Постанова

від 28.07.2021 по справі 243/8087/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

28 липня 2021 року

м. Київ

справа № 243/8087/18-ц

провадження № 61-20730св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі : товариство з обмеженою відповідальністю Гульден СТВ , ОСОБА_2 ,

третя особа - Центральний відділ державної виконавчої служби

м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу

ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 26 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Агєєва О. В.,

Азевича В. Б., Космачевської Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Гульден СТВ (далі - ТОВ Гульден СТВ )

та ОСОБА_2 , третя особа - Центральний відділ державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції

у Донецькій області (далі - Центральний ВДВС м. Маріуполь Головного ТУЮ у Донецькій області), про визнання права власності та зняття арешту.

Позовну заяву мотивовано тим, що у 2008 році ТОВ Гульден СТВ стало власником нежитлового приміщення А-2, загальною площею 1 938,0 кв. м,

що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності товариства було зареєстровано у Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

ОСОБА_1 зазначав, що для закінчення будівництва та здачі нерухомості в експлуатацію 26 липня 2010 року між ним та ТОВ Гульден СТВ було укладено договір фінансової допомоги, відповідно до умов якого він зобов`язався профінансувати завершення будівництва, а товариство повернути йому грошові кошти. За період з серпня 2010 року по липень

2011 року на завершення внутрішніх робіт, купівлю меблів та інше він витратив грошові кошти у розмірі 1 824 301,33 грн, сплативши їх підрядникам та постачальникам. 22 липня 2011 року нерухомість, як база відпочинку Меридіан була введена в експлуатацію. Проте грошові кошти товариство йому у визначений договором строк не повернуло, у зв`язку із чим він звертався до суду, і 22 грудня 2011 року Жовтневий районний суд

м. Маріуполя Донецької області прийняв рішення, яким стягнув

з ТОВ Гульден СТВ на його користь грошові кошти у розмірі

1 824 301,33 грн.

Під час виконавчого провадження між ним та товариством було укладено мирову угоду, яка була затверджена ухвалою Жовтневого районного суду

м. Маріуполя Донецької області від 07 червня 2012 року. Зазначеною ухвалою за ним було визнано право власності на нерухоме майно, площею 577,0 кв. м, що передано йому на підставі мирової угоди товариством

у рахунок грошового боргу, а саме: підвал: коридор І, площею 5,8 кв. м; котельня II, площею 30,3 кв. м; перший поверх: коридор 1, площею 4,1 кв. м; приміщення 3, площею 15,0 кв. м; коридор 4, площею 9,2 кв. м; кімната 5, площею 20,2 кв. м; санвузол 6, площею 3,5 кв. м; санвузол 7, площею

3,5 кв. м; кімната 8, площею 21,3 кв. м; кімната 9, площею 20,0 кв. м; санвузол 10, площею 3,5 кв. м; санвузол 11, площею 3,4 кв. м; кімната 12, площею

20,7 кв. м; кімната 13, площею 21,5 кв. м; санвузол 14, площею 3,5 кв. м; санвузол 15, площею 3,5 кв. м; кімната 16, площею 19,5 кв. м.; кімната 17, площею 29,2 кв. м; санвузол 18, площею 3,8 кв. м; кімната 19, площею

20,8 кв. м; санвузол 20, площею 3,5 кв. м; санвузол 21, площею 3,5 кв. м; кімната 22, площею 20,0 кв. м; кімната 23, площею 20,4 кв. м; санвузол

24, площею 3,5 кв. м; санвузол 25, площею 3,5 кв. м; кімната 26, площею

29,1 кв. м; кімната 27, площею 22,7 кв. м; коридор 28, площею 5,0 кв. м; санвузол 29, площею 4,1 кв. м; коридор 30, площею 13,9 кв. м; коридор

31, площею 4,0 кв. м; коридор 32, площею 3,7 кв. м; кімната 33, площею

26,1 кв. м; приміщення 34, площею 5,9 кв. м; хол 35, площею 30,1 кв. м; сходова клітка І, площею 14,0 кв. м; сходова клітка III, площею 8,9 кв. м; другий поверх: комора 28, площею 5,0 кв. м; комора 29, площею 5,0 кв. м; кімната 30, площею 22,2 кв. м; кімната 31, площею 21,6 кв. м; хол 32 площею 29, 6 кв. м; сходова клітка III площею 9, 4 кв. м.

Зазначена ухвала суду була оскаржена ОСОБА_2 , проте ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 24 жовтня 2017 року залишена без змін.

ОСОБА_1 зазначав, що у вересні 2013 року він придбав ще одну частку

в розмірі 25 % статутного капіталу ТОВ Гульден СТВ , та став власником

50 % статутного капіталу товариства, що сформований нерухомим майном

ще при створенні товариства. 04 жовтня 2013 року він вийшов зі складу товариства. На загальних зборах товариства було прийнято рішення розрахуватися з ним нерухомим майном протягом року, але на думку

ТОВ Гульден СТВ такі розрахунки могли бути проведені лише після остаточного завершення спорів з ОСОБА_2 , щодо заборгованості товариства перед ним та ОСОБА_2 .

У подальшому ОСОБА_2 та його дружина зверталися до різних судів

з різними позовами як до ТОВ Гульден СТВ так і до нього.

ОСОБА_1 зазначав, що ТОВ Гульден СТВ повинно було розрахуватися

з ним у зв`язку із його виходом з нього до 04 жовтня 2014 року, проте своєчасно не розрахувалося посилаючись на судові процеси за позовами ОСОБА_2 та його дружини, які заважають провести розрахунки. Лише після того як 25 грудня 2015 року було прийнято рішення у справі

№ 266/5487/13-ц товариство встановило заборгованість перед ним у розмірі 1 728 357,00 грн та передало йому з метою розрахунку частину нерухомості товариства у зв`язку із його виходом у розмірі 546,6 кв. м.

Відповідно до приписів частини першої статті 54 Закону України Про господарські товариства та підпункту 7.7. статуту товариства, а також

на підставі рішення загальних зборів ТОВ Гульден СТВ від 04 жовтня

2013 року, наказу директора товариства від 25 грудня 2015 року та акта примання-передачі від 25 грудня 2015 року, товариство передало йому внаслідок виходу з нього, а саме: підвал: щитова VI, площею 5,4 кв. м; перший поверх: коридор 2, площею 55,5 кв. м; санвузол 36, площею 1,4 кв. м; душева 37, площею 2,5 кв. м; приміщення 38, площею 8,8 кв. м; комора 39, площею 2,5 кв. м; комора 40, площею 5,2 кв. м; коридор 41, площею 38,6 кв. м; приміщення 42 площею 9,6 кв. м; приміщення 43, площею 10,0 кв. м; приміщення 44, площею 9,4 кв. м; приміщення 45, площею 74,2 кв. м; обідня зала, 46 площею 111,4 кв. м; санвузол 47, площею 1,6 кв. м; санвузол

48 площею 1,2 кв. м; санвузол 49, площею 1,2 кв. м; санвузол 50, площею 1,6 кв. м; сходова клітина II, площею 12,9 кв. м; клітина IV, площею 5,4 кв. м; відкрита веранда V, площею 55,1 кв. м; другий поверх: коридор 1, площею 51,9 кв. м; коридор 2, площею 22,8 кв. м; приміщення 3, площею 23,1 кв. м; санвузол 4, площею 3,5 кв. м; санвузол 5, площею 3,5 кв. м; кімната 6, площею 20,6 кв. м; санвузол 8, площею 3,4 кв. м; санвузол 9, площею 3,5 кв. м, а всього 545,6 кв. м.

Рішенням господарського суду Донецької області від 22 березня 2017 року

у справі № 905/304/16 з ТОВ Гульден СТВ стягнуто на користь

ОСОБА_2 вартість частки майна товариства у сумі 1 202 100,00 грн,

а також судові витрати у розмірі 34 403,80 грн.

