Ухвала

від 09.09.2019 по справі 308/10164/19

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/10164/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2019 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором, про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунку ТОВ «Олл-Кен» -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду з вказаним клопотанням, погодженим прокурором, згідно якого просить накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунку ТОВ «Олл-Кен», посилаючись на те, що СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12019070030002628 від 22.08.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України, відомості про яке внесені до ЄРДР за заявою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що 17.07.2019 року представник ТОВ «Олл-Кен» замовив послугу по перевезенню обладнання підприємством ПП «Ніка-Транс» з Італії в Україну, та після виконання перевезення замовник не проводить оплату за надані послуги. Підставою для накладення арешту на грошові кошти на рахунку ТОВ «Олл-Кен» вказує сукупність підстав вважати, що вони отримані шляхом вчинення злочину та забезпечать цивільний позов потерпілого. Метою накладення арешту на грошові кошти на рахунку ТОВ «Олл-Кен» зазначає збереження їх як речового доказу в тому стані, у якому вони перебувають наразі, а саме: запобігання можливості їх перерахування або привласнення. Крім того, посилається на те, що не накладення арешту на грошові кошти на рахунку ТОВ «Олл-Кен» надасть можливість посадовим особам і надалі продовжувати свої протиправні дії, що призведе до збільшення кола потерпілих.

Слідчий в судове засідання не з"явилася, хоча про час та місце розгляду клопотання була повідомлена, причини неявки суду не відомі.

Представник ТОВ «Олл-Кен» також в судове засідання не з"явився хоча повідомлявся про час та місце розгляду клопотання .

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно ч. 1ст.170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та\або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Слідчий просить накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунку ТОВ «Олл-Кен» з метою збереження їх як речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Однак, слідчому судді не надано будь-яких доказів , які б доводили, що грошові кошти, що знаходяться на рахунку ТОВ «Олл-Кен», відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, зокрема, що грошові кошти на рахунках згаданого товариства є доходом від злочинної діяльності.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, який може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до положення ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчим суддям слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Отже при вирішення питання про накладення арешту слідчий суддя повинен переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був упевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Проте, слідчому судді при розгляді клопотання не надано підтвердження того, що пред`явлено підозру будь-якій посадовій особі ТОВ «Олл-Кен» в рамках зазначеного кримінального провадження.

Крім того, слідчим не зазначеносум грошовихкоштів,які знаходятьсяна рахунку ТОВ «Олл-Кен», що позбавляє слідчого суддю при розгляді клопотання про арешт майна врахувати розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для цього товариства.

Згідност.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже, суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтовувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до вимогст.173 КПК Українислідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведенеслідчий судприходить допереконання,що слідчим недоведено необхідністьнакладення арешту на грошовікошти,що знаходятьсяна рахункуТОВ «Олл-Кен»,а такожслідчим належнимидоказами недоведено ,що існуєхоч одиніз ризиківзазначених абзацомдругим ч.1ст.170 КПК України , а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст.170-173,309 КПКУкраїни,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором, про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунку ТОВ «Олл-Кен» - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1