Постанова

від 25.09.2019 по справі 640/18922/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18922/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Огурцов О.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Мельничука В.П., Пилипенко О.Є.;

за участю секретаря: Несін К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2019 року (розглянута у спрощеному провадженні, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Глав Пив Трест до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.08.2018 № 0004154001, № 0004164001, № 0004174001, № 0004184001, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2018 року, Товариство з обмеженою відповідальністю Глав Пив Трест (далі - позивач, ТОВ Глав Пив Трест ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.08.2018 №№ 0004154001, 0004164001, 0004174001, 0004184001.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (форми 2-РС) було подано своєчасно 10.02.2017 засобами електронного зв`язку з в електронній формі, прийнято податковим органом та зареєстровано за № 9015809953 та відповідні звіти містять достовірні відомості, оскільки сам факт залишків пива солодового на кінець кожного звітного періоду підтверджується виробничими звітами повара, актами комісії про зняття залишків пива солодового та іншими первинними документами бухгалтерського обліку. Також позивач зазначив про те, що інспектором було придбано пачку цигарок Кемел Компакт блу за ціною 32,50 грн., водночас помилково було пробито чек на суму 35,70 грн. на іншу марку цигарок Кемел блу та наявна в приміщенні розкоркована пляшка бренді виноградного марочного Коблево резерв без наявності марки акцизного збору була розкоркована офіціантом на замовлення клієнта.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2019 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 03.08.2018 №0004154001, №0004164001, №0004174001, №0004184001.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що Головним управлянням ДФС у м. Києві проведено фактичну перевірку з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними виробами напоями та/або тютюновими виробами Товариства з обмеженою відповідальністю Глав Пив Трест за результатами якої складено акт від 16.07.2018 № 2786/26-15-40-01/37819645.

Зазначеним актом встановлено факт допущення позивачем порушення частини третьої статті 16 та статті 11 1 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів .

03.08.2018 на підставі акту від 16.07.2018 № 2786/26-15-40-01/37819645 прийняті податкові повідомлення - рішення, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю Глав Пив Трест застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф):

- № 0004154001 у розмірі 357 000,00 грн. на підставі абзацу 18 частини другої статті 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ;

- № 0004164001 у розмірі 17 000,00 грн. на підставі абзацу 18 частини другої статті 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ;

- № 0004174001 у розмірі 10 000,00 грн. на підставі абзацу 15 частини другої статті 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ;

- № 0004184001 у розмірі 17 000,00 грн. на підставі абзацу 13 частини другої статті 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів .

За результатами адміністративного оскарження рішенням Державної фіскальної служби України від 09.10.2018 № 33039/6/99-99-11-03-01-25 про результати розгляду скарги податкові повідомлення - рішення від 03.08.2018 №0004154001, №0004164001, №0004174001, №0004184001 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку матеріалам, обставинам справи, а також наданим поясненням та запереченням сторін колегія суддів звертає увагу на наступне.

Щодо податкових повідомлень рішень від 03.08.2018 №0004154001 та №0004164001, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 16 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів суб`єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.

Пунктами 1 та 2 розділу І Порядку заповнення форми звіту N 2-РС Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.03.2016 за № 341/28471 встановлено, що звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (далі - Звіт) подають суб`єкти господарювання незалежно від форми власності до органів ДФС за основним місцем обліку в електронній формі. Звіт в електронній формі подається засобами електронного зв`язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, як передбачено для податкової звітності.

Згідно з пунктом 3 вказаного Порядку звіт складається окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подається до органів ДФС за основним місцем обліку суб`єкта господарювання.

Відповідно до пункту 4 Порядку заповнення форми звіту N 2-РС Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.03.2016 за № 341/28471 інформація подається за видами алкогольних напоїв. Підприємства - виробники виноробної продукції додатково заповнюють розділ II Звіту Обсяги отримання та відвантаження виноматеріалів .

Пунктом 12 розділу ІІ вказаного Порядку встановлено, що у графі 13 вказується кількість алкогольних напоїв у місцях зберігання на кінець звітного місяця.

Отже, суб`єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають 10 числа місяця, що настає за звітним до органів ДФС за основним місцем обліку в електронній формі звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом в якому має бути, зокрема, зазначено інформація про кількість алкогольних напоїв у місцях зберігання на кінець звітного місяця.

Відповідач встановлюючи актом від 16.07.2018 № 2786/26-15-40-01/37819645 факт допущення позивачем порушення частини третьої статті 16 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів виходив з того, що:

- звіт 2-РС про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за січень 2017 року подано з порушенням законодавчо встановлених строків;

- позивачем звіти 2-РС про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв складено з недостовірними показниками, оскільки дані щодо залишків пива власного виробництва зазначені у звітах не відповідають даним оборотно - сальдової відомості 26 готова продукція та у зв`язку з ненадання позивачем у повному обсязі усіх запитуваних документів, що підтверджують обсяги виробленого та реалізованого пива власного виробництва за перевіряємий період не підтверджено показники зазначені у графі 4 (залишки на початок звітного місяця в місцях зберігання), у графі 5 (вироблено у звітному місяці), у графах 8, 9 (реалізовано у звітному місяці, усього та на внутрішньому ринку), у графі 13 (залишок на кінець звітного місяця в місцях зберігання) звіту 2-РС.

Колегія суддів звертає увагу на посилання позивача, а саме на те, що звіт 2-РС про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за січень 2017 року було подано ним своєчасно 10.02.2017 на підтвердження чого надав суду квитанцію № 2.

З аналізу положень статті 16 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та Порядку заповнення форми звіту N 2-РС Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.03.2016 за № 341/28471, яким врегульовано порядок заповнення подання звітів 2-РС про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв не зазначено, як саме має обраховуватись термін подання звітів 2-РС про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв , у той, час як формулювання проте, що звіти подають 10 числа місяця, що настає за звітним допускає його неоднозначне трактування.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено, що податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, зокрема, презумпції правомірності рішень платника податку, яка передбачає, що в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;

Частиною першою статті 251, частиною першою статті 252 та частиною першою статті 255 Цивільного кодексу України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

Відповідно до частини 2 статті 251 та частиною другою статті 252 Цивільного кодексу України терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

На підставі вище зазначеного та враховуючи презумпцію правомірності рішень платника податку, а також положення Цивільного кодексу України щодо порядку обчислення строку та терміну, колегія суддів прийшла до висновку враховуючи неоднозначність формулювання подають 10 числа місяця, що настає за звітним про відсутність підстав вважати факт подання позивачем звіту 2-РС про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за січень 2017 року 10.02.2017 несвоєчасним поданням звіту.

Частиною 1 статті 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність встановлено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 3 вказаного Закону метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з частиною 5 статті 8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства.

Отже, підприємство зобов`язано забезпечувати ведення бухгалтерського обліку, водночас йому надано право самостійно визначати за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства.

Щодо посилання позивача про достовірність відомостей зазначених в звітах 2-РС про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв , а саме на те, що враховуючи той факт, що на підприємстві крім виробництва пива існує виробництво інших харчових блюд, то політика бухгалтерського обліку, а саме позивачем обрано торгівельний метод бухгалтерського обліку відповідно до якого він ведеться згідно Методичних рекомендацій щодо впровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування і побутових послуг, гармонізованих з міжнародними стандартами, затверджених наказом Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України, від 17.06.2003 № 157, зводиться до того, що бухгалтерські проводки здійснюються після продажу виготовлених товарів та харчових блюд та відповідно поки товар (пиво) чи вироблене блюдо не буде продано, бухгалтерська проводка в рахунку 26 Готова продукція не відображується.

На підтвердження відповідності даних зазначених в графі 13 (залишок на кінець звітного місяця в місцях зберігання) звітів 2-РС позивачем надано суду копії звітів про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв жовтень, листопад, грудень 2016 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2017 року, січень лютий, березень, квітень, травень, червень 2018 року, актів контрольної продукції, наказів Про призначення ціни продажу на пиво власного виробництва , технологічних карток.

В акті від 16.07.2018 № 2786/26-15-40-01/37819645 відповідачем зазначено про те, що позивачем не надано до перевірки у повному обсязі усіх запитуваних документів, що підтверджують обсяги виробленого та реалізованого пива власного виробництва за перевіряємий період.

Колегія суддів звертає увагу на покази свідка - головного бухгалтера позивача ОСОБА_1 зазначила про те, що на день початку проведення фактичної перевірки вона не могла надати у повному обсязі запитувані документи у повному обсязі, з огляду на що частина документів у тому числі оборотно - сальдова відомість рахунку 26 готова продукція та документи на підтвердження достовірності даних зазначених в графі 13 (залишок на кінець звітного місяця в місцях зберігання) звітів 2-РС.

Так, свідком ГДРІ ОСОБА_2 зазначено про те, що позивачем не було надано до перевірки документи необхідні для підтвердження відомостей зазначених в звітах 2-РС та заперечив факт додаткового отримання документів. На питання щодо того, коли перевіряючими було отримано оборотно - сальдову відомість рахунку 26 готова продукція , зазначив про те, що вона була надана головним бухгалтером в день початку проведення перевірки, водночас доказів на підтвердження відповідного факту ним суду надано не було.

Таким чином, хоча свідок ГДРІ ОСОБА_2 не визнає факт надання позивачем додаткових документів, водночас ним не надано доказів на підтвердження факту отримання оборотно - сальдової відомості рахунку 26 готова продукція в день початку перевірки, у той час, як свідок ОСОБА_1 , яка займає посаду головного бухгалтера позивача заперечує факт надання відповідних документів в день початку проведення перевірки та зазначає, що вони були надані у складі додатково наданих відповідачу документів

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що позивачем надано документи на підтвердження достовірності даних відображених в графі 13 (залишок на кінець звітного місяця в місцях зберігання) звітів 2-РС, у той час, як відповідачем не надано доказів на підтвердження відсутності факту надання позивачем відповідних документів, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідачем не доведено факт зазначення позивачем у звітах 2-РС недостовірних даних.

Податковими повідомленнями - рішення від 03.08.2018 № 0004154001 та №0004164001 на позивача накладено штраф на підставі абзацу 18 частини другої статті 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів .

Відповідно до абзацу 18 частини 2 статті 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, - у розмірі 17000 гривень.

З огляду на зазначене враховуючи встановлення відсутності факту несвоєчасного подання позивачем звіту 2-РС за січень 2017 року та недоведеність відповідачем факту зазначення позивачем у звітах 2-РС недостовірних даних, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування податкових повідомлень - рішень 03.08.2018 № 0004154001 та №0004164001.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 03.08.2018 №0004184001 колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 4 статті 11 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством. У разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

Згідно з пунктом 15 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 №854 зберігання та реалізація алкогольних напоїв, крім алкогольних напоїв з вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об`ємних одиниць, вироблених в Україні, дозволяється тільки за наявності марки акцизного податку на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством.

Відповідно до акту від 16.07.2018 № 2786/26-15-40-01/37819645 перевіркою встановлено факт зберігання з метою подальшої реалізації алкогольного напою - пляшки бренді виноградного марочного Коблево резерв (40% сув.) 0,5 л./2208 20 29 00 без наявності марки акцизного збору.

Позивач у позовній заяві зазначає про те, що акцизна марка з вказаного алкогольного напою була знята барменом ОСОБА_3 під час розкоркування плашки на замовлення клієнта.

На підтвердження факту придбання плашки алкогольного напою - пляшки бренді виноградного марочного Коблево резерв (40% сув.) 0,5 л./2208 20 29 00 у виробника відповідної продукції Товариства з обмеженою відповідальністю Баядера Логістік позивачем надано суду видаткову накладну від 24.05.2018 № 87155/82874.

Відповідачем доказів та обґрунтувань на спростування вказаних посилань позивача суду надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості їх надання.

Основним видом діяльності позивача за КВЕД є 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (основний) та також позивачем здійснюється діяльність за КВЕД КВЕД 56.30 Обслуговування напоями .

Таким чином факт відкриття алкогольного напою - пляшки бренді виноградного марочного Коблево резерв (40% сув.) 0,5 л./2208 20 29 00 з метою його повної чи часткової реалізації, який передбачає зняття марки акцизного збору, повністю відповідає виду основної діяльності позивача.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходит до висновку про необґрунтованість висновку відповідача щодо допущення позивачем порушення статті 11 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та наявність підстав для скасування податкового повідомлення - рішення від 03.08.2018 № 0004184001.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 03.08.2018 №000417400, колегія суддів зазначає наступне.

Так, ст.. 11 1 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів встановлено, що встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення. Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України. Нанесення максимальної роздрібної ціни та дати виготовлення на упаковку тютюнових виробів, призначених для вивезення (експортування) за межі митної території України, здійснюється згідно з умовами відповідної угоди на експорт.

Відповідно до абзацу 15 частини 2 статті 17 вказаного Закону до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб`єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень.

Актом від 16.07.2018 № 2786/26-15-40-01/37819645 встановлено, що факт реалізації однієї пачки сигарет Кемел Блу за ціною 35,70 грн., на що продавцем видано фіскальний чек від 06.07.2018 № 62082 на повну суму покупки. Максимальна роздрібна ціна зазначена на пачці складає 31,00 грн. за пачку (що з урахуванням 5% акцизного податку становить 32,55 грн.).

Додатком до зазначеного акту є фотографія пачки сигарет Кемел блу компакт .

Позивач у позовній заяві зазначає про те, що інспектором було придбано пачку цигарок Кемел блу компакт за ціною 32.50 грн., водночас помилково було вибито чек на суму 35,70 на іншу марку цигарок Кемел блу . На підтвердження вказаних фактів позивачем надано суду бухгалтерську довідку Про роздрібні ціни на цигарки марки КЕМЕЛ у пивоварні - ресторані ШАТО Robert Doms відповідно до якої вартість мачки цигарок Кемел Компакт блу становить 32,50 грн. та Кемел блу - 35,70 грн.

У фіскальному чеку від 06.07.2018 № 62082 видом товару на який його було видано зазначено СИГАРЕТИ КЕМЕЛ БЛУ .

Відповідачем доказів та обґрунтувань на спростування вказаних посилань позивача суду надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості їх надання.

Таким чином, позивачем не було здійснено роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, а було проведено розрахунок з покупцем не за той товар, який фактично було реалізовано.

На підставі вище зазначеного, враховуючи те, що порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 15 частини другої статті 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , позивачем допущено не було, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 03.08.2018 № 0004174001.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач по справі, як суб`єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 25 вересня 2019 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: В.П. Мельничук,

О.Є. Пилипенко