Ухвала

від 26.09.2019 по справі 240/143/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження

Справа № 240/143/19

26 вересня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Боровицького О. А. Шидловського В.Б.

розглянувши у письмовому провадженні заяву Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "-Житомирінвест-" до Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - публічне акціонерне товариство "Житомирінвест", про визнання дій неправомірними,

В С Т А Н О В И В :

у січні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "-Житомирінвест-" (ТОВ "-Житомирінвест-") звернулось до суду з адміністративним позовом до Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (Богунський ВДВС м. Житомир ГТУЮ у Житомирській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - публічне акціонерне товариство "Житомирінвест" (ПАТ "Житомирінвест"), про визнання неправомірними дії відповідач щодо передачі на реалізацію, шляхом проведення електронних торгів Державному підприємству "Сетам" об`єкту нерухомого майна (реєстраційний номер 1315078418101) до складу якого входять: складське приміщення, літ. А загальною площею 244,7 кв.м.; склад, літ. В (2-1) загальною площею 128,0 кв.м., приміщення гаражів, літ. Г (1-1, 1-2) загальною площею 51,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, 55А.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Також, апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року призначено судове засідання з розгляду клопотання Богунського ВДВС м. Житомир ГТУЮ у Житомирській області про поновлення строку на апеляційне оскарження на 25 вересня 2019 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Водночас, поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено саме з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства своєчасно виконувати ними процесуальні дії, передбачені КАС України.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 справа "Пономарьов проти України", наголошено на тому, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципи res judicata - принцип остаточності рішення суду і зазначено, що сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо у справах, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.

Як встановлено з матеріалів справи, копію оскаржуваного рішення Богунський ВДВС м. Житомир ГТУЮ у Житомирській області отримав 22 квітня 2019 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Так, вперше апеляційна скарга Богунським ВДВС м. Житомир ГТУЮ у Житомирській області подана 21 травня 2019 року безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду, тобто з дотриманням строку на апеляційне оскарження.

Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання Богунського ВДВС м. Житомир ГТУЮ у Житомирській області про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано в десятиденний строк з моменту отримання даної ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: надати докази сплати судового збору у визначеному розмірі.

Копія ухвали суду направлена Богунському ВДВС м. Житомир ГТУЮ у Житомирській області та отримана ним 04 липня 2019 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке знаходиться у матеріалах справи, проте вказані недоліки в зазначений судом строк усунуто не було.

За таких обставин, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2019 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

20 серпня 2019 року Богунським ВДВС м. Житомир ГТУЮ у Житомирській області повторно подано апеляційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року, а також заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт зазначив про те, що не мало в своєму розпорядженні коштів для сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом в тому числі й органів державної влади.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

При цьому, ч. 2 ст. 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасника справи, який зобов`язує останнього діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Одним із таких процесуальних обов`язків учасників справи є надання особою, яка подає апеляційну скаргу, документа про сплату судового збору (ч.5 ст.296 КАС України), що також вказувалось і в ухвалі Сьомого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху, для чого судом був встановлений строк, упродовж якого відповідачу необхідно було усунути зазначений недолік.

Таким чином, апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен був ще на стадії подання апеляційної скарги вжити заходів, спрямованих на виконання вимог закону щодо сплати судового збору, забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно належного оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документу про сплату судового збору, та, як особа зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" зобов`язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Отже, відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов`язку зі сплати судового збору.

Крім того, виключення органів державної влади з числа суб`єктів, що звільняються від сплати судового збору мало на меті дисциплінувати їх у відносинах із судами та унеможливити зловживання ними своїми процесуальними правами, зокрема, у випадках безпідставного звернення до судів та безвідповідального оскарження судових рішень з огляду на саму лише безкоштовність звернення до суду, про що зазначено у пояснювальній записці до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору".

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

Пунктом 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, визначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Таким чином, з урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, не обмежена у праві в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2019 року справа №816/1310/16.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що підстави для поновлення пропущеного строку відсутні.

Керуючись ст.ст.121, 295, 325, 328, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

у задоволенні клопотання Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року відмовити.

Визнати неповажними причини пропуску Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України .

Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Боровицький О. А. Шидловський В.Б.