Постанова

від 26.09.2019 по справі 243/8087/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 243/8087/18 Номер провадження 22-ц/804/2242/19

Єдиний унікальний номер 243/8087/18 Головуючий у 1 інстанції Пронін С.Г.

Номер провадження 22-ц/804/2242/19 Доповідач Агєєв О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2019 року Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого судді Агєєва О.В.

суддів Азевича В.Б., Космачевської Т.В.

за участі секретаря судового засідання Самойленко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного суду в м. Бахмут цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 27 червня 2019 року по цивільній справі №243/8087/18 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Гульден СТВ , ОСОБА_2 , третя особа Центральний відділ державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про визнання права власності та зняття арешту (суддя Пронін С.Г.), ухваленого в приміщенні суду в м.Слов`янськ Донецької області, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Гульден СТВ , ОСОБА_2 , третя особа Центральний відділ державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про визнання права власності та зняття арешту.

В обґрунтування позову зазначав, що у 2008 році Товариство з обмеженою відповідальністю Гульден СТВ стало власником нежитлового приміщення А-2, загальною площею 1938 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності товариства зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Для закінчення будівництва та здачі нерухомості в експлуатацію 26 липня 2010 року він та товариство уклали договір фінансової допомоги, відповідно до якого він зобов`язався профінансувати завершення будівництва, а товариство повернути йому грошові кошти. За період з серпня 2010 року по липень 2011 року на завершення внутрішніх робіт, купівлю меблів та інше він витратив грошові кошти у сумі 1824301,33 гривень, сплативши їх підрядникам та постачальникам. 22 липня 2011 року нерухомість, як база відпочинку Меридіан була введена в експлуатацію. Проте грошові кошти товариство йому у визначений договором строк не повернуло, та він звернувся до суду, і 22 грудня 2011 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області прийняв рішення, яким стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю Гульден СТВ на його користь грошові кошти у сумі 1824301,33 гривень.

Під час виконавчого провадження він та товариство уклали мирову угоду, яка була затверджена ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 07 червня 2012 року. Вказаною ухвалою за позивачем визнано право власності на нерухоме майно площею 577 кв.м., що передано йому на підставі мирової угоди товариством в рахунок грошового боргу, а саме: підвал: коридор І, площею 5,8 кв.м; котельня II, площею 30,3 кв.м; перший поверх: коридор 1, площею 4,1 кв.м; приміщення 3, площею 15,0 кв.м; коридор 4, площею 9,2 кв.м; кімната 5, площею 20,2 кв.м; санвузол 6, площею 3,5 кв.м; санвузол 7, площею 3,5 кв.м; кімната 8, площею 21,3 кв.м; кімната 9, площею 20,0 кв.м; санвузол 10, площею 3,5 кв.м.; санвузол 11, площею 3,4 кв.м; кімната 12, площею 20,7 кв.м; кімната 13, площею 21,5 кв.м; санвузол 14, площею 3,5 кв.м; санвузол 15, площею 3,5 кв.м; кімната 16, площею 19,5 кв.м.; кімната 17, площею 29,2 кв.м; санвузол 18, площею 3,8 кв.м; кімната 19, площею 20,8 кв.м; санвузол 20, площею 3,5 кв.м; санвузол 21, площею 3,5 кв.м; кімната 22, площею 20,0 кв.м; кімната 23, площею 20,4 кв.м; санвузол 24, площею 3,5 кв.м; санвузол 25, площею 3,5 кв.м; кімната 26, площею 29,1 кв.м; кімната 27, площею 22,7 кв.м; коридор 28, площею 5,0 кв.м; санвузол 29, площею 4,1 кв.м; коридор 30, площею 13,9 кв.м; коридор 31, площею 4,0 кв.м; коридор 32, площею 3,7 кв.м; кімната 33, площею 26,1 кв.м; приміщення 34, площею 5,9 кв.м; хол 35, площею 30,1 кв.м; сходова клітка І, площею 14,0 кв.м; сходова клітка III, площею 8,9 кв.м.; другий поверх: комора 28, площею 5,0 кв.м; комора 29, площею 5,0 кв.м; кімната 30, площею 22,2 кв.м; кімната 31, площею 21,6 кв.м; хол 32 площею 29, 6 кв. м; сходова клітка III площею 9, 4 кв.м.

Дана ухвала була оскаржена ОСОБА_2 , проте ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 24 жовтня 2017 року залишена без змін.

У вересні 2013 року ОСОБА_1 придбав ще одну частку в розмірі 25% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Гульден СТВ , та став власником 50% статутного капіталу товариства, що сформований нерухомим майном ще при створенні товариства. 04 жовтня 2013 року він вийшов зі складу товариства. На загальних зборах товариства було прийнято рішення розрахуватися з ним нерухомим майном протягом року, але на думку Товариства з обмеженою відповідальністю Гульден СТВ такі розрахунки могли бути проведені лише після остаточного завершення спорів з відповідачем ОСОБА_2 , щодо заборгованості товариства перед ним та ОСОБА_2 .