15 травня 2017 року Центральним ВДВС м. Маріуполя Головного ТУЮ

у Донецькій області було відкрито виконавче провадження № 53929567 про примусове виконання зазначеного рішення господарського суду. 31 травня 2017 року цей відділ виконавчої служби у зазначеному виконавчому провадженні виніс постанову про арешт всього рухомого та нерухомого майна, що належить товариству.

ОСОБА_1 зазначав, що ТОВ Гульден СТВ є власником тільки приміщення А-2, загальною площею 1 938,0 кв. м, що знаходиться

за адресою: АДРЕСА_1 . Іншого нерухомого майна товариство не має.

Також, ОСОБА_1 зазначав, що арешт нерухомого майна ТОВ Гульден СТВ перешкоджають йому в реєстрації права власності на нерухоме майно.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд:

визнати за ним право власності на нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення А-2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема: підвал: щитова VI , площею 5,4 кв. м; перший поверх: коридор 2, площею 55,5 кв. м; санвузол 36, площею 1,4 кв. м; душева 37, площею 2,5 кв. м; приміщення 38, площею 8,8 кв. м; комора 39, площею 2,5 кв. м; комора 40, площею 5,2 кв. м; коридор 41, площею 38,6 кв. м; приміщення 42 площею 9, 6 кв. м; приміщення 43, площею 10,0 кв. м; приміщення 44, площею 9,4 кв. м; приміщення 45, площею 74,2 кв. м; обідня зала, 46 площею 111,4 кв. м; санвузол 47, площею 1,6 кв. м; санвузол 48, площею 1,2 кв. м; санвузол 49, площею 1,2 кв. м; санвузол 50, площею 1,6 кв. м; сходова клітина II, площею 12,9 кв. м; клітина IV, площею 5,4 кв. м; відкрита веранда V, площею 55,1 кв. м; другий поверх: коридор 1, площею 51,9 кв. м; коридор 2, площею 22,8 кв. м; приміщення 3, площею

23,1 кв. м; санвузол 4, площею 3,5 кв. м; санвузол 5, площею 3,5 кв. м; кімната 6, площею 20,6 кв. м; санвузол 8, площею 3,4 кв. м; санвузол 9, площею

3,5 кв. м, а всього 545,6 кв. м, яке передано йому внаслідок виходу

з товариства на підставі рішення загальних зборів ТОВ Гульден СТВ

від 04 жовтня 2013 року, наказу директора товариства від 25 грудня 2015 року та акта приймання-передачі від 25 грудня 2015 року;

зняти арешт з нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення А-2,

що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , накладений 31 травня 2017 року постановою Центрального відділу державної виконавчої служби

м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у ВП № 53929567, зокрема: підвал: коридор І, площею 5,8 кв. м; котельня II, площею 30,3 кв. м; перший поверх: коридор 1, площею 4,1 кв. м; приміщення 3, площею 15,0 кв. м; коридор 4, площею 9,2 кв. м; кімната 5, площею 20,2 кв. м; санвузол 6, площею 3,5 кв. м; санвузол 7, площею

3,5 кв. м; кімната 8, площею 21,3 кв. м; кімната 9, площею 20,0 кв. м; санвузол 10, площею 3,5 кв. м.; санвузол 11, площею 3,4 кв. м; кімната 12, площею

20,7 кв. м; кімната 13, площею 21,5 кв. м; санвузол 14, площею 3,5 кв. м; санвузол 15, площею 3,5 кв. м; кімната 16, площею 19,5 кв. м.; кімната 17, площею 29,2 кв. м; санвузол 18, площею 3,8 кв. м; кімната 19, площею

20,8 кв. м; санвузол 20, площею 3,5 кв. м; санвузол 21, площею 3,5 кв. м; кімната 22, площею 20,0 кв. м; кімната 23, площею 20,4 кв. м; санвузол 24, площею 3,5 кв. м; санвузол 25, площею 3,5 кв. м; кімната 26, площею

29,1 кв. м; кімната 27, площею 22,7 кв. м; коридор 28, площею 5,0 кв. м; санвузол 29, площею 4,1 кв. м; коридор 30, площею 13,9 кв. м; коридор 31, площею 4,0 кв. м; коридор 32, площею 3,7 кв. м; кімната 33, площею

26,1 кв. м; приміщення 34, площею 5,9 кв. м; хол 35, площею 30,1 кв. м; сходова клітка І, площею 14,0 кв. м; сходова клітка III, площею 8,9 кв. м; другий поверх: комора 28, площею 5,0 кв. м; комора 29, площею 5,0 кв. м; кімната 30, площею 22,2 кв. м; кімната 31, площею 21,6 кв. м; хол 32, площею 29,6 кв. м; сходова клітка III площею 9, 4 кв. м, що складає 577,0 кв. м, а також підвал: щитова VI, площею 5,4 кв. м; перший поверх: коридор 2, площею

55,5 кв. м; санвузол 36, площею 1,4 кв. м; душева 37, площею

2,5 кв. м; приміщення 38, площею 8,8 кв. м; комора 39, площею 2,5 кв. м; комора 40, площею 5,2 кв. м; коридор 41, площею 38,6 кв. м; приміщення 42, площею 9,6 кв. м; приміщення 43, площею 10,0 кв. м; приміщення 44, площею 9,4 кв. м; приміщення 45, площею 74,2 кв. м; обідня зала, 46 площею

111,4 кв. м; санвузол 47, площею 1,6 кв. м; санвузол 48, площею 1,2 кв. м; санвузол 49, площею 1,2 кв. м; санвузол 50, площею 1,6 кв. м; сходова клітина II, площею 12,9 кв. м; клітина IV, площею 5,4 кв. м; відкрита веранда V, площею 55,1 кв. м; другий поверх: коридор 1, площею 51,9 кв. м; коридор 2, площею 22,8 кв. м; приміщення 3, площею 23,1 кв. м; санвузол 4, площею

3,5 кв. м; санвузол 5, площею 3,5 кв. м; кімната 6, площею 20,6 кв. м; санвузол 8, площею 3,4 кв. м; санвузол 9, площею 3,5 кв. м, а всього 545,6 кв. м;

заборонити Центральному ВДВС м. Маріуполя Головного ТУЮ у Донецькій області у ВП № 53929567 реалізовувати нерухоме майно, з якого він просить зняти арешт, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстроване

за ТОВ Гульден СТВ .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області

від 27 червня 2019 року у складі судді Проніна С. Г. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не наведено жодних підстав щодо правомірності набуття ним права власності на вказане нерухоме майно, а також, що саме порушує його право щодо визнання права власності.

Відмовляючи у частині позовних вимог про зняття арешту з нерухомого майна, суд першої інстанції, посилаючись на вимоги частини першої

статті 59 Закону України Про виконавче провадження , виходив із того,

що ані позивачем, ані його представником суду не було надано жодного доказу на підтвердження того, що на час вирішення заяви необхідність

в накладенні арешту спірного нерухомого майна відпала.

Крім того, відмовляючи у задоволенні вимог про заборону Центральному ВДВС м. Маріуполя Головного ТУЮ у Донецькій області у ВП № 53929567 реалізовувати нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та яке зареєстроване за ТОВ Гульден СТВ , суд першої інстанції виходив

із безпідставності цієї вимоги.

Також суд першої інстанції зазначав, що оскільки позивач є колишнім учасником товариства та ставив питання щодо визнання права власності

на нерухоме майно, яке належить юридичній особі і просив зняти з нього арешт, то зазначений спір виникає з корпоративних правовідносин, у зв`язку із чим не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства,

та у задоволенні цього позову слід відмовити.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Донецького апеляційного суду від 26 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 27 червня

2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено з мотивів зазначених

у мотивувальній частині цієї постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову у частині визнання права власності на спірне нерухоме майно, правильно виходив із того,

що позивачем не наведено жодних підстав щодо правомірності набуття ним права власності на спірне нерухоме майно, а також, що саме порушує його право щодо визнання права власності.

При цьому суд апеляційної інстанції вважав, що у частині позовних вимог щодо зняття арешту із майна ТОВ Гульден СТВ , накладеного державним виконавцем Центрального ДВС м. Маріуполь Головного ТУЮ в Донецькій області 31 травня 2017 року, має бути відмовлено у зв`язку із недоведеністю, оскільки у відповідності до вимог частини першої статті 59 Закону України Про виконавче провадження з такою вимогою може звертатися особа, яка доведе належними та допустимими доказами належність спірного майна,

на яке накладено арешт, саме їй, проте позивачем цього не доведено.

Разом із тим, суд апеляційної інстанції вважав, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність корпоративного спору у цій справі та неможливість розгляду цієї справи у порядку цивільного судочинства, оскільки це питання вже було предметом розгляду у тому числі і суду апеляційної інстанції. Ухвалою Апеляційного суду Донецької області

від 12 вересня 2017 року було задоволено апеляційні скарги ОСОБА_1 та ТОВ Гульден СТВ на ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 27 липня 2017 року про закриття провадження у справі за цим позовом. Скасовуючи ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 27 липня 2017 року колегія суддів обґрунтовано дійшла до висновку про відсутність у правовідносинах, що виникли між сторонами, ознак корпоративного спору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права,

що призвело до неправильного вирішення справи.

ОСОБА_1 вважає, що відсутність реєстрації права власності на спірне майно не позбавляє його прав на майно, на яке накладено арешт,

що належить йому, а не ТОВ Гульден СТВ .

Також, вважає, що надані ним докази доводять, що частина арештованого майна належить йому, а не ТОВ Гульден СТВ , у зв`язку із переходом права власності у спосіб встановлений законом.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2019 року було поновлено

ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Донецького апеляційного суду від 26 вересня 2019 року. Відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу № 243/8087/18-ц із Слов`янського міськрайонного суду Донецької області.

У грудні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2021 року справу № 243/8087/18-ц призначено до розгляду.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У січні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2

на касаційну скаргу, у якому зазначено, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ТОВ Гульден СТВ , ідентифікаційний код юридичної особи 35841071, зареєстровано як юридична особа та розташоване за адресою: 87500,

пров. Кибальчича, будинок № 4, м. Маріуполь, Донецька область,

що підтверджується витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно статуту ТОВ Гульден СТВ , затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства, протокол від 07 липня 2008 року № 1, засновниками товариства були ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1

та ОСОБА_2 .

Відповідно до статуту ТОВ Гульден СТВ , затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства, протокол від 24 вересня 2013 року б/н, засновниками товариства є ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Метою діяльності товариства є одержання прибутку та задоволення суспільних і особистих потреб шляхом здійснення господарської діяльності.

Нежитлове приміщення, загальною площею 1 938,0 кв. м, що знаходиться

за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності належить ТОВ Гульден СТВ , ідентифікаційний код юридичної особи 35841071, що підтверджується інформаційною довідкою із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполь Донецької області

від 07 червня 2012 року визнано мирову угоду, укладену між ТОВ Гульден СТВ та ОСОБА_1 наступного змісту, а саме: визнано, що ТОВ Гульден СТВ у рахунок погашення заборгованості на користь ОСОБА_1

за рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполь Донецької області

від 22 грудня 2011 року передає ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно - приміщення бази відпочинку Меридіан літ. А-2, загальною площею 577,0 кв. м в натурі, як на ціле майно, яке розташоване АДРЕСА_1 ; визнано

за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно - приміщення бази відпочинку Меридіан літ. А-2, загальною площею 577,0 кв. м в натурі,

як на ціле майно, без створення дольової власності, яке розташоване

АДРЕСА_1 , а саме: підвал: коридор І, площею 5,8 кв. м; котельня II, площею

30,3 кв. м; перший поверх: коридор 1, площею 4,1 кв. м; приміщення 3, площею 15,0 кв. м; коридор 4, площею 9,2 кв. м; кімната 5, площею 20,2 кв. м; санвузол 6, площею 3,5 кв. м; санвузол 7, площею 3,5 кв. м; кімната 8, площею 21,3 кв. м; кімната 9, площею 20,0 кв. м; санвузол 10, площею 3,5 кв. м; санвузол 11, площею 3,4 кв. м; кімната 12, площею 20,7 кв. м; кімната 13, площею 21,5 кв. м; санвузол 14, площею 3,5 кв. м; санвузол 15, площею

3,5 кв. м; кімната 16, площею 19,5 кв. м; кімната 17, площею 29,2 кв. м; санвузол 18, площею 3,8 кв. м; кімната 19, площею 20,8 кв. м; санвузол 20, площею 3,5 кв. м; санвузол 21, площею 3,5 кв. м; кімната 22, площею

20,0 кв. м; кімната 23, площею 20,4 кв. м; санвузол 24, площею 3,5 кв. м; санвузол 25, площею 3,5 кв. м; кімната 26, площею 29,1 кв. м; кімната 27, площею 22,7 кв. м; коридор 28, площею 5,0 кв. м; санвузол 29, площею

4,1 кв. м; коридор 30, площею 13,9 кв. м; коридор 31, площею 4,0 кв. м; коридор 32, площею 3,7 кв. м; кімната 33, площею 26,1 кв. м; приміщення 34, площею 5,9 кв. м; хол 35, площею 30,1 кв. м; сходова клітка І, площею

14,0 кв. м; сходова клітка III, площею 8,9 кв. м; другий поверх: комора 28, площею 5,0 кв. м; комора 29, площею 5,0 кв. м; кімната 30, площею 22,2 кв. м; кімната 31, площею 21,6 кв. м; хол 32 площею 29, 6 кв. м; сходова клітка III, площею 9, 4 кв. м; визнано, що сума заборгованості ТОВ Гульден СТВ перед ОСОБА_1 у рамках цього виконавчого провадження, яка погашається шляхом передання боржником стягувачу права власності на нерухоме майно зменшується та складає 1 818 927,44 грн.

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ Гульден СТВ

від 04 жовтня 2013 року на зазначених зборах були присутні учасники товариства - ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які розглянули повідомлення ОСОБА_1 щодо продажу частини від його частки

у статутному капіталі ТОВ Гульден СТВ у розмірі 0,83 % за 42 500,00 грн. Зазначену частину погодилися придбати учасники товариства ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у рівних частках кожен. Було вирішено продати частину

від частки ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ Гульден СТВ у розмірі 0,415 % за 21 250,00 грн ОСОБА_5 та частину від частки ОСОБА_1

у статутному капіталі ТОВ Гульден СТВ у розмірі 0,415 % за 21 250,00 грн ОСОБА_6 . Вивести зі складу учасників ТОВ Гульден СТВ ОСОБА_1 на підставі його нотаріально посвідченої заяви про вихід від 04 жовтня

2013 року № 95. Провести розрахунки з колишнім учасником ТОВ Гульден СТВ ОСОБА_1 в натуральній формі нерухомим майном ТОВ Гульден СТВ після затвердження фінансового звіту ТОВ Гульден СТВ за 2013 рік

та в строк до 12 місяців з дня виходу - до 04 жовтня 2014 року

у встановленому законом розмірі.

Наказом директора ТОВ Гульден СТВ ОСОБА_6 від 23 грудня 2015 року було вирішено передати, з метою розрахунків учаснику ТОВ Гульден СТВ ОСОБА_1 , на підставі акта приймання-передачі нерухоме майно,

що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , літ. А-2, а саме: підвал: щитова VI, площею 5,4 кв. м; перший поверх: коридор 2, площею 55,5 кв. м; санвузол 36, площею 1,4 кв. м; душева 37, площею 2,5 кв. м; приміщення 38, площею 8,8 кв. м; комора 39, площею 2,5 кв. м; комора 40, площею 5,2 кв. м; коридор 41, площею 38,6 кв. м; приміщення 42 площею 9,6 кв. м; приміщення 43, площею 10, 0 кв. м; приміщення 44, площею 9,4 кв. м; приміщення 45, площею

74,2 кв. м; обідня зала, 46 площею 111,4 кв. м; санвузол 47, площею 1,6 кв. м; санвузол 48, площею 1,2 кв. м; санвузол 49, площею 1,2 кв. м; санвузол 50, площею 1,6 кв. м; сходова клітина II, площею 12,9 кв. м; клітина IV, площею 5,4 кв. м; відкрита веранда V, площею 55,1 кв. м; другий поверх: коридор 1, площею 51,9 кв. м; коридор 2, площею 22,8 кв. м; приміщення 3, площею

23,1 кв. м; санвузол 4, площею 3,5 кв. м; санвузол 5, площею 3,5 кв. м; кімната 6, площею 20,6 кв. м; санвузол 8, площею 3,4 кв. м; санвузол 9, площею

3,5 кв. м, а всього 545,6 кв. м.

Згідно акта приймання-передачі нерухомого майна від 25 грудня 2015 року директор ТОВ Гульден СТВ ОСОБА_6 передав у власність,

а ОСОБА_1 прийняв у власність нерухоме майно, що знаходиться

за адресою: АДРЕСА_1 , літ. А-2, а саме: підвал: щитова VI, площею 5,4 кв. м; перший поверх: коридор 2, площею 55,5 кв. м; санвузол 36, площею 1,4 кв. м; душева 37, площею 2,5 кв. м; приміщення 38, площею 8,8 кв. м; комора

39, площею 2,5 кв. м; комора 40, площею 5,2 кв. м; коридор 41, площею 38,6 кв. м; приміщення 42, площею 9,6 кв. м; приміщення 43, площею 10,0 кв. м; приміщення 44, площею 9,4 кв. м; приміщення 45, площею 74,2 кв. м; обідня зала, 46 площею 111,4 кв. м; санвузол 47, площею 1,6 кв. м; санвузол 48, площею 1,2 кв. м; санвузол 49, площею 1,2 кв. м; санвузол 50, площею

1,6 кв. м; сходова клітина II, площею 12,9 кв. м; клітина IV, площею 5,4 кв. м; відкрита веранда V, площею 55,1 кв. м; другий поверх: коридор 1, площею 51,9 кв. м; коридор 2, площею 22,8 кв. м; приміщення 3, площею 23,1 кв. м; санвузол 4, площею 3,5 кв. м; санвузол 5, площею 3,5 кв. м; кімната 6, площею 20,6 кв. м; санвузол 8, площею 3,4 кв. м; санвузол 9, площею 3,5 кв. м, а всього 545,6 кв. м.

Відповідно до постанови Центрального ВДВС м. Маріуполя Головного ТУЮ

у Донецькій області від 31 травня 2017 року, було відкрито виконавче провадження № 53929567, згідно наказу Господарського суду Донецької області у справі № 905/304/16 від 22 березня 2017 року, в якому на користь ОСОБА_2 стягнуто з ТОВ Гульден СТВ вартість частки майна товариства у розмірі 1 202 100,00 грн, а також судові витрати у розмірі

34 403,80 грн.

Постановою Центрального ВДВС м. Маріуполя Головного ТУЮ у Донецькій області від 31 травня 2017 року у ВП № 53929567 було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику - ТОВ Гульден СТВ .

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції

до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати

або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні

чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права

Частиною першою статті 59 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до статті 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або

не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід

і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав

на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права

в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права

на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відповідно до вимог пункту 1 глави 2 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, право власності

на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі

і споруди, що відчужуються, може бути підтверджено, зокрема, одним з таких документів або їх дублікатів: нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу, довічного утримання (догляду), ренти, дарування, міни рішенням суду і т. і.

Пунктом 10 додатка 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5, передбачено, що рішення суддів про визнання прав власності на об`єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об`єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна

до комунальної власності є правовстановлювальними документами,

на підставі яких проводиться державна реєстрація прав власності на об`єкти нерухомого майна.

Згідно ЦПК України, одним із засобів вирішення спору є мирова угода, яка може стосуватися лише прав і обов`язків сторін щодо предмета спору.

Відповідно до статей 175, 205 ЦПК України (у редакції станом на червень

2007 року, час набрання законної сили ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя про затвердження мирової угоди між ОСОБА_1

та ТОВ Гульден СТВ ) мирова угода є правовстановлюючим документом,

на підставі якого проводиться державна реєстрація прав власності

(пункт 11 додатка 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно).

Згідно із пунктом 58 Порядку про державну реєстрацію речових прав

на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок) для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна у разі, коли

в документах, що подаються для такої реєстрації, відсутні відомості про технічні характеристики відповідно об`єкта, також подається технічний паспорт на такий об`єкт.

Відповідно до частини першої статті 54 Закону України Про господарські товариства при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк

до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Згідно із пунктом 48 Порядку, для державної реєстрації права власності

у зв`язку з передачею майна у власність фізичним та юридичним особам,

що вийшли із складу засновників (учасників) юридичної особи, подаються:

1) документ, що посвідчує право власності юридичної особи на майно,

що передається у власність фізичним та юридичним особам (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав); 2) рішення органу або особи, уповноваженого установчими документами такої юридичної особи або законом, про передачу майна

у власність фізичній або юридичній особі, що вийшла із складу засновників (учасників) юридичної особи.

Статтею 81 ЦПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести

ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції, обґрунтовано вважав, що оскільки із позовної заяви та долучених доказів не вбачається ким і у зв`язку із чим оспорюється або не визнається право власності позивача на спірне майно, тому до спірних правовідносин не можливо застосувати норми

статті 392 ЦК України.

При цьому, ураховуючи те, що позивачем не надано доказів, щодо реєстрації у встановленому законом порядку прав на нерухоме майно як після затвердження 07 червня 2012 року ухвалою Жовтневого райсуду

м. Маріуполя мирової угоди між позивачем та ТОВ Гульден СТВ , за яким визнано право власності за ОСОБА_1 на приміщення бази відпочинку Мерідіан літ А-2 , загальною площею 577,0 кв. м в натурі, як на ціле майно без створення спільної дольової власності, що розташоване по АДРЕСА_1 ,

так і на нерухоме майно, передане йому наказом директора

ТОВ Гульден СТВ Табаховим О. І. від 23 грудня 2015 року (з метою розрахунків як учасником ТОВ Гульден СТВ що вийшов зі складу товариства), на підставі акта приймання-передачі нерухоме майно,

що знаходиться за зазначеною адресою, площею 545,6 кв. м, а також ураховуючи відсутність технічної документації на спірне майно, виготовленої у встановленому законом порядку, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову у частині визнання права власності на вказане у позові нерухоме майно, у зв`язку

із недоведеності позивачем зазначених позовних вимог.

Разом із тим, суд апеляційної інстанції обґрунтовано вважав, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог щодо зняття арешту

із майна ТОВ Гульден СТВ , накладеного державним виконавцем Центрального ДВС м. Маріуполь Головного ТУЮ в Донецькій області

31 травня 2017 року у зв`язку із недоведеністю цих позовних вимог, оскільки у відповідності до вимог частини першої статті 59 Закону України Про виконавче провадження з такою вимогою може звертатися особа, яка доведе належними та допустимими доказами належність спірного майна,

на яке накладено арешт, саме їй, проте позивачем цього не доведено.

Також, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність у правовідносинах, що виникли між сторонами ознак корпоративного спору, оскільки таке питання вже було предметом розгляду і колегія суддів Апеляційного суду Донецької області приймаючи 12 вересня 2017 року судове рішення, яке набрало законної сили, визначала, що спір

у цій справі щодо визнання права власності на нерухоме майно та зняття

з нього арешту не є спором між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов`язаний

зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, а випливає з правовідносин, що носять цивільно-правовий характер.

Отже, суд апеляційної інстанції повно і всебічно дослідив наявні у справі докази та надав їм належну правову оцінку, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, та зводяться

до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки

та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.

Це передбачено як статтями 58, 59, 212 ЦПК України у попередній редакції 2004 року, так і статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України у редакції

від 03 жовтня 2017 року. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів не встановлено, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру

до відправлення правосуддя.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (рішення у справах Пономарьов проти України , Рябих проти Російської Федерації , Нєлюбін проти Російської Федерації ) повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок

та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили

в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частин першої, другої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення залишити без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного суду від 26 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович