Постанова

від 26.09.2019 по справі 804/1732/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 804/1732/16

адміністративне провадження № К/9901/13002/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

Судді-доповідача Саприкіної І. В.,

суддів Єзерова А. А., Чиркіна С. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство № 32 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду (у складі головуючого судді Олійника В. М.) від 19 квітня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі головуючого судді Прокопчук Т. С., суддів Шлай А. В., Чабаненко С. В.) від 23 листопада 2016 року у справі за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство № 32 про стягнення пені,

УСТАНОВИВ:

У березні 2016 року Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Дніпропетровське ОВ ФСЗІ) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство № 32 (далі - ТОВ АТП № 32 ), у якому просило стягнути з відповідача пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 42 611,80 грн.

На обґрунтування позову Дніпропетровське ОВ ФСЗІ зазначило, що ТОВ АТП № 32 у строк до 15 квітня 2012 року та до 15 квітня 2013 року повинно було самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 12 732,11 грн та 42 513,00 грн відповідно, які були стягнуті з товариства в судовому порядку. Разом з цим, фактична сплата вказаних сум надійшла на реєстраційний рахунок позивача лише 28 січня 2016 року, а тому Дніпропетровське ОВ ФСЗІ вважає, що з ТОВ АТП № 32 підлягає стягненню нарахована пеня в загальному розмірі 42 611,80 грн.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 19 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року, позов задовольнив. Стягнув з ТОВ АТП № 32 на користь Дніпропетровського ОВ ФСЗІ пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у загальному розмірі 42 611,80 грн.

Не погодившись з такими судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, у грудні 2016 року ТОВ АТП № 32 подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просило скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, товариство зазначило, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права і не дослідили належним чином усі обставини справи.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 13 грудня 2016 року відкрив провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (далі - Закон № 2147-VII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Відповідно до підп. 4 п. 1 розд. Перехідні положення КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 25 вересня 2019 року прийняв цю справу до провадження та призначив її до розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.

Постановами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 року у справі № 804/613/15 (набрала законної сили 08 червня 2015 року) та від 04 березня 2015 року у справі № 804/622/15 (набрала законної сили 28 липня 2015 року) з ТОВ АТП № 32 стягнуто адміністративно-господарські санкції на підставі Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні (далі - Закон № 875-XII) за 2011 рік у розмірі 12 732,11 грн та за 2012 рік у розмірі 42 513,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ АТП № 32 сплатило стягнуті суми 28 січня 2016 року, що підтверджується витягом з Єдиного інформаційного автоматизованого банку даних щодо реєстрації роботодавців та даних про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

За порушення відповідачем термінів сплати відповідних адміністративно-господарських санкцій за 2011 та 2012 роки, Дніпропетровське ОВ ФСЗІ відповідно до складеного розрахунку станом на 17 березня 2016 року здійснило нарахування товариству пені в загальному розмірі 42 611,80 грн., і стосовно законності стягнення такої пені звернулося до суду з цим позовом.

Судові рішення, ухвалені за результатом розгляду цього позову, є предметом касаційного перегляду в даній справі.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов таких висновків.

При ухваленні оскаржуваних судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що Дніпропетровське ОВ ФСЗІ правомірно нарахувало ТОВ АТП № 32 суми пені за 2011 рік (період з 17 квітня 2012 року по 28 січня 2016 року включно) у розмірі 12 317,04 грн, а також за 2012 рік (період з 16 квітня 2012 року по 28 січня 2016 року включно) у розмірі 30 294,76 грн, оскільки товариство сплатило адміністративно-господарські санкції за 2011 та 2012 роки лише 28 січня 2016 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до ст. 18 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, фізичні особи, як використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст. 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 20 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням ФСЗІ адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Аналогічне правило закріплено й в п. 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70.

Колегія суддів звертає увагу, що механізм нарахування пені підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, які використовують найману працю, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, передбачених Законом № 875-XII, визначений Порядком нарахування пені та її сплати, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15 травня 2007 року № 223 (далі - Порядок № 223)

Так, пунктом 3.4 Порядку № 233 передбачено, що нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).

Судами попередніх інстанцій правильно встановлено, що обов`язок сплатити адміністративно-господарські санкції виник у ТОВ АТП № 32 на підставі постанов Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 року у справі № 804/613/15 та від 04 березня 2015 року у справі № 804/622/15, відповідно до яких з відповідача стягнуто на користь Дніпропетровського ОВ ФСЗІ санкції в розмірі 55 245,11 грн.

Крім того, як зазначалось вище та не заперечується учасниками справи, зазначені санкції були остаточно сплачені товариством 28 січня 2016 року.

Відповідно до п. 3.6 Порядку № 223 нарахування пені здійснюється на дату фактичного погашення суми боргу (частини боргу) за кожний календарний день прострочення платежу. При частковому погашенні боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку боргу.

У поданій позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів до відповідної судової інстанції відділення Фонду розраховує суму пені на дату її подання (п. 3.7 Порядку № 223).

При цьому за приписами п. 3.8 вказаного Порядку пеня сплачується роботодавцями за рахунок прибутку, що залишається після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів). У разі відсутності коштів стягнення пені може бути звернено на майно роботодавця в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 20 Закону № 875-XII.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач обґрунтовано нарахував ТОВ АТП № 32 суму пені за 2011 та 2012 роки у зв`язку з тим, що товариство сплатило накладені на нього адміністративно-господарські санкції лише 28 січня 2016 року, тобто з порушенням вимог ст. 18- 20 Закону № 875-XII.

Крім того, суд вважає безпідставними доводи ТОВ АТП № 32 про порушення позивачем строків звернення до суду з даним позовом про стягнення пені за несвоєчасно сплачені адміністративно-господарські санкції, оскільки нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю згідно з Порядком № 223 здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).

За таких обставин, ураховуючи, що товариство сплатило такі санкції 28 січня 2016 року, а Дніпропетровське ОВ ФСЗІ звернулося до суду з відповідним позовом 24 березня 2016 року, колегія суддів дійшла висновку, що позивач не пропустив шестимісячний строк, передбачений ст. 99 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення до суду з цим позовом).

Розглядаючи наведені відповідачем аргументи, колегія суддів виходить з того, що всі доводи ТОВ АТП № 32 , викладені в його касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції, їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено. Висновки судів скаржник не спростував.

Відповідно до ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 349, ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Ураховуючи викладене та керуючись ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство № 32 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Саприкіна

Судді

А. А. Єзеров

С. М. Чиркін