Ухвала

від 26.09.2019 по справі 907/557/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а , тел.: (0312) 617451

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХвала

про вжиття заходів забезпечення позову

"26" вересня 2019 р. м. Ужгород Справа № 907/557/18

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Іза-Б.А.Т.Е.» , с. Іза Хустського району про вжиття заходів забезпечення позову

за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Іза-Б.А.Т.Е.» , с. Іза Хустського району б/н від 06.09.2019 (надійшла до суду 09.09.2019) про поновлення строку оскарження оцінки майна, визнання протиправною оцінку майна (висновки експерта) та скасувати її, зобов`язання приватного виконавця Ярошевського Д.А. призначити повторну експертизу із залученням інституту судових експертиз у межах зведеного виконавчого провадження ВП №58962206 при примусовому виконанні наказу господарського суду Закарпатської області від 11.03.2019 у справі №907/557/18

у справі №907/557/18

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Ланагра» , см. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗА - Б.А.Т.Е.» , с. Іза Хустського району про стягнення суми 1300582,53грн.

Представники сторін не викликались

в с т а н о в и в:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 17.01.2019 року по справі № 907/557/18 позов задоволено частково, присуджено до стягнення з товариство з обмеженою відповідальністю «ІЗА - Б.А.Т.Е.» (90436, Закарпатська обл., Хустський р-н, с. Іза, вул. Нанківська, 88, ідентифікаційний код: 32171027) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Агростатус» (47722, Тернопільська обл. Тернопільський район, с. Великі Гаї, вуя., Підлісна, 27, ідентифікаційний код: 37405279) суму 1279953,79 грн. (Один мільйон двісті сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят три грн. 79 коп.) у тому числі 1185142,43 грн. вартості майна переданого за Договором відповідального зберігання №31/01/2017-2 від 03.01.2017 та 11851,42грн. штрафу, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 19198,56 грн. (Дев`ятнадцять тисяч сто дев`яносто вісім грн. 56 коп.). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

11.03.2019 для примусового виконання рішення суду видано відповідний наказ.

В подальшому, постановою приватного виконавця Ярошевського Д.А. від 22.04.2019р. було відкрито виконавче провадження (ВР № 58962206) з виконання наказу № 907/557/18, виданого 11.03.2019 року Господарським судом Закарпатської області.

За постановами приватного виконавця про опис та арешт майна боржника від 28.05.2019 було описано та накладено арешт на наступне нерухоме майно ТзОВ «Іза Б.А.Т.Е.» , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Іза, вул. АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 . 88.

10 червня 2019 року приватний виконавець Ярошевський Д.А. виніс постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, у відповідності до яких з метою визначення вартості арештованого майна боржника призначив в якості такого Товариство з обмеженою відповідальністю « Зодчий і К» (Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Садова, б. 29А) в особі ОСОБА_1 та доручив йому визначити вартість майна та надати відповідний звіт.

Із супровідними листами від 12.07.2019 №№01-29/2491 / 19, 01-29/2492/ 19 та 01-29/2493/19 приватний виконавець Ярошевеький Д.А. надіслав боржнику висновки про вартість майна, без звітів про його оцінку, які надійшли поштою до 1 зUf3 «Іза Б. ОСОБА_2 Е.» лише 22 серпня 2019 року. Водночас, керівник товариства, як єдиний штатний працівник товариства знаходився за межами України, у зв`язку з чим не мав можливості ознайомитися з інформацією про здійснену оцінку нерухомого майна. 28 серпня 2019 року керівник прибув на місце роботи і лише тоді дізнався про проведені дії виконавця по визначенню вартості заарештованої нерухомості, належної товариству.

Згідно висновків суб`єкта оціночної діяльності від 5 липня 2019 р.: 1)комплекс нежитлової нерухомості, а саме: склад готової продукції, навіс для с/машини, хлораторна, пневмонасосна, теплопункт, побутовий блок, мазутно-насосна, котельня, навіс для автомашини, ГРП, артезіанські колодязі, очисні споруди, загальною площею оцінені в 2488640 грн.; 2)блок допоміжних служб, загальною площею 1630,0 кв.м - 682970 грн.; 3)адмінбудинок, загальною площею 699,1 кв.м, та їдальню, загальною площею 239 кв.м - 658930 грн.

Скаржник вважає, що при визначенні вартості описаного та арештованого майна було суттєво знижено дані про його оцінку, що стало можливим із-за несвоєчасного інформування боржника про проведення виконавчих дій.

Зокрема, повідомлення про призначення суб`єкта оціночної діяльності надійшло до ТзОВ «Іза - Б.А.Т.Е.» 22.06.2019, оцінка нерухомого майна здійснена 05.07.2019 (при тому, що оцінювач не оглядав об`єкти оцінки, дані про визначення вартості майна у виді висновків, які не містять достатньої інформації, що відображає процес оцінювання при застосуванні методу порівняльного підходу, відправлена боржникові лише 12.07.2019, а отримана 28.08.2019, що позбавляє боржника належним чином захистити свої права та охоронювані законом інтереси.

Ухвалою суду від 12.09.2019 скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Іза-Б.А.Т.Е.» , с. Іза Хустського району б/н від 06.09.2019 у справі №907/557/18 призначено до розгляду у засіданні суду на 25.09.2019.

23.09.2019 на адресу суду надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю «Іза-Б.А.Т.Е.» , с. Іза Хустського району про вжиття заходів забезпечення позову шляхом забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; - зупиненням продажу майна; зупинення перебігу аукціону.

В обгрунтування своїх доводів просить суд взяти до уваги те, що постановами приватного виконавця було описано та накладено арешт на майно боржника. 10 червня 2019 року винесено Постанову приватним виконавцем, якою призначено суб`єктом оціночної діяльності ТзОВ Зодчий і К . Відповідним суб`єктом оціночної діяльності проведено оцінку нерухомого майна.

Згідно висновків експертної оцінки від 05.07.2019р: - Комплекс нежитлової нерухомості - оцінено на суму 2488640,00 грн; - Блок допоміжних служб - оцінено на суму 682970,00 грн; Адмінбудинок та їдальню - оцінено на суму 658930,00 грн.

З відповідними висновками ТзОВ ІЗА-Б.А.Т.Е не погоджується, відповідно оцінку майна та дії приватного виконавця оскаржено до Господарського суду Закарпатської області, на підставі чого відкрито провадження.

При цьому, не зважаючи на те, що висновки по оцінці майна оскаржуються, на сьогоднішній день, вже призначено аукціон на 11 вересня 2019 року, який не відбувся, а також призначено на 23 вересня 2019 року, де на аукціон виставлено Комплекс нежитлової нерухомості, загальною площею 2627.3 кв.м., що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Хустський район, село Іза, вул. Нанківська, 88/6 .

У зв`язку з тим, що за результатами розгляду даного провадження в суді, висновки оцінки майна можуть бути визнані в судовому порядку недійсними, то це тягне за собою визнання результатів аукціону та відповідно укладеного з переможцем договору купівлі-продажу, також недійсними.

А тому, заявник вважає, що невжиття таких заходів забезпечення позову щодо заборони відповідачу вчиняти певні дії, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів ТзОВ ІЗА - Б.А.Т.Е .

Дослідивши матеріали справи, скарги заявника та заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку про доцільність задоволення заяви про забезпечення позову частково у зв`язку із наступним.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Частиною 1 статті 140 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред`являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Наразі, суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Аналогічну правову позицію наведено у постановах від 30.03.2018р. Верховного суду по справі №905/2130/17 та від 13.02.2018р. по справі №911/2930/17.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Статтею 140 ГПК України встановлено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (пункт 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (пункт 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9).

Судом встановлено, що заходи забезпечення позову, які просить застосувати ТОВ Іза-Б.А.Т.Е. , жодним чином не порушують інтересів позивача та інших осіб, і в той же час дозолять уникнути непорозумінь на період розгляду скарги на дії та рішення приватного виконавця у частині правомірності визначення початкової вартості об`єкту реалізації у межах виконавчого провадження і запобігти порушення прав не тільки позивача, а й інших осіб, у випадку задоволення скарги.

Окрім того, судом враховано, що заборона відділу ДВС вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання, призведе не тільки до негативних наслідків для учасників справи та зведеного виконавчого провадження.

Враховуючи проведення процедури продажу у межах виконавчого провадження об`єкту нерухомості заявника за початковою вартістю, правильність якої ставиться під сумнів боржником, суд приходить до висновку, що існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; - зупиненням продажу майна; зупинення перебігу аукціону - може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав заявника (у разі задоволення скарги на дії та рішення приватного виконавця), за захистом яких він звернувся до суду. Адже у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи відповідачем буде здійснено дії щодо стягнення на підставі виконавчого документа, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, оскільки кошти вже будуть стягнуті і з метою їх повернення заявнику доведеться знову звертатися до суду з новими позовами та витрачати додаткові кошти., що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів.

Дослідивши зміст позовної заяви та доданих до позову документів, приймаючи до уваги предмет та підстави вимог скаржника, враховуючи доказову обґрунтованість тверджень заявника, суд вважає за доцільне до набрання законної сили рішенням Господарського суду Закарпатської області у даній справі вжити заходи забезпечення позову шляхом: зупинення стягнення на підставі виконавчого документу або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, зупинення проваджу майна та зупинення перебігу аукціону. У задоволенні решти вимог заявника відмовити.

Суд відзначає, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення .

Аналогічна правова позиція щодо умови застосування заходів забезпечення позову висловлена також Верховним Судом в постанові від 17.10.2018 року у справі № 904/2351/18.

Розглянувши подане клопотання на предмет обґрунтованості заявлених вимог викладеним обставинам, суд встановив, що на офіційному сайті Державного підприємства СЕТАМ опубліковано інформацію щодо проведення 23.09.2019 торгів з реалізації майна ТОВ Іза-Б.А.Т.Е. , які є основними активами боржника, за рахунок яких є можливість відновити платоспроможність боржника та/або задовольнити вимоги кредиторів з урахуванням принципів черговості та пропорційності.

З огляду на викладене, суд вбачає наявність зв`язку між заявленими заходами забезпечення позову і предметом спору, співмірність та адекватність заходів із позовними вимогами, адже існує спір щодо визначення вартості відчужуваних активів (скарга на дії та рішення приватного виконавця), можливість забезпечення інтересів всіх учасників якого та попередження можливого порушення прав інших осіб при вирішенні його судом знаходиться в прямій залежності від цілісності спірних активів та незмінності суб`єкта їх володіння за час вирішення даного спору судом, порушення чого у випадку задоволення позову нівелюватиме ефективність обраного позивачем способу захисту та може зумовити понесення збитків чи додаткових витрат іншими учасниками спірних правовідносин.

При цьому, суд враховує, що вжиття заходів до забезпечення позову шляхом встановлення відповідних заборон не обмежить права та законні інтереси як суб`єктів спірних правовідносин, так і інших осіб, адже такі заходи мають тимчасовий характер та не впливають на господарську діяльність відповідачів чи інших учасників спірних правовідносин, в той час, як їх вжиття забезпечить збереження балансу інтересів сторін спірних правовідносин, унеможливить порушення інтересів інших осіб та узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно ст. 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Проте, в даному випадку суд не вбачає необхідності в зустрічному забезпеченні, оскільки відсутні підстави вважати, що відповідач може понести збитки у зв`язку із заявою позивача про забезпечення позову.

Оскільки, обрані судом способи забезпечення позову не порушують прав осіб, що не є учасниками судового процесу, та співвідносяться з предметом позову, а отже існує зв`язок між конкретними заходами до забезпечення позову і предметом позову, а тому вжиті судом заходи до забезпечення позову спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 2, 137, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Іза-Б.А.Т.Е.» , с. Іза Хустського району про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

2. Зупинити стягнення за виконавчим провадженням відносно боржника товариства з обмеженою відповідальністю «Іза-Б.А.Т.Е.» , с. Іза Хустського району (ідентифікаційний код: 32171027), що знаходяться на виконанні у будь-яких органах Державної виконавчої служби України та/або у будь-яких приватних виконавців, у тому числі, але не виключно, у приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Д.А., у тому числі виконавче провадження ВП № 58962206.

3. Припинити реалізацію будь-якого рухомого та нерухомого майна боржника товариства з обмеженою відповідальністю ІЗА - Б.А.Т.Е. (90436, Закарпатська обл., Хустський р-н, с. Іза, вул. Нанківська, 88, ідентифікаційний код: 32171027), що здійснюється Державним підприємством СЕТАМ (01001, м. Київ, вулиця Стрілецька, будинок 4-6, ідентифікаційний код 39958500), у тому числі, але не виключно:

- припинити публічні торги з продажу адмінбудинку загальною площею 699,10кв.м. та їдальні загальною площею 239кв.м. ТОВ Іза-Б.А.Т.Е. загальною початковою ціною 658.930,00 грн;

- припинити публічні торги з продажу комплексу нежитлової нерухомості, а саме: склад готової продукції, навіс с/машини, хлораторна, пневнонасосна, каналізаційно-насосна, теплопункт, битовий блок, мазутно-насосна, котельня, навіс для автомашин, ГРП, артезіанські колодязі, очисні споруди загальною площею 2627,3кв.м. загальною початковою вартістю 2.488.640,00грн.;

- припинити публічні торги з продажу блоку допоміжних служб загальною площею 1630кв.м. загальною початковою вартістю 682.970,00грн.;

Стягувач за даною ухвалою: товариство з обмеженою відповідальністю ІЗА - Б.А.Т.Е. (90436, Закарпатська обл., Хустський р-н, с. Іза, вул. Нанківська, 88, ідентифікаційний код: 32171027)

Боржник 1 за даною ухвалою: Приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Ярошевський Дмитро Андрійович (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Садова, 25А, оф.8.

Боржник 2 за даною ухвалою: Державне підприємство СЕТАМ (01001, м. Київ, вулиця Стрілецька, будинок 4-6, ідентифікаційний код: 39958500).

Строк пред`явлення ухвали до виконання - 25.09.2022 р.

Ухвала набирає законної сили 25.09.2019 підлягає оскарженню протягом десяти днів у встановленому законодавством порядку.

Повний текст складено 26.09.2019

Суддя О.Ф. Ремецькі