У Х В А Л А
про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 240/6795/19
09 грудня 2019 року
м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Полотнянко Ю.П., перевіривши матеріали апеляційної скарги Управління Держпраці у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом Краснопільського сільського комунального підприємства "Добробут" до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
В С Т А Н О В И В :
відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2019 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог ст.ст. 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з ч.1 ст. 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції отримано апелянтом 03 жовтня 2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 126).
Таким чином, останнім днем строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2019 року є 04 листопада 2019 року.
21 жовтня 2019 року Управління Держпраці у Житомирській області подало апеляційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2019 року.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху через невідповідність вимогам п.1 ч.5 ст.296 КАС України.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року апеляційну скаргу повернуто апеляційну скаргу особі, яка її подала.
28 листопада 2019 року Управління Держпраці у Житомирській області повторно подало апеляційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2019 року.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відповідач посилається на те, що на момент подання апеляційної скарги вперше Управління Держпраці у Житомирській області з поважних причин було позбавлено можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у даній справі, оскільки рахунки перебували у стані блокування територіальним органом Державної казначейської служби України, що призвело до її повернення апелянту.
У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» (№32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обгрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Обгрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа Сандерс проти Іспанії» визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (« Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» №11681/85).
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Повернення первинної апеляційної скарги у зв`язку з певними її недоліками, не є об`єктивно непереборною обставиною чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій, а за своєю суттю є суб`єктивною обставиною та не може бути прийнята судом апеляційної інстанції як підстава для поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення.
Обмежене фінансування з державного бюджету бюджетної установи, яка діє як суб`єкт владних повноважень, не є безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Також, Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Перес де Рада Каванілес проти Іспанії" зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними.
За змістом ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути вказані недоліки та надати суду апеляційної інстанції обґрунтоване клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою у строк, визначений законом.
Крім того, відповідно до ч.5 ст.296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Скаржником не додано до апеляційної скарги документ про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюється Законом України "Про судовий збір".
Порядок сплати судового збору регулюється Законом України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2019 року становить 1921 грн.
Положеннями статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір за подання адміністративного позову майнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Таким чином, відповідачу за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції слід сплатити судовий збір у розмірі 8 450,33 (5 633,55 грн. х 150%).
Судовий збір необхідно сплатити за наступними реквізитами:
Одержувач: УК у м. Вінниці (м. Вінниця),
Код платежу 22030101;
Код ЄДРПОУ: 38054707;
Банк: Казначейство України (ЕАП);
Рахунок №UA168999980000034311206081001.
Документ про сплату судового збору подається тільки в оригіналі.
Недоліки апеляційної скарги можуть бути усунуті апелянтом, шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі, визначеному ст.4 Закону України "Про судовий збір" з підтвердженням зарахування його до спеціального фонду Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, ч.3 ст.298 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
1. Визнати неповажними причини пропуску Управління Держпраці у Житомирській області строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2019 року.
2. Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2019 року залишити без руху.
3. Запропонувати апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку, та надати докази сплати судового збору.
4. Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
5. Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу, рекомендованим листом.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Полотнянко Ю.П.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2019 |
Оприлюднено | 12.12.2019 |
Номер документу | 86238501 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Полотнянко Ю.П.
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Горовенко Анна Василівна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Горовенко Анна Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні