Постанова

від 25.09.2019 по справі 640/6137/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/6137/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шрамко Ю.Т.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Пилипенко О.Є., Файдюка В.В.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

представника позивача: Лапіна О.А.;

представника відповідача: Куліковського В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства Тандем на ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 11 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Тандем до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Комунальна служба перевезень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Тандем звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва із позовом до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Комунальна служба перевезень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення позачергової перевірки виконання умов Договору про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м.Києва № 62/17 від 14.02.2017 р., яка організована відповідно до статей 6, 7 Закону України Про автомобільний транспорт ;

- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення позачергової перевірки виконання умов Договору про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва № 63/17 від 14.02.2017 року, яка організована відповідно до статей 6, 7 Закону України "Про автомобільний транспорт";

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про дострокове розірвання Договору про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва № 62/17 від 14.02.2017 року, оформлене листом-повідомленням про розірвання договору № 053-1229 від 14.02.2019 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про дострокове розірвання Договору про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва № 63/17 від 14.02.2017 року, оформлене листом-повідомленням про розірвання договору № 053-1228 від 14.02.2019 року.

Після відкриття провадження у справі позивачем подано до суду письмову заяву про забезпечення позову шляхом: зупинення дії акту індивідуальної дії - рішення відповідача оформленого листом-повідомленням №053-1228 від 14.02.2019 р. про розірвання в односторонньому порядку Договору про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва №62/17 від 14.02.2017р.; зупинення дії акту індивідуальної дії - рішення відповідача оформленого листом-повідомленням №053-1229 від 14.02.2019 р., про розірвання в односторонньому порядку Договору про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва №63/17 від 14.02.2017р.; заборони відповідачу вносити автобусні маршрути загального користування м. Києва №567 та №576 на конкурс з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування; заборони відповідачу укладати з іншими перевізниками договори про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування м. Києва №567 та 576.

В обґрунтування поданої заяви позивачем зазначено, що керівником Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято ряд наказів, зокрема наказ № Н-132 від 04.07.2019 р. про проведення нового конкурсу з визначення перевізників щодо обслуговування автобусних маршрутів загального користування міста Києва №567 та №576. При цьому, відповідачем можуть бути укладені тимчасові договори з новими перевізниками на автобусних маршрутах №567 та №576, а тому, невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів за якими він звернувся до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 11.07.2019 р. у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняту нову, якою задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при її винесенні не було з`ясовано всі фактичні обставини у справі, наслідки незастосування заходів забезпечення позову, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить та навіть унеможливить виконання рішення суду, зробить неефективним захист і поновлення порушених прав позивача, оскільки проведення нового конкурсу та укладення нових договорів з іншими перевізниками на зазначені маршрути позбавить можливості ПП Тандем продовжити діяльність з перевезення пасажирів на маршрутах № 567 та № 576, порушить права позивача на ефективний судовий захист та ускладнить виконання рішення суду.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без - змін.

Вважає, що ухвала суду першої інстанції винесена із дотриманням норм процесуального права. Заявником не обґрунтовано причини звернення із заявою про забезпечення позову, а лише зазначається про протиправність дій відповідача щодо прийняття оскаржуваних рішень.

У відповідності до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, виходячи із наступного.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150, 151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до вимог частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи може вжити визначені цією статтею заходи забезпечення адміністративного позову.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачем за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

- очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відповідно до частини 2 статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС України).

Тобто, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Однак, позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Слід зазначити, що протиправність дій відповідача щодо прийняття оскаржуваних рішень повинна бути встановлена в ході розгляду даної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 цієї статті).

Позивачем не доведено існування обставин, вказаних у ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованим.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України залишити апеляційну скаргу без задоволення, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Тандем залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 11 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: О.Є. Пилипенко

В.В. Файдюк

Повний текст постанови виготовлено 25.09.2019 р.