Постанова

від 24.09.2019 по справі 922/402/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2019 р. Справа № 922/402/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Слободін М.М. , суддя Хачатрян В.С.

при секретарі судового засідання Беккер Т.М.

за участю представників сторін:

позивача - Грачова Т.Л. (довіреність №78/016-юр від 06.06.2019);

відповідача - Фадєєв О.П. (ордер серія ХВ №1775000077 від 06.03.2019, посвідчення №002224 від 26.09.2018);

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідне та проектне підприємство Укрферро" (вх.2357Х/1-43) на рішення господарського суду Харківської області від 10.06.2019 року, ухвалене у приміщенні вказаного суду суддею М.В. Калантай, повний текст якого складено 20.06.2019 року, у справі №922/402/19

за позовом Акціонерного товариства "Дніпроазот", м. Кам`янське, Дніпропетровська область,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідне та проектне підприємство Укрферро", м. Харків,

про стягнення 178065,33грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Акціонерне товариство "Дніпроазот" (надалі - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідне та проектне підприємство Укрферро" (надалі - відповідач) про стягнення 178065,33грн., з яких: 42503,77грн. пені за порушення відповідачем строку виконання робіт згідно п.6.5 договору, 64399,64грн. штрафу за порушення відповідачем строку виконання робіт згідно п.6.22 договору, 5975,97грн. пені за порушення відповідачем передбаченого п.10.13 договору строку надання зареєстрованої у Єдиному реєстрі податкових накладних накладної №1 від 05.03.2018 згідно п.6.23 договору, 65185,95грн. пені за порушення відповідачем строку надання документів, передбачених п.10.20 договору.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.06.2019 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідне та проектне підприємство Укрферро" (61072, м.Харків, пр.Науки, буд. 43 А, кв.1, код 33605373) на користь Акціонерного товариства "Дніпроазот" (51909, Дніпропетровська область, м.Кам`янське, вул.С.Х.Горобця, буд.1, код 05761620) 42503,77грн. пені за порушення відповідачем строку виконання робіт згідно п.6.5 договору, 5 975,97грн. пені за порушення відповідачем передбаченого п.10.13 договору строку надання зареєстрованої у Єдиному реєстрі податкових накладних накладної №1 від 05.03.2018 згідно п.6.23 договору, а також 727,20грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, зокрема, не враховано обставини, встановлені рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2019 у справі №904/5700/18, умови додаткової угоди №1 від 20.10.2017 та додатку №8, та не надано належної оцінки доводам відповідача, зокрема щодо дати остаточного узгодження сторонами всіх істотних умов договору.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 30.07.2019, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І. (суддя-доповідач), суддя Слободін М.М., суддя Терещенко О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено. Строк поновлено. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою. Учасникам справи встановлено строк до 14.08.2019 року на протязі якого вони мають право подати відзиви на апеляційну скаргу, які повинні відповідати вимогам частини 2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, а також докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Призначено справу до розгляду на 19.08.2019 об 11:00 год. Зупинено дію рішення господарського суду Харківської області від 10.06.2019 року у справі №922/402/19.

13.08.2019 засобами поштового зв`язку позивач подав відзив на апеляційну скаргу (вх.№7712 від 15.08.2019), в якому вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим та просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Ухвалою суду від 19.08.2019 задоволено клопотання відповідача та відкладено розгляд справи на 02.09.2019 на 10:30 год.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2019, у зв`язку з відпусткою судді-доповідача Сіверіна В.І. та судді Терещенко О.І., визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В. (суддя-доповідач), суддя Слободін М.М., суддя Хачатрян В.С.

Ухвалою суду від 02.09.2019 у зв`язку зі зміною складу судової колегії розгляд справи відкладено на 24.09.2019 на 12:00 год.

24.09.2019 від відповідача надійшло клопотання (вх.№9086), в якому він просить відкласти розгляд справи на іншу дату з метою забезпечення участі у судовому засіданні адвоката Кочури С.В., який знаходиться у відпустці до 30.09.2019. Або, у випадку наявності перешкод для відкладення розгляду справи на іншу дату, допустити до участі у справі для представництва інтересів Акціонерного товариства "Дніпроазот" представника Грачову Т.Л., яка діє на підставі довіреності, виданої Головою Правління АТ "Дніпроазот".

Представник відповідача в судовому засіданні 24.09.2019 заперечує проти відкладення розгляду справи. Стосовно допуску до участі у справі представника Акціонерного товариства "Дніпроазот" за довіреністю Грачової Т.Л. зазначає, що залишає це питання на розсуд суду.

Розглянувши клопотання відповідача, судова колегія дійшла висновку про недоцільність відкладення розгляду справи, оскільки суд відкладає розгляд справи, зокрема, якщо спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні. З матеріалів справи вбачається, що позиція відповідача достатньо повно викладена у відзиві на апеляційну скаргу. Натомість, з огляду на малозначність даної справи, судова колегія вважає за можливе допустити до участі у справі представника Акціонерного товариства "Дніпроазот" за довіреністю Грачову Т.Л.

В судовому засіданні 24.09.2019 представник відповідача підтримує свою апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

Представник позивача заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні уповноважених представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем, як замовником, та відповідачем, як виконавцем, укладено договір №697/17-22 на розробку робочого проекту від 06.07.2017 (надалі - договір), відповідно до умов якого замовник доручив, а виконавець зобов`язався виконати роботи з розробки робочого проекту "Реконструкція будівлі виробничої з побутовими приміщеннями (корпус 1406) під дільницю фасування і відвантаження карбаміду потужністю 50т/годину".

Оскільки фактично Договір підписано відповідачем 20.07.2017, з протоколом розбіжностей від 17.07.2017, датою укладення даного договору слід вважати 20.07.2017.

В подальшому між сторонами укладені додаткова угода №1 від 13.10.2017 до договору, яка підписана сторонами з протоколом розбіжностей від 20.10.2017, та додаткова угода №2 від 22.12.2017 до договору.

Так, згідно з пунктом 1.4 Договору (в редакції додаткової угоди №2 від 22.12.2017) результатом виконання робіт, який виконавець надає замовнику за цим Договором є: робочий проект, розроблений відповідно до вимог ДБН А.2.2-3-2014.

Відповідно до п. 3.1 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 13.10.2017) загальна вартість виконання всіх робіт, які є предметом цього договору (загальна сума договору), визначена на підставі Протоколу узгодження договірної ціни (Додаток №5 до договору), і становить 321 998,22 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 53 666,37 грн. Договірна ціна тверда і не підлягає зміні.

Відповідно до пункту 2.2 Договору (в редакції додаткової угоди №2 від 22.12.2017) відповідач зобов`язався виконати роботи протягом 95 календарних днів від дати укладання сторонами Договору та передати позивачу результат виконання робіт у повному обсязі, передбаченому п. 1.4 Договору.

Таким чином, відповідач мав виконати роботи не пізніше 23.10.2017, включно.

Згідно з пунктом 6.3 Договору зобов`язання відповідача щодо виконання робіт за цим Договором вважаються виконаними в повному обсязі за наявності підписаного обома сторонами "Акту приймання виконаних робіт" на весь обсяг робіт, визначений п.1.4 Договору.

05.03.2018 сторонами був оформлений та підписаний Акт здачі-передавання виконаних робіт №1 на суму 321998,22грн.

Таким чином, відповідач виконав свої зобов`язання щодо виконання робіт з порушенням встановленого пунктом 2.2 Договору строку.

Пунктом 6.5 Договору (в редакції протоколу розбіжностей від 17.07.2017) передбачено, що за порушення строків виконання робіт відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% невиконаних або невчасно виконаних робіт за Договором за кожний день прострочення виконання робіт.

На підставі даної умови Договору позивач нарахував відповідачу пеню за період з 24.10.2017 по 04.03.2018 в розмірі 42503,77грн.

Пунктом 6.22 Договору передбачено, що за кожний випадок допущення відповідачем будь-якого з порушень, передбачених, зокрема, п.6.18 Договору відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 20% загальної суми Договору.

Пунктом 6.18 Договору сторони передбачили, що у випадку порушення стороною будь-якого зі своїх зобов`язань за Договором чи здійснення стороною її посадовими особами протиправних дій, зокрема, виконання робіт (етапу робіт) з відхиленням від вимог по якості, обсягу та строку їх виконання або від інших їх характеристик, даних чи вимог, сторона-порушник та/або її винні уповноважені особи зобов`язуються відшкодувати іншій стороні в повному обсязі понесені останньою у зв`язку цим збитки, у тому числі упущену вигоду та моральну шкоду.

У зв`язку з порушенням відповідачем строку виконання робіт, позивач згідно пункту 6.22 Договору додатково здійснив нарахування відповідачу штрафу в розмірі 64399,64грн. (321998,22грн. х 20%).

Відповідно до пункту 10.13 Договору відповідач зобов`язався протягом трьох календарних днів від дня виникнення у нього податкових зобов`язань з ПДВ за операціями, які здійснені за цим Договором, скласти та надати замовнику податкову накладну, оформлену з дотриманням вимог Податкового кодексу України та інших вимог законодавства України, у тому числі з дотриманням умов щодо її реєстрації у цей же строк у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак відповідачем податкова накладна №1 від 05.03.2018 була фактично надана лише 28.03.2018, що підтверджується наданим доданим до позову витягом з Єдиного реєстру податкових накладних №453914 від 29.03.2018, тобто з порушенням передбаченого пунктом 10.13 Договору строку.

Відповідно до пункту 6.23 Договору за порушення строку (терміну) надання документів, які підлягають переданню відповідачем позивачу у відповідності до умов цього Договору та/або вимог чинного законодавства, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу пеню у розмірі 0,1% загальної суми Договору, за кожний день прострочення виконання зобов`язань.

Керуючись даними умовами Договору, відповідач нарахував відповідачу пеню за порушення строку надання податкової накладної в розмірі 5795,97грн. за період з 10.03.2018 по 27.03.2018.

Згідно з пунктом 10.20 Договору відповідач зобов`язався під час укладення Договору, але не пізніше ніж через 10 (десять) календарних днів з моменту його укладення, надати позивачу засвідчені нотаріально чи підписом уповноваженої особи та печаткою відповідача наступні документи щодо відповідача: копії установчих документів (Статут, установчий договір тощо); копії документів, що дозволяють займатися підприємницькою діяльністю та її окремими видами, що пов`язане з виконанням умов Договору (ліцензії, дозволи тощо); копію розширеного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; копію довідки з банку про відкриття поточного рахунку; копію свідоцтва про державну реєстрацію або виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; копію довідки органу державної податкової служби про взяття на облік в якості платника податків за формою № 4-ОПП (якщо її отримання платником податків є обов`язковим на момент взяття на податковий облік); копію документу, що підтверджує повноваження представника відповідача на укладення (підписання) договору, як-от: довіреність, наказ по підприємству про призначення керівника, рішення про уповноваження особи па підписання договорів, протокол вищого органу управління підприємства про обрання особи на відповідну посаду, тощо; копію свідоцтва про реєстрацію в якості платника податку на додану вартість або витягу з реєстру платників податку на додану вартість (якщо відповідач є платником цього податку); копію свідоцтва про реєстрацію платника єдиного податку (якщо відповідач к платником цього податку).

Таким чином, відповідач був зобов`язаний надати позивачу документи, передбачені пунктом 10.20 Договору у строк до 31.07.2017, включно.

Як зазначає позивач у позові, станом на 06.02.2019 вищезазначені документи відповідачем не надані, а тому на підставі пункту 6.23 Договору йому нараховано пеню в розмірі 65185,95грн.

Разом із тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2019 у справі №904/5700/18 (за позовом ТОВ "Науково-дослідне та проектне підприємство УКРФЕРРО" до АТ "Дніпроазот" про стягнення 321998,22грн. заборгованості за виконані роботи згідно умов Договору, 5663,64грн. 3% річних, 11913,93грн. інфляційних втрат) встановлено, що пакет документів, передбачених пунктом 10.20 Договору було направлено ще на стадії перемовин електронною поштою 26.06.2017 згідно листа відповідача 019/1-40 від 26.06.2017.

Частиною 4 статті 75 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, місцевим судом прийнято до уваги, що позивач своєчасно (до настання граничного строку, передбаченого пунктом 10.20 Договору) виконав свій обов`язок щодо надання вищевказаного пакету документів.

При цьому, судом враховано, що пунктом 10.3 Договору сторони погодили, що факсимільні копії документів, що надаються сторонами одна одній та третім особам в ході виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором, мають юридичну силу.

Предметом позовних вимог у даній справі є позовні вимоги про стягнення з відповідача 42503,77грн. пені за порушення відповідачем строку виконання робіт згідно п.6.5 договору, 64399,64грн. штрафу за порушення відповідачем строку виконання робіт згідно п.6.22 договору, 5975,97грн. пені за порушення відповідачем передбаченого п.10.13 договору строку надання зареєстрованої у Єдиному реєстрі податкових накладних накладної №1 від 05.03.2018 згідно п.6.23 договору, 65185,95грн. пені за порушення відповідачем строку надання документів, передбачених п.10.20 договору.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 42503,77грн. пені за порушення відповідачем строку виконання робіт згідно п.6.5 договору та 5975,97грн. пені за порушення відповідачем передбаченого п.10.13 договору строку надання зареєстрованої у Єдиному реєстрі податкових накладних накладної №1 від 05.03.2018 згідно п.6.23 договору, місцевий суд визнав їх доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні вимоги про стягнення 64399,64грн. штрафу за порушення відповідачем строку виконання робіт згідно п.6.22 Договору, судом вказано, що до відповідача слід застосовувати саме спеціальну відповідальність у вигляді пені (згідно пункту 6.5 Договору), а не у вигляді штрафу (згідно пунктів 6.18, 6.22 Договору). Також судом вказано, що відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань, свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Відмовляючи в задоволенні вимоги про стягнення пені за порушення відповідачем строку надання документів, передбачених п.10.20 договору, суд зазначив, що обставини належного виконання відповідачем умов даного пункту Договору, що встановлені постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2019 у справі №904/5700/18.

Оскаржуючи зазначене рішення, відповідач оспорює правомірність висновку суду першої інстанції саме щодо задоволення вимоги стягнення з відповідача 42503,77грн. пені за порушення відповідачем строку виконання робіт згідно п.6.5 договору, оскільки вважає, що судом не враховано обставини, встановлені рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2019 у справі №904/5700/18, умови додаткової угоди №1 від 20.10.2017 та додатку №8, та не надано належної оцінки доводам відповідача, зокрема щодо дати остаточного узгодження сторонами всіх істотних умов договору.

Наведене відповідач вважає підставою для скасування рішення суду. В іншій частині рішення господарського суду не оскаржується, обставини справи, що встановлені судом, сторонами не заперечуються.

Колегія суддів вважає доводи відповідача безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно статті 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Місцевим судом вірно встановлено, що відповідачем були порушені умови пункту 2.2 Договору (в редакції додаткової угоди №2 від 22.12.2017), оскільки Акт здачі-передавання виконаних робіт №1 був підписаний сторонами лише 05.03.2018.

Отже, позивачем правомірно, згідно з пунктом 6.5 Договору (в редакції протоколу розбіжностей від 17.07.2017), застосовано до відповідача відповідальність у вигляді пені в розмірі 42503,77грн., нарахованої за період з 24.10.2017 по 04.03.2018.

При цьому, суд не погоджується з твердженнями апелянта з посиланням на надані ним протоколи технічних нарад від 20.07.2017, 21.09.2017 та від 05.10.2017 стосовно того, що затримка виконання робіт була обумовлена несвоєчасним та неповним переданням позивачем технічної документації, необхідної для виконання робіт, оскільки під час вищезазначених технічних нарад здійснювався розгляд і узгодження робочих технічних питань. що виникали під час виконання робіт Відповідачем, а не зміна істотних умов Договору.

Крім того, між сторонами підписано додаткову угоду №2 від 22.12.2017, якою було підтверджено, що роботи мають бути виконані відповідачем саме у строк 95 календарних днів від дати укладення Договору.

В подальшому відповідачем не вживалися заходи щодо зміни граничного строку виконання робіт, у тому числі й у судовому порядку.

Таким чином, у колегії суддів відсутні підстави вважати, що у відповідача була відсутня вся необхідна для виконання робіт документація, оскільки він не порушував питання про зміну умов Договору щодо строку виконання робіт.

Отже, доводи відповідача про що судом при прийнятті рішення не було встановлено обставину, яка має суттєве значення для вирішення спору - дату остаточного узгодження сторонами істотних умов Договору є безпідставними та підтверджуються матеріалами справи.

Колегія суддів також вважає необґрунтованими доводи апелянта щодо безпідставного ухилення позивача від підписання акту здачі-передавання виконаних робіт.

З матеріалів справи вбачається, відповідач направляв позивачу акти здачі-приймання робіт від 01.11.2017 та від 07.12.2017. Однак, враховуючи невиконання відповідачем робіт, передбачених Договором, позивач відмовив відповідачу у підписанні вищевказаних актів, що підтверджується листами позивача №2176/01-6 від 09.11.2017, №2177/01-6 від 09.11.2017, №2963/01-6 від 15.12.2017. Останні креслення КМД за Договором були передані відповідачем позивачу лише 28.02.2019, що підтверджується накладною №697-7 від 26.02.2018 за Договором. Після фактичного, повного та остаточного виконання робіт за Договором відповідачем було направлено листом №А1-4113 від 28.02.2018 акт №1 здачі-приймання виконаних робіт, який було отримано позивачем 05.03.2018 та в цей же день підписано останнім.

Отже, а висновок суду про відсутність підстав вважати, що позивач ухилявся від підписання акту здачі-приймання виконаних робіт без належних підстав є обґрунтованим, правомірним та таким, що відповідає обставинам справи.

Посилання апелянта на преюдиційність рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2019 справі №904/5700/18, яким, на думку апелянта, встановлено обставину щодо дотримання ТОВ "Науково-дослідне та проектне підприємство Укрферро" умов договору в частині виконання його зобов`язань до договором, колегія суддів вважає необґрунтованим. Зі змісту вказаного рішення вбачається, що судом досліджувалось питання щодо правомірності вимог ТОВ "Науково-дослідне та проектне підприємство Укрферро" про стягнення заборгованості з Акціонерного товариства "Дніпроазот" за розробку виконавцем проектної документації згідно обсягів та переліку, зазначених у договорі, додатках до нього. Питання щодо строків виконання ТОВ "Науково-дослідне та проектне підприємство Укрферро" своїх зобов`язань за договором №697/17-22 на розробку робочого проекту від 06.07.2017 судами у справі №904/5700/18 судом не досліджувалось.

Згідно положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, відхиляються колегією суддів, як безпідставні, необґрунтовані та такі, що стосуються виключно переоцінки доказів.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені відповідачем, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідне та проектне підприємство Укрферро" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 10.06.2019 у справі №922/402/19 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, передбаченому статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України, через Східний апеляційний господарський суд або безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 26.09.2019.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя М.М. Слободін

Суддя В.С. Хачатрян