В подальшому ОСОБА_2 та його дружина зверталися до різних судів з різними позовами як до Товариства з обмеженою відповідальністю Гульден СТВ так і до нього. Товариство повинно було розрахуватися з ним у зв`язку з його виходом з нього до 04 жовтня 2014 року, але своєчасно не розрахувалося посилаючись на судові процеси за позовами ОСОБА_2 та його дружини, які заважають провести розрахунки. Лише після того як було прийнято рішення по справі №266/5487/13-ц 25 грудня 2015 року товариство встановило заборгованість перед ним у розмірі 1728357 гривень та передало йому з метою розрахунку частину нерухомості товариства у зв`язку з його виходом у розмірі 546,6 кв.м.

Так, відповідно до приписів ч.1 ст.54 Закону України Про господарські товариства та п.п. 7.7. статуту товариства, а також на підставі рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Гульден СТВ від 04 жовтня 2013 року, наказу директора товариства від 25 грудня 2015 року та акту примання-передачі від 25 грудня 2015 року, товариство передало йому внаслідок виходу з нього, а саме: підвал: щитова VI , площею 5,4 кв.м; перший поверх: коридор 2, площею 55,5 кв.м; санвузол 36, площею 1,4 кв.м; душева 37, площею 2, 5 кв.м; приміщення 38, площею 8,8 кв.м; комора 39, площею 2, 5 кв.м; комора 40, площею 5,2 кв.м; коридор 41, площею 38,6 кв.м; приміщення 42 площею 9, 6 кв.м; приміщення 43, площею 10, 0 кв.м; приміщення 44, площею 9,4 кв.м; приміщення 45, площею 74, 2 кв.м; обідня зала, 46 площею 111,4 кв.м; санвузол 47, площею 1, 6 кв.м; санвузол 48, площею 1,2 кв.м; санвузол 49, площею 1,2 кв.м; санвузол 50, площею 1, 6 кв.м; сходова клітина II, площею 12, 9 кв.м; клітина IV, площею 5,4 кв.м; відкрита веранда V, площею 55,1 кв.м; другий поверх: коридор 1, площею 51,9 кв. м; коридор 2, площею 22,8 кв.м; приміщення 3, площею 23,1 кв.м; санвузол 4, площею 3,5 кв.; санвузол 5, площею 3,5 кв.; кімната 6, площею 20,6 кв.м; санвузол 8, площею 3,4 кв.м; санвузол 9, площею 3,5 кв.м, а всього 545,6 кв.м.

Рішенням господарського суду Донецької області по справі №905/304/16 від 22 березня 2017 року на користь ОСОБА_2 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Гульден СТВ вартість частки майна товариства у сумі 1202100 грн, а також судові витрати у розмірі 34403,80 грн.

Центральним відділом державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 15 травня 2017 року відкрито виконавче провадження №53929567 про примусове виконання вказаного рішення господарського суду. 31 травня 2017 року даний відділ виконавчої служби в зазначеному виконавчому провадженні виніс постанову про арешт всього рухомого та нерухомого майна, що належить товариству. Товариство з обмеженою відповідальністю Гульден СТВ є власником тільки приміщення А-2, загальною площею 1938 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Іншого нерухомого майна товариство не має.

Обставини на які позивач посилався та арешт нерухомого майна товариства перешкоджають йому в реєстрації права власності на нерухоме майно.

Просив суд: 1) визнати за ним право власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення А-2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: підвал: щитова VI , площею 5,4 кв.м; перший поверх: коридор 2, площею 55,5 кв.м; санвузол 36, площею 1,4 кв.м; душева 37, площею 2,5 кв.м; приміщення 38, площею 8,8 кв.м; комора 39, площею 2,5 кв.м; комора 40, площею 5,2 кв.м; коридор 41, площею 38,6 кв.м; приміщення 42 площею 9, 6 кв.м; приміщення 43, площею 10,0 кв.м; приміщення 44, площею 9,4 кв.м; приміщення 45, площею 74,2 кв.м; обідня зала, 46 площею 111,4 кв.м; санвузол 47, площею 1,6 кв.м; санвузол 48, площею 1,2 кв.м; санвузол 49, площею 1,2 кв.м; санвузол 50, площею 1,6 кв.м; сходова клітина II, площею 12,9 кв.м; клітина IV, площею 5,4 кв.м; відкрита веранда V, площею 55,1 кв.м; другий поверх: коридор 1, площею 51,9 кв.м; коридор 2, площею 22,8 кв.м; приміщення 3, площею 23,1 кв.м; санвузол 4, площею 3,5 кв.м; санвузол 5, площею 3,5 кв.; кімната 6, площею 20,6 кв.м; санвузол 8, площею 3,4 кв.м; санвузол 9, площею 3,5 кв.м, а всього 545,6 кв.м., яке передано йому внаслідок виходу з товариства на підставі рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Гульден СТВ від 04 жовтня 2013 року, наказу директора товариства від 25 грудня 2015 року та акту примання-передачі від 25 грудня 2015 року;

