Постанова

від 12.02.2020 по справі 1.380.2019.002874

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.002874 пров. № 857/12113/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

Ільчишин Н.В.,

з участю секретаря судового засідання Максим Х.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року (прийняте у м. Львові суддею Лунь З.І.; складене у повному обсязі 26 вересня 2019 року) в адміністративній справі № 1.380.2019.002874 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Росана-Архбудком до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафу і припису,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю Росана-Архбудком (далі - ТОВ Росана-Архбудком ) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Львівській області (далі - ГУ Держпраці у Львівській області) за № ЛВ2478/1750/АВ/ФС від 24.05.2019 про накладення на ТОВ Росана-Архбудком штрафу у сумі 292 110 грн;

- визнати протиправним і скасувати пункт 2 вимоги припису про усунення виявлених порушень № ЛВ2478/1750/АВ/П від 24.05.2019.

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що накладення на підприємство штрафу є безпідставним та неправомірним, жодних дій, які би становили склад будь-якого правопорушення, ними не допущено.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року позов задоволено.

Не погодившись із цим рішенням, його оскаржило ГУ Держпраці у Львівській області, яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; та за неправильного застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що в ході інспекційного відвідування товариством надано штатний розклад за 2015 рік, відповідно до якого усім працівникам встановлено посадові оклади у розмірі 102 % від мінімальної заробітної плати (1243 грн), а також надано розрахунково-платіжні відомості, які не містять нарахування індексації заробітної плати. А тому, постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, а також оскаржуваний припис року винесені у відповідності та з дотриманням вимог законодавства, якими врегульовано порядок притягнення до відповідальності за порушення законодавства про працю та процедуру проведення заходу державного контролю.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому повністю погодився із рішенням суду першої інстанції; вважає, що суд першої інстанції надав правильну правову оцінку фактичним обставинам справи та вірно застосував норми законодавства.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не здійснювалося.

Також за приписами частини другої статті 313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Також колегія суддів, з урахуванням приписів статті 205 КАС України, відмовила в задоволенні клопотання представника апелянта про відкладення розгляду справи у зв?язку з його зайнятістю в іншому судовому засіданні, з огляду на обмежені строки розгляду цієї справи; те, що розгляд цієї справи неодноразово відкладався (18.12.2019, 22.01.2020 та 12.02.20); що це була повторна неявка представника відповідача (попередня неявка - в засідання на 22.01.2020, коли було задоволене клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи з підстав завантаженості представника), а також на те, що відповідач, у випадку зайнятості одного представника, міг забезпечити явку в судове засідання іншого представника.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що на підставі наказу ГУ Держпраці у Львівській області № 0473-П від 01.03.2019 та направлення на проведення перевірки головними державні інспектори праці з 23.04.2019 по 24.04.2019 провели інспекційне відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин з найманими працівниками, тривалістю робочого часу, часу відпочинку, оплати праці, праці неповнолітніх, гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов`язків у ТОВ Росана-Архбудком .

Під час перевірки інспекторами виявлені факти порушення, зокрема, те, з яким не погоджується позивач:

- при вивченні документів про нарахування заробітної плати (відомості про нарахування та штатні розписи), наданих ТзОВ Росана-Архбудком за період з жовтня 2014 року по серпень 2015 року встановлено, що посадові оклади працівників: ОСОБА_1 у розмірі 1243,00 грн, ОСОБА_2 у розмірі 1243,00 грн, ОСОБА_3 у розмірі 1243,00 грн, ОСОБА_4 у розмірі 1243,00 грн, ОСОБА_5 у розмірі 1865,00 грн, ОСОБА_6 у розмірі 1243,00 грн, при цьому до січня 2015 року працював в режимі неповної зайнятості ОСОБА_7 , оклад якого у розмірі 1243,00 грн був незмінним впродовж періоду часу, а відтак, заробітна плата вище перелічених працівників підлягала проведенню індексації, яку слід було нарахувати щомісячно впродовж 2015 року, відповідно до приростів індексів споживчих цін. Відповідно до абзацу 3 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (в редакції від 13.02.2014), у разі коли грошовий дохід з урахуванням суми підвищення менше суми грошового доходу з урахуванням індексації до його підвищення, у базовому місяці сума загального доходу визначається з таким розрахунком, щоб сума грошового доходу з урахуванням індексації не перевищувала загального доходу до його підвищення. При цьому, слід визначити розмір індексації (як різниця між сумою індексації та сумою підвищення), яка фіксується і виплачується у такому розмірі до наступного збільшення розміру заробітної плати, при якому таке збільшення повинне перевищити зазначену фіксовану величину. Враховуючи вищенаведене, заробітна плата працівників з жовтня 2014 року підлягала проведенню фіксованому наступного збільшення розміру заробітної плати, при якому таке збільшення повинне перевищити зазначену фіксовану величину.

За результатами перевірки було складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ЛВ2478/1750/АВ від 24.04.2019 та припис про усунення порушень від 24.04.2019 №ЛВ2478/1750/АВ/П, відповідно до якого до 08.05.2019 було зобов`язано позивача усунути вищезазначені порушення, про що повідомити відповідача.

02.05.2019 ТзОВ Росана-Архбудком подано зауваження на акт інспекційного відвідування № ЛВ2478/1750/АВ від 24.04.2019 та подано скаргу на припис про усунення виявлених порушень № ЛВ2478/1750/АВ/П від 24.04.2019.

06.05.2019 ГУ Держпраці у Львівській області за результатами розгляду зауважень до акта інспекційного відвідування надано відповідь за вих. № 4644/5/04.4-09, відповідно до якої інспектором враховано зауваження на акт інспекційного відвідування та документи долучені до зауваження в частині спростування порушення, передбаченого ч. 1 ст. 106 КЗпП України.

08.05.2019 за результатами розгляду скарги на припис про усунення виявлених порушень № ЛВ2478/1750/АВ/П від 24.04.2019 ГУ Держпраці у Львівській області прийнято рішення № 4670/2107-09, яким скаргу ТОВ Росана-Архбудком на припис інспектора Мицака О.О. про усунення виявлених порушень від 24.04.2019 № ЛВ2478/1750/АВ/П задоволено частково: скасовано припис інспектора Мицака О.О. про усунення виявлених порушень від 24.04.2019 № ЛВ2478/1750/АВ/П в частині порушення вимог ч. 1 ст. 106 КЗпП України, в іншій частині: про порушення вимог ч. 6 ст. 95 КЗпП, ст. 33 Закону України Про оплату праці , п. 2.5 глави 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України, - залишено без змін.

24.05.2019 першим заступником начальника ГУ Держпраці у Львівській, на підставі акта інспекційного відвідування прийнято постанову № ЛВ2478/1750/АВ/ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на ТОВ Росана-Архбудком у розмірі 292 110 грн за порушення вимог ч. 6 ст. 95 КЗпП, ст. 33 Закону України Про оплату праці (непроведення індексації заробітної плати).

Не погоджуючись з винесеним приписом в частині та постановою відповідача про накладення штрафу, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції мотивував його тим, що ГУ Держпраці у Львівській області не доведено вчинення позивачем порушення трудового законодавства, відповідальність за яке передбачена абзацу четвертого частини 2 ст. 265 КЗпП України, у зв?язку з чим оскаржувана постанова від 24.05.2019 № ЛВ2478/1750/АВ/ФС та пункт 2 припису про усунення виявлених порушень № ЛВ2478/1750/АВ/П від 24.05.2019 ГУ Держпраці у Львівській області не відповідають критеріям правомірності, визначеним у ч. 2 ст .2 КАС України, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Як видно із штатного розпису ТзОВ Росана-Архбудком на 2015 рік, в редакції наказу № 1 від 02.01.2015, усім працівникам встановлено посадові оклади у розмірі 102 % від мінімальної заробітної плати, що становить 1243 грн.

Разом з тим із штатного розпису ТзОВ Росана-Архбудком на 2015 рік, в редакції наказу № 2 від 02.01.2015 видно, що суми, про які йдеться в оскаржуваній постанові щодо ОСОБА_1 у розмірі 1243,00 грн, ОСОБА_2 у розмірі 1243,00 грн, ОСОБА_3 у розмірі 1243,00 грн, ОСОБА_4 у розмірі 1243,00 грн, ОСОБА_5 у розмірі 1865,00 грн, ОСОБА_6 у розмірі 1243,00 грн, ОСОБА_7 у розмірі 1243,00 грн, є місячним фондом зарплати для кожного працівника.

Зі змісту наказу № 2 від 02.01.2015 видно, що його прийнято у зв`язку із виявленням математичної помилки (описки) у штатному розкладі ТзОВ Росана-Архбудком на 2015 рік, затвердженого наказом № 1 від 02.01.2015 в частині обрахунків відсоткового відношення посадового окладу працівників до мінімальної заробітної плати. Цим наказом виправлені допущені описки шляхом затвердження нового штатного розкладу із зазначенням для різних посад окладів у різних відсоткових відношеннях від мінімальної заробітної плати від 100,2 % до 101 % замість 102 %.

Посадові оклади працівників позивача визначені в окремій графі штатного розпису та встановлені у відсотковому відношенні до мінімальної заробітної плати, що видно із штатного розпису позивача.

Відповідно до підпункту 1.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату № 5 від 13.01.2004, для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат.

Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці за тарифними ставками (окладами), відрядними розцінками робітників та посадовими окладами керівників, фахівців, технічних службовців, включаючи в повному обсязі внутрішнє сумісництво належить до фонду основної заробітної плати згідно з підпунктом 2.1.1 Інструкції зі статистики заробітної плати.

Суми виплат, пов`язаних з індексацією заробітної плати працівників, належать до фонду додаткової заробітної плати відповідно до підпункту 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що зазначені суми щодо працівників ОСОБА_1 у розмірі 1243,00 грн, ОСОБА_2 у розмірі 1243,00 грн, ОСОБА_8 у розмірі 1243,00 грн, ОСОБА_9 у розмірі 1243,00 грн, ОСОБА_5 у розмірі 1865,00 грн, ОСОБА_6 у розмірі 1243,00 грн, ОСОБА_7 у розмірі 1243,00 грн, є місячним фондом оплати праці для вказаних осіб, що включає як посадовий оклад, так і індексацію заробітної плати.

Зазначені обставини підтверджуються також наявними у матеріалах справи розрахунково-платіжними відомостями типової форми П-6 по кожному із зазначених працівників, в яких визначено суму посадового окладу та суму індексації заробітної плати, нарахованої кожному працівникові, а також зведеними помісячними розрахунково-платіжними відомостями типової форми П-7, в яких визначено загальний розмір щомісячної індексації заробітної плати для всіх працівників товариства.

З доводів позивача видно, що зазначені документи надавались інспектору під час проведення інспекційного відвідування проте не були взяті ним до уваги з невідомих причин.

Крім того, такі документи повторно були долучені до зауважень на акт інспекційного відвідування № ЛВ2478/1750/АВ від 24.04.2019, що були подані позивачем 02.05.2019.

Разом з тим, відповідач у своїх доводах зазначає що наказ № 2 від 02.01.2015 та розрахунково-платіжні відомості били додані позивачем тільки до зауважень на акт інспекційного відвідування та скарги на припис і під час інспекційного відвідування інспектору не надавались, що підтверджується актом приймання-передачі документів, необхідних для проведення інспекційного відвідування № 1 від 24.04.2019.

Дослідивши зазначений акт, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що факт ненадання інспектору під час інспекційного відвідування штатного розпису ТОВ Росана-Архбудком на 2015 рік, в редакції наказу № 2 від 02.01.2015, розрахунково-платіжних відомостей типової форми П-6, зведених помісячних розрахунково-платіжних відомостей типової форми П-7 неможливо встановити, оскільки перелік документів у ньому є узагальненим і не містить чітких конкретизованих назв всіх документів, які подавалися, що також підтвердив представник позивача у своїх поясненнях в судовому засіданні.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що акт приймання-передачі документів, необхідних для проведення інспекційного відвідування № 1 від 24.04.2019, наданий суду тільки під час апеляційного розгляду справи і в суді першої інстанції не надавався, оскільки замість нього до відзиву на позовну заяву (вказаний в додатках до відзиву а.с. 215, Том І) доданий акт фіксації відмови надання письмових пояснень (а.с. 248).

Щодо непроведення позивачем індексації заробітної плати за період з жовтня 2014 року по серпень 2015 року суд зазначає таке.

Абзацом четвертим частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), яка передбачає відповідальність за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, було доповнено статтю 265 КЗпП України згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014, який набув чинності 01.01.2015. Відтак, норма, на підставі якої до позивача застосовано штрафні санкції набула чинності тільки 01.01.2015.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Таким чином, штрафи за статтею 265 КЗпП України можуть застосовуватися тільки за ті порушення, які вчинені, починаючи з 01.01.2015.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що застосування до позивача штрафних санкцій за непроведення індексації заробітної плати в період з жовтня 2014 року до 31.12.2014, є протиправним.

Щодо пропуску відповідачем строків застосування санкцій за порушення законодавства про працю, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини 3 статті 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України. Водночас при застосуванні фінансових санкцій статті 265 КЗпП не передбачено застосування строків давності, що є порушенням принципу юридичної визначеності.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні, у справі «Олександр Волков проти України» , яке набрало статусу остаточного 27.05.2015, строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22.10.1996 у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), n. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень. У відповідності до ч 6 ст. 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Тому до зазначених вище правових відносин повинні бути застосовані загальні строки давності.

Статтею 114 ПК України визначено строки давності для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Відповідно до цієї норми граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань (1095 днів).

З огляду на те, що оскаржуваною постановою від 24.05.2019 до позивача застосовано штрафні санкції за діяння, що мали місце в період з жовтня 2014 року по серпень 2015 року, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно не застосовано строк давності до цих правових відносин.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувана постанова відповідача та вимоги припису є протиправними і підлягають скасуванню.

За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року в адміністративній справі № 1.380.2019.002874 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин Постанова складена у повному обсязі 21 лютого 2019 року.