Ухвала

від 25.09.2019 по справі 304/1385/19

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

йСправа № 304/1385/19 Провадження № 1-кс/304/602/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2019 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Перечинського відділу Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , старшого слідчого СВ Перечинського відділення Ужгородського відділу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні його клопотання, погоджене прокурором ОСОБА_3 на підставі матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12019070130000255 від 05 червня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 1, 2 ст.307 КК України щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, українця, громадянина України, раніше не судимого,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

В С Т А Н О В И В :

старший слідчий СВ Перечинського відділення Ужгородського відділу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 12019070130000255 від 05 червня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб з можливістю внесення застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час та у невстановленому місці, умисно, з метою збуту, придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено метамфетамін, яку зберігав при собі. У подальшому, 31 серпня 2019 року о 16.48 год. під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, ОСОБА_4 знаходячись у м. Перечин, умисно, з метою особистого збагачення, за 1 500 грн. збув ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , речовину, ззовні схожу на психотропну, обіг якої обмежено метамфетамін, що містилася у прозорому поліетиленовому пакеті типу «зіпер», який у свою чергу помістив до упаковки від цигарок марки «LM loft 4». Вказану речовину працівниками поліції було вилучено для призначення відповідної експертизи. Так, згідно висновку експертизи кристалічна речовина білого кольору містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено метамфетамін, загальною масою 0,1257 г, а у перерахунку на метамфетамін основу 0,0799 г. Таким чином ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут психотропних речовин. Крім цього, у невстановлений досудовим розслідуванням час та у невстановленому місці, ОСОБА_4 умисно, з метою збуту, придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено метамфетамін, яку зберігав при собі, а 24 вересня 2019 року о 18.10 год. під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, знаходячись при в`їзді на територію колишнього військового містечка, що знаходиться у АДРЕСА_2 , умисно, з метою особистого збагачення, за 3 500 грн. повторно збув ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кристалоподібну речовину білого кольору, ззовні схожу на метамфетамін, вагою близько 1,5 г, що містилася у прозорому поліетиленовому пакеті типу «зіпер», яку працівниками поліції було вилучено для призначення відповідної експертизи. Відтак, слідчий вважає, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут психотропних речовин, вчинений повторно. Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: висновком експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, протоколом допиту свідків, протоколом огляду місця події від 24 вересня 2019 року, протоколом обшуку житла від 24 вересня 2019 року, протоколом за результатами проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 31 серпня 2019 року. Також слідчий зазначає, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна, а органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які підтверджують існування окремих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема того, що ОСОБА_4 з метою ухилення від кримінальної відповідальності зможе переховуватися від органів досудового розслідування/суду, усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення даного злочину незаконно впливати на свідків, оскільки ОСОБА_4 відома особа, якій він збував психотропну речовину, чи експерта, шляхом їх підкупу або залякування, вчинити інше кримінальне правопорушення, існування яких обґрунтовується зокрема тим, що ОСОБА_4 офіційно ніде не працює, неодружений, його майновий стан є незадовільним, має існуючі боргові зобов`язання та відповідно єдиним джерелом його доходів є вчинення аналогічних злочинів, при тому, що у своїх поясненнях підозрюваний вказував, що до того на території міста Перечин та Перечинського району здійснював збут три рази. Також слідчий просить врахувати реакцію мешканців міста Перечин та району в цілому, соціальні наслідки даного правопорушення, адже враховуючи зухвалість та суспільну небезпечність вказаного злочину, таке викликало неабиякий суспільний резонанс, висвітлення у засобах масової інформації, тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є цілком виправданим. На підставі наведеного слідчий просить клопотання задовольнити.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_6 подане клопотання підтримали повністю та просили його задовольнити, посилаючись на обставини викладені у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні розкаявся у вчиненому, пояснивши, що орендує СТО та надає послуги по ремонту автомобілів, а зважившись на таке хотів заробити грошей, щоб оплатити кредит. Просив не позбавляти його волі, визначити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту чи з визначенням мінімального розміру застави, оскільки максимально зможе позичити лише таку суму. Його захисник адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечив, вважаючи, що достатнім запобіжним заходом відносно ОСОБА_4 буде домашній арешт, який зможе забезпечити виконання підозрюваним обов`язків, передбачених кримінальним процесуальним законом. Крім того зазначив, що вказані слідчим у клопотанні ризики є припущеннями, оскільки впливати на свідків та експертів ОСОБА_4 не зможе, так як вони йому невідомі, крім того, підозрюваний є раніше не судимим, неофіційно працевлаштований, а також сприяє досудовому розслідуванню.

Слідчий суддя, заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Так, у судовому засіданні встановлено, що 05 червня 2019 року матеріали досудового розслідування за повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019070130000255, а 24 вересня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019070130000409 були внесені матеріали досудового розслідування за повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Постановою прокурора Перечинського відділу Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 від 25 вересня 2019 року вказані кримінальні провадження було об`єднано в одне з присвоєнням реєстраційного номеру № 12019070130000255 (а. с. 7, 24, 26-27).

Також встановлено, що 04 червня 2019 року до чергової частини Перечинського ВП надійшов рапорт о/у СКП Перечинського відділення Ужгородського відділу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_8 про те, що в ході проведення оперативно-пошукових заходів та документування за справою оперативного обліку встановлено, що громадяни України ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на території міста Перечин та Перечинського району у розважальних закладах та інших місцях збувають наркотичні засоби серед молоді.

Крім того, згідно рапорту о/у СКП Перечинського відділення Ужгородського відділу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_8 від 31 серпня 2019 року вбачається, що того ж дня у Перечинському районі громадянин ОСОБА_13 збув громадянину ОСОБА_12 речовину, ззовні схожу на метамфетамін, вагою близько 1 г, за грошові кошти в сумі 1 500 грн. Вказані обставини задокументовано протоколом за результатами проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 31 серпня 2019 року (а. с. 9-10, 13).

Висновком судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № 6/486 від 06 вересня 2019 року підтверджено, що надана на експертизу кристалічна речовина білого кольору, масою 0,1257 г, містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено метамфетамін, масою 0,0799 г у перерахунку на метамфетамін основу (а. с. 16-23).

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване. Суд зобов`язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст. 183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Відповідно до п. «с» ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, яка за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, § 219, 21.04.2011 р).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р, § 57).

Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого є тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою «Феррарі-Браво проти Італії».

Слідчий суддя враховує, що підозра у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується дослідженими доказами, а саме: протоколом за результатами проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 31 серпня 2019 року; письмовими поясненнями ОСОБА_4 та протоколом його затримання від 24 вересня 2019 року; протоколом огляду місця події від 24 вересня 2019 року; висновком судової експертизи матеріалів, речовин та виробів №6/486 від 06 вересня 2019 року; протоколом обшуку від 24 вересня 2019 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 24 вересня 2019 року, а також іншими дослідженими в судовому засіданні матеріалами.

Також при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні таких, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, за які може бути призначено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна, а також те, що 25 вересня 2019 року ОСОБА_4 вже було повідомлено про підозру у вчиненні вказаних злочинів, тобто є підстави вважати, що останній, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, що унеможливить повноту, всебічність при розслідуванні даного кримінального провадження, та відповідно свідчить про те, що інші більш м`які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Крім цього, при обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 слідчий суддя враховує зазначені слідчим у клопотанні ризики того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків, оскільки йому відома особа, якій він збував психотропну речовину, з метою схилити їх до зміни чи відмови від показань під час допиту у судовому засіданні.

Також слідчим суддею враховується те, що ОСОБА_4 раніше не притягався до кримінальної відповідальності, є молодим за віком, разом з тим, враховуючи спосіб його життя, зокрема, те, що підозрюваний офіційно ніде не працює, посилання ОСОБА_4 та його захисника про отримання джерел доходу від ремонту транспортних засобів не підтверджується жодними доказами, відсутні постійні заробітки, а відтак й існує високий ризик того, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 може вчинити новий злочин або продовжити вчиняти злочини, у вчиненні яких підозрюється.

Слідчий суддя також звертає увагу на мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретних осіб, а і для суспільства в цілому, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для їх запобігання, дає підстави слідчому судді для обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 саме у виді тримання під вартою.

Оскільки ОСОБА_4 підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, та збуті наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, вчиненого, зокрема й повторно, та враховуючи його збагачення від вказаної злочинної діяльності, так як у письмових поясненнях зазначав про те, що здійснював продаж не вперше, а також те, що інших джерел доходу не має, оскільки ніде не працює, та наявні ризики, існування яких доведено, слідчий суддя вважає доведеною ту обставину, що застосування більш м`якого запобіжного заходу у даному випадку не забезпечить потреби досудового розслідування на даному етапі, та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного. В зв`язку з чим клопотання сторони захисту про застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, задоволенню не підлягає.

Крім цього, за допомогою застосування до ОСОБА_4 такого заходу забезпечення кримінального провадження як запобіжний захід у виді тримання під вартою, може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого ним кримінального правопорушення.

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом. У пункті 2 частини 5 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя, з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України, слідчий суддя враховує як характер кримінальних правопорушень, у яких він підозрюється злочини, передбачені частинами 1, 2 статті 307 КК України, що відносяться до категорії тяжких злочинів, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так і дані про особу підозрюваного, виходячи з вимог ч. 5 ст. 182 КПК України, вважає, що розмір застави, враховуючи його майновий та сімейний стан, відсутність постійного місця роботи, обставини вчинення кримінальних правопорушень, в яких він підозрюється, а також сприяння органам досудового розслідування, вважає, що достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків буде передбачений цим Кодексом розмір у вигляді сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 134 470 грн.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У разі внесення застави на ОСОБА_4 відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України, слід покласти відповідні обов`язки.

Крім цього, слідчий суддя зауважує, що згідно з ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст. 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 183, 186, 193, 194, 196-198, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

клопотання старшого слідчого СВ Перечинського відділення Ужгородського відділу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором ОСОБА_3 на підставі матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12019070130000255 від 05 червня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 23 листопада 2019 року (включно) із визначенням застави у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму 134 470 (сто тридцять чотири тисячі чотириста сімдесят) грн.

В разі внесення застави, у порядку ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за їх першою вимогою;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання;

3) не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований чи проживає без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

4) докласти зусиль до пошуку роботи;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити, що у разі внесення застави та невиконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, застава буде звернута в дохід держави.

Дата закінчення дії ухвали 23 листопада 2019 року.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1