Постанова

від 26.09.2019 по справі 233/6188/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 233/6188/18 Номер провадження 22-ц/804/2457/19

Доповідач Санікова О.С.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2019 року Донецький апеляційний суд в складі:

суддів: Санікової О.С.

Агєєва О.В., Соломахи Л.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Бахмуті цивільну справу №233/6188/18

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 02 липня 2019 року,

(суддя Наумик О.О., рішення ухвалено в місті Костянтинівка Донецької області, повний текст рішення виготовлено 02.07.2019 року),-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за грошовим зобов`язанням у розмірі 87948 грн., що складається з: -грошових коштів, взятих у борг, розміром 22000 грн.;-інфляційних втрат на суму боргу розміром 15788 грн.; -3% річних за останні 3 роки розміром 1980 грн.;- відповідну пеню за несвоєчасне повернення грошового зобов`язання розміром 48180 грн., пославшись на те, що 03 лютого 2015 року відповідач взяв у нього в борг 22000 грн., які зобов`язався повернути за першою письмовою вимогою без відстрочок або будь-яких інших умов, про що надав йому відповідну розписку.

09 листопада 2015 року ним на адресу відповідача було направлено листа, у якому він повідомив відповідача про необхідність повернення взятих в борг грошей в повному обсязі. Вимога про повернення грошових коштів була надіслана рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, яку відповідач отримав 27.11.2015 року.

До теперішнього часу відповідач отримані в борг грошові кошти не повернув.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 02 липня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 03.02.2015 року в сумі 34335 грн. 77 коп., з яких:

1980 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят) грн. 00 коп. - 3% річних:

10355 (десять тисяч триста п`ятдесят п`ять) грн. 77 коп. - сума інфляційного збільшення, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 704 грн. 80 коп.

В частині вимог стягнення пені відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про стягнення пені та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення пені.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на хибність висновку суду, оскільки судом не застосовано норми матеріального права, які потрібно було застосувати; обставини, які враховувалися судом вже не діють внаслідок закінчення АТО на території Донецької та Луганської областей; 30 квітня 2018 року Президент України проголосив про початок операції об`єднаних сил (ООС) і з цього приводу видав Указ №116/2018 Про рішення Ради Національної безпеки та оборони України Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій і Луганський областях , який є засекреченим; для вирішення питання щодо закінчення заходів АТО необхідно спиратися на інформацію, яка міститься у відповіді штабу АТЦ при СБУ від 22 травня 2018 року, де визначено, що прийнято рішення про припинення АТО на підставі зазначеного рішення РНБО; подібна позиція також міститься у відповіді Ради Національної безпеки та оборони України від 15 травня 2018 року, де зазначено, що Рішення про завершення/закінчення антитерористичної операції приймається керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України за письмовим дозволом Голови СБУ , 30 квітня 2018 року закінчено проведення широкомасштабної антитерористичної операції у Донецькій та Луганській областях; також на підтвердження фактів про закінчення проведення широкомасштабної антитерористичної операції у Донецькій та Луганській областях зазначено в листі Адміністрації Президента України від 08.07.2018 року; отже, із урахуванням приписів частини 2 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02.09.2014 року Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , починаючи з 31 жовтня 2018 року, втрачає свою дію норма зазначеного Закону, у відповідності до якого встановлювався мораторій на нарахування штрафів та/або пені на основну суму заборгованості по зобов`язанням із кредитних договорів та договорів позичок, укладених з 14 квітня 2014 року.

Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. У ч.3 цієї статті зазначено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з вимогами про стягнення боргу в сумі 87948 грн.

Враховуючи те, що учасниками справи клопотання про розгляд справи з їх повідомленням не заявлялось та зважаючи на те, що ціна позову не перевищує ста прожиткових мінімумів для працездатних осіб, справа підлягає розгляду апеляційним судом в порядку письмового провадження без повідомлення сторін.

Дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги в межах оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог про стягнення пені, суд з посиланням на Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , на розпорядження КМ України від 05.11.2014 року № 1079-р, від 02.12.2015 року №1275-р, виходив з необґрунтованості позовних вимог в цій частині нормами матеріального права

Такі висновки суду є правильними.

Судом встановлено, що 03 лютого 2015 року ОСОБА_1 (позикодавець) передав у власність ОСОБА_2 (позичальникові) грошові кошти в сумі 22000,00 грн., а позичальник ОСОБА_2 зобов`язався повернути позикодавцеві ОСОБА_1 суму позики за письмовою вимогою останнього.

Договір між сторонами був оформлений письмово - розпискою ОСОБА_2 такого змісту:

Я, ОСОБА_3 , прож. по адресу АДРЕСА_1 . 6-го сентября 65-77, взял в долг 22000 (двадцать две тысячи) гривен у ОСОБА_1 , которые обязуюсь вернуть по письменному требованию. Требование должно быть оформлено заказным письмом с уведомлением. В случае отказа возвратить сумму долга, начисляется пеня 0,2% за каждый день просрочки. 03.02.2015 підпис (копія - на а.с.60).

09 листопада 2015 року позивачем на адресу відповідача направлено лист про повернення запозиченої останнім грошової суми в повному обсязі (а.с.59).

Згідно картки рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, письмову вимогу позивача відповідач отримав власноруч 22.11.2015 р. (зворот а.с.59).

Щодо вимоги стягнення пені суд послався на таке.

Законом України від 02.09.2014 № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" накладений мораторій на виконання договірних зобов`язань та на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними та іншими договірними зобов`язаннями.

Так, статтею 2 зазначеного Закону передбачено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань, зокрема за договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.11 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1669 -УП цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 ст.11 Прикінцеві та перехідні положення цього Закону.

На виконання абзацу 3 п.5 ст.11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 р. № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. у № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція .

02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України .

Пунктом 1 та 3 вказаного Розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція ; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079 Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 .

Місцем проживання відповідача на весь період виникнення правовідносин за договором позики з позивачем є м. Костянтинівка Донецької області.

Місто Костянтинівка та Костянтинівський район Донецької області відповідно до розпоряджень КМУ від 30.10.2014 р. та від 02.12.2015 р. входять до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Доводи апеляційної скарги такий висновок суду першої інстанції не спростовують.

Так, відповідно до статті 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" період проведення антитерористичної операції - час між набранням чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року №405,2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України .

Відповідно до ч.2 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

Проте, Указ про завершення проведення антитерористичної операції Президентом України не видавався і тому і Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на теперішній час є чинним.

В Указі Президента України від 30 квітня 2018 року №116/2018 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях , на який ОСОБА_1 посилається в апеляційній скарзі, також не йдеться про завершення проведення антитерористичної операції. А рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях є засекреченим.

Посилання ОСОБА_1 на те, що для вирішення питання щодо закінчення заходів АТО необхідно спиратися на інформацію, яка міститься у відповіді штабу АТЦ при СБУ від 22 травня 2018 року, на відповідь Ради Національної безпеки та оборони України від 15 травня 2018 року та на лист Адміністрації Президента України від 08.07.2018 року є безпідставними, оскільки вони не є нормативно-правовими актами, якими б встановлювалось завершення проведення антитерористичної операції.

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи в частині стягнення пені, що відповідно до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 02 липня 2019 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Судді: