Рішення

від 18.09.2019 по справі 1.380.2019.002874

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа №1.380.2019.002874

18 вересня 2019 року

зал судових засідань №10

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Лунь З.І.,

секретар судового засідання Ходань Н.С.,

за участю:

представника позивача Сеньківа А.І. ,

представника відповідача Сивоуса С.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Росана-Архбудком до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, вимоги припису.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Росана-Архбудком (місцезнаходження: 80300, Львівська область, Жовківський район, м.Жовква, вул.Львівська, 47) звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області (місцезнаходження: 79005, м.Львів, пл.Міцкевича, 8), в якому просить суд:

-визнати протиправною та скасувати постанову від 24.05.2019 №ЛВ2478/1750/АВ/ФС, винесену першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Львівській області Грицак О.О. про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю Росана-Архбудком штрафу у сумі 292110,00грн.;

-визнати протиправним та скасувати п.2 вимоги припису про усунення виявлених порушень №ЛВ2478/1750/АВ/П від 24.05.2019, винесеного інспектором праці Головного управління Держпраці у Львівській області Мицаком О.О.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що посадовими особами Головного управління Держпраці у Львівській області проведено перевірку підприємства з питань дотримання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин з найманими працівниками, за результатами якої складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 24.04.2019 №ЛВ2478/1750/АВ, у якому зафіксовані порушення, а саме: вимог ч.6 ст. 95 КЗпП України та ст.33 Закону України Про оплату праці . При цьому, відповідач зазначає, що при вивченні документів про нарахування заробітної плати (відомості про нарахування та штатні розписи за період з жовтня 2014 року по серпень 2015 року) встановлено, що посадові оклади працівників ОСОБА_2 у розмірі 1243,00грн., ОСОБА_3 у розмірі 1243,00грн., ОСОБА_4 у розмірі 1243,00грн., ОСОБА_5 у розмірі 1243,00грн., ОСОБА_6 у розмірі 1865,00грн., ОСОБА_7 у розмірі 1243,00грн., ОСОБА_8 у розмірі 1243,00грн. були незмінними впродовж вищевказаного періоду часу, а, відтак, заробітна плата вказаних працівників з жовтня 2014 року і надалі підлягала щомісячному проведенню індексації у фіксованому розмірі до наступного збільшення розміру заробітної плати, при якому таке збільшення повинне перевищувати зазначену фіксовану величину. Водночас, 24.04.2019 винесено припис про усунення виявлених порушень за № ЛВ 2478/1750/АВ/П, яким позивача зобов`язано у строк надати до ГУ Держпраці у Львівській області письмове повідомлення із долученням копій первинних документів.

Вважає, що накладення на підприємство штрафу є безпідставним та неправомірним, жодних дій, які би становили склад будь-якого правопорушення, ними не допущено.

Відповідач, у встановлений судом строк, надав відзив на позовну заяву, просив відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, мотивуючи це тим, що ним повністю додержано передбачену чинним законодавством процедуру притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності. Так як згідно із штатним розписом, введеним в дію з 2015 року в редакції наказу № 2 від 02.01.2015, сума 1243,00грн. є місячним фондом для кожного працівника, а не його посадовим окладом, суми виплат, пов`язаних з індексацією заробітної плати працівників належать до фонду оплати заробітної плати. В ході інспекційного відвідування товариством надано штатний розклад за 2015 рік, відповідно до якого усім працівникам встановлено посадові оклади у розмірі 102 % від мінімальної заробітної плати (1243,00грн.), а також надано розрахунково - платіжні відомості, які не містять нарахування індексації заробітної плати.

На думку відповідача, постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, а також оскаржуваний припис року винесені у відповідності та з дотриманням вимог законодавства, якими врегульовано порядок притягнення до відповідальності за порушення законодавства про працю та процедуру проведення заходу державного контролю.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві. Просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Суд встановив таке.

Головним управлінням Держпраці у Львівській області видано наказ №0952-П від 22.04.2019 про проведення планової перевірки.

