Рішення

від 06.09.2019 по справі 240/6795/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2019 року м.Житомир

справа № 240/6795/19

категорія 113040000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Горовенко А.В.,

за участю секретаря судового засідання Демчук О.М.,

за участю:

представників позивача: Мазуренко Ю.П. (на підставі ордеру серії ЖТ №067306 від 27.06.2019) та Макаренка І.Я. (на підставі ордеру серії ЖТ №062947 від 05.09.2019);

представника відповідача - Горбовського О.В. (за довіреністю №1 від 08.01.2019),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Краснопільського сільського комунального підприємства "Добробут" до управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

встановив:

Краснопільське сільське комунальне підприємство "Добробут" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову управління Держпраці у Житомирській області №ЖИ82/ЖТ1111/29/АВ/П/ТД-ФС від 02.04.2019 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на Краснопільське сільське комунальне підприємство "Добробут" у розмірі 375570 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що управлінням Держпраці в Житомирській області винесено постанову, якою накладено штраф на позивача у зв"язку з порушенням ч.1 ст. 21, ч.3 ст.24 та ст.29 Кодексу законів про працю України, а саме допуск працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.

Проте позивач вважає оспорювану постанову протиправною. Щодо допуску працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, зазначає, що між вказаними особами та позивачем укладено цивільно-правові угоди на виконання робіт (надання послуг), а саме комплекс робіт по прибиранню кладовища в населених пунктах Молочки, Носівки, Безпечна, с.Краснопіль Чуднівського району. Зазначені особи не підпорядковуються правилам внутрішнього трудового розпорядку замовника, не є штатними працівниками, не займають жодної посади, а зобов`язані виконувати певний обсяг робіт у встановлених населених пунктах. Тому відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності за фактичний допуск працівників до роботи без належного оформлення трудового договору.

Щодо неповідомлення територіального органу Державної фіскальної служби України про прийняття на роботу працівника ОСОБА_5 , зазначає, що під час перевірки інспектором праці було встановлено порушення позивачем вказаного вище обов`язку та не здійснення повідомлення територіального органу Державної фіскальної служби про прийняття працівника ОСОБА_5 на роботу до початку роботи. Допущення вказаного порушення позивачем не заперечується, повідомлення було подано в день прийняття головного бухгалтера ОСОБА_5 на роботу, а саме 20.12.2018, що підтверджується його копією.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.05.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до довідки від 29.05.2019 розгляд справи відкладено на 11.07.2019 у зв"язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

Згідно з протокольною ухвалою суду від 11.07.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті позовних вимог на 01.08.2019.

Відповідно до довідки від 01.08.2019 розгляд справи відкладено на 16.08.2019 у зв"язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

Згідно з довідкою від 20.08.2019 судове засідання призначене на 16.08.2019 відкладено на 06.09.2019 у зв"язку з наданням головуючому судді 16.08.2019 вільного від роботи дня, за роботу під час розгляду виборчої справи у позаробочий час.

Представники позивача в судовому засіданні 06.09.2019 позовні вимоги підтримали, з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву від 01.07.2019 та просили їх задовольнити.

Додатково зазначили, що питання дійсності чи недійсності договору має вирішуватися лише в судовому порядку. Зауважує, що ні на момент здійснення інспекційного відвідування, ні на час складення постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, договори цивільно-правового характеру в судовому порядку недійсними не визнавалися.

У свою чергу, виконання відповідних робіт зі сторони підрядників, відповідно до умов договорів, підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт та видатковими касовими ордерами про виплату винагороди.

Окрім того зазначає, що підтвердженням укладення між позивачем та працівниками: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 цивільно-правових договорів є звітування позивачем про суми нарахованої заробітної плати та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування за 2019 рік, в якому міститься інформація по вказаним особам саме за договором цивільно-правовою характеру.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 19.06.2019 (за вх.№14790/19) та просив у задоволенні позову відмовити.

Вказує, що за результатами інспекційного відвідування встановлено, що працівники: ОСОБА_2 з 12.11.2018; ОСОБА_3 з 27.11.2018 та ОСОБА_4 з 27.11.2018 фактично були допущені до роботи без укладення трудового договору в письмовій формі, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу. З огляду на зазначене, підстави накладення штрафу є обґрунтованими, адже договори укладені між позивачем та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 мають ознаки трудового договору, а не цивільно-правової угоди.

Окрім того, у договорах зазначено не кінцевий результат, а процес виконання роботи, що є однією з ознак трудових відносин фізичних осіб з Краснопільським сільським комунальним підприємством "Добробут".

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Краснопільське сільське комунальне підприємство "Добробут" (далі - КСКП Добробут ) зареєстроване, як юридична особа 29.05.2015, основний вид діяльності за код КВЕД 36.00 забір очищення та постачання води. Місце реєстрації: АДРЕСА_1 (а.с.11-15).

Заступником начальника управління Держпраці у Житомирській області Возною С. за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, видано наказ №532 від 13.03.2019 "Про проведення заходу державного контролю у КСКП "Добробут", згідно з яким наказано провести в період з 15.03.2019 по 18.03.2019 позаплановий захід державного контролю у формі інспекційного відвідування з питань додержання позивачем законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин (а.с.51).

На підставі вказаного наказу заступником начальника управління Держпраці у Житомирській області Вознюк С. видано направлення на проведення заходу державного контролю №532 від 13.03.2019 (а.с.52).

З 15.03.2019 по 18.03.2019 службовою особою управління Держпраці у Житомирській області інспектором праці Дехтяровою Л.В . проведено інспекційне відвідування позивача, за результатами якого складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ЖТ1111/29/АВ від 18.03.2019 (далі - акт інспекційного відвідування) (а.с. 19-26).

В акті інспекційного відвідування зазначено, що в ході його проведення встановлено, зокрема, порушення позивачем вимог ч.1 ст.21 та ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України в частині допущення до роботи працівників - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу. Предметом договорів є прибирання кладовищ і прилеглої території. У договорах зазначено не кінцевий результат, а процес виконання роботи, що є однією із ознак трудових відносин фізичних осіб з КСКП Добробут .

На підставі акту інспекційного відвідування відповідачем 18.03.2019 винесено припис про усунення виявлених порушень №ЖТ1111/29/АВ/П відповідно до якого приписано КСКП Добробут до 25.03.2019, усунути порушення ч.1 ст. 21 та ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України в частині допущення до роботи працівників без укладення трудового договору в письмовій формі, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу. У строк до 25.03.2019 письмово інформувати про виконання вимог припису управління Держпраці у Житомирській області (а.с.25-26).

02 квітня 2019 року на підставі акту інспекційного відвідування відповідачем винесено постанову №ЖИ82/ЖТ1111/29/АВ/П/ТД-ФС про накладення на КСКП Добробут штрафу в розмірі 375570 грн за порушення ч.1 ст.21 та ч.3 ст. 24 Кодексу законів про працю України в частині допущення до роботи працівника без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу (а.с.27).

Судом встановлено, що між КСПК Добробут ( Замовник ) та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ( Виконавець ) 27.11.2018, 12.11.2018, 27.11.2018, з кожним окремо, укладено Договори №11, №9, №10 (далі - Договори) про надання послуг з аналогічними умовами (а.с. 28, 29, 30).

Відповідно до п.1 Договорів Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов"язання виконати такі роботи: прибрати кладовище і прилеглу територію: с.Краснопіль і с.Безпечна - Договір №11 від 27.11.2018 Виконавець - ОСОБА_3 ; с.Молочки - Договір №9 від 12.11.2018 Виконавець - ОСОБА_2 ; с.Носівки - Договір №10 від 27.11.2018 Виконавець ОСОБА_4 . Виконавець самостійно організовує виконання роботи.

Згідно з п.3.1 Договорів сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на них зобов"язань згідно з чинним законодавством.

Оплата за виконану роботу передбачена п.2.1 Договорів та здійснюється за актами виконаних робіт, Замовник сплачує Виконавцеві винагороду у розмірі 5000 грн - ОСОБА_3 ; у розмірі 12420 грн - ОСОБА_2 ; у розмірі 2500 грн - ОСОБА_4 .

За результатами виконання умов Договорів №11, №9, №10 між "Замовником" та "Виконавцем" з кожним окремо, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 було складено акти виконаних робіт (а.с.31, 32, 33).

На підтвердження оплати "Замовником" вартості наданих послуг у розмірах визначених у Договорах №11, №9, №10 та актах виконаних робіт, позивачем надано суду копію видаткових касових ордерів (а.с.71,72,73).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1статті 21 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

При цьому, Верховний Суд України у пункті 7 Постанови Пленуму від 6 листопада 1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" роз`яснив, що фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Положеннями п.3 статті 24 КЗпП України визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Натомість, цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці.

При цьому приписами ч. 1ст. 327 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що у цивільно-правових відносинах діє принцип свободи договору, тобто сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Разом з тим, у разі виконання робіт чи надання послуг не на підставі трудового договору, а відповідно до договору про виконання робіт чи надання послуг, тобто, цивільно-правового договору, трудові відносини не виникають.

Цивільно-правовим договором є договір, який регулюється нормами цивільного законодавства.

Договором, відповідно до ст. 626 ЦК України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.6 та ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Законодавство не містить обов`язкових приписів, у яких випадках сторони зобов`язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт, тому сторони договору вільні у своєму виборі щодо форми оформлення їх правовідносин. Окремо слід зазначити, що чинне законодавство окремо не встановлює критеріїв та ознак за яких розмежовуються трудові і цивільно-правові правовідносини.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Приписами ст. 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторонами в договорах визначено предмет договору, вартість послуг, строки їх надання, порядок надання та приймання, порядок розрахунків, передання та приймання результатів послуг, відповідальність сторін, строк дії договору та інші умови, які є істотними умовами договору.

Приписами ст.901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Предметом Договорів №9, №10 та №11 є виконання робіт, які не віднесені законодавством до того виду робіт на виконання яких заборонено укладати цивільно-правовий договір, адже характер та умови їх виконання не передбачають необхідності організовувати трудовий процес для виконавця.

Суд зазначає, що виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Відповідно до змісту Договорів №9, №10 та №11 за дорученням "Замовника" "Виконавець" зобов`язується виконати роботи в обсязі і на умовах передбачених договором, а "Замовник" зобов`язується прийняти та оплатити дані роботи. Окрім того передбачено, що Виконавець самостійно організовує виконання роботи.

З огляду на викладене, у зазначених Договорах не міститься ні посилання на правові норми, ні умови, які б свідчили, що "Виконавець" підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку "Замовника".

ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 при виконанні умов Договорів, як особи, що працюють згідно з цивільно-правовим договором на відміну від працівників, які виконують роботу відповідно до трудового договору не підпорядковувалися правилам внутрішнього трудового розпорядку, самостійно виконували роботи на власний страх та ризик, оскільки результат виконаних робіт, їх повнота та якість була предметом цивільно-правових Договорів №9, №10 та №11.

Виконавці повинні були виконати індивідуально-визначений обсяг робіт за результатами яких, оформлено акти виконаних робіт. Сторони не мали жодних претензій, оплата за виконані роботи була проведена відповідно до видаткових касових ордерів.

Додатково, на підтвердження характеру правовідносин, що склалися між позивачем та громадянами ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , які виконували роботи за цивільно-правовими Договорами №9, №10, №11, позивачем надано суду повідомлення органу Державної фіскальної служби про прийняття на роботу ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з 28.11.2018, як найманих працівників без трудової книжки та повідомлення органу Державної фіскальної служби про прийняття на роботу ОСОБА_2 з 12.11.2018, як найманого працівника без трудової книжки (а.с. 55,58).

Окрім того позивачем подано до суду копію звітів про суми нарахованої заробітної плати та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування за листопад 2018 року. Та обставина, що громадяни ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 прийняті на виконання робіт за договорами цивільно-правового характеру підтверджується також таблицею №5 до звіту з ЄСВ згідно з яким, зазначені особи прийняті, як особи, які виконують роботи за договорами цивільно-правового характеру (а.с.74, 75, 76).

Окрім того, варто зауважити, що відповідачем не надано доказів подання ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 заяв про прийняття на роботу до позивача.

З огляду на вказане, відповідачем не доведено факт прийняття ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на роботу за конкретною кваліфікацією, професією, посадою, поширення на них правил внутрішнього трудового розпорядку, постійний характер трудових відносин між ними та позивачем, тобто що цивільно-правові договори, оформлені з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 містять ознаки трудового договору.

Окрім того, суд зазначає, що позивач, як суб`єкт господарювання, вправі на власний розсуд організовувати виконання завдань, в тому числі і шляхом укладення договорів цивільного-правового характеру. Зобов`язуючи позивача укласти трудові договори, відповідач не врахував, що затвердження штатного розпису належить до компетенції суб`єкта господарювання. В свою чергу, виникнення, зміна та припинення відносин між позивачем та фізичною особою зумовлені волевиявленням обох сторін і одна із них не вправі в односторонньому порядку змінювати умови щодо яких досягнуто двосторонньої домовленості на врегулювання відносин на підставі цивільного законодавства.

Судом встановлено, що в цивільно-правових Договорах зазначено, які саме послуги повинен надати "Виконавець" "Замовнику" без підпорядкування внутрішньому трудовому розпорядку.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що за своїм змістом, укладені з фізичними особами Договори №9, №10 та №11 є цивільно-правовими договорами, а висновки відповідача про наявність у правовідносинах між "Виконавцем" та "Замовником" ознак трудових правовідносин є необґрунтованими.

Суду не надано доказів про визнання Договорів №9, №10, №11 недійсними, удаваними чи неукладеними та існування законодавчо визначеної заборони позивачу укладати зазначені договори.

Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов`язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року).

Підсумовуючи наведене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог КСКП "Добробут" щодо визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами управління Держпраці у Житомирській області №ЖИ82/ЖТ1111/29/АВ/П/ТД-ФС від 02.04.2019.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.

У силу приписів ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 5633,56 грн підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці у Житомирській області.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

Позов Краснопільського сільського комунального підприємства "Добробут" (вул.Центральна, буд. 1, с.Краснопіль, Чуднівський район, Житомирська область, 13264, код ЄДРПОУ 39772007) до управління Держпраці у Житомирській області (вул.Шевченка,18-а, м.Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 39790560) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами управління Держпраці у Житомирській області №ЖИ82/ЖТ1111/29/АВ/П/ТД-ФС від 02.04.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці у Житомирській області на користь Краснопільського сільського комунального підприємства "Добробут" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 5633 (п"ять тисяч шістсот тридцять три) грн 56 (п"ятдесят шість) коп.

Вступну та резолютивну частини рішення складено у нарадчій кімнаті і проголошено 06 вересня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Горовенко

Рішення складено у повному обсязі 26 вересня 2019 року.