2) зняти арешт з нерухомого майна - нежитлового приміщення А-2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , накладений 31 травня 2017 року постановою Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у ВП № 53929567, а саме: підвал: коридор І, площею 5,8 кв.м; котельня II, площею 30,3 кв.м; перший поверх: коридор 1, площею 4,1 кв.м; приміщення 3, площею 15,0 кв.м; коридор 4, площею 9,2 кв.м; кімната 5, площею 20,2 кв.м; санвузол 6, площею 3,5 кв.м; санвузол 7, площею 3,5 кв.м; кімната 8, площею 21,3 кв.м; кімната 9, площею 20,0 кв.м; санвузол 10, площею 3,5 кв.м.; санвузол 11, площею 3,4 кв.м; кімната 12, площею 20,7 кв.м; кімната 13, площею 21,5 кв.м; санвузол 14, площею 3,5 кв.м; санвузол 15, площею 3,5 кв.м; кімната 16, площею 19,5 кв.м.; кімната 17, площею 29,2 кв.м; санвузол 18, площею 3,8 кв.м; кімната 19, площею 20,8 кв.м; санвузол 20, площею 3,5 кв.м; санвузол 21, площею 3,5 кв.м; кімната 22, площею 20,0 кв.м; кімната 23, площею 20,4 кв.м; санвузол 24, площею 3,5 кв.м; санвузол 25, площею 3,5 кв.м; кімната 26, площею 29,1 кв.м; кімната 27, площею 22,7 кв.м; коридор 28, площею 5,0 кв.м; санвузол 29, площею 4,1 кв.м; коридор 30, площею 13,9 кв.м; коридор 31, площею 4,0 кв.м; коридор 32, площею 3,7 кв.м; кімната 33, площею 26,1 кв.м; приміщення 34, площею 5,9 кв.м; хол 35, площею 30,1 кв.м; сходова клітка І, площею 14,0 кв.м; сходова клітка III, площею 8,9 кв.м.; другий поверх: комора 28, площею 5,0 кв.м; комора 29, площею 5,0 кв.м; кімната 30, площею 22,2 кв.м; кімната 31, площею 21,6 кв.м; хол 32 площею 29, 6 кв. м; сходова клітка III площею 9, 4 кв. м, що складає 577 кв.м.,

а також підвал: щитова VI , площею 5,4 кв.м; перший поверх: коридор 2, площею 55,5 кв.м; санвузол 36, площею 1,4 кв.м; душева 37, площею 2, 5 кв.м; приміщення 38, площею 8,8 кв.м; комора 39, площею 2,5 кв.м; комора 40, площею 5,2 кв.м; коридор 41, площею 38,6 кв.м; приміщення 42 площею 9,6 кв.м; приміщення 43, площею 10,0 кв.м; приміщення 44, площею 9,4 кв.м; приміщення 45, площею 74,2 кв.м; обідня зала, 46 площею 111,4 кв.м; санвузол 47, площею 1,6 кв.м; санвузол 48, площею 1,2 кв.м; санвузол 49, площею 1,2 кв.м; санвузол 50, площею 1,6 кв.м; сходова клітина II, площею 12,9 кв.м; клітина IV, площею 5,4 кв.м; відкрита веранда V, площею 55,1 кв.м; другий поверх: коридор 1, площею 51,9 кв.м; коридор 2, площею 22,8 кв.м; приміщення 3, площею 23,1 кв.м; санвузол 4, площею 3,5 кв.м; санвузол 5, площею 3,5 кв.; кімната 6, площею 20,6 кв.м; санвузол 8, площею 3,4 кв.м; санвузол 9, площею 3,5 кв.м, а всього 545,6 кв.м.;

3) заборонити Центральному відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у ВП № 53929567 реалізовувати нерухоме майно, з якого він просить зняти арешт, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю Гульден СТВ .

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 27 червня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Позивач не погодився з даним рішенням суду першої інстанції та подав на нього апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення, ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, ухвалено з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Зазначає, що йому, на підставі рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 07.06.2012 року, що залишено без змін постановою Донецького апеляційного суду від 24.10.2017 року, належить право власності на нерухоме майно, площею 577 кв.м., зокрема підвал: коридор І, площею 5,8 кв.м; котельня II, площею 30,3 кв.м; перший поверх: коридор 1, площею 4,1 кв.м; приміщення 3, площею 15,0 кв.м; коридор 4, площею 9,2 кв.м; кімната 5, площею 20,2 кв.м; санвузол 6, площею 3,5 кв.м; санвузол 7, площею 3,5 кв.м; кімната 8, площею 21,3 кв.м; кімната 9, площею 20,0 кв.м; санвузол 10, площею 3,5 кв.м.; санвузол 11, площею 3,4 кв.м; кімната 12, площею 20,7 кв.м; кімната 13, площею 21,5 кв.м; санвузол 14, площею 3,5 кв.м; санвузол 15, площею 3,5 кв.м; кімната 16, площею 19,5 кв.м.; кімната 17, площею 29,2 кв.м; санвузол 18, площею 3,8 кв.м; кімната 19, площею 20,8 кв.м; санвузол 20, площею 3,5 кв.м; санвузол 21, площею 3,5 кв.м; кімната 22, площею 20,0 кв.м; кімната 23, площею 20,4 кв.м; санвузол 24, площею 3,5 кв.м; санвузол 25, площею 3,5 кв.м; кімната 26, площею 29,1 кв.м; кімната 27, площею 22,7 кв.м; коридор 28, площею 5,0 кв.м; санвузол 29, площею 4,1 кв.м; коридор 30, площею 13,9 кв.м; коридор 31, площею 4,0 кв.м; коридор 32, площею 3,7 кв.м; кімната 33, площею 26,1 кв.м; приміщення 34, площею 5,9 кв.м; хол 35, площею 30,1 кв.м; сходова клітка І, площею 14,0 кв.м; сходова клітка III, площею 8,9 кв.м.; другий поверх: комора 28, площею 5,0 кв.м; комора 29, площею 5,0 кв.м; кімната 30, площею 22,2 кв.м; кімната 31, площею 21,6 кв.м; хол 32 площею 29, 6 кв.м; сходова клітка III площею 9, 4 кв.м.

Оскільки право власності на вищезазначену частину нежитлового приміщення А-2, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , належить позивачу на підставі рішення суду, то захист прав на цю частину майна не потребує визнання права власності.

Посилається на п.5 ч.1 ст.19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, що діяла на час постановлення Жовтневим районним судомо м.Маріуполь ухвали від 07.06.2012 року), згідно якого підставою для реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, що набрало законної сили. Проте позивач позбавлений можливості зареєструвати своє право власності на зазначене майно, оскільки на нього накладено арешт.

Після придбання позивачем ще однієї частки у розмірі 25% статутного капіталу, позивач ( ОСОБА_1 ) став власником 50% статутного капіталу товариства, та 04.10.2013 року вийшов з його складу. ТОВ Гульден СТВ у 2015 році встановило заборгованість перед позивачем у розмірі 1 728 357 гривень та 25.12.2015 року передало позивачу з метою розрахунку частину нерухомості товариства у розмірі 545,6 кв.м.

Правочин по передачі нерухомого майна площею 545,6 кв.м., відповідно до акту приймання-передачі від 25.12.2015 року, є правомірним, оскільки, враховуючи приписи ст.204 ЦК України, до цього часу не оспорений та не визнаний судом недійсним.

Таким чином, позивачу належить нерухоме майно площею 577 кв.м. та 545,6 кв.м., що загалом становить 1122,6 кв.м., що станом на час подання апеляційної скарги зареєстровано за ТОВ Гульден СТВ .

Рішенням господарського суду Донецької області від 22.03.2017 року по справі №905/304/16 з ТОВ Гульден СТВ на користь ОСОБА_2 стягнуто вартість частки майна товариства у розмірі 1 202 100 гривень, та судові витрати у розмірі 34403,8 гривень. Зазначений розмір заборгованості перед ОСОБА_2 було визначено експертизою з врахуванням заборгованості ТОВ Гульден СТВ перед позивачем ОСОБА_1

Центральним ВДВС м.Маріуполь ГТУЮ у Донецькій області 15.05.2017 року відкрито виконавче провадження №53929567 про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 22.03.2017 року по справі №905/304/16; постановою від 31.05.2017 року в межах даного виконавчого провадження накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно товариства.

Посилається на ч.1 ст.392, ч.2 ст.148, ч.ч.1, 2, 4 ст.334 ЦК України, ч.1 ст.59 Закону України Про виконавче провадження , ч.1 ст.54 Закону України Про господарські товариства , п.5 ч.1 ст.19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , п.5 ч.1 ст.18 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та зазначає, що зазначеними нормами законодавства та наданими позивачем суду доказами підтверджено, що ОСОБА_1 отримав нерухоме майно загальною площею 1122, 6 кв. м. на законних підставах.

Крім того, в оскаржуваному рішенні є висновок про те, що зазначений спір носить корпоративний характер. Спір про те, що відносини у даній справі носять корпоративний характер вже розглядався у справі №543/5959/17 за участю тих же осіб, де суд першої інстанції дійшов висновку, що даний спір є корпоративним. Зазначене судове рішення було оскаржено ОСОБА_1 , та ухвалою апеляційного суду Донецької області було скасовано через хибність висновку суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи не подано.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явився; про дату час і місце розгляду справи повідомлений належним чином через свого представника (а.с.89, т.2).

Ухвалою апеляційного суду від 12.09.2019 року клопотання представника позивача адвоката Харитонової В.Л. про відкладення розгляду справи через її відпустку до 30.09.2019 року було задоволено частково і надано позивачу можливість, з метою додержання строків розгляду справи передбачених ч.1 ст.371 ЦПК України, вирішити питання про залучення до участі у справі іншого представника (а.с.86, 87 т.2). Вказана ухвала отримана представником позивача 19.09.2019 року (а.с.86,87, т.2).

Представник відповідача ТОВ Гульден СТВ та відповідач ОСОБА_2 в судове засідання апеляційного суду не з`явився; про дату час і місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку.

Представник третьої особи Центрального відділу державної виконавчої служби м.Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області в судове засідання апеляційного суду не з`явився; про дату час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.90, т.2).

З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явились в судове засідання, оскільки, відповідно до частини 2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до запиту з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю Гульден СТВ , ідентифікаційний код юридичної особи 35841071, зареєстровано як юридична особа та розташоване за адресою: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, провулок Кибальчича, буд. 4.

Згідно Статуту ТОВ Гульден СТВ , затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства, протокол №1 від 07 липня 2008 року слідує, що засновниками товариства були ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно Статуту Товариства, затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства, протокол б/н від 24 вересня 2013 року слідує, що засновниками товариства є ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Метою діяльності товариства є одержання прибутку та задоволення суспільних і особистих потреб шляхом здійснення господарської діяльності.

Відповідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна слідує, що нежитлове приміщення загальною площею 1938 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на праві власності належить ТОВ Гульден СТВ , ідентифікаційний код юридичної особи 35841071.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполь Донецької області від 07 червня 2012 року визнано мирову угоду укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю Гульден СТВ та ОСОБА_1 наступного змісту, а саме: визнано, що ТОВ Гульден СТВ в рахунок погашення заборгованості на користь ОСОБА_1 за рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполь Донецької області від 22 грудня 2011 року передає ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно - приміщення бази відпочинку Меридіан літ. А-2, загальною площею 577 кв.м. в натурі, як на ціле майно, яке розташоване у АДРЕСА_1 ; визнано за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно - приміщення бази відпочинку Меридіан літ. А-2, загальною площею 577 кв.м. в натурі, як на ціле майно, без створення дольової власності, яке розташоване у АДРЕСА_1 , а саме: підвал: коридор І, площею 5,8 кв.м; котельня II, площею 30,3 кв.м; перший поверх: коридор 1, площею 4,1 кв.м; приміщення 3, площею 15,0 кв.м; коридор 4, площею 9,2 кв.м; кімната 5, площею 20,2 кв.м; санвузол 6, площею 3,5 кв.м; санвузол 7, площею 3,5 кв.м; кімната 8, площею 21,3 кв.м; кімната 9, площею 20,0 кв.м; санвузол 10, площею 3,5 кв.м.; санвузол 11, площею 3,4 кв.м; кімната 12, площею 20,7 кв.м; кімната 13, площею 21,5 кв.м; санвузол 14, площею 3,5 кв.м; санвузол 15, площею 3,5 кв.м; кімната 16, площею 19,5 кв.м.; кімната 17, площею 29,2 кв.м; санвузол 18, площею 3,8 кв.м; кімната 19, площею 20,8 кв.м; санвузол 20, площею 3,5 кв.м; санвузол 21, площею 3,5 кв.м; кімната 22, площею 20,0 кв.м; кімната 23, площею 20,4 кв.м; санвузол 24, площею 3,5 кв.м; санвузол 25, площею 3,5 кв.м; кімната 26, площею 29,1 кв.м; кімната 27, площею 22,7 кв.м; коридор 28, площею 5,0 кв.м; санвузол 29, площею 4,1 кв.м; коридор 30, площею 13,9 кв.м; коридор 31, площею 4,0 кв.м; коридор 32, площею 3,7 кв.м; кімната 33, площею 26,1 кв.м; приміщення 34, площею 5,9 кв.м; хол 35, площею 30,1 кв.м; сходова клітка І, площею 14,0 кв.м; сходова клітка III, площею 8,9 кв.м.; другий поверх: комора 28, площею 5,0 кв.м; комора 29, площею 5,0 кв.м; кімната 30, площею 22,2 кв.м; кімната 31, площею 21,6 кв.м; хол 32 площею 29, 6 кв. м; сходова клітка III площею 9, 4 кв.м.; визнано, що сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Гульден СТВ перед ОСОБА_1 в рамках даного виконавчого провадження, яка погашається шляхом передання боржником стягувачу права власності на нерухоме майно зменшується та складає 1818927,44 гривень.

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ Гульден СТВ від 04 жовтня 2013 року слідує, що на вказаних зборах були присутні учасники товариства - ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які розглянули повідомлення ОСОБА_1 щодо продажу частини від його частки в статутному капіталі ТОВ Гульден СТВ у розмірі 0,83% за 42500,00 гривень. Вказану частину погодилися придбати учасники товариства ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в рівних частках кожен. Таким чином, було вирішено продати частину від частки ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ Гульден СТВ у розмірі 0,415% за 21250,00 гривень ОСОБА_5 та частину від частки ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ Гульден СТВ у розмірі 0,415% за 21250,00 гривен ОСОБА_6 . Вивести зі складу учасників ТОВ Гульден СТВ ОСОБА_1 на підставі його нотаріально посвідченої заяви про вихід № 95 від 04 жовтня 2013 року. Провести розрахунки з колишнім учасником ТОВ Гульден СТВ Струковим В.А. в натуральній формі нерухомим майном ТОВ Гульден СТВ після затвердження фінансового звіту ТОВ Гульден СТВ за 2013 рік та в строк до 12 місяців з дня виходу - до 04 жовтня 2014 року у встановленому законом розмірі.

Наказом директора ТОВ Гульден СТВ Табахова О.І. від 23 грудня 2015 року було вирішено передати, з метою розрахунків учаснику ТОВ Гульден СТВ Струкову В.А., на підставі акту приймання-предачі нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , літ. А-2, а саме: підвал: щитова VI , площею 5,4 кв.м; перший поверх: коридор 2, площею 55,5 кв.м; санвузол 36, площею 1,4 кв.м; душева 37, площею 2,5 кв.м; приміщення 38, площею 8,8 кв.м; комора 39, площею 2,5 кв.м; комора 40, площею 5,2 кв.м; коридор 41, площею 38,6 кв.м; приміщення 42 площею 9, 6 кв.м; приміщення 43, площею 10, 0 кв.м; приміщення 44, площею 9,4 кв.м; приміщення 45, площею 74,2 кв.м; обідня зала, 46 площею 111,4 кв.м; санвузол 47, площею 1,6 кв.м; санвузол 48, площею 1,2 кв.м; санвузол 49, площею 1,2 кв.м; санвузол 50, площею 1,6 кв.м; сходова клітина II, площею 12,9 кв.м; клітина IV, площею 5,4 кв.м; відкрита веранда V, площею 55,1 кв.м; другий поверх: коридор 1, площею 51,9 кв.м; коридор 2, площею 22,8 кв.м; приміщення 3, площею 23,1 кв.м; санвузол 4, площею 3,5 кв.м; санвузол 5, площею 3,5 кв.; кімната 6, площею 20,6 кв.м; санвузол 8, площею 3,4 кв.м; санвузол 9, площею 3,5 кв.м, а всього 545,6 кв.м.

З акту приймання-предачі нерухомого майна від 25 грудня 2015 року слідує, що директор ТОВ Гульден СТВ ОСОБА_6 передав у власність, а ОСОБА_1 прийняв у власність нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , літ. А-2, а саме: підвал: щитова VI, площею 5,4 кв.м; перший поверх: коридор 2, площею 55,5 кв.м; санвузол 36, площею 1,4 кв.м; душева 37, площею 2,5 кв.м; приміщення 38, площею 8,8 кв.м; комора 39, площею 2,5 кв.м; комора 40, площею 5,2 кв.м; коридор 41, площею 38,6 кв.м; приміщення 42 площею 9, 6 кв.м; приміщення 43, площею 10, 0 кв.м; приміщення 44, площею 9,4 кв.м; приміщення 45, площею 74,2 кв.м; обідня зала, 46 площею 111,4 кв.м; санвузол 47, площею 1,6 кв.м; санвузол 48, площею 1,2 кв.м; санвузол 49, площею 1,2 кв.м; санвузол 50, площею 1,6 кв.м; сходова клітина II, площею 12,9 кв.м; клітина IV, площею 5,4 кв.м; відкрита веранда V, площею 55,1 кв.м; другий поверх: коридор 1, площею 51,9 кв.м; коридор 2, площею 22,8 кв.м; приміщення 3, площею 23,1 кв.м; санвузол 4, площею 3,5 кв.м; санвузол 5, площею 3,5 кв.; кімната 6, площею 20,6 кв.м; санвузол 8, площею 3,4 кв.м; санвузол 9, площею 3,5 кв.м, а всього 545,6 кв.м.

Відповідно до постанови Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 31 травня 2017 року, було відкрито виконавче провадження № 53929567, згідно наказу господарського суду Донецької області по справі № 905/304/16 від 22 березня 2017 року, в якому на користь ОСОБА_2 стягнуто з ТОВ Гульден СТВ вартість частки майна товариства у сумі 1202100 грн., а також судові витрати у розмірі 34403,80 гривень.

Також, постановою Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 31 травня 2017 року у ВП № 53929567 було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику - ТОВ Гульден СТВ .

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем не наведено жодних підстав щодо правомірності набуття ним права власності на вказане нерухоме майно, а також, що саме порушує його право щодо визнання права власності.

Відмовляючи в частині позовних вимог про зняття арешту з нерухомого майна, то суд, пославшись на вимоги ч.1 ст.59 Закону України Про виконавче провадження , виходив з того, що ані позивачем, ані його представником суду не надано жодного доказу на підтвердження того, що на теперішній час необхідність в накладенні арешту даного нерухомого майна відпала.

Крім того, відмовляючи у задоволенні вимог про заборону Центральному відділу державної виконавчої служби м.Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у ВП № 53929567 реалізовувати нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та яке зареєстроване за ТОВ Гульден СТВ , суд виходив з безпідставності даної вимоги.

Також в мотивувальній частині рішення суд першої зазначив, що оскільки позивач є колишнім учасником товариства та ставить питання щодо визнання права власності на нерухоме майно, яке належить юридичній особі і просить зняти з нього арешт, то вказаний спір виникає з корпоративних правовідносин, а тому не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, та в задоволенні вказаного позову слід відмовити.

Колегія суддів в повній мірі не може погодитись з даними висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 182 Кодексу передбачено, що: 1. право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації;

2. державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом;

3. відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду;

4. порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом..

У відповідності до вимог п.1 глави 2 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, право власності на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі і споруди, що відчужуються, може бути підтверджено, зокрема, одним з таких документів або їх дублікатів: нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу, довічного утримання (догляду), ренти, дарування, міни…… рішенням суду і т.і.

Пунктом 10 додатка 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, передбачено, що рішення суддів про визнання прав власності на об`єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об`єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності є правовстановлювальними документами, на підставі яких проводиться державна реєстрація прав власності на об`єкти нерухомого майна.

Згідно ЦПК України, одним із засобів вирішення спору є мирова угода, яка може стосуватися лише прав і обов`язків сторін щодо предмета спору. Відповідно до ст.175, 205 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції станом на червень 2007 року, час набрання законної сили ухвалою Жовтневого районного суду м.Маріуполя про затвердження мирової угоди між ОСОБА_1 та ТОВ Гульден СТВ а.с.71 т.1) мирова угода є правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться державна реєстрація прав власності (п.11 додатка 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно).

У відповідності до пункту 58 Порядку про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 за №1127 (далі - Порядок) передбачено, що для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна у разі, коли в документах, що подаються для такої реєстрації, відсутні відомості про технічні характеристики відповідно об`єкта, також подається технічний паспорт на такий об`єкт.

Відповідно до ч.1 ст. 54 Закону України Про господарські товариства при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Разом з тим, відповідно до п.48 Порядку про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 2015 р. № 1127 (на який посилається позивач в позовній заяві) для державної реєстрації права власності у зв`язку з передачею майна у власність фізичним та юридичним особам, що вийшли із складу засновників (учасників) юридичної особи, подаються:

1) документ, що посвідчує право власності юридичної особи на майно, що передається у власність фізичним та юридичним особам (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);

2) рішення органу або особи, уповноваженого установчими документами такої юридичної особи або законом, про передачу майна у власність фізичній або юридичній особі, що вийшла із складу засновників (учасників) юридичної особи.

Статтею 81 ЦПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

З позовної заяви та долучених доказів не вбачається ким і у зв`язку з чим оспорюється або не визнається право власності позивача на спірне майно, що унеможливлює застосування ст.392 ЦК України до спірних правовідносин.

Крім того позивачем не надано суду доказів, щодо реєстрації у встановленому законом порядку прав на нерухоме майно як після затвердження 07.06.2012р. ухвалою Жовтневого райсуду м.Маріуполя мирової угоди між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ Гульден СТВ , за яким визнано право власності за ОСОБА_1 на приміщення бази відпочинку Мерідіан літ А-2 , загальною площею 577 кв.м. в натурі, як на ціле майно без створення спільної дольової власності, що розташовано в АДРЕСА_1 , так і на нерухоме майно, передане йому наказом директора ТОВ Гульден СТВ Табаховим О.І. від 23 грудня 2015 року (з метою розрахунків як учасником ТОВ Гульден СТВ що вийшов зі складу ТОВ), на підставі акту приймання-предачі нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 площею 545,6 кв.м. В матеріалах справи також відсутня технічна документація на спірне майно, виготовлена у встановленому законом порядку.

Враховуючи наведене, на думку колегії, суд першої інстанції відмовляючи в задоволені позову в частині визнання права власності на вказане в позові нерухоме майно, правильно виходив з недоведеності позивачем зазначених позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги про неможливість оформити право власності через накладений в травні 2017 року державним виконавцем арешт на майно ТОВ Гульден СТВ не є підставами для скасування судового рішення, як і посилання на визнання представником ТОВ Гульден СТВ даного позову.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо необґрунтованості мотивів оскаржуваного рішення в частині відмови у задоволенні позову про зняття арешту.

Так мотивуючи свою відмову суд першої інстанції зазначив: враховуючи те, що ані позивачем, ані його представником суду не надано жодного доказу на підтвердження того, що на теперішній час необхідність в накладенні арешту даного нерухомого майна відпала, а тому суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 в цій частині задоволенню не підлягають .

Таке мотивування на переконання колегії суддів не відповідає положенням, закріпленим у ст.263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості судового рішення.

Апелянт слушно зауважив в своїй скарзі, що відповідно до вимог ч.1 ст.59 Закону України Про виконавче провадження , позивач по даній категорії справ повинен довести належність майна, на яке накладено арешт, саме йому.

Таким чином, враховуючи наведені вище висновки суду апеляційної інстанції, у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині зняття арешту з майна ТОВ Гульден СТВ , накладеного державним виконавцем Центрального відділу ДВС м.Маріуполь ГТУЮ в Донецькій області в 31 травня 2017 року, слід відмовити за недоведеністю.

Крім того обґрунтованими є доводи апеляційної скарги позивача про незаконність висновків суду першої інстанції про наявність корпоративного спору по даній справі та неможливості розгляду даної справи в порядку цивільного судочинства.

Так, в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суд першої інстанції зазначив: враховуючи, що оскільки позивач є колишнім учасником товариства та ставить питання щодо визнання права власності нерухомого майна, яке належить юридичній особі і просить зняти з нього арешт, а тому суд приходить до висновку, що вказаний спір виникає з корпоративних правовідносин, а тому не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, та в задоволенні вказаного позову слід відмовити .

Між тим, дане питання вже було предметом розгляду в тому числі і суду апеляційної інстанції. Так ухвалою апеляційного суду Донецької області від 12.09.2017 року було задоволено апеляційні скарги ОСОБА_1 та ТОВ Гульден СТВ на ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 27 липня 2017 року про закриття провадження у справі за даним позовом.

Зазначеною ухвалою суд першої інстанції закрив провадження у справі з тих підстав, що даний спір випливає з корпоративних правовідносин, тому підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

Скасовуючи ухвалу Слов`янського міськрайонного суду від 27 липня 2017 року колегія суддів обґрунтовано прийшла до висновку про відсутність у правовідносинах що виникли між сторонами ознак корпоративного спору.

Зокрема апеляційний суд виходив з того, що відповідно до норм ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно зі ст.1 Господарського процесуального кодексу України (в редакції що діяв на час розгляду справи) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За правилами ст.12 ч.1 п.4 ГПК України (в редакції що діяв на час розгляду справи) господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Відповідно до ст.167 ч.1, ч.3 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Підставою виникнення корпоративного спору є порушення або оспорювання корпоративних прав учасників (акціонерів) господарських товариств, норм ЦК України, ГК України, Закону України Про господарські товариства , вимог установчих документів господарських товариств.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції визначила, що спір по даній справі з приводу визнання права власності на нерухоме майно та зняття з нього арешту не є спором між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов`язаний зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, а випливає з правовідносин, що носять цивільно-правовий характер.

Розглядаючи доводи скарги в цій частині, апеляційний суд погоджується з висновками колегії суддів, до яких вона прийшла переглядаючи ухвалу Слов`янського міськрайонного суду від 27 липня 2017 року, вважає їх вірними, а висновки суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні про наявність в даному випадку корпоративного спору не ґрунтуються на нормах матеріального та процесуального права.

Слід також зазначити, що відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Між тим, в порушення вимог процесуального закону, суд першої інстанції, прийшовши до висновку, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, не закрив провадження у справі, а відмовив у задоволенні позову.

Таким чином, оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає на підставі ст..376 ЦПК України скасуванню, як таке що ухвалене з порушення норм матеріального та процесуального права, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні вимог позивача з підстав наведених в мотивувальній частині даної постанови апеляційного суду.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 27 червня 2019 року задовольнити частково.

Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 27 червня 2019 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Гульден СТВ , ОСОБА_2 , третя особа Центральний відділ державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про визнання права власності та зняття арешту відмовити з мотивів зазначених у мотивувальній частині даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 26 вересня 2019 року.

Головуючий О.В. Агєєв

Судді: В.Б. Азевич

Т.В. Космачевська