Рішення

від 24.09.2019 по справі 902/96/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" вересня 2019 р. Cправа № 902/96/18

Господарський суд Вінницької області у складі судді Колбасова Ф.Ф ., при секретарі судового засідання Вознюк К.В. , розглянувши заяву Фізичної особи - підприємця Гончарука Олександра Анатолійовича про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Вінницької області від 26.06.2018 р. у справі № 902/96/18,

за позовом Бершадського районного споживчого товариства (24400, м. Бершадь, вул. Героїв України, 17)

до Фізичної особи - підприємця Гончарука Олександра Анатолійовича ( АДРЕСА_1 )

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Споживче товариство "ЛІМП" (24800, смт. Чечельник, вул. Паркова, 1)

про стягнення 366617,73 грн збитків, завданих зайняттям приміщення магазину "1000 дрібниць" загальною площею 1180,1 кв.м., яке знаходиться в м. Бершадь , вул. Ю. Коваленка, 6а.

Присутні представники сторін:

позивача: Слісарчук М.П. - керівник;

відповідача (заявника): Цвик А.О., діє на підставі ордеру серія ВН №099412 від 10.06.2019 р.;

третьої особи: не з`явився;

присутній: ОСОБА_6.

В С Т А Н О В И В :

21.02.2018 р. Бершадське районне споживче товариство звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фізичної особи - підприємця Гончарука Олександра Анатолійовича, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Споживче товариство "ЛІМП", з вимогою про стягнення 366617,73 грн. збитків, завданих зайняттям приміщення магазину "1000 дрібниць" загальною площею 1180,1 кв.м., яке знаходиться в м. Бершадь , вул . Ю. Коваленка , 6а.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 26.06.2018 р., залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2018 р., позов задоволено повністю.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 366617,73 грн. збитків, завданих зайняттям приміщення магазину "1000 дрібниць" загальною площею 1180,1 кв.м., яке знаходиться в м. Бершадь, вул. Ю. Коваленка, 6 а та 5499,28 грн. відшкодування витрат зі сплати судового збору.

20.05.2019 р. від Фізичної особи - підприємця Гончарука Олександра Анатолійовича до суду надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Вінницької області від 26.06.2018 р. у справі № 902/96/18. Дана заява мотивована тим, що отримавши рішення Господарського суду Вінницької області від 10.04.2019 р. у справі № 902/819/18, Фізична особа - підприємець Гончарук Олександр Анатолійович дізнався про нікчемність договору оренди нежитлового приміщення б/н від 13.09.2016 р.

Ухвалою від 22.05.2019 р. було відкрито провадження за нововиявленими обставинами за заявою Фізичної особи - підприємця Гончарука Олександра Анатолійовича про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Вінницької області від 26.06.2018 р. у справі № 902/96/18.

Розгляд справи №902/96/18 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Вінницької області від 26.06.2018 р. у справі № 902/96/18 ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.

03.09.2019 р. представник Фізичної особи - підприємця Гончарука Олександра Анатолійовича - адвокат Цвик А.О. подав до суду письмове доповнення до заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Вінницької області від 26.06.2018 р. у справі № 902/96/18.

У даному доповненні зазначено про те, що окрім нікчемності договору, під час здійснення апеляційного провадження у справі № 902/819/19 заявнику стало відомо, що орендар відмовився від договору оренди нежитлового приміщення б/н від 13.09.2016 р. Докази про це надав сам позивач. На думку заявника, таким чином позивач ввів суд в оману при розгляді справи № 902/96/18.

Відповідач вважає, що якби позивач повідомив про це суд під час розгляду справи №902/96/18, не було би підстав для задоволення позову про стягнення збитків у даній справі.

11.06.2019 р. від Бершадського районного споживчого товариства до суду надійшли заперечення (вих. № 82 від 05.06.2019 р.) на заяву відповідача про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою суду від 11.06.2019 р. зупинено розгляд заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Вінницької області від 26.06.2018 р. у справі № 902/96/18 до набрання законної сили рішенням у справі №902/819/18 за позовом Бершадського районного споживчого товариства до Фізичної особи - підприємця Гончарука Олександра Анатолійовича та до Фізичної особи - підприємця Середюка Василя Олександровича про стягнення 283224,00 грн. збитків.

В якості підстави заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачі самоправно зайняли приміщення внаслідок чого завдали збитки власнику магазину "1000 дрібниць" в неотриманні прибутку та сплати власником магазину податку за землю і нерухомість.

Рішенням від 10.04.2019 р. у справі № 902/819/18 в задоволенні позову відмовлено. У вказаному рішенні суд зокрема зазначив про те, що договір оренди нежитлового приміщення б/н від 13.09.2016 р., укладений між Бершадським районним споживчим товариством та Споживчим товариством "ЛІМП" є нікчемним, тобто не створює прав і обов `язків для сторін.

Враховуючи, що постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.08.2019 р. апеляційну скаргу Бершадського районного споживчого товариства на рішення Господарського суду Вінницької області від 10.04.2019 у справі № 902/819/18 було залишено без задоволення, а вказане рішення без змін, ухвалою суду від 16.09.2019 р. провадження за заявою Фізичної особи - підприємця Гончарука Олександра Анатолійовича про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Вінницької області від 26.06.2018 р. у справі № 902/96/18 поновлено, призначено судове засідання на 24.09.2019 р.

На вказану дату прибули представники заявника (відповідача) та позивача. Третя особа свого представника для участі в судовому засіданні не направила, хоча про час та місце розгляду заяви всіх учасників справи було належним чином повідомлено, шляхом направлення ухвали від 16.09.2019 р. рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник Фізичної особи - підприємця Гончарука Олександра Анатолійовича в засіданні суду підтримав подану заяву та просив переглянути за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Вінницької області від 26.06.2018 р. у справі № 902/96/18 та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Представник позивача проти заяви відповідача заперечував та просив залишити без змін рішення Господарського суду Вінницької області від 26.06.2018 р. у справі №902/96/18.

Так, в засіданні суду та в своїх наданих до суду письмових запереченнях, позивач у справі зокрема зазначав про те, що посилання Фізичної особи - підприємця Гончарука О.А. як на нововиявлену обставину на той факт, що договір оренди із Споживчим товариством "ЛІМП" нотаріально не посвідчений, спростовується заявою голови Споживчого товариства "ЛІМП" від 21.09.2016 р. про розірвання договору оренди з Бершадським районним споживчим товариством.

Позивач стверджує, що Фізична особа - підприємець Гончарук О,А. заявив йому про те, що ні добровільно, ні в судовому порядку не звільнить спірне приміщення. Отримавши від Фізичної особи - підприємця Гончарука О.А. відповідь про не звільнення приміщення, Споживче товариство "ЛІМП" звернулося із заявою до керівництва Бершадського РСТ про розірвання договору оренди. Тому договір оренди не був посвідчений нотаріально і його розірвано.

З урахуванням встановлених в ході розгляду заяви обставин справи, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (п. 27 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004).

Отже перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами визначено положеннями статті 320 ГПК, відповідно до яких рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті, зокрема, за нововиявленими обставинами (частина 1); підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Отже, нововиявленими обставинами є фактичні дані, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними та допустимими доказами. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: їх існування на час розгляду справи, ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, істотність цих обставин для розгляду справи, тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.

Відтак, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

У даній справі, матеріально-правовим фактом, на якому ґрунтувались позовні вимоги позивача про стягнення збитків, був факт укладення 13.09.2018 р. між позивачем - Бершадським районним споживчим товариством та третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Споживчим товариством "ЛІМП" - договору оренди нежитлового приміщення б/н (а.с. 26, т.1).

Даний факт був покладений в основу судового рішення.

Так, відповідно до розділу 1 "Предмет договору" орендодавець - Бершадське районне споживче товариство - прийняло на себе зобов`язання передати орендарю - Споживчому товариству "ЛІМП" в довгострокове користування нежитлове приміщення "1000 дрібниць" по вул. Коваленка, 6 а в м. Бершадь (п. 1.1. договору).

Цільове призначення - використання приміщення для реалізації промислових товарів та товарів повсякденного попиту.

Передача відбудеться після виселення ФОП Гончарука О.А. з приміщення магазину "1000 дрібниць" та складання акту приймання - передачі (п. 1.2. договору).

За умовами п. 2.1. договору орендодавець зобов`язався в п`ятиденний строк після звільнення приміщення Фізичною особою-підприємцем Гончаруком О.А. передати його орендареві.

За зазначене приміщення площею 1180,1 кв. м. магазину "1000 дрібниць" орендар сплачує орендну плату в розмірі 20,0 грн. з дня вселення в приміщення (п. 4.1. договору).

Цей договір діє з моменту звільнення приміщення першого та другого поверху магазину "1000 дрібниць" Фізичною особою-підприємцем Гончаруком О.А. на протязі трьох років (п. 6.1. договору).

Договір оренди нежитлового приміщення скріплено печатками та підписами керівників Бершадського районного споживчого товариства та Споживчого товариства "ЛІМП".

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Споживче товариство "ЛІМП" підтвердило суду факт укладення договору оренди з позивачем та намір використовувати приміщення площею 1180,1 кв. м. магазину "1000 дрібниць" для здійснення торговельної діяльності зі сплатою позивачу встановленої договором орендної плати. Про ту обставину, що орендар заявив про розірвання даного договору оренди, його підписанти суду не повідомили.

Тому суд прийшов до висновку, що на підставі договору оренди нежитлового приміщення позивач міг би отримати доходи у вигляді щомісячної орендної плати від передачі в оренду приміщення площею 1180,1 кв. м. магазину "1000 дрібниць" по вул . Коваленка, 6 а в м.Бершадь Вінницької області Споживчому товариству " ЛІМП".

Відповідно до рішення Господарського суду Вінницької області від 26.06.2018 р. у справі № 902/96/18, вказане стало підставою для задоволення позовних вимог.

Згідно вищевказаного рішення, з Фізичної особи-підприємця Гончарука Олександра Анатолійовича на користь Бершадського районного споживчого товариства було стягнуто 366617,73 грн. збитків, завданих зайняттям приміщення магазину "1000 дрібниць" загальною площею 1180,1 кв.м., яке знаходиться в м. Бершадь, вул. Ю. Коваленка, 6 а.

Вказане рішення було оскаржено відповідачем в апеляційному порядку. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2018 р., рішення Господарського суду Вінницької області від 26.06.2018 р. у справі № 902/96/18 залишено без змін.

В подальшому Бершадське районне споживче товариство звернулося до Господарського суду Вінницької області з новим позовом до фізичної особи-підприємця Гончарука Олександра Анатолійовича та фізичної особи-підприємця Середюка Василя Олександровича про стягнення 283224,00 грн. збитків за період з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р. (справа № 902/819/18)

Правовою підставою заявлених вимог стали положення ч. 2 ст. 22, ч. 1 ст. 1166 ЦК України, ст. 224, ч. 2 ст. 224, ч. 1 ст. 225 ГК України.

Як слідує з рішення Господарського суду Вінницької області від 10.04.2019 р. та прийнятої за результатами його апеляційного перегляду постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.08.2019 р. у справі №902/819/18, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач аналогічно зазначав, що відповідачі самовільно займають приміщення магазину "1000 дрібниць", який належить позивачу на праві власності, внаслідок чого завдали йому збитки, які позивач визначає як упущену вигоду у вигляді сплати СТ "Лімп" орендної плати за умовами договору оренди від 13.09.2016 р., який укладений між Бершадським районним споживчим товариством та споживчим товариством "Лімп", відповідно до умов якого вартість оренди вказаного приміщення магазину становить за 1 м2 20 грн.

Позивач стверджував, що міг реально одержати дохід (орендну плату) у вказаній сумі за звичайних умов, якби його право не було порушено.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 10.04.2019 р. у справі №902/819/18 в задоволенні позову відмовлено. Приймаючи рішення, суд першої інстанції зокрема надав правову оцінку договору оренди від 13.09.2016 р., який, як і у справі № 902/96/18, так і у справі № 902/819/18, був фактичною підставою позову щодо стягнення упущеної вигоди у вигляді сплати орендної плати по даному договору, дійшов висновку, що сторонами договору не було дотримано вимог щодо його нотаріального посвідчення та державної реєстрації, а тому такий договір є нікчемним та не створює прав та обов`язків для сторін.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції у справі № 902/819/18, Бершадське районне споживче товариство звернулося до суду з апеляційною скаргою.

Відповідно до постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.08.2019 р. у справі №902/819/18, дану скаргу було залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 10.04.2019 р. у справі №902/819/18 без змін.

При цьому у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.08.2019 р. у справі №902/819/18 вказано про те, що до апеляційної скарги апелянтом долучена заява голови СТ "Лімп" від 21.09.2016 р., адресована голові Бершадського районного споживчого товариства Слісарчуку М.П . , якою повідомлено про те, що у зв`язку з тим, що ФОП Гончарук О.А. не звільнив приміщення магазину "1000 дрібниць" і в подальшому заявляє, що ніколи його не звільнить, укладений між нами договір оренди магазину "1000 дрібниць" розриваю .

Також у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.08.2019 р. у справі №902/819/18 зазначено наступне: "оскільки момент вчинення договору найму будівлі або іншої капітальної споруди відповідно до статей 210, 640 ЦК України на час укладення договору пов`язувався з нотаріальним посвідченням та державною реєстрацією такого договору, а в матеріалах справи відсутні докази дотримання сторонами вимог закону щодо вчинення таких дій, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що він є неукладеним і таким, що не породжує для сторін права та обов`язки.

Беручи до уваги те, що сума збитків, яку просить стягнути позивач, обґрунтовується та розраховується останнім саме на підставі договору оренди від 13.09.2016 р., який є неукладеним та не породив для сторін прав та обов`язків, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що позивачем не доведено суду реальної можливості отримання доходів (орендної плати) за даним договором, а відтак, доказів, які б визначали гарантовану, безумовну і реальну можливість отримання позивачем доходу від отриманих за договором оренди коштів та розмір втраченої вигоди, суду не було надано.

Отже, враховуючи те, що позивачем не було доведено суду розміру упущеної вигоди, тобто складу цивільного правопорушення, судом першої інстанції зроблено правомірний висновок про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Окрім того, суд приймає до уваги заяву голови СТ "Лімп" від 21.09.2016 р., адресовану голові Бершадського районного споживчого товариства Слісарчуку М.П. , в якій повідомлено про те, що у зв`язку з тим, що ФОП Гончарук О.А. не звільнив приміщення магазину "1000 дрібниць" і в подальшому заявляє, що ніколи його не звільнить, укладений між нами договір оренди магазину "1000 дрібниць" розривається.

Відтак, даною заявою СТ "Лімп" вже 21.09.2016 р. виявив бажання розірвати договір оренди від 13.09.2016 р., тому стягнення збитків за даним договором за період з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р. також є безпідставним. "

Отже, у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.08.2019 р. у справі №902/819/18 встановлено факт розірвання договору оренди від 13.09.2016 р. та зроблено висновок про безпідставність стягнення збитків за даним договором за період з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р.

Суд наголошує на тому, що вказаний договір оренди від 13.09.2016 р. був фактичною підставою позову і у справі № 902/96/18 щодо стягнення упущеної вигоди у вигляді сплати орендної плати по даному договору.

Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

З преамбули статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою №48553/99 "Совтрансавто-Холдінг проти України", а також рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" вбачається, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Таким чином, саме судове рішення, яке набрало законної сили, не може бути поставлене під сумнів. Тобто обставини, на які посилається особа, повинні бути встановлені у рішенні суду, яке набрало законної сили, що, у свою чергу, надає суду права визначення наявності у таких обставинах ознак нововиявлених та чи могли такі обставини вплинути на правильність прийняття рішення, яке особа просить переглянути за нововиявленими обставинами.

Приймаючи до уваги, що постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.08.2019 р. у справі №902/819/18 встановлено факт розірвання договору оренди від 13.09.2016 р., зважаючи, що вказані обставини існували на час винесення рішення по справі №902/96/18 від 26.06.2018 р.

На час прийняття рішення у справі № 902/96/18 від 26.06.2018 р. ані позивач, ані третя особа не заявили суду про розірвання договору оренди від 13.09.2016 р.

Беручи до уваги, що вказані обставини є істотними для вирішення даної справи, суд дійшов висновку, що обставини, встановлені при розгляді справи №902/819/18, є нововиявленими обставинами в розумінні ст. 320 ГПК України, у зв`язку з чим, вважає, що рішення суду по справі №902/96/18 підлягає перегляду в порядку ст. 325 ГПК України.

Враховуючи обставини, встановлені постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.08.2019 р. у справі №902/819/18, зокрема факт нікчемності та розірвання договору оренди від 13.09.2016 р., суд дійшов висновку про відсутність підстав для притягнення відповідача до майнової відповідальності у вигляді стягнення збитків, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

При цьому суд зазначає, що доводи позивача про те, що відповідач безпідставно займає спірне приміщення магазину і відмовляється його займати, є недостатньою підставою для стягнення конкретно визначеної збитків з відповідача і не утворює повного складу цивільного правопорушення.

Так, сума стягнутих збитків (упущеної вигоди) за рішенням суду у даній справі була обрахована, виходячи з умов договору оренди від 13.09.2016 р., який, як з`ясувалося, розірвано орендарем.

Суд наголошує, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків потрібна як наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини так і ступінь вини у розумінні статті 1193 ЦК України.

Аналіз наведених вище норм права дає підстави для висновку про те, що для застосування обраного позивачем заходу відповідальності, слід встановлювати наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками і вини).

Позадоговірна (деліктна) відповідальність, яка є видом цивільно-правової відповідальності, настає при існуванні складу правопорушення, що включає такі елементи, як: а) протиправність поведінки; б) шкода; в) причинний зв`язок між ними; г) вина заподіювача шкоди. Зазначені підстави визначаються загальними, оскільки для вирішення деліктного зобов`язання їх існування потрібне в усіх випадках, якщо інше не обумовлено законом.

Поряд з цим, при вирішенні спору про відшкодування шкоди суд в обов`язковому порядку встановлює наявність таких умов відповідальності відповідача як безпосередній причинний зв`язок між відповідними діями (бездіяльністю) і шкодою та вину відповідача.

При цьому обов`язок доведення в суді факту протиправної поведінки відповідача, розміру завданої шкоди, а також прямого причинного зв`язку між ними покладається на позивача з документальним підтвердженням обґрунтованого розрахунку суми, що стягується на відшкодування заподіяної шкоди.

Водночас, відсутність або ж недоведеність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування шкоди (збитків).

Враховуючи встановлений судом факт розірвання договору оренди від 13.09.2016 р., відсутні всі елементи складу цивільного правоворушення, а саме шкода у визначеному розмірі, немає правових підстав для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді стягнення збитків.

Наведене є підставою для відмови в позові з покладенням судових витрат по справі у вигляді сплати судового збору на позивача.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення.

Згідно з п.1 ч.4 ст.326 ГПК України у разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 320 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви Фізичної особи - підприємця Гончарука Олександра Анатолійовича про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Вінницької області від 26.06.2018 р. у справі № 902/96/18 та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні позову Бершадського районного споживчого товариства до Фізичної особи - підприємця Гончарука Олександра Анатолійовича, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Споживче товариство "ЛІМП", про стягнення 366617,73 грн. збитків, завданих зайняттям приміщення магазину "1000 дрібниць" загальною площею 1180,1 кв.м., яке знаходиться в м. Бершадь , вул. Ю. Коваленка, 6а, слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 12, 18, 234, 235, 320-323, 325 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Фізичної особи - підприємця Гончарука Олександра Анатолійовича про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Вінницької області від 26.06.2018 р. у справі № 902/96/18 задовільнити.

2. Ухвалити нове рішення.

3. Відмовити в позові Бершадського районного споживчого товариства до Фізичної особи - підприємця Гончарука Олександра Анатолійовича, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Споживче товариство "ЛІМП", про стягнення 366617,73 грн. збитків, завданих зайняттям приміщення магазину "1000 дрібниць" загальною площею 1180,1 кв.м., яке знаходиться в м.Бершадь , вул . Ю . Коваленка , 6а.

4. Відповідно до cт. 241 України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Копію рішення направити учасникам процесу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення підписано 26.09.2019 р.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

віддрук. 4 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (24400, м.Бершадь, вул. Героїв України, 17)

3 - відповідачу (АДРЕСА_1)

4 - третій особі (24800, смт. Чечельник, вул . Паркова, 1)