності на землю (а.с. 13 том 1 ).
Рішенням №РВ-3200058832013 від 04.12.2013 р. про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, позивачці було відмовлено у внесенні відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру у зв`язку з взаємним перетином земельної ділянки позивача із земельною ділянкою з кадастровим номером 3222784201:01:003:0009 (а.с. 14).
З копії Держаного акту на право приватної власності на землю серія Р2 № 403970 слідує, що 20.09.2003 р. його видано громадянину ОСОБА_4 , який на підставі договору дарування від 15.08.2003 р. № 2824 є власником земельної ділянки площею 0,114 га, яка розташована АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд (а.с. 9 том 1 ).
Як зазначає позивач, після витребування з Управління Держземагенства у Макарівському районі копії державного акту на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222784201:01:003:0009, а також копії технічної документації щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_4 , було встановлено, що право власності ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку площею 0,114 га, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, яка розташована в АДРЕСА_2 , посвідчується державним актом на право приватної власності на землю серії Р2 №403970, виданого Лишнянською сільською радою та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №752 від 20.09.2003 р.
Під час дослідження технічної документації по складанню державного акту на право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_4 , судом встановлено, що вказану вище земельну ділянку ОСОБА_4 набув у власність на підставі договору дарування, посвідченого 15.08.2003 р., укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , його бабусею. В свою чергу ОСОБА_5 право власності на вказану земельну ділянку належало їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IV-KB № 061103, виданого Лишнянською сільською радою та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №576 від 17.08.2001 р. (а.с. 47-59 том 1).
З технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадянам України для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства в с. Лишня Макарівського району Київської області, судом встановлено, що ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,2114 га, з цільовим призначенням - для ведення ОСГ, що розташована в АДРЕСА_2 (а.с. 60-76 том 1).
Як стверджує позивач у позові, при ознайомленні з витребуваними документами, нею було виявлено грубі порушення вимог чинного законодавства щодо відведення у власність спірної земельної ділянки, внаслідок чого виник взаємний перетин вказаної земельної ділянки із земельною ділянкою позивачки. Так, позивач посилаючись на те, що первісним власником земельної ділянки з кадастровим номером 3222784201:01:003:0009 була ОСОБА_5 , право власності якої посвідчувалось державним актом на право приватної власності на землю серії IV-KB №061103, виданого Лишнянською сільською радою та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №9576 від 17.08.2001 р., тому законність складання вказаного державного акту має оцінюватись виходячи із законодавства України, чинного станом на 17.08.2001 р.
Також, позивач в обгрунтування позову вказує на те, що при складанні технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку громадянам ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не проводилось відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка. Межі спірної земельної ділянки, яка є суміжною до земельної ділянки позивачки, не визначено в натурі (на місцевості) і на даний час. Вказані порушення при складанні державних актів на спірну земельну ділянку призвели до того, що фактично було приватизовано земельну ділянку під домоволодінням позивачки ОСОБА_1 , яке розташоване в АДРЕСА_2 а та належить позивачці на підставі свідоцтва №2 на право власності на жилий будинок, виданого 01.06.1995 р. Лишнянською сільською радою. Земельна ділянка площею 0,25 га, що розташована під вказаним домоволодінням, передана у власність позивачці на підставі рішення Лишнянської сільської ради від 23.02.2001 р. №46. Однак державний акт на цю земельну ділянку позивачкою ще не виготовлено.
Проте, відповідач ОСОБА_2 на спростування вказаних позивачем обставин, вказала, що при оформленні державного акту на ім`я ОСОБА_8 у 2001 році, позивач, як власник суміжної земельної ділянки, власним підписом погодила акт про встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки. Ця обставина була встановлена судом при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 (рішення Макарівського районного суду Київської області від 29.07.2013 р., яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 10.10.2013 № 1016/632/12) (а.с. 84-86, 187-188 том 1).
Також, відповідач ОСОБА_2 спростовуючи доводи позивача, вказала, що позовні вимоги про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, що видавався ОСОБА_8 , вже були предметом розгляду судовими інстанціями, а за результатом розгляду суд прийшов до висновку, що видачею відповідного акту не порушено будь-яких прав позивача, що підтверджується копією рішення Макарівського районного суду Київської області від 29.07.2013 № 1016/632/12. З таким висновком суду першої інстанції також погодилася колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області, яка своєю ухвалою від 10.10.2013 р. залишила вказане рішення першої інстанції без змін.
А відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Щодо рішення державного кадастрового реєстратора Управління Держземагентства у Макарівському районі від 04.12.2013 р. про відмову у реєстрації земельної ділянки позивача, відповідач ОСОБА_2 вважає його справедливим, оскільки на її думку перетин земельних ділянок виник у зв`язку з грубими порушеннями закону, які відбулися при оформленні права власності на земельну ділянку позивача площею 0,361 га.
Відповідно до витягу з рішення Лишнянської сільської ради Київської області Про передачу в приватну власність земельних ділянок від червня 2004 року позивачу передано у власність земельну ділянку під ОСГ площею 0,2114 га. Це підтверджують документи, що знаходяться в матеріалах справи, а сам: копія кадастрового плану, копія відповідного витягу з рішення сільської ради та список громадян, яким передавалися земельні ділянки (а.с. 72,73, 74 том 1).
У реєстрі землевласників, яким присвоєно кадастрові номери, вказано ОСОБА_1 під номером № 8, а площа земельної ділянки 0,2114 га, копія даного Реєстру знаходиться в матеріалах справи (а.с. 76 том 1).
У технічній документації знаходиться кадастровий план на площу ділянки 0,3614 га (а.с. 71 том 1), а також кадастровий план на земельну ділянку площею 0,2114 га (а.с. 72 том 1).
Так з наявного у матеріалах справи відзиву відповідача ОСОБА_2 та доданих до нього документів (а.с. 78-91 том 2), якими відповідач спростовує викладені позивачем обставини, судом встановлено наступне.
Відповідач зазначає, що позовна заява від 17.11.2015 про визнання незаконним рішення Лишнянської сільської ради від 16.02.2000 № 25, визнання недійсними державних актів на право приватної власності на землю №№061103, 403970 та скасування записів № 576 від 17.08.2001, № 752 від 20.09.2003 в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю є не обгрунтованою. Наведені в ній докази не відповідають дійсним обставинам справи і не узгоджуються з вимогами законодавства України, виходячи за наступних підстав.
На думку позивача спірною є земельна ділянка площею 0,114 га з кадастровим номером 3222784201:01:003:0009, що належала на праві власності ОСОБА_4 . Нібито позивачем виявлено грубі порушення вимог закону щодо відведення у власність спірної земельної ділянки, внаслідок чого виник взаємний перетин вказаної земельної ділянки із земельною ділянкою площею 0,361 га з кадастровим номером 3222784201:01:003:0003, що належить позивачу.
У обгрунтування своїх доводів позивач зазначає, що нею отримано свідоцтво про право власності на жилий будинок від 01.06.1995 р. № 2. видане виконавчим комітетом Лишнянської сільської ради Київської області (а.с. 10, том 1). Крім того, позивачу було безкоштовно передано земельні ділянки у приватну власність, відповідно до рішення 18-ої сесії 23 скликання Лишнянської сільської ради № 46 від 23.02.2001 р. - копія архівного витягу цього рішення позивачем додано до позовної заяви (а.с. 13, том 1). Так у наданій копії цього архівного витягу зазначається, що ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 . АДРЕСА_1 передано земельну ділянку 0,25 га для обслуговування будинку та 0,13 га для ведення підсобного господарства.
Окрім цього, позивач вказує, що державний акт на право власності на земельну ділянку серія КВ № 086874 від 02.12.2004 р. (а.с. 8, том 1), підтверджує право власності позивача на земельну ділянку площею 0,361 га. Саме у в`язку з відмовою у внесенні відомостей (змін) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку 0,361 га виник спір та Управлінням Держземагентства у Макарівському районі прийнято рішення про відмову (рішення № РВ-3200058832013 від 04.12.2013 р.).
Як стверджує позивач земельна ділянка 0,25 га (для обслуговування будинку) знаходиться під її домоволодінням та передана у власність позивачці на підставі рішення Лишнянської сільської ради від 23.02.2001 р. № 46, проте державний акт на цю земельну ділянку не виготовлений. Разом з цим, відповідне рішення про відмову у внесенні відомостей (змін) до Державного земельного кадастру позивач отримала стосовно належної їй земельної ділянки прощею 0,361 га, на яку видано вищевказаний державний акт від 02.12.2004 р.
Так, відповідач вказує, що державний акт на право власності на земельну ділянку від 02.12.2004 р. виданий позивачу на земельну ділянку площею 0,361 га за цільовим призначенням (використання) земельної ділянки ведення особистого селянського господарства - 0,361 га на підставі рішення Лишнянської сільської ради від 17 червня 2004 року за № 40-12- XXIV, а не під обслуговування будинку.
Отже, земельна ділянка, що передавалась позивачу під обслуговування будинку у розмірі 0,25 га жодним чином не входить до земельної ділянки 0,361 га, оскільки остання має інше цільове призначення (ведення особистого селянського господарства) та і сама позивач стверджує, що державний акт на земельну ділянку площею 0,25 (під обслуговування будинку) не виготовлявся.
За таких обставин будинок позивача знаходиться на земельній ділянці з цільовим призначення ведення особистого селянського господарства, а не під будівництво, що є грубим порушенням вимог Земельного кодексу України.
Більше того, саме державний акт на право власності на земельну ділянку від 02.12.2004 р. серія КВ № 086874 площею 0,361 га, виданий позивачу з порушенням закону, оскільки відповідно до копії витягу рішення Лишнянської сільської ради Київської області від 17.06.2004 р № 40-12-XXIV та копії списку громадян, яким передається земельна ділянку у приватну власність, гр. ОСОБА_1 (позивачу) надано дозвіл на виготовлення державного акту на право приватної власності на землю площею 0,2114 га для ведення ОСГ. Копії цього рішення та списку знаходяться в матеріалах судової справи (а.с. 210-214 том 1) так-як є невід`ємною частиною технічної документації із землеустрою щодо складення державного акту серія КВ № 086874 від 02.12.2004 р. на право власності на земельну ділянку позивача (кадастровий номер ділянки 3222784201:01:003:0003). Відповідна технічна документація була надана Головним управлінням Держгеокадастру у Київської області (лист від 06.03.2018 № 1056/172-18) на запит ОСОБА_6 - представника позивача (запит від 26.02.2018 № 07/18) та долучена до матеріалів даної судової справи № 370/3057/15-ц.
Оскільки замість наданого органами місцевого самоврядування дозволу на виготовлення державного акту на землю площею 0,2114 га для ведення ОСГ позивачці було виготовлено державний акт на землю площею 0,361 га для ведення ОСГ, відповідач вважає, що це і пояснює відмову Управління Держземагенства у Макарівському районі (рішення № РВ-3200058832013 від 04.12.2013 р.) вносити зміни щодо збільшення площі земельної ділянки з 0,2114 га на 0,361 га. В матеріалах технічної документації із землеустрою щодо складення державного акту серія КВ № 086874 від 02.12.2004 р. відсутні будь-які документи, що підтверджують надання дозволу на виготовлення державного акту на земельну ділянку площею 0,361 га.
Таким чином, будь-яких належних доказів щодо законної передачі у власність позивачу земельної ділянки площею 0,361 га під ОСГ суду не надано.
Відмова Управління Держземагентства у Макарівському районі (рішення № РВ- 3200058832013 від 04.12.2013 р.) у внесені змін щодо збільшення площі земельної ділянки з 0,2114 га на 0,361 га є цілком обґрунтованою та підтверджує той факт, що земельна ділянка, яка наданий час належить Відповідачу 1, була у законний спосіб отримана набагато раніше, а ніж позивач отримала державний акт на земельну ділянку площею 0,361 га під ОСГ, оскільки земельна ділянка площею 0,114 га (кадастровий номер 3222784201:01:003:0009), що раніше належала ОСОБА_5 , передавалась останній для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель на багато раніше аніж позивач отримала відповідний державний акт.
Так ОСОБА_5 отримала земельну ділянку 0,114 га відповідно до рішення Лишнянської сільської ради № 25 від 16.02.2000 р., а державний акт на право приватної власності на землю ІV-КВ № 061103, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 576 від 17.08.2001 р. Зазначену земельну ділянку ОСОБА_4 отримав в законний спосіб по договору дарування від 15.08.2003 р. № 2824 та на підставі виготовленої технічної документації останньому було видано державний акт на право приватної власності на землю Серія Р2 № 403970 від 20.09.2003 р.
Відповідні дані про земельну ділянку 0,114 га були внесені до Державного земельного кадастру. ОСОБА_4 отримав у власність свою земельну ділянку на підставі правочину, який не визнано недійсним і не скасовано. Законність його прав на дану земельну ділянку підтверджено і в судовому порядку, зокрема рішенням Макарівського районного суду Київської області від 29.07.2013 р. та ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області по справа № 1016/632/12 від 10.10.2013 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, державного акту на право приватної власності на землю. Цими рішеннями судів встановлено і законність процедури набуття права власності на спірне майно ОСОБА_5 .
Отже, земельні ділянки позивача та відповідача-1 мають різне цільове призначення, ділянка відповідача-1 площею 0,114 га була передана у приватну власність та внесена до Державного земельного кадастру набагато раніше, а ніж ділянка позивача площею 0,361 га, що виключає будь-які сумніви у взаємному перетну з вини сторони відповідача-1.
Припущення позивача, що при складанні технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,114 га громадянам ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не проводилось відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості ) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка не відповідає дійсним обставинам справи та спростовується наступним. Так в технічній документації з виготовлення відповідного акту на землю площею 0,114 га, копія технічної документації знаходиться в матеріалах даної судової справи, міститься копія акту про встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки від 16.11.2000 р. на ім`я ОСОБА_5 , а також копія акту про передачу на зберігання встановлених межових знаків власнику земельної ділянки від 15.08.2003 р. на ім`я ОСОБА_4 . Більше того, у вищевказаному акті від 16.11.2000 р. зазначено підпис суміжного землевласника ОСОБА_1 - позивача, яка власним підписом погоджувала межі земельної ділянки, що передавалася у власність ОСОБА_9 У ОСОБА_10 , що у судовому порядку позивачем не оскаржувалась.
Слід звернути увагу, що згідно копії акту про встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки ОСОБА_1 , який наявний в технічній документації на виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку позивача площею 0,361 га, позивачу згідно земельно-кадастрової документації встановлювалися та погоджувалися межі 0,2114 га, саме такі межі (0,2114 га) позивач погоджувала з суміжними землевласника, зокрема ОСОБА_5 , підпис якої знаходиться наданому акті в графі представників суміжних землевласників.
Оскільки позивач отримала у власність земельну ділянку площею 0,361 га у 2004 році, а рішення Лишнянської сільської ради від 23.02.2001 р. № 46 про передачу їй у приватну власність земельних ділянок 0,25 га (під обслуговування будинку) та 0,13 га (ведення підсобного господарства) мало місце вже після прийняття рішення Лишнянської сільською радою Макарівського району Київської області № 25 від 16.02.2000 р. щодо затвердження технічної документації по матеріалах інвентаризації і передачу земельних ділянок у приватну власність та встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки ОСОБА_5 , то права позивача, як власника, жодним чином не могли бути порушені до отримання ним відповідного державного акту на право власності на земельну ділянку від 02.12.2004 серія КВ № 086874 (копія рішення Лишнянської сільської ради Макарівського району Київської області № 25 від 16.02.2000 р. знаходиться в матеріалах даної справи, а саме в матеріалах технічної документації щодо виготовлення державного акту на право приватної власності ОСОБА_5 ).
Отже, суд дійшов висновку, що будь-які рішення Лишнянської сільської ради, правочини, державні акти на право власності на земельну ділянку та інші документи, що датовані до 02.12.2004 р. не порушували і не могли порушувати права та інтереси позивача, оскільки на той час у позивача права власності на відповідну земельну ділянку не існувало.
Стосовно висновку експерта Клівак ОСОБА_11 .В. № СЕ-1201-1-956.18 за результатами проведеної комплексної судової земельно-технічної експертизи, відповідач ОСОБА_2 вказала, що відповідна експертиза була призначена за ініціативою представника позивача, а ухвалення судом рішення про її проведення було здійснено в процесуальні строки, коли попередній відповідач - ОСОБА_3 померла і не була замінена правонаступником ОСОБА_2 у порядку, встановленому ЦПК України. Так, ухвала про заміну відповідача була винесена 06.11.2018 р., а нею ОСОБА_2 отримана 02.02.2019 р. одночасно з повісткою про виклик до суду в якості відповідача на 18.02.2019 р., то за таких обставин призначення та проведення відповідної експертизи було здійснено без відповідача, що не відповідає вимогам ЦПК України, а тому висновок експерта не може бути належним доказом у справі.
Також, з матеріалів спадкової справи № 203/2016 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_3 , судом встановлено, що 16.02.2016 р. відповідачу у справі - ОСОБА_2 як спадкоємцю майна покійної, з-поміж іншого спадкового майна, видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,1140 га, кадастровий номер 3222784201:01:003:0009 (а.с. 160 том 1).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Тож, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не доведено тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Керуючись ст.ст. ст. ст. 5, 76-81, 83, 95, 265, 268, 354-355 ЦПК України суд, -
у х в а л и в :
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Лишнянської сільської ради Макарівського району Київської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Управління Держземагентства у Макарівському районі Київської області про визнання рішення сільської ради, державних актів на право власності на земельні ділянки недійсними, скасування державної реєстрації земельної ділянки - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося - з дати складання повного його тексту, через Макарівський районний суд.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.
Повний текст рішення складено 16.09.2019 р.
Реквізити учасників справи:
ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 ;
ОСОБА_2 : адреса реєстрації - АДРЕСА_4 ;
Лишнянська сільська рада Макарівського району Київської області: 08063, Київська обл., Макарівський р-н, с. Лишня, вул. Київська, 1А;
Управління Держземагентства у Макарівському районі Київської області: 08000, Київська обл., смт Макарів, вул. Котовського, 18 .
Суддя А.В. Косенко
Суд | Макарівський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 05.09.2019 |
Оприлюднено | 26.09.2019 |
Номер документу | 84494567 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Макарівський районний суд Київської області
Косенко А. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні