308/8989/18
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24.09.2019 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - Бедьо В.І.,
за участю секретаря судового засіданні - Пазяк С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.05.2019 року у цивільній справі № 308/8989/18 та встановлення способу його виконання,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.05.2019 року у цивільній справі № 308/8989/18 задоволено повністю позовну заяву ОСОБА_1 до приватного підприємства Посів-Україна про визнання трудових відносин припиненими. Ухвалено визнати трудовий договір між ОСОБА_1 та приватним підприємством Посів-Україна розірваним з 23.06.2015 року, а трудові відносини припиненими з 23.06.2015 року у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 з посади директора дочірнього підприємства Посів-Закарпаття приватного підприємства Посів-Україна (код ЄДРПОУ 38699623) за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП. Стягнуто з приватного підприємства Посів-Україна на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704,80 грн.
До суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз`яснення вказаного судового рішення та встановлення способу його виконання, згідно з якою просить:
роз`яснити рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.05.2019 року у справі № 308/8989/18, в тому числі державному реєстратору Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області Долинич Наталії ОСОБА_2 , що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) не є керівником дочірнього підприємства Посів-Закарпаття приватного підприємства Посів-Україна (ідентифікаційний код 38699623) з 23.06.2015 року, а правовим наслідком цього рішення суду є неможливість подальшого існування запису та виключення запису з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про ОСОБА_1 як керівника дочірнього підприємства Посів-Закарпаття приватного підприємства Посів-Україна , а не зазначення в цьому реєстрі про обмеження щодо представництва ним цього підприємства;
встановити спосіб виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.05.2019 року у справі № 308/8989/18 шляхом виключення запису з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про ОСОБА_1 як керівника дочірнього підприємства Посів-Закарпаття приватного підприємства Посів-Україна (ідентифікаційний код 38699623).
В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 посилається на те, що з метою внесення змін до відомостей про юридичну особу, зокрема про зміну керівника ДП Посів-Закарпаття ПП Посів-Україна , позивач подав вказане судове рішення державному реєстратору Перечинської РДА Закарпатської області, що підтверджується описом. В описі у правому верхньому куті зазначено код доступу до результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації - 260935455050. Довідка, видана за цим кодом доступу свідчить, що реєстратор 22.08.2019 року провів реєстраційну дію - вніс зміни до відомостей про юридичну особу. Однак реєстратор замість виключити ім`я позивача з відомостей про керівника ДП Посів-Закарпаття ПП Посів-Україна здійснив 22.08.2019 року державну реєстрацію змін відомостей про керівника, про що вніс запис до Єдиного державного реєстру про обмеження повноважень керівника. Цей факт підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру, в якому зазначено, що позивач є керівником підприємства, але з обмеженнями, встановленими рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 23.05.2019 року. Після запису про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника підприємства зазначено, що ОСОБА_1 є керівником вказаного підприємства. Тобто державний реєстратор, як і усі треті особи, які звернуться до державного реєстру, вважає, що позивач і надалі є керівником ДП Посів-Закарпаття ПП Посів-Україна , а рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.05.2019 року лише накладає обмеження на позивача як керівника підприємства. Таке трактування вказаного судового рішення суперечить його змісту, є фактичною відмовою реєстратора у виконанні судового рішення та порушує право позивача на виключення запису про нього з Єдиного державного реєстру як про керівника ДП Посів-Закарпаття ПП Посів-Україна . На даний час рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.05.2019 року залишається невиконаним, оскільки позивач все ще зазначений в Єдиному державному реєстрі як керівник ДП Посів-Закарпаття ПП Посів-Україна . Державний реєстратор хибно розуміє правові наслідки ухваленого рішення суду від 23.05.2019 року.
Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення (ч. 3 ст. 271 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 435 ЦПК України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Учасники справи у судове засідання не з`явилися, що у відповідності до ч. 3 ст. 271, ч. 2 ст. 435 ЦПК України не перешкоджає розглядові заяви.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення та встановлення способу його виконання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.
За змістом зазначеної норми процесуального права рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Якщо у заяві про роз`яснення рішення фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.
Виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд. Судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України (ст. 124 Конституції). У разі невиконання чи неправильного виконання рішення суду захист інтересів позивача та реальне відновлення його порушених прав не відбудеться.
Як вбачається зі змісту поданої заяви, заявник фактично просить роз`яснити порядок виконання судового рішення, що він не є керівником ДП Посів-Закарпаття ПП Посів-Україна з 23.06.2015 року, правовим наслідком рішення суду є неможливість подальшого існування запису та виключення запису з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про ОСОБА_1 , як керівника ДП Посів-Закарпаття ПП Посів-Україна , а не зазначення в цьому реєстрі про обмеження щодо представництва ним цього підприємства.
Суть роз`яснення судового рішення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові питання та вирішувати невирішені вимоги, він лише має роз`яснити положення ухваленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
Однак, така вимога заявника не стосується роз`яснення змісту судового рішення.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.05.2019 року у цивільній справі № 308/8989/18 є чітким, зрозумілим і не викликає труднощів у його розумінні.
Порушуючи питання про роз`яснення даного судового рішення, як зазначено у відповідній заяві, заявник, по суті, просить змінити резолютивну частину рішення, що не може вважатися роз`ясненням судового рішення в розумінні ст. 271 ЦПК України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення заяви про його роз`яснення.
Разом з тим, підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим судом способом.
Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі Іммобільяре Саффі проти Італії наголошує, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6 Конвенції, також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні. Отже, спосіб виконання судового рішення не може змінюватись без наявності законних на це підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Статтею 33 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
До обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, закон відносить хворобу сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 05 вересня 2018 року у справі № 2-749/11/2229 роз`яснив, що поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховано на виконавче провадження. Вони встановлюють визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України.
Суд зазначає, що на стадії виконання рішення, суд не може застосувати інший спосіб правового захисту стягувача ніж той, що передбачений рішенням суду, оскільки в іншому випадку це означало б зміну суті рішення суду та застосування іншого способу правового захисту позивача без дотримання належної судової процедури розгляду відповідних позовних вимог.
Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений (постанова Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1829цс15).
Виходячи з наведеного, у задоволенні заяви про встановлення способу виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.05.2019 року у цивільній справі № 308/8989/18 слід відмовити, оскільки у заяві про встановлення способу виконання рішення у справі заявником не наведено обґрунтованих обставин щодо неможливості виконання даного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 260, 271, 353, 435 ЦПК України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.05.2019 року у цивільній справі № 308/8989/18 та встановлення способу його виконання - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області В.І. Бедьо
Суд | Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 24.09.2019 |
Оприлюднено | 27.09.2019 |
Номер документу | 84534071 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Бедьо В. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні