Постанова

від 16.09.2019 по справі 461/2567/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2019 рокуЛьвів№ 857/6524/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Пліша М.А.,

Судової-Хомюк Н.М.,

секретаря судового засідання Цар М.М.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Карп`як О.О.), ухвалене у відкритому судовому засіданні в м.Львові о 12 год. 49 хв. 02 травня 2019 року у справі №461/2567/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Пожежне спостереження Захід до Головного управління Держпраці у Львівській області про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

10.04.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Пожежне спостереження Захід (далі - Товариство) звернулось в суд з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області, просило скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 28.03.2018 №041.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02 травня 2019 року позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що інспекційне відвідування проведено з порушенням Порядку №295. Суд першої інстанції зазначив, що вказаний у направленні від 28.02.2018 №0303 предмет інспекційного відвідування - дотримання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, тривалості робочого часу, часу відпочинку, оплати праці не є чітко визначеним (окресленим), оскільки під час проведення інспекційного відвідування як і в акті інспекційного відвідування зафіксовані порушення стосовно інших працівників, які не включені в предмет дослідження та не зазначені відповідачем у наказі від 28.02.2018 №0306-П. Суд першої інстанції вказав, що виявлені та оформлені з порушенням законодавства результати інспекційного відвідування не можуть бути покладені в основу рішення відповідного компетентного органу, зокрема постанови ГУ Держпраці у Львівській області про притягнення Товариства до відповідальності за порушення вимог законодавства про працю. Суд першої інстанції дійшов висновку, що у даному випадку позивачем дотримано вимоги чинного законодавства стосовно індексації заробітної плати працівників, а тому суд вважає безпідставними та необґрунтованими висновки щодо встановленого порушення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Держпраці у Львівській області подало апеляційну скаргу, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 травня 2019 року скасувати та постановити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що порушення вимог частини 6 статті 95 КЗпП України, статті 33 Закону України Про оплату праці є недодержанням мінімальних гарантій в оплаті праці, відповідальність за що настає незалежно від усунення таких порушень, навіть в межах проведення інспекційних відвідувань. Скаржник вказує, що жодним документом, наданим Товариством не підтверджено виплату індексації. Звертає увагу, що кошти для виплати індексації на рахунках Товариства були наявні. Скаржник зазначає, що акт інспекційного відвідування складено 03.03.2018 та тим самим днем підписано директором Товариства без зауважень.

Товариство подало відзив на апеляційну скаргу, вказавши, що ОСОБА_1 не являвся працівником Товариства, Товариство правил оформлення трудових відносин з ним не порушувало. Звертає увагу, що ОСОБА_1 із аналогічною заявою в ГУ Держпраці у Львівській області звертався 21.12.2017. Вказує, що всі фінансові зобов`язання та обов`язкові виплати Товариство перед працівниками виконало.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, представники позивача щодо апеляційної скарги заперечили, просили залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що Наказом Головного управління Держпраці у Львівській області від 28.02.2018 № 0306-П інспектору праці головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у Львівській області Хомику С.Р., на підставі підпункту 2 пункту 5 Порядку за зверненням ОСОБА_1 , від 30.01.2018 №Т-112 наказано в термін з 02.03.2018 по 03.03.2018 провести інспекційне відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, тривалості робочого часу, часу відпочинку, оплати праці у ТзОВ Пожежне спостереження Захід : Львівська область, АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 .

На підставі Наказу Головного управління Держпраці у Львівській області від 28.02.2018 № 0306-П видано Направлення від 28.02.2018 №0303 для проведення інспекційного відвідування у ТзОВ Пожежне спостереження Захід : Львівська область, м. АДРЕСА_2 .

За результатами проведеного інспекційного відвідування у ТОВ Пожежне спостереження Захід Головним управлінням Держпраці у Львівській області складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №13-01-188/0052 від 03.03.2018, згідно з яким виявлено порушення, зокрема, частини 6 статті 95 КЗпП України, статті 33 Закону України Про оплату праці : встановлено, що у Товаристві не проводиться індексація грошових доходів 8 працівникам - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 за період червень-грудень 2017 року.

03.03.2018 інспектором праці Хомиком С.Р. складено протокол про адміністративне правопорушення №13-01-188/0048 та винесено припис №13-01-188/0052-0018 про усунення виявлених порушень, яким зобов`язано директора ТзОВ Пожежне спостереження Захід Піменова Олега Львовича усунути порушення законодавства, встановлені в ході інспекційного відвідування та зафіксовані в акті інспекційного відвідування №13-01-188/0052 від 03.03.2018, зокрема щодо проведення індексація грошових доходів працівникам, у строк до 16.03.2018.

28.03.2018 першим заступником начальника ГУ Держпраці у Львівській області Грицак О.О. на підставі акта інспекційного відвідування №13-01-188/0052 від 03.03.2018 прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №041, згідно з якою на підставі абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП України на ТзОВ Пожежне спостереження Захід вирішено накласти штраф у розмірі 297 840 грн., за порушення вимог частини 6 статті 95 КЗпП України, статті 33 Закону України Про оплату праці .

Вважаючи вказану постанову протиправною, такою, що не ґрунтується на законі та підлягає скасуванню, Товариство звернулось із позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Відповідно до частини 4 статті 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V, в редакції чинній на час проведення інспекційного відвідування, (далі - Закон №877-V) заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно з частиною 5 статті 2 Закону №877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Тлумачення цієї норми вказує на те, що органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення в першу чергу повинні ураховувати особливості правового регулювання, визначені законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, одночасно звертаючи увагу на правила перелічені в частині п`ятій статті 2 Закону №877-V та, якщо певні правовідносини не врегульовані законами у відповідній сфері та міжнародними договорами звертатись до інших норм Закону №877-V.

Статтею 259 Кодексу законів про працю України, в редакції чинній на час проведення інспекційного відвідування, (далі - КЗпП України) встановлено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, чинний на час проведення інспекційного відвідування, (далі - Порядок № 295) відповідно до пункту 2 якого державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Згідно з підпунктом 2 пункту 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що інспекційне відвідування проведено за зверненням ОСОБА_1 від 30.01.2018 в якому зазначалось, що він працював на посаді інженера ТОВ Пожежне спостереження Захід , виконував роботи по технічному обслуговуванню об`єктів, пропрацював два місяці, офіційно працевлаштований не був, жодних коштів не отримав.

Пунктами 8-10 Порядку №295 встановлено, що про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкт відвідування або уповноважену ним посадову особу. Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. Тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб`єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.

Пунктами 19-21 Порядку №295 встановлено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта.

З матеріалів справи, також, встановлено, що за результатами проведеного інспекційного відвідування інспектором праці складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №13-01-188/0052 від 03.03.2018, який підписано директором Товариства та отримано примірник такого під підпис 03.03.2018.

Також 03.03.2018 директором Товариства підписано припис №13-01-188/0052-0018 про усунення виявлених порушень та отримано примірник такого.

12.03.2018 Товариство направило ГУ Держпраці у Львівській області обґрунтування на акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №13-01-188/0052 від 03.03.2018 вказавши, що індексація заробітної плати за період з 01.06.2017 по 31.12.2017 в Товаристві не нараховувалась у зв`язку з постійною зміною базового місяця для проведення реорганізації підприємства, що штатним розкладом і кошторисом не передбачено на 2017 рік. За період червень-грудень 2017 проведено відповідне нарахування працівникам Товариства та сплачено в березні 2018 в повному обсязі.

На підтвердження зазначеного ГУ Держпраці у Львівській області скеровано Довідку щодо нарахування, утримання та виплати, індексації зарплати працівників ТОВ Пожежне спостереження Захід за період червень-грудень 2018 року, а також відомість нарахування коштів №4 (Заробітна плата та аванси) на карткові рахунки співробітників 23.03.2018.

Згідно з долученою до матеріалів справи копією протоколу розгляду справи про накладення штрафу на ТОВ Пожежне спостереження Захід від 28.03.2018, розгляд справи проведено в присутності директора та представника Товариства, якими надано документи на підтвердження не перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з Товариством та не виконання таким робіт пов`язаних з обслуговуванням автоматичних пожежних систем Товариства. Вирішено за виявлені порушення вимог частини 1 статті 115 КЗпП України, частини 6 статті 95 КЗпП України, статті 33 Закону України Про оплату праці накласти на Товариство штраф у розмірі 297840 грн. відповідно до абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП України та штраф у розмірі 3723 грн. відповідно до абзацу 8 частини 2 статті 265 КЗпП України.

Відповідно до пункту 27 Порядку №295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Пунктом 29 Порядку №295 встановлено, що заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Так, відповідно до частини 6 статті 95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Закон України Про індексацію грошових доходів населення від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон №1282-XII) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг

Статтею 2 Закону №1282-XII встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статті 33 Закону України Про оплату праці від 24.03.1995 №108/95-ВР в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Відповідно до статті 1 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії від 05.10.2000 №2017-III державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

Згідно статтею 18 вказаного Закону законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Таким чином, на підставі аналізу вказаних законодавчих положень суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що індексація заробітної плати є мінімальною державною гарантією в оплаті праці, яка передбачена Кодексом законів про працю України, недотримання такої гарантії матиме наслідком притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Відповідно до абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, який визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення (далі - Порядок №509).

Відповідно до пункту 2 Порядку №509 штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Пунктом 8 Порядку №509 встановлено, що постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №041 від 28.03.2018 відсутні відмітки про отримання примірника постанови уповноваженою особою Товариства чи надіслання такої листом з повідомленням про вручення суб`єкту господарювання, роботодавцю.

Окрім того, як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи Товариством з обмеженою відповідальністю Пожежне спостереження Захід на підтвердження отримання компенсаційних коштів подало письмові докази: з нагоди Дня Незалежності України № 000008-1 від 04 вересня 2017 року та з нагоди свята Св. Миколая та новорічних свят № 000012-1 від 18 грудня 2017 року, працівниками підприємства ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , отримано додаткові компенсаційні виплати за спірний період, що в свою чергу перевищують розмір недоотриманих нарахувань індексації заробітної плати.

Матеріалами справи підтверджено, що такі додаткові виплати оподатковані шляхом подання до Личаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби України у Львівській області уточнюючих податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку по формі 1ДФ за ІІІ та IV квартали 2017 року.

Крім того, 26 березня 2019 року ТзОВ Пожежне спостереження Захід сплатило донараховані суми податків на доходи фізичних осіб найманих працівників та військового збору у відповідності до вищенаведених уточнюючих звітів, що стверджується платіжними дорученнями АТ Райффайзен Банк Аваль № 69, № 70 від 26 березня 2019 року.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у даному випадку позивачем дотримано вимоги чинного законодавства стосовно державних соціальних гарантій працівникам, а тому висновки щодо встановленого порушення є необґрунтованими.

До того ж, як встановлено судом першої інстанції з показань свідка ОСОБА_10 , (заступника директора ТзОВ Пожежне спостереження Захід ) 02.03.2018 в першій половині дня на територію Товариства з обмеженою відповідальністю Пожежне спостереження Захід прибув інспектор ГУ Держпраці у Львівській області Хомик С.Р., який пред`явивши службове посвідчення та направлення на перевірку повідомив про проведення перевірки. Однак, перевірка була перенесена на наступний день, а саме 03.03.2018, оскільки в цей день на роботі були відсутні директор та головний бухгалтер. 03.03.2018 інспектор праці ОСОБА_11 , повторно прибув в офісне приміщення позивача для проведення інспекційного відвідування. Інспекційне відвідування тривало близько 1, 5 години, під час інспекційного відвідування інспектор не відбирав пояснення у працівників підприємства, оскільки такі працюють позмінно, а лише директор підприємства ОСОБА_12 надав інспектору завірені копії документів, які останній вимагав для перевірки.

Крім того, ОСОБА_10 в судовому засіданні суду першої інстанції вказав, що всі пояснення працівників відібрані 07.03.2018, однак на прохання інспектора праці такі датовані 03.03.2018. Також зазначила, що директор підприємства в приміщені ГУ Держпраці у Львівській області отримав акт інспекційного відвідування та припис, який також на прохання інспектора ОСОБА_11 , в розписці про отримання даних документів просив вказати дату отримання - 03.03.3018.

Згідно з показаннями свідка ОСОБА_9 (головний бухгалтер ТзОВ Пожежне спостереження Захід ) така надавала пояснення 07.03.2018, однак такі датовані 03.03.2018, як просив інспектор Хомик С ОСОБА_13 . Аналогічні пояснення надавали всі працівники підприємства. Також вказала, що інспектор праці під час інспекційного відвідування жодним чином не перевіряв документів на підприємстві, всі документи були надані директором підприємства ОСОБА_14 та його заступником ОСОБА_10 на зустрічі з інспектором ОСОБА_11

Копії письмових пояснень аналогічного змісту ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , а також ОСОБА_15 долучено до матеріалів справи

До матеріалів справи також наявні довідки підприємства про вихід працівників на роботу 03.03.2018 та 07.03.2018, копії табелів обліку робочого часу працівників підприємства за березень 2018 року та письмові пояснення працівників підприємства.

Також з матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що інспекційне відвідування проведено посадовими особами Управління Держпраці у Львівській області не щодо порушення норм законодавства про працю стосовно конкретного працівника, а щодо всіх аспектів дотримання законодавства про працю Товариством з питань, які не відповідали зверненню ОСОБА_1 , питання, які були предметом проведеного інспекційного відвідування не стосувались виключно питання виявлення трудових відносин саме з ОСОБА_1 .

Суд апеляційної інстанції, також звертає увагу, що з огляду на розмір застосованої до позивача санкції, недотримання законодавчо визначеного порядку здійснення певних процедур підриває основи правової держави та не може бути допустимим для існування в рамкам правового суспільства, оскільки руйнує такий правовий порядок в державі і створює умови для різного роду зловживань збоку суб`єктів владних повноважень, ставить такі у більш вигідне становище порівняно з фізичними чи юридичними особами.

На необхідність під час проведення інспекційного відвідування за зверненням фізичної особи з`ясовувати лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, вказує Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 січня 2019 року справа №809/799/17.

Така вимога покликана запобігти зловживанням державними органами з питань праці у проведенні перевірок з ширшим обсягом питань.

Оскільки, як встановлено з направлення на проведення перевірки та акта інспекційного відвідування, відповідач вийшов за межі предмета інспекційного відвідування, суд першої дійшов вірного висновку щодо недотримання відповідачем умов проведення перевірки, за результатами якої винесено оскаржуване рішення, а тому, виявлені та оформлені з порушенням законодавства результати інспекційного відвідування не можуть бути покладені в основу рішення відповідного компетентного органу, зокрема постанови ГУ Держпраці у Львівській області, про притягнення Товариства до відповідальності за порушення вимог законодавства про працю.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Так, Європейський суд з прав людини зазначив, що національне право повинно відповідати поняттю законність , визначеному Конвенцією, яка вимагає, щоб усе право - писане чи неписане - було достатньо чітким, щоб дозволити особі, у разі потреби - з належною консультацією, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, які може спричинити така дія (див. рішення у справах S.W. проти Сполученого Королівства , серія A, № 335-В, с. 41-42, п. 35-36, та, Санді Таймс проти Сполученого Королівства (№ 1) , серія A, № 30, с. 31, п. 49, і Галфорд проти Сполученого Королівства ).

Крім того, Європейський суд з прав людини зазначив, що втручання держави вважатиметься необхідним в демократичному суспільстві із законною метою, якщо воно відповідає нагальній соціальній потребі , зокрема якщо воно є співмірним щодо законної мети, яка переслідується, а також якщо причини, на які посилаються національні органи влади для виправдання такого втручання, є доречними та достатніми (див., наприклад, справу Костер проти Сполученого Королівства (Coster v. the United Kingdom), № 24876/94, п. 104, рішення; справа С. і Марпер проти Сполученого Королівства (S. and Marper v. еhe United Kingdom) [Велика Палата], №№ 30562/04 та 30566/04, п. 101).

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви протиправності постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 28.03.2018 №041, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Керуючись статтями 229, 241, 243, 308, 310, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 травня 2019 року у справі №461/2567/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді М. А. Пліш Н. М. Судова-Хомюк Повне судове рішення складено 26.09.2019