На підставі наказу Головного управління Держпраці у Львівській області №0473-П від 01.03.2019 та направлення на проведення перевірки головними державними інспекторами праці з 23.04.2019 по 24.04.2019 проведено інспекційне відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин з найманими працівниками, тривалістю робочого часу, часу відпочинку, оплати праці, праці неповнолітніх, гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов`язків у Товариства з обмеженою відповідальністю Росана-Архбудком .

Під час перевірки інспекторами були виявлені факти порушення, зокрема, те, з яким не погоджується позивач:

-при вивченні документів про нарахування заробітної плати (відомості про нарахування та штатні розписи), наданих ТзОВ Росана-Архбудком за період з жовтня 2014року по серпень 2015 року встановлено, що посадові оклади працівників: ОСОБА_2 у розмірі 1243,00грн., ОСОБА_3 у розмірі 1243,00грн., ОСОБА_4 у розмірі 1243,00грн., ОСОБА_5 у розмірі 1243,00грн., ОСОБА_6 у розмірі 1865,00грн., ОСОБА_7 у розмірі 1243,00грн., при цьому до січня 2015року працював в режимі неповної зайнятості ОСОБА_8 , оклад якого у розмірі 1243,00грн. був незмінним впродовж періоду часу, а відтак, заробітна плата вище перелічених працівників підлягала проведенню індексації, яку слід було нарахувати щомісячно впродовж 2015року, відповідно до приростів індексів споживчих цін. Відповідно до абзацу 3 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (в редакції від 13.02.2014), у разі коли грошовий дохід з урахуванням суми підвищення менше суми грошового доходу з урахуванням індексації до його підвищення, у базовому місяці сума загального доходу визначається з таким розрахунком, щоб сума грошового доходу з урахуванням індексації не перевищувала загального доходу до його підвищення. При цьому, слід визначити розмір індексації (як різниця між сумою індексації та сумою підвищення), яка фіксується і виплачується у такому розмірі до наступного збільшення розміру заробітної плати, при якому таке збільшення повинне перевищити зазначену фіксовану величину. Враховуючи вищенаведене, заробітна плата працівників з жовтня 2014року підлягала проведенню фіксованому наступного збільшення розміру заробітної плати, при якому таке збільшення повинне перевищити зазначену фіксовану величину;

За результатами перевірки було складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ЛВ2478/1750/АВ від 24.04.2019 та припис про усунення порушень від 24.04.2019 №ЛВ2478/1750/АВ/П, відповідно до якого до 08.05.2019 було зобов`язано позивача усунути вищезазначені порушення, про що повідомити відповідача.

02.05.2019 ТзОВ Росана-Архбудком подано зауваження на акт інспекційного відвідування №ЛВ2478/1750/АВ від 24.04.2019 та подано скаргу на припис про усунення виявлених порушень №ЛВ2478/1750/АВ/П від 24.04.2019.

06.05.2019 Головне управління Держпраці у Львівській області за результатами розгляду зауважень до акта інспекційного відвідування надано відповідь за вих.№4644/5/04.4-09, відповідно до якої інспектором враховано зауваження на акт інспекційного відвідування та документи долучені до зауваження в частині спростування порушення, передбаченого ч. 1 ст. 106 КЗпП України.

08.05.2019 за результатами розгляду скарги на припис про усунення виявлених порушень №ЛВ2478/1750/АВ/П від 24.04.2019 Головним управлінням Держпраці у Львівській області прийнято рішення №4670/2107-09, яким скаргу ТзОВ Росана-Архбудком на припис інспектора Мицака О.О. про усунення виявлених порушень від 24.04.2019 №ЛВ2478/1750/АВ/П задоволено частково, скасовано припис інспектора ОСОБА_9 про усунення виявлених порушень від 24.04.2019 №ЛВ2478/1750/АВ/П в частині порушення вимог ч.1 ст.106 КЗпП України, в іншій частині про порушення вимог ч.6 ст.95 КЗпП, ст.33 Закону України Про оплату праці , п.2.5 глави 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України, - залишено без змін.

24.05.2019 першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Львівській, на підставі акта інспекційного відвідування прийнято постанову №ЛВ2478/1750/АВ/ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на ТзОВ Росана-Архбудком у розмірі 292110,00грн. за порушення вимог ч.6 ст. 95 КЗпП, ст. 33 Закону України Про оплату праці (непроведення індексації заробітної плати).

Не погоджуючись з винесеним приписом в частині та постановою відповідача про накладення штрафу, останній звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Суд при вирішенні спору виходив з такого.

За змістом ст.43 Конституції України, держава створює умови для здійснення громадянами права на працю. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є важливими способами захисту трудових прав працівників, гарантією забезпечення законності в трудових відносинах.

Частиною 1 ст.259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю затверджений постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 (далі Порядок №295).

Пунктом 2 вказаного Порядку встановлено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Щодо аргументів позивача, що інспекційне відвідування було призначене з порушенням порядку, встановленого законодавством чинного на момент його призначення, то суд зазначає таке.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі №826/8917/17 визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 Деякі питання реалізації ст. 259 Кодексу законів про працю України та ст.34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Відповідно до ч.2 ст.265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. За змістом ч.1 ст.325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 Деякі питання реалізації ст.259 Кодексу законів про працю України та ст.34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні підлягала застосуванню до 14.05.2019.

Тому підстави проведення інспекційного відвідування ТзОВ Росана-Архбудком на момент його призначення були визначені п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017.

Як зазначалося, цей Порядок був затверджений відповідно до ст.259 КЗпП України, а тому правомірно застосовувався органами державного контролю за додержанням законодавства про працю до визнання його нечинним, до 14.05.2019.

Щодо висновків відповідача про те, що посадові оклади працівників були незмінними та не індексувалися в період з жовтня 2014 року по серпень 2015 року, то суд зазначає таке.

Як видно із штатного розпису ТзОВ Росана-Архбудком на 2015 рік, в редакції наказу №2 від 02.01.2015, суми, про які йдеться в оскаржуваній постанові щодо ОСОБА_2 у розмірі 1243,00грн., ОСОБА_3 у розмірі 1243,00грн., ОСОБА_4 у розмірі 1243,00грн., ОСОБА_5 у розмірі 1243,00грн., ОСОБА_6 у розмірі 1865,00грн., ОСОБА_7 у розмірі 1243,00грн., ОСОБА_8 у розмірі 1243,00грн., є місячним фондом зарплати для кожного працівника.

Посадові оклади працівників позивача визначені в окремій графі штатного розпису та встановлені у відсотковому відношенні до мінімальної заробітної плати, що видно із штатного розпису позивача.

У відповідності до пп.1.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату №5 від 13.01.2004, для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат.

Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці за тарифними ставками (окладами), відрядними розцінками робітників та посадовими окладами керівників, фахівців, технічних службовців, включаючи в повному обсязі внутрішнє сумісництво належить до фонду основної заробітної плати згідно з пп.2.1.1. Інструкції зі статистики заробітної плати.

Суми виплат, пов`язаних з індексацією заробітної плати працівників, належать до фонду додаткової заробітної плати відповідно до пп.2.2.7. Інструкції зі статистики заробітної плати.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що зазначені суми щодо працівників ОСОБА_2 у розмірі 1243,00грн., ОСОБА_3 у розмірі 1243,00грн., ОСОБА_10 у розмірі 1243,00грн., ОСОБА_11 у розмірі 1243,00грн., ОСОБА_6 у розмірі 1865,00грн., ОСОБА_7 у розмірі 1243,00грн., ОСОБА_8 у розмірі 1243,00грн., є місячним фондом оплати праці для вказаних осіб, що включає як посадовий оклад, так і індексацію заробітної плати.

Зазначені обставини підтверджуються також наявними у матеріалах справах розрахунково-платіжними відомостями типової форми П-6 по кожному із зазначених працівників, в яких визначено суму посадового окладу та суму індексації заробітної плати, нарахованої кожному працівникові, а також зведеними помісячними розрахунково-платіжними відомостями типової форми П-7, в яких визначено загальний розмір щомісячної індексації заробітної плати для всіх працівників товариства.

Суд встановив, що зазначені документи надавались інспектору під час проведення інспекційного відвідування, що не заперечується і відповідачем.

Крім того, такі документи повторно буди долучені до зауважень на акт інспекційного відвідування № ЛВ2478/1750/АВ від 24.04.2019, що були подані позивачем 02.05.2019.

Щодо непроведення позивачем індексації заробітної плати за період з жовтня 2014 року по серпень 2015 року, то суд зазначає таке.

Нормою абзацу 4 ч.2 ст. 265 Кодексу законів про працю України, яка передбачає відповідальність за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, було доповнено ст. 265 КЗпП України згідно із Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці від 28.12.2014, який набув чинності 01.01.2015. Відтак, норма, на підставі якої до позивача застосовано штрафні санкції набула чинності тільки 01.01.2015.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Таким чином, штрафи за ст. 265 КЗпП України можуть застосовуватися тільки за ті порушення, які вчинені, починаючи з 01.01.15.

Відтак, застосування до позивача штрафних санкцій за непроведення індексації заробітної плати в період з жовтня 2014 року до 31.12.2014, є протиправним.

Щодо пропуску відповідачем строків застосування санкцій за порушення законодавства про працю, то суд погоджується з аргументами позивача та виходить з такого.

Відповідно до ч.3 ст. 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України. Водночас при застосуванні фінансових санкцій ст.265 КЗпП не передбачено застосування строків давності, що є порушенням принципу юридичної визначеності.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні, у справі Олександр Волков проти України , яке набрало статусу остаточного 27.05.2015, строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22.10.1996 у справі Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства (Stubbings and Others v. the United Kingdom), n. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень. У відповідності до ч 6 ст. 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Тому, до зазначених вище правових відносин повинні бути застосовані загальні строки давності.

Статтею 114 ПК України визначено строки давності для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Відповідно до цієї норми граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань (1095 днів).

З огляду на те, що оскаржуваною постановою від 24.05.2019 до позивача застосовано штрафні санкції за діяння, що мали місце в період з жовтня 2014року по серпень 2015 року, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно не застосовано строк давності до цих правових відносин.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваної постанови відповідача та вимоги припису.

Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.

Таким чином, Головним управлінням Держпраці у Львівській області не доведено вчинення позивачем порушення трудового законодавства, відповідальність за яке передбачена абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, у зв`язку з чим оскаржувана постанова від 24.05.2019 №ЛВ2478/1750/АВ/ФС та пункт 2 припису про усунення виявлених порушень №ЛВ2478/1750/АВ/П від 24.05.2019 Головного управління Держпраці у Львівській області не відповідають критеріям правомірності, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Оскільки під час розгляду справи судом встановлена неправомірність рішення відповідача за результатами інспекційного відвідування, а висновки органу владних повноважень про порушення позивачем норм чинного законодавства про працю не знайшли свого підтвердження, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Львівській області .

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову від 24.05.2019 №ЛВ2478/1750/АВ/ФС, винесену першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Львівській області Грицак О.О. про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю Росана-Архбудком штрафу у сумі 292110,00грн.

Визнати протиправним та скасувати п.2 вимоги припису про усунення виявлених порушень №ЛВ2478/1750/АВ/П від 24.05.2019, винесеного інспектором праці Головного управління Держпраці у Львівській області Мицаком О.О.

Стягнути з Головного управління Держпраці у Львівській області (місцезнаходження: пл.Міцкевича, 8, м. Львів, 79005, код ЄДРПОУ 39778297) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Росана-Архбудком (місцезнаходження: вул.Львівська, 47, м.Жовква, Жовківський район, Львівська область,80300 код ЄДРПОУ 36761689) судовий збір в сумі 6302 (шість тисяч триста дві)грн.65коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п.15.5 п.15 Розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 26.09.2019.

Суддя Лунь З.І.