Постанова

від 25.09.2019 по справі 188/1451/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5931/19 Справа № 188/1451/18 Суддя у 1-й інстанції - Місюра К. В. Суддя у 2-й інстанції - Каратаєва Л. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.,

за участю секретаря судового засідання - Лященко С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства Славутич , третя особа: Головне Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,-

В С Т А Н О В И Л А:

04 жовтня 2018 року позивач звернулася до суду з позовом до С( ОСОБА_2 )Г Славутич про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою. Просила усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 4,322 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1223883700:03:001:0365, яка знаходиться на території Петрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області (пай № НОМЕР_1 ) та належить їй на праві власності, шляхом зобов`язання відповідача припинити використовувати земельну ділянку площею 1.8 га, яка слугує під`їздом до вищезазначеної земельної ділянки, для власних потреб, не здійснювати обробіток даної земельної ділянки та не вчиняти будь-яких інших дій на даній земельній ділянці, які б перешкоджали їй мати доступ до своєї земельної ділянки та використовувати власну земельну ділянку за цільовим призначенням (а.с.2-4).

Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до С ОСОБА_3 )Г Славутич , третя особа: Головне Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - відмовлено (а.с.76-79).

Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою. Просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Вважає, що рішення суду не відповідає дійсним обставинам справи та винесене з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що судом першої інстанції не досліджені надані докази, які підтверджують протиправну поведінку відповідача (а.с.84-89).

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 4,322 га, цільове призначення якої ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Петрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 053836, виданим 20.12.2001 Петрівською сільською радою Петропавлівського району Дніпропетровської області (а.с. 6).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 71039285 від 21.10.2016, власником земельної ділянки площею 4.322 га кадастровий № 1223883700:03:001:0365 є позивач ОСОБА_1 (а.с. 11).

Актом обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 1223883700:03:001:0365 від 04.10.2017 встановлено, що на території Петрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області (схеми розташування земельної ділянки) під`їзд до цієї земельної ділянки № НОМЕР_1 присутній, але при обстеженні поля на місцевості під`їзду до цієї земельної ділянки не виявлено, на даний момент все розорано. Суміжні ділянки цього поля орендуються С(Ф)Г Славутич (а.с.12).

У акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Васильківському, Межівському, Петропавлівському, Покровському районах управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Михайлова В.О. № 496-ДК/739/АП/09/01/-18 від 07.09.2018 зазначено, що за результатами обстеження прилеглої території встановлено, що частину земельної ділянки держаної форми власності, яка не надана у власність, користування (оренду) площею 1,8 га використовує С(Ф)Г Славутич (код ЄДРПОУ 31136395) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (на час проведення перевірки засіяна соняшником) за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо неї (а.с. 13).

З акту поновлення меж земельної ділянки Петрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області від 17.03.2017, складеного спеціалістом ПП Гео-сервіс ОСОБА_4 , видно, що між земельними ділянками, де знаходиться і земельна ділянка позивача, є не позначений проміжок (смуга), також видно, що земельна ділянка площею 1,8 га на карті не позначена (а.с. 14).

З листа відділу у Петропавлівському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та доданого викопіювання з картографічних матеріалів вбачається, що згідно наявної у місцевому фонді документації із землеустрою картографічних матеріалів до Науково-технічної документації по оновленню планово-картографічних матеріалів колгоспу ім..Кірова Петропавлівського району Дніпропетровської області, розробленої Дніпропетровським філіалом інституту землеустрою в 1994 році, до земельних ділянок (паїв) № 366, 367, 368, 369 господарська польова дорога не передбачена (а.с. 40).

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що позивач має можливість вільного під`їзду до своїх земельних ділянок з іншого боку поля.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх недоведеності належними і допустимими доказами. Доказів порушення відповідачем будь-яких прав позивача в судовому засіданні не встановлено.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст..125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 ЗК України визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

За змістом ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Дане положення відповідає Постанові Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ від 16 квітня 2004 року №7, відповідно до якої власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України.

Перешкоди в користуванні - це дії іншої особи щодо обмеження власника майна у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 158 ЗК України передбачено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, вирішує земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

Відповідно до положень ст. 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Згідно ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1 ст. 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Однак, ОСОБА_1 не доведено обмеження користування своєю земельною ділянкою з вини С( ОСОБА_2 )Г Славутич , не надано належних, допустимих та обґрунтованих доказів на підтвердження обставин, наведених у позовній заяві.

Приведені в апеляційній скарзі доводи про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Що стосується судових витрат понесених апелянтом, то колегія суддів їх не переглядає, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.

